Ухвала суду № 131597277, 06.11.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/24954/25

Провадження №: 1-кп/752/2429/25

У Х В А Л А

Іменем України

06.11.2025 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 12025100000000941 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Київської області, м. Васильків, громадянина України, тимчасово не працює, одружений, має малолітню дитину, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 ,

встановив:

до Голосіївського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за наступних обставин: ОСОБА_3 21.07.2025 року приблизно о 09 год. 44 хв., керуючи технічно справним транспортним засобом марки «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись другою (крайньою лівою) смугою проїзної частини вул. Голосіївської в м. Києві, зі сторони вул. Горяна в напрямку вул.Дорий шлях, будучи зобов`язаним постійно стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміни, будучи заздалегідь проінформованим про наближення до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожньою розміткою 1.14.1 та інформаційно-вказівними дорожніми знаками, не зміг вірно оцінити дорожню обстановку та її зміни, не впевнився, що на пішохідному переході немає пішоходів, порушуючи вимоги п. п. 1.5, 2.3(б) та 18.1 ПДР України, виїхав на пішохідний перехід, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 15, та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , яка перетинала проїзну частину зліва направо відносно напрямку руху автомобіля.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_6 отримала середнього ступеню тяжкості тілесне ушкодження, а саме: закриту травму правого передпліччя: перелом голівки правої променевої кістки (без ознак зміщення).

Вказані ушкодження знаходяться у прямому (причинно-наслідковому) зв`язку з вказаною дорожньо-транспортною подією.

Порушення водієм ОСОБА_3 вказаних вище Правил дорожнього руху та настання наслідків у вигляді спричинення потерпілій ОСОБА_6 середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, перебувають між собою у прямому причинному зв`язку.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Вказане кримінальне провадження надійшло із обвинувальним актом із Київської міської прокуратури.

Кримінальне провадження підсудне Голосіївському районному суду м. Києва.

Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для його повернення немає.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_4 заявили клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку із примиренням винного з потерпілою, оскільки ОСОБА_3 добровільно відшкодував шкоду в повному обсязі та примирився з потерпілою.

ОСОБА_3 вказав, що відшкодував потерпілій завдані збитки та примирився з нею, наслідки закриття справи з даних підстав розуміє, також розуміє, що закриття провадження у зв`язку з примиренням не є реабілітуючою обставиною.

Потерпіла ОСОБА_6 повідомила, що дійсно вона примирилась з обвинуваченим, будь-яких претензій до обвинуваченого не має, оскільки той відшкодував завдані їй збитки в повному обсязі. Представник поетрпілої ОСОБА_7 підтвердив позицію потерпілої та просив закрити справу.

Заслухавши думку прокурора, який не заперечував щодо задоволення заявленого клопотання, суд вважає, що клопотання обвинуваченого та його захисника підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з вимогами ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила необережний нетяжкий злочин, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилась з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Згідно вимог Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», передбачене у ст. 46 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим.

Згідно з даних обвинувального акту, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин, який відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до необережного нетяжкого злочину, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, згідно слів потерпілої їй в повній мірі відшкодовані завдані збитки, претензій не має, просить справу закрити.

Враховуючи те, що у справі наявні всі обов`язкові елементи, перелічені у ст.46 КК України, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, який раніше не притягався до кримінальної відповідальності, не є злісним порушником Правил дорожнього руху, негативно ставиться до наслідків своїх необережних дій, а також з огляду на те, що він має постійне місце проживання та реєстрації, розуміє наслідки такого закриття справи, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання сторони захисту та звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а кримінальне провадження відносно останнього закрити.

Враховуючи вимоги ч. 9 ст. 100 КПК України, відповідно до яких під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, суд повинен вирішити питання щодо речових доказів, вказане питання у даному провадженні підлягає вирішенню згідно закону.

Відповідно до правової позиції Великої палати Верховного суду, викладеній у постанові від 17.06.2020 (справа №598/1781/17), КПК не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат, виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, в тому числі, й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності. Враховуючи вищевикладене, а також те, що закриття провадження на підставі ст. 46 КК України не є реабілітуючою підставою, суд вважає що процесуальні витрати підлягають стягненню зі ОСОБА_8 .

Згідно вимог ст.ст. 174, 374 КПК України слід скасувати накладений арешт на автомобіль марки "Toyota Camry" д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки арешт на нього накладався як на речовий доказ.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 284, 363, 369, 370, 372 КПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», суд

постановив:

клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4 - задовольнити.

Кримінальне провадження № 12025100000000941 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрити.

Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв`язку із примиренням винного з потерпілою.

Речові докази по справі:

автомобіль марки "Toyota Camry" д.н.з. НОМЕР_1 , що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3 залишити останньому за належністю.

Стягнути із ОСОБА_3 документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 5794,10 грн., 2674,20 грн., 3119,90 грн. на користь держави.

Арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.08.2025 року, на автомобіль марки "Toyota Camry" д.н.з. НОМЕР_1 - скасувати.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 7 діб з моменту проголошення.

Суддя ОСОБА_1