Рішення № 131596939, 06.11.2025, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/787/21

Провадження № 2/697/7/2025

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2025 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Скирди Б.К.,

за участю секретаря судового засідання Васянович Ю.В.,

представника позивача адвоката Гончарука А.В.,

представника відповідача адвоката Константінової Т.М.,

третьої особи ОСОБА_1

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Канів, Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , Канівська державна нотаріальна контора, про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 (далі також ОСОБА_2 , позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі також ОСОБА_3 , відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , треті особи), про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з грудня 1997 року вона проживала з ОСОБА_1 однією сім`є без реєстрації шлюбу в м. Каневі, Черкаської області. 12.04.2000 вони разом з ним за спільні гроші придбали однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (на сьогодні у зв`язку з перейменуванням АДРЕСА_2 ) в якій вона на даний час проживає.

В 2003 році у них народилася дочка ОСОБА_4 , а в липні 2008 року вони офіційно уклали шлюб та зареєстрували його у Канівському відділі РАЦС. Проживаючи разом, вони планували згодом придбати більшу квартиру у центрі міста, але в 2012 році у зв`язку з фінансовими труднощами сестри чоловіка, його мати ОСОБА_6 запропонувала їм сплатити його сестрі ОСОБА_3 певну суму грошей (на той час 9 000 доларів США), а взамін цього мати оформить договір дарування своєї квартири, в якій вона проживала одна і яка їй належала на праві особистої приватної власності.

При цьому, вони розписки від ОСОБА_3 не брали, договір позики не укладали, але згодом вона записала їх розмову про передачу грошей на телефон, і в розмові вона не заперечувала проти їх отримання, але заявила, що це не є доказом.

Такий договір дарування було укладено 07.02.2012, і таким чином її чоловік ОСОБА_1 став власником однокімнатної квартири АДРЕСА_3 , інвентарна вартість якої на той час складала 34 185,00 грн. В цій квартирі залишилася проживати його мати ОСОБА_6 .

Згідно копії Витягу з Реєстру про державну реєстрацію прав, виготовленого та виданого Канівським виробничим відділком комунального підприємства Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації від 24.02.2012, за покійним чоловіком позивача зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 на підставі договору дарування 1-418 від 07.02.2012, посвідченого Канівською державною нотаріальною конторою.

В січні 2015 року її чоловіка було побито і ІНФОРМАЦІЯ_1 він помер. На момент його смерті йому належали дві однокімнатні квартири в АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_4 .

З приводу переоформлення права власності квартири, придбаної разом з покійним чоловіком в АДРЕСА_2 у неї значних проблем не виникало і вона її переоформила після встановлення факту проживання однією сім`єю з покійним у судовому порядку.

На момент смерті чоловіка позивача ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_5 була зареєстрована та проживала його мати, свекруха позивача ОСОБА_6 .

При розгляді цивільної справи № 697/2174/16-ц за її позовом про визнання права власності та встановлення факту проживання однією сім`єю на запит Канівського міськрайонного суду державний нотаріус Канівської державної нотаріальної контори Шатило Л.А. листом від 24.11.2016 № 2332 надала інформацію про те, що після смерті її чоловіка ОСОБА_1 спадщину за законом прийняли гр. ОСОБА_2 , тобто позивач, та його діти: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_1 .

У цьому ж документі також зазначено, що ОСОБА_6 , що мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 від прийняття спадщини відмовилася.

Після смерті ОСОБА_6 фактично спадщини не залишилося, оскільки вона за життя 07.02.2012 оформила договір дарування квартири, в якій вона проживала до самої смерті її чоловікові, своєму сину ОСОБА_1 . Іншого майна, окрім речей повсякденного вжитку та одягу у неї не було, проте 26.01.2019 державним нотаріусом Канівської державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , було заведено спадкову справу 38-2019 (номер у спадковому реєстрі 63665122), що підтверджується копією витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 54887496.

Однак, як їй стало відомо з листа адвоката Потієнко Т.М., сестра її чоловіка ОСОБА_3 якимось чином оформила своє право на 1/5 частину квартири за адресою: АДРЕСА_4 , яка належала її покійному чоловікові та у Канівській державній нотаріальній конторі отримала свідоцтво про право на спадщину.

На даний час ОСОБА_3 уникає спілкування з позивачем, документи на квартиру не надає, чим створює їй перешкоди у користуванні даною квартирою та її оформлення, що спонукає її звернутися до суду за захистом як своїх прав, так і прав дітей її покійного чоловіка.

Просить суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Канівською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_3 на 1/5 частину квартири АДРЕСА_3 у спадковій справі № 63665122, Канівської державної нотаріальної контори Черкаської області після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; витребувати з Канівської державної нотаріальної контори спадкову справу, зареєстровану у Спадковому реєстрі № 63665122 (номер у нотаріуса 38-2019), заведену 26.01.2019 після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; витребувати з Канівської державної нотаріальної контори спадкову справу, зареєстровану у Спадковому реєстрі № 57295355 номер у нотаріуса 147-2015), заведену 01.04.2015 після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26.04.2021 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Витребувано з Канівської державної нотаріальної контори належним чином завірену: копію спадкової справи, яка зареєстрована у Спадковому реєстрі № 63665122, заведену 26.01.2019 після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копію спадкової справи, яка зареєстрована у Спадковому реєстрі № 57295355, заведену 01.04.2015 після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.1 а.с.39-40).

17.05.2021 від Канівської державної нотаріальної контори надійшли копії спадкових справ після смерті ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (т.1 а.с.44-72).

19.05.2021 від представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Потієнко (Константінової) Т.М. надійшла заява про залучення третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Канівської державної нотаріальної контори. В обгрунтування заяви вказала, що процесуальним приводом для залучення у справу третіх осіб є, в тому числі клопотання особи, яка бере участь у справі, зокрема сторони (позивача або відповідача). Підставою участі третіх осіб у справі є їх юридична заінтересованість, яка грунтується на матеріально-правових відносинах з однією із сторін даної цивільної справи.

Визначальною підставою участі нотаріуса у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є можливий вплив рішення у справі між первісними сторонами на його права та обов`язки. У випадку коли такого зв`язку немає, нотаріуса не слід притягувати до участі у справі.

У разі, якщо набрання рішенням суду законної сили може стати підставою для подальшого оскарження нотаріальних дій (зокрема, якщо позов обгрунтовується тим, що нотаріус не перевірив обсяг прав відповідача на спадщину тощо), нотаріус може вступити у цивільну справу як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Адже у такому разі у нього наявна процесуальна заінтересованість у результатах розгляду цієї справи.

У справі позивач оспорює законність свідоцтва на спадщину, виданого Канівською державною нотаріальною конторою, в тому числі з підстав недотримання вимог законодавства при вчиненні вказаної нотаріальної дії. За змістом позову нотаріус не мав права видавати відповідачу свідоцтво на спадщину, не врахував норм чинного законодавства.

Визнання свідоцтва на спадщину, посвідченого державним нотаріусом, таким, що не відповідає вимогам закону, та, як наслідок, недійсним, може потягти певні правові наслідки для нотаріуса, тому співвідповідач вважає, що матеріально-правова заінтересованість нотаріуса у предметі спору, яким є спірні матеріальні правовідносини, має місце (т.1 а.с.74-76).

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 19.05.2021 клопотання представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Потієнко (Константінової) Т.М. про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Канівської державної нотаріальної контори задоволено та залучено Канівську державну нотаріальну контору до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (т.1 а.с.81).

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 28.09.2021 вирішено звернутись до компетентного суду російської федерації з судовим дорученням про правову допомогу в межах Конвенції «Про правову допомогу і правові відносини по цивільним, сімейним і кримінальним справам», ратифікованої Україною 10.11.1994; доручено компетентному суду російської федерації, юрисдикція якого розповсюджується на територію місця мешкання третьої особи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_6 , а саме: вчинити наступні процесуальні дії: 1) вручити третій особі ОСОБА_5 копію позовної заяви з додатками; 2) з`ясувати у третьої особи ОСОБА_5 позицію стосовно поданої позовної заяви. Пояснення ОСОБА_5 по вказаній справі викласти письмово та направити суду; 3) з`ясувати у третьої особи ОСОБА_5 позицію стосовно її участі у розгляді вказаної справи в судовому засіданні; 4) з`ясувати у ОСОБА_5 чи згідна вона на розгляд цивільної справи по суті без її особистої участі в судовому засіданні. Провадження у справі вирішено зупинити до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення документів (т.1 а.с.173-175).

15.07.2022 Канівським міськрайонним судом Черкаської області направлено запит до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з проханням надати інформацію на якій стадії виконання перебуває судове доручення (т.1 а.с.190).

09.08.2022 від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов лист в якому повідомили, що листом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 22.10.2021 № 47860/9.2-21 доручення Канівського міськрайонного суду Черкаської області про вручення документів та проведення окремих процесуальних дій відносно ОСОБА_5 , відповідно до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, надіслано до Головного управління Міністерства юстиції російської федерації по москві. У зв`язку з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, за зверненням Міністерства юстиції України Міністерство закордонних справ повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномаштабну триваючу збройну агресію росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання Українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Радою суддів України судам рекомендовано, по можливості, відкладати розгляд справ і зосередитися виключно на проведенні невідкладних судових розглядів, у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, оперативно приймати рішення про тимчасове здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ. Водночас, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами в період військового конфлікту між ними, Міністерством юстиції України рекомендовано не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами юстиції росії на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних і кримінальних справах, та у галузі міжнародного приватного права, крім випадків передачі судам чи громадянам на території України документів, одержаних за результатами виконання запитів, доручень і клопотань. Проте, на даний час до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від органу юстиції росії не надходили документи стосовно виконання доручення Канівського міськрайонного суду Черкаської області про вручення документів та проведення окремих процесуальних дій відносно ОСОБА_5 , що унеможливлює поінформувати суд про стан виконання судового доручення (т.1 а.с.192-193).

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20.02.2025 поновлено провадження у справі № 697/787/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , Канівська державна нотаріальна контора про визнання свідоцтва про право на спадщину недійним та призначено підготовче засідання (т.1 а.с.198-199).

25.03.2025 від представника відповідача - адвоката Константінової Т.М. до суду надійшла заява з проханням закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті, допитати в якості свідка ОСОБА_7 (т.1 а.с.222).

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 25.03.2025 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті, клопотання представника відповідача - адвоката Константінової Т.М. про виклик свідка задоволено та вирішено викликати в судове засідання свідка ОСОБА_7 (т.1 а.с.228-229).

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, свої інтереси уповноважила представляти адвоката Гончарука А.В.

Представник позивача - адвокат Гончарук А.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Пояснив, що ОСОБА_6 відмовилась від прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини була в квітні, потім посвідчена нотаріусом у вересні. Вважає, що заява про відмову від прийняття спадщини є чинною і основною, а тому свідоцтво про право на спадщину на 1/5 частину квартири підлягає скасуванню. Основний спір в даній справі виник навколо заяви ОСОБА_6 , яка подана 06.04.2015, яка нібито з`являлась до державного нотаріуса. Спадкова справа заводиться на підставі першої заяви, яка надійде поштою або подана особисто до нотаріальної контори. Чи дійсно надходила поштою заява ОСОБА_6 - невідомо, натомість є інша заява в якій вона вказала, що на спадщину претендувати не буде і заяв до суду з приводу поновлення строку для прийняття спадщини подавати не буде. Крім того, є відповіді нотаріуса, що ОСОБА_6 від прийняття спадщини відмовилась. Доказів надіслання заяви ОСОБА_6 поштою матеріали спадкової справи не містять. Вважає позовні вимоги ОСОБА_2 обгрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, свої інтереси уповноважила представляти адвоката Константінову Т.М.

Представник відповідача - адвокат Константінова Т.М. у судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог ОСОБА_2 , просила відмовити в їх задоволенні та пояснила, що ОСОБА_3 є спадкоємцем за заповітом після смерті своєї матері ОСОБА_6 , яка в свою чергу є спадкоємцем першої черги після смерті свого сина ОСОБА_1 , а тому отримала свідоцтво про прийняття спадщини правомірно. Це право ОСОБА_6 відмовитись від прийняття спадщини чи написати заяву про її прийняття, про що вона і направила письмову заяву до нотаріуса. А вже в подальшому звернулася до нотаріуса, щоб завірити цю заяву. Все було вчинено в межах чинного законодавства. Договір дарування не впливає на умови прийняття спадщини. Якщо, як зазначено в позові, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 бажали придбати квартиру більшої площі, то не логічно чому вони придбали квартиру такої ж площі та ще й щоб там продовжувала проживати ОСОБА_6 . ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , з цього часу відкрилася спадщина, , а спадкова справа була заведена за заявою ОСОБА_2 . 06.04.2015 ОСОБА_6 відправила поштою заяву до нотаріуса, яка була зареєстрована та прийнята нотаріусом 10.04.2015. Спадкоємця, який направив поштою заяву про прийняття спадщини, яка не була нотаріально посвідчена, нотаріус зобов`язаний повідомити про необхідність з`явитися до нотаріуса для встановлення особи такого спадкоємця і тоді спадкоємець підтверджує чи підписував він таку заяву і чи подавав. Що і було зроблено, коли ОСОБА_6 01.09.2015 з`явилася до нотаріуса. Даний факт також підтверджується і показами свідка ОСОБА_7 , який підвозив ОСОБА_6 до нотаріуса. Тобто не виникає сумнівів у волевиявленні ОСОБА_6 . Шестимісячний термін на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 спливає 20.08.2015. 16.09.2015 до державного нотаріуса Канівської державної нотаріальної контори вже після подання заяви про прийняття спадщини надходить ще одна заява заява про відмову від прийняття спадщини, посвідчена приватним нотаріусом Стеблиною нібито від ОСОБА_6 і в даній заяві зазначається «Спадщину в шестимісячний строк не прийняла, в суд за продовженням строку на прийняття спадщини звертатись не буду». Тобто, в даному випадку, ОСОБА_8 підписувала все, що їй давали. Законодавством передбачено два варіанти дій в межах прийняття спадщини: якщо спадкоємець подав заяву про прийняття спадщини, він має право відкликати її або якщо не подавав заяву про прийняття спадщини, то має право відмовитись від її прийняття. Обидві заяви мають подаватися в межах шестимісячного строку. В даному випадку до 20.08.2015. Тому нотаріус і повідомила, що заяви про відкликання не було, її не існує в природі. ОСОБА_8 таку заяву не підписувала, а заява про відмову від прийняття спадщини подана в непроцесуальний спосіб, тобто після подання заяви про прийняття спадщини і поза межами шестимісячного терміну. Тому нотаріус повинна керуватися заявою про прийняття спадщини. Заповіту після смерті ОСОБА_1 не було, а тому спадщина розподілялась за законом. Спадкоємцями за законом першої черги є батьки, діти, дружина, тобто 5 осіб. Частка, яка належить ОСОБА_6 п`ята частина, це і буде 1/5 частка від спадкового майна по свідоцтву. Наявність конвертів у спадковій справі нічим не передбачено і не вимагається законом. В спадковій справі відсутні всі конверти, в яких приходили заяви й інших спадкоємців, як-то дочок, наприклад. Вважає, що позовна заява необгрунтована, не підтверджена жодним доказом, а тому просить відмовити в її задоволенні.

Треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили, відзивів, пояснень не надавали.

Третя особа ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Пояснив, що батько розповідав, що віддав гроші за спірну квартиру. Вважає, що квартира має належати ОСОБА_9 та ОСОБА_4 . Батько розповідав як він передав 9 000 доларів ОСОБА_3 (сестрі батька) за сплату частини спірної квартири, але підтвердження ніякого немає. ОСОБА_6 це бабуся по лінії батька. За що віддав кошти батько ОСОБА_3 свідок точно не знає і чи складав він заповіт також йому не відомо. Перші спадкоємці це діти, мати напевно також має право на спадщину. З бабусею свідок спілкувався дуже рідко, останній раз на похоронах батька, точно не пам`ятає, але до її смерті більше не спілкувались.

Третя особа державний нотаріус Канівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явилася. Однак, в судовому засіданні, яке відбулось 20.05.2025 пояснила, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 не підтримує. Квартира за адресою: АДРЕСА_4 належала померлому ОСОБА_1 , після смерті якого нотаріусом заведена спадкова справа за заявами дружини ОСОБА_2 , дочки ОСОБА_4 , сина ОСОБА_1 , дочки ОСОБА_5 та матері ОСОБА_6 . Заява ОСОБА_6 про прийняття спадщини надійшла поштою 10.04.2015, тобто у передбачений законом строк. Оскільки справжність підпису на цій заяві не було засвідчено нотаріально, відповідно до п. 3.5 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріус приймає таку заяву, долучає до матеріалів спадкової справи, а спадкоємців повідомляє про необхідність оформлення заяви належним чином, справжність підпису має бути нотаріально засвідчена або особисто прибути до нотаріуса та поставити свій підпис. Таке повідомлення нею було направлено на адресу ОСОБА_6 10.04.2015. 01.09.2015 ОСОБА_6 особисто прибула в нотаріальну контору про що на її заяві проставлено нею про підтвердження особи та про підтвердження нею справжності підпису. Тобто на цій заяві, яка зберігалась в спадковій справі. Порядком вчинення нотаріальних дій не передбачено термін підтвердження підпису на заяві про прийняття спадщини, яка надійшла поштою в передбачений законом шестимісячний термін. 10.10.2015 від ОСОБА_6 надійшла заява про те, що спадщину в шестимісячний строк не прийняла, в суд за продовженням строку на прийняття спадщини звертатись не буде. Така заява не має юридичної сили, оскільки ОСОБА_6 вже було подано заяву про прийняття спадщини у передбачений законом шестимісячний строк. Згідно ст. 1269 ЦК України, особа яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини, яка була подана ОСОБА_6 10.04.2015, не була відкликана й іншої заяви у шестимісячний термін не надходило. Виходячи з вищевикладеного, свідоцтво про прийняття спадщини видане на ім`я ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_6 на 1/5 частку квартири АДРЕСА_3 , яка належала ОСОБА_1 спадкоємцем якого була мати ОСОБА_6 , яка спадщину прийняла але не оформила своїх спадкових прав є дійсним. Право на прийняття спадщини ОСОБА_6 виникло з моменту подання нею заяви про прийняття спадщини. Порядком передбачено, що якщо заява надходить поштою і її підпис не підтверджено нотаріально, нотаріус направляє особі лист, щоб вона її підтвердила і ОСОБА_6 підтвердила у вересні 2015 року. Рахуватися буде подача такої заяви в день її надходження, тобто 10.04.2015.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що родину ОСОБА_10 знає добре. Коли помер ОСОБА_1 постало питання чи приймать спадщину, чи не приймать. Свідок сказав матері ОСОБА_1 ОСОБА_6 , що вона повинна прийняти спадщину після смерті сина, написали заяву, яку направили по пошті. Нотаріус потребував, щоб ОСОБА_6 особисто приїхала. В свою чергу, позивач ОСОБА_11 наполягала на тому і прикладала всі зусилля, щоб мати ОСОБА_6 відмовилась від спадщини. ОСОБА_12 говорила, що привозили нотаріуса додому до бабусі, яка була вже старенька. Свідок особисто підвозив до державного нотаріуса Котляр Н.К., державний нотаріус виходила до бабусі на вулицю. ОСОБА_2 намагалась всіма силами, щоб ОСОБА_6 не прийняла спадщину. Вважає, що ОСОБА_6 правомірно прийняла спадщину. Наскільки свідку відомо, ОСОБА_6 хотіла і прийняла спадщину після смерті сина. Свідок спонукав ОСОБА_3 , щоб та говорила зі своєю матір`ю по питанню прийняття спадщини. ОСОБА_6 не говорила взагалі про своє бажання відмовитись від спадщини і вона не відмовлялась.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, вислухавши пояснення учасників процесу, свідка, судом встановлено наступне.

Згідно вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Черкаси, Черкаської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 24.02.2015 (т.1 а.с.21).

Після смерті ОСОБА_1 заведена спадкова справа, номер у спадковому реєстрі 57295355, номер у нотаріуса 147-2015, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 40036895 від 01.04.2015 та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 45835623 від 18.11.2016 (т.1 а.с.22, 23).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 04.07.2008, ОСОБА_1 та ОСОБА_13 одружилися 04.07.2008, прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_10 » (т.1 а.с.10).

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 12.04.2000 зареєстрованого в реєстрі за № 1409, ОСОБА_1 купив у ОСОБА_14 та ОСОБА_15 квартиру АДРЕСА_1 (т.1 а.с.11).

Згідно з договором дарування квартири від 07.02.2012 зареєстрованого в реєстрі за № 1-418, ОСОБА_6 подарувала ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_3 (т.1 а.с.13-15).

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав № 33287263 від 24.02.2012, ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору дарування № 1-418 від 07.02.2012 належить квартира за адресою: АДРЕСА_4 (т.1 а.с.20).

Відповідно до копії відповіді державного нотаріуса Канівської державної нотаріальної контори № 2332 від 24.11.2016, після смерті гр. ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщину за законом прийняли гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 . Гр. ОСОБА_6 від прийняття спадщини відмовилась (т.1 а.с.24).

Згідно з заявою від 16.09.2015 зареєстрованої в реєстрі за № 1498, ОСОБА_6 спадщину в шестимісячний строк не прийняла, в суд за продовженням строку на прийняття спадщини звертатися не буде, не заперечує, щоб спадщину прийняла та оформила на себе дружина померлого ОСОБА_2 та розпоряджалася цим майном на свій розсуд (т.1 а.с.25).

Відповідно до рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17.01.2017, встановлено факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 01.01.2004 до 03.07.2008. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (т.1 а.с.26-29).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 10.01.2019, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Канів, Черкаської області (т.1 а.с.30).

Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 54887496 від 26.01.2019 та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 54971947 від 02.02.2019, після смерті ОСОБА_6 заведена спадкова справа, номер у Спадковому реєстрі 63665122, номер у нотаріуса 38-2019 (т.1 а.с.31, 32).

Відповідно до відповіді нотаріуса щодо спадкової справи № 147-2015 після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщину за законом прийняли: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , а ОСОБА_6 від прийняття спадщини відмовилась. Після смерті гр. ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину за заповітом прийняла гр. ОСОБА_3 (т.1 а.с.44).

Як вбачається з копії спадкової справи № 147-2015, яка заведена після смерті ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , в матеріалах спадкової справи містять наступні заяви про прийняття спадщини: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від 01.04.2015, ОСОБА_1 від 18.08.2015, ОСОБА_6 від 10.04.2015, ОСОБА_5 (т.1 а.с.44-54).

Відповідно до заяви ОСОБА_6 від 06.04.2015, яка надійшла державному нотаріусу 10.04.2015 о 12:35 год. № 394, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її син ОСОБА_1 , 1947 року народження, котрий мешкав в квартирі АДРЕСА_1 . Як мати померлого, вона згідно з чинним законодавством, є спадкоємцем першої черги і має право на спадкування прав та майна померлого сина. Для забезпечення і здійснення своїх прав спадкоємця, що проживав окремо, цією заявою повідомляє державного нотаріуса про своє бажання прийняти вказану спадщину щодо прав та майна померлого сина на час відкриття спадщини. Крім того на даній заяві міститься напис державного нотаріуса наступного змісту: «Особу ОСОБА_6 , 1923 року народження, встановлено по паспорту НОМЕР_4 , виданому Канівським МРВ 23.12.1999. Справжність підпису перевірено і нею підтверджено 01.09.2015» (т.1 а.с.50).

Відповідно до заповіту ОСОБА_6 від 22.03.2016, зареєстрованого в реєстрі № 335, ОСОБА_6 на випадок своєї смерті призначає спадкоємцем всього свого майна, що буде належати їй на день її смерті, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, а також всього того, що відповідно до законодавства України може бути успадкованим, у повному обсязі, без будь-яких винятків її доньку ОСОБА_3 (т.1 а.с.58).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08.09.2020, спадкоємцем ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її дочка ОСОБА_3 . Спадщина складається з: 1/5 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_3 . Вищевказане майно належало ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якого була його мати ОСОБА_6 котра спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав (т.1 а.с.70).

Відповідно до частини 1 статті 15 та частини 1 статті 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1, 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

У постанові Верховного Суду від 27 червня 2023 року у справі № 752/18506/20 (провадження № 61-2434св23) зазначено, що «аналіз статті 1301 ЦК України свідчить, що заявляти вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину може будь-яка особа, цивільні права чи інтереси якої порушені видачею свідоцтва про право на спадщину».

У постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 335/13418/18 (провадження № 61-15300св20) вказано, що: «у статті 1301 ЦК України, як підставу визнання свідоцтва недійсним, прямо вказано лише про відсутність права спадкування в особи, на ім`я якої було видане свідоцтво. Це має місце, зокрема, у разі, якщо ця особа була усунена від спадкування; відсутні юридичні факти, що давали б їй підстави набути право на спадкування утримання, спорідненість, заповіт; у випадку, коли спадкодавець, оголошений у судовому порядку померлим, виявився насправді живим і судове рішення про оголошення його померлим скасоване. Іншими підставами визнання свідоцтва недійсним можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб, включення до свідоцтва майна, яке не належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини, тощо».

Згідно з ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1223, 1270 ЦК України).

За змістом статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Так, відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 5 ст. 1269 ЦК України, особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини (тобто 6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини).

Відповідно до ст. 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Частина 6 статті 1273 ЦК України надає право на відкликання заяви про відмову від прийняття спадщини, обмеживши строк для подання такої заяви до 6-ти місяців.

У відповідності до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, спадкоємці не позбавлені можливості реалізувати свої спадкові права шляхом подання відповідних заяв про прийняття спадщини засобами поштового зв`язку.

Підпунктом 2.1 пункту 2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (тут і далі чинному на момент спірних правовідносин) передбачено, що спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

Згідно з підпунктом 3.3. пункту 3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі.

Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини (підпункт 3.5 пункту 3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Аналогічне також зазначено в постановах Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 345/4153/22, від 26.06.2024 у справі № 333/1912/23, 12.03.2025 у справі № 754/17457/23.

Відповідно до п. 3.11. пункту 3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, заява про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття підлягає реєстрації у Книзі обліку і реєстрації спадкових справ у день надходження. У разі надходження такого документа поштою він підлягає також реєстрації у Журналі реєстрації вхідних документів. Усі наступні заяви (додаткові, від інших спадкоємців, кредиторів) також реєструються у Книзі обліку і реєстрації спадкових справ під самостійними номерами та в хронологічному порядку. На всіх заявах зазначаються дата і час їх надходження та номер спадкової справи.

Відповідно до п. 3.13. пункту 3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, для прийняття спадщини чи відмови від прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Пунктом 3.23 Глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій встановлено, що своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.

В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що ОСОБА_6 своєчасно у шестимісячний строк направила засобами поштового зв`язку заяву про прийняття спадщини, яка була отримана та зареєстрована державним нотаріусом Канівської державної нотаріальної контори 10.04.2015. Направлення вказаної заяви поштою також підтвердив під час допиту в судовому засіданні під присягою свідок ОСОБА_7 .

Тобто при написанні заяви про прийняття спадщини ОСОБА_6 скористалась положеннями підпункт 3.5 пункту 3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій та направила її засобами поштового зв`язку.

01.09.2015 ОСОБА_6 особисто з`явилась до державного нотаріуса Канівської державної нотаріальної контори, де було встановлено її особу та перевірено справжність підпису. Вказане також підтверджено в судовому засіданні самим державним нотаріусом Канівської державної нотаріальної контори Шатило Л.А. та свідком ОСОБА_7 .

Посилання сторони позивача на наявність іншої заяви ОСОБА_6 від 16.09.2015 в якій зазначено про те, що «в шестимісячний строк спадщину не прийняла, в суд за продовженням строку на прийняття спадщини звертатись не буде» суперечить первісній заяві, в якій вона вже своєчасно прийняла спадщину, а тому подання заяви про відмову від прийняття спадщини суперечить чинному законодавству. Заяв про відкликання первісної заяви ОСОБА_6 про прийняття спадщини матеріали спадкової справи не містять. Доказів того, що заяву про прийняття спадщини від 06.04.2015 було написано не ОСОБА_6 , стороною позивача не надано та під час розгляду даної справи не здобуто.

Крім того, представник позивача в судовому засідання посилався на те, що в матеріалах спадкової справи відсутній конверт в якому надійшла заява ОСОБА_6 про прийняття спадщини, проте дане твердження суперечить Порядку вчинення нотаріальних дій, оскільки зберігання при матеріалах спадкової справи конверту в якому надходить заява необхідно лише у випадку, коли вона направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини, а отримана нотаріусом після закінчення цього строку (п. 3.23 Глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій).

Направлення поштою до нотаріуса, який завів спадкову справу, особистої заяви спадкоємця про прийняття спадщини не порушує приписів законодавства, передбачених ст. 1269 ЦК України.

Державний нотаріус Канівської державної нотаріальної контори Шатило Л.А. зареєструвала заяву ОСОБА_6 про прийняття спадщини за законом без будь-яких зауважень. Порушень вимог чинного законодавства при подачі відповідного типу заяви нотаріусом не встановлено.

Також державним нотаріусом на підставі кількості заяв спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме п`яти осіб: дружина ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_4 , дочка ОСОБА_5 , син ОСОБА_1 та мати ОСОБА_6 вірно визначила частки спадкового майна та правомірно видала свідоцтво про прийняття спадщини ОСОБА_3 , як спадкоємцю після смерті матері ОСОБА_6 .

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, встановив, що ОСОБА_3 є спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_6 , яка в свою чергу була спадкоємицею після смерті свого сина ОСОБА_1 , своєчасно направила поштою заяву про прийняття спадщини (а потім і з`явилась особисто для підтвердження своєї особи та підпису), але не оформила своїх спадкових прав, свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яке видане на ім`я ОСОБА_3 є правомірним, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , Канівська державна нотаріальна контора, про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 76-83, 89, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , Канівська державна нотаріальна контора, про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 06.11.2025.

Головуючий Б . К . Скирда