Рішення № 131595930, 06.11.2025, Фастівський міськрайонний суд Київської області

Дата ухвалення
06.11.2025
Номер справи
381/4755/25
Номер документу
131595930
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/2360/25

381/4755/25

Заочне Рішення

Іменем України

06листопада 2025року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Самухи В.О., за участю секретаря судового засідання Беленчук Я.В., розглянувши у відкритому судовому засідання в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

Встановив:

У серпні 2025 року представником товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЦИКЛ ФІНАНС» (далі, ТОВ «ФК «ЦИКЛ ФІНАНС», позивач) з використанням системи «Електронний суд» подано позов до Фастівського міськрайонного суду Київської області про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 35 872,19 гривні з ОСОБА_1 (далі, відповідач).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.06.2018 між акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (далі, АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО»), як позикодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, було укладено кредитний договір № 22034000066288, відповідно до якого останній отримав кредитні кошти із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами, комісій, зі строком кредитування 24 місяців, до 04.06.2020 року.

Згідно пункту 1.1 вказаного договору, сума кредиту 27 200 гривень, щомісячна комісія за обслуговування кредиту 3 % від суми кредиту, процентна ставка за користування кредитом 0,001 % річних та поточну заборгованість, 56 % річних на прострочену заборгованість.

Грошові кошти банком перераховані на рахунок позичальника, однак в подальшому позичальник своїх обов`язків щодо повернення коштів не виконав та не сплачував відсотки за користування кредитом та комісію, передбачену договором.

В подальшому, відбулась заміна сторони кредитора в кредитному зобов`язанні внаслідок укладення договору факторингу від 15.12.2021року міжАТ «БАНККРЕДИТ ДНІПРО» та ТОВ «ФК «ЦИКЛ ФІНАНС» № 15/12/21.

Після відступлення права вимоги за вказаними вище правочинами, право вимоги за кредитним договором № 22034000066288 від 04.06.2018 перейшло до ТОВ «ФК «ЦИКЛ ФІНАНС» і останнє, як новий кредитор, може вимагати стягнення з позичальника заборгованості в примусовому порядку.

Згідно тверджень позивача, станом на дату подання позову, загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 22034000066288 від 04.06.2018 становить 35872,19гривні та включає: заборгованість за тілом кредиту 19296,04гривень,заборгованість за відсотками 5 172,80 гривні, заборгованість за комісією 10 608,00 гривень, збитки від інфляції 682,75 гривні, 3 % річних у відповідності до ст. 625 ЦК України 112,60 гривень.

Зазначені вище суми позивач просить стягнути з відповідача в примусовому порядку, а також стягнути з відповідача понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000 гривень.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, вирішено проводити судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача, будучи належним чином повідомленим про час і дату проведення судового засідання, не з`явився, при цьому в прохальній частині позову просив провести розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, у випадку неявки відповідача не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а. с. 13).

З урахуванням того, що судом не визнавалась обов`язковою явка представника позивача, керуючись приписами частини 1 статті 223 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити судове засідання без участі представника позивача.

Відповідач для участі в судовому засіданні не з`явився, був повідомлений належним чином про час і дату проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Клопотань про відкладення судового засідання не заявив. Відзив на позовну заяву не подав.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим належним чином про час і дату проведення судового засідання, його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення, ухвалення та проголошення судового рішення було відкладеним до 06 листопада 2025 року до 09 години 50 хвилин.

Ознайомившись зі змістом позову та дослідивши долучені до матеріалів справи докази, суд вважає встановленими наступні обставини справи.

Зокрема, судом встановлено, що 04 червня 2018 року між акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 було укладеного кредитний договір № 22034000066288 (а. с. 203).

Згідно пунктів1.1,1.2вказаного договору,сума кредиту 27200гривень,строк кредитування24місяців, щомісячна комісія за обслуговування кредиту 3 % від суми кредиту, процентна ставка за користування кредитом 0,001 % річних на поточну заборгованість, 56 % річних на прострочену заборгованість.

Позичальник належним чином зобов`язання щодо повернення тіла кредиту, сплати процентів та комісії не виконував, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість, яка згідно з розрахунком позивача, становить 35076,84гривень та включає: заборгованість за тілом кредиту 19296,04гривень,заборгованість за відсотками 5 172,80 гривні, заборгованість за комісією 10 608,00 гривень.

Після укладеннядоговору факторингувід 15.12.2021року міжАТ «БАНККРЕДИТ ДНІПРО» та ТОВ «ФК «ЦИКЛ ФІНАНС», до останнього, як нового кредитора у кредитному зобов`язанні перейшло право вимоги (а. с. 170-176).

До позовної заяви наданий розрахунок заборгованості та виписки про рух коштів по банківським рахункам.

Відповідач заперечень щодо укладення кредитного договору не надав, обставин щодо отримання грошових коштів в борг не заперечував, розрахунок заборгованості не спростував.

Також відповідачем не подано заперечень щодо чинності зазначеного вище договору факторингу та переходу права вимоги до позивача, як нового кредитора.

З урахування встановлених вище обставин, суд вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню правові норми Цивільного кодексу України, що регулюють вчинення правочинів та їх чинність, укладення договорів позики, кредиту, факторингу та правові норми, що регулюють наслідки порушення зобов`язання та способи захисту прав.

Так, згідно приписів пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникненняцивільних правта обов`язків,зокрема,є договори та інші правочини.

Згідно приписів частини 1, 2, 4 статті 201 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно приписів частини 1 статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно приписів частини 1 статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно приписів абзацу 1, 2 частини 1 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно приписів частини 2 цієї статті, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Зміст процитованих вище правових норм свідчить про те, що правочин, в тому числі й договір, є законодавчо визначеною підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків.

Формою правочину є усна, або письмова, специфічним видом якої є електронна форма правочину.

При цьому,необхідною умовою для дотримання письмової, в тому числі й електронної форми правочину, є наявність підпису сторін.

Далі, згідно приписів частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно приписівчастини 1статті 638ЦК України,договір єукладеним,якщо сторонидосягли згодиз усіхістотних умовдоговору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно приписів частини 2 статті 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно приписів абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно приписів частини 1 статті 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Далі, згідно приписів частини 1 статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Далі, згідно приписів частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно приписів частини 1 статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом частини 2 статті 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики.

Згідно приписів частини 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно приписів частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Далі, згідно приписів частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно приписів частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Далі, згідно приписів частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно приписів частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно приписів частини 1 статті 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно приписів пункту 5 частини 2 статті 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Далі, згідно приписів пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно приписів частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Зміст наведених правових норм свідчить про те, що договір є підставою для виникнення прав та обов`язків, правомірність договору, як двостороннього правочину презюмується, а заміна сторони договору може бути здійснена внаслідок відступлення права вимоги, в тому числі під час укладення договору факторингу.

З урахування встановлених обставин справи та наведених вище правових норм, суд приходить до висновку, що до ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», як до нового кредитора, перейшли права та обов`язки у зобов`язанні, що існує в межах кредитного договору, і позивач має достатні підстави для стягнення на його користь заборгованості за кредитним договором.

При цьому, суд погоджується з доводами позивача про необхідність стягнення на його користь з відповідача заборгованості за тілом кредиту та процентами за кредитним договором згідно з розрахунком, наданим до позовної заяви.

При цьому суд врахував, що відповідач не заперечував з приводу правильності проведення розрахунку позивачем, іншого розрахунку заборгованості, як і доказів повного погашення заборгованості, не надав.

Далі, згідно положень п. 1.2 договору від 04.06.2018 року № 22034000066288, щомісячна комісія за обслуговування кредиту 3 % річних від суми кредиту. При цьому, не деталізована конкретний зміст і перелік послуг, за які нараховується комісія.

Разом із тим, згідно правової позиції, висловленої в Постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі з подібними правовідносинами № 204/224/21, якщо вкредитному договорібанк незазначив тане надавдоказів існуванняпереліку додатковихта супутніхбанківських послугкредитодавця та/абокредитного посередника,які пов`язаніз отриманням,обслуговуванням іповерненням кредиту,які надаютьсяпозивачу таза якібанком встановленащомісячна комісіяза обслуговуваннякредиту (розрахунково-касовеобслуговування),то положеннякредитного договорущодо обов`язкупозичальника щомісячносплачувати платуза обслуговуваннякредиту (розрахунково-касовеобслуговування)є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Підстав для відступу від зазначеної правової позиції суд не вбачає.

З урахуваннямвикладеного,оскільки зізмісту кредитногодоговору 04.06.2018року №22034000066288 не вбачається конкретного переліку послуг, за які повинна сплачуватись комісія, суд вважає, що договір в частині нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемним в силу закону та, відповідно, не породжує правових наслідків.

Правова позиція нікчемності умов кредитних договорів, укладених з АТ «БАНК «КРЕДИТ ДНІПРО», якими встановлено щомісячну комісію, однак не конкретизовано перелік супутніх і додаткових послуг, за які передбачено нарахування комісії для позичальника, також викладена в Постановах Київського апеляційного суду по справам № 363/6175/24 від 03 вересня 2025 року, від 08 вересня 2025 року по справі № 381/4581/24.

Суд вважає зазначені правові позиції релевантними та врахує їх під час вирішення цього цивільного спору.

За такихобставин,відсутні правовіпідстави длястягнення заборгованостіза комісієюу сумі10603гривень закредитним договором № 22034000066288 від 04.06.2018.

При цьому, в силу приписів статті 13 ЦПК України, суд не вирішує питання повернення сплачених відповідачем платежів, як комісії, та не проводить з власної ініціативи зарахування цих сум в рахунок погашення боргу відповідача, як позивальника. Повернення зазначених сум можливе в межах кондикційного зобов`язання в окремому порядку за наявності для того волевиявлення відповідача, як позичальника.

Далі, з урахуванням прострочення відповідачем, як позичальником строків виконання грошового зобов`язання, позивачем, як новим кредитором, нараховані інфляційні збитки та 3 проценти річних у відповідності до приписів частини 2 статті 625 ЦК України.

Суд враховує, що зазначені суми нараховані до дати введення воєнного стану, їх розрахунок є арифметично правильним та не спростований відповідачем.

Тому, суд вважає, що стягненню підлягають інфляційні втрати у сумі 682,75 гривень та 3 % річних у сумі 112,6 гривень.

Далі, як слідує з тексту позовної заяви і доданих до неї документів, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь понесені ним витрати на правничу допомогу у сумі 3 000 гривень.

Позивачем надані копія договору № 43453613 про надання правової допомоги від 02.01.2025, з додатковою угодою від 15.08.2025, копія акту № 22034000066288 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги, копія детального опису, копія договору № 43453613 про надання правової допомоги від 02.01.2025, з додатковою угодою від 15.08.2025, копія ордеру адвоката, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а. с. 184-188, 189, 16, 169, 208, 209).

Статтею 133ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 30Закону України«Про адвокатуруі адвокатськудіяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно вимог статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19та від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц.

Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому,що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22), постанови Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 369/10907/22 (провадження № 61-16010св23), від 01 травня 2024 року у справі № 557/174/23 (провадження № 61-15995св23).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).

Проаналізувавши надані представником позивача докази, суд вважає підтвердженим факт понесення витрат на професійну правничу допомогу, разом із тим, суд, керуючись приписами статті 141 ЦПК України, та враховуючи те, що позовні вимоги були задоволені частково, враховуючи складність справи, час, затрачений на виготовлення процесуальних документів, значення справи для сторін спору, вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу повинен бути зменшеним, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню грошові кошти у сумі 2 000 гривень, як компенсація витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Далі, з урахуванням того, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню суд, керуючись приписами статті 141 ЦПК України, стягує з відповідача та користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у сумі, пропорційній розміру задоволених позовних вимог.

Зокрема, судом задоволено позовні вимоги на 70 %, судовий збір було сплачено у сумі 2 422,40 гривень, відповідно з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 695,68 гривень, як компенсація витрат для сплати судового збору за подання позовної заяви.

Враховуючи наведене вище, керуючись приписами статті 11, 16, 201, 204, 205, 207, 610, 611, 626, 629, 638, 640, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, статті 4, 12, 81, 141, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, -

Ухвалив:

Позовні вимоги товариства зобмеженою відповідальністю«ЦИКЛ ФІНАНС»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства зобмеженою відповідальністю«ЦИКЛ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором від 04.06.2018 року № 22034000066288 у сумі 25 264,19 гривень, що включає: 19 296,04 гривні заборгованість за тілом кредиту, 5 172,80 заборгованість за відсотками, 682,75 гривень збитки від інфляції, 112,60 3 проценти річних.

В іншій частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства зобмеженою відповідальністю«ЦИКЛ ФІНАНС» 2 000 гривень, як компенсацію витрат позивача на надання професійної правничої допомоги.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства зобмеженою відповідальністю«ЦИКЛ ФІНАНС»1695,68гривень, як компенсацію сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Самуха В.О.

Часті запитання

Який тип судового документу № 131595930 ?

Документ № 131595930 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 131595930 ?

Дата ухвалення - 06.11.2025

Яка форма судочинства по судовому документу № 131595930 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 131595930 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 131595930, Фастівський міськрайонний суд Київської області

Судове рішення № 131595930, Фастівський міськрайонний суд Київської області було прийнято 06.11.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 131595930 відноситься до справи № 381/4755/25

Це рішення відноситься до справи № 381/4755/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 131595929
Наступний документ : 131595931