Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 761/36790/23
Провадження № 2-др/761/246/25
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Мальцева Д.О.,
при секретарі: Губенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шмарова Олексія Валерійовича про ухвалення додаткового рішення по справі №761/36790/23 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування та штрафних санкцій,-
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебувала вказана цивільна справа.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 20.08.2025 року у справі № 761/36790/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування та штрафних санкцій,- задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, код ЄДРПОУ 20782312) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) страхове відшкодування у розмірі 54 308,65 грн. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, код ЄДРПОУ 20782312) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1073,60 грн. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, код ЄДРПОУ 20782312) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 18 000,00 грн. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, код ЄДРПОУ 20782312) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) понесені витрати на проведення експертного дослідження 12 213 грн. 50 коп. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, код ЄДРПОУ 20782312) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) понесені витрати на проведення Звіту про оцінку у сумі 5000,00 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
16.09.2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шмарова Олексія Валерійовича надійшла заява, відповідно до якої останній просив прийняти додаткове рішення суду, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 за прострочення виконання зобов`язань: 3% річних за період 26.07.2023 року по 09.10.2023 року в сумі 339,24 грн., та пені з 26.07.2023 року по 09.10.2023 року у сумі 4 844,63 грн.
Так, відповідно до ч. 1, 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 270 ЦПК України).
Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату та час повідомлені належним чином.
Так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши заяву, надані до неї докази та матеріали справи, дійшов висновку про задоволення заяви з огляду на таке.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо) або утриматися от певної дії, а стягувач має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з ч.2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або негрошовим.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.
Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 1 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.
Приписи ст. 625 ЦК України застосовуються у деліктних зобов`язаннях щодо відшкодування шкоди, що підтверджується постановою Великої Палати Верховного суду України по справі №686/21962/15-п прийнятою 16.05.2018 р., постановою Верховного суду України по справі №456/3525/15 прийнятою 13.02.2019 р., постановою Верховного суду України по справі №758/9445/16-ц прийнятою 11.02.2019 р.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи ст. 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Така правова позиція була висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року (справа № 686/21962/15-ц, пр. № 14-16цс18).
Частиною першою статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Відповідно до частин другої та третьої статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Оскільки судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування за полісом цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у сумі 54 308,65 грн. не виконав, суд дійшов висновку, що за порушення (прострочення) виконання грошового зобов`язання за період з 26.07.2023 року по 0910.2023 року з відповідача на користь позивача підлягають стягненню: 3% річних за період з 26.07.2023 року по 09.10.2023 року у сумі 339,24 грн. та пеня за період з 26.07.2023 року по 09.10.2023 року у сумі 4 844,63 грн.
Враховуючи вищевикладене та оскільки при ухваленні рішення не вирішено вказану вимогу, що унеможливлює належне виконання такого, суд дійшов висновку про задоволення заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шмарова Олексія Валерійовича про ухвалення додаткового рішення по справі №761/36790/23 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування та штрафних санкцій.
Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шмарова Олексія Валерійовича про ухвалення додаткового рішення по справі №761/36790/23 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування та штрафних санкцій - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, код ЄДРПОУ 20782312) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) 3% річних за період з 26.07.2023 року по 09.10.2023 року у сумі 339,24 грн. та пеню за період з 26.07.2023 року по 09.10.2023 року у сумі 4 844,63 грн.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя:
Судове рішення № 131598550, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 03.11.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 761/36790/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: