Рішення № 131592901, 06.11.2025, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/934/25

Провадження № 2/169/531/25

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2025 року селище Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі

головуючого Тітівалова Р. К.,

з участю

секретаря судового засідання Веремчук Л. Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

07 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивачки ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина, зокрема, на земельну ділянку, площею 0,4582 га, кадастровий номер 0725583400:07:001:1183, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Турійської селищної ради (колишньої Новодвірської сільської ради) Ковельського району Волинської області. За життя ОСОБА_3 заповіту на вказане майно не складала. Спадкоємцями за законом після смерті останньої є позивачка та відповідачка по справі онука спадкодавця, яка спадщину не прийняла і не претендує на неї. Вказуючи, що вона у встановленому законом порядку подала заяву про прийняття спадщини після смерті баби, однак нотаріус їй відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну ділянку на ім`я спадкодавця, просила визнати за нею право власності на вищевказану земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті баби ОСОБА_3 .

У підготовче засідання позивачка не з`явилася, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 67), 03 листопада 2025 року подала до суду письмову заяву, в якій вказала, що позов підтримує з викладених у ньому підстав, просить задовольнити та розглядати справу без її участі (а. с. 69).

Відповідачка у підготовче засідання не з`явилася, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 68), 03 листопада 2025 року подала до суду письмову заяву, в якій вказала, що позов визнає повністю, не заперечує проти його задоволення та просить справу розглядати за її відсутності (а. с. 73).

Враховуючи, що в підготовче засідання всі учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з таких підстав.

Частиною третьою статті 200 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до частини першої статті 206 Цивільного процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з частиною першою статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 8) і після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого майна, увійшла земельна ділянка, площею 0,4582 га, кадастровий номер 0725583400:07:001:1183, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Турійської селищної ради (колишньої Новодвірської сільської ради) Ковельського району Волинської області.

Відповідно до листа Головного Управління Держгеокадастру у Волинській області від 16 серпня 2025 року земельна ділянка з кадастровим номером 0725583400:07:001:1036 зареєстрована в Державному земельному кадастрі на підставі документації із землеустрою, яка розроблена згідно з рішенням Новодвірської сільської ради №28/27 від 03 червня 2020 року з метою передачі в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) (а. с. 53 на звороті).

Відповідно довідки Турійської селищної ради № 157 від 05 вересня 2025 року кадастровий номер земельної ділянки 0725583400:07:001:1036, яка належала спадкодавцеві ОСОБА_3 , змінився на 0725583400:07:001:1183 у зв`язку із накладанням зазначеної ділянки на не витребувану частку (пай) (а. с. 20).

Належність державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 № 112953 спадкодавцеві ОСОБА_3 підтверджується рішенням Турійського районного суду Волинської області від 27 липня 2022 року, яке набрало законної сили (а. с. 13-14).

Вищевказаний держаний акт на право приватної власності на землю був втрачений, про що в газеті «Народне слово» № 42 від 16 жовтня 2025 року опубліковане відповідне оголошення (а. с. 70).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положеньчастини першої статті 1265 Цивільного кодексу Україниу п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина першастатті 1268 Цивільного кодексу України).

Частиною третьою статті 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 1269 Цивільного кодексу Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

За змістом частини першої статті 1270 Цивільного кодексу Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкодавець ОСОБА_3 на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) проживала разом із ОСОБА_4 , який був її співмешканцем та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 39 на звороті).

Син спадкодавця ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 9).

Позивачка є онучкою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а. с. 40, 41, 46-48)

Рішенням Турійського районного суду Волинської області від 16 листопада 2021 року, яке набрало законної сили, позивачці встановлений додатковий строк три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а. с. 37 на звороті - 39).

25 січня 2022 року позивачка подала приватному нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а. с. 35 на звороті).

Відповідачка ОСОБА_2 є онукою спадкодавця ОСОБА_3 , проте з останньою на день її смерті не проживала, заяви про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк нотаріусу не подавала.

За життя ОСОБА_3 заповітів не складала, свідоцтво про право на спадщину на спадкову земельну ділянку після її смерті не видавалося що підтверджується інформаційними довідками зі Спадкових реєстрів (а. с. 36 на звороті, 37).

Спадкоємці, які мають право на обов`язкову частку в спадщині, відсутні.

З огляду на вказане, позивачка ОСОБА_1 , як внучка спадкодавця, є єдиною спадкоємницею п`ятої черги за законом, яка в контексті положень статей 1269, 1270Цивільного кодексуУкраїни у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті баби ОСОБА_3 .

Постановою приватного нотаріуса від 12 березня 2024 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа, що підтверджує право власності на земельну ділянку та належність спадкодавцю ОСОБА_3 (а. с. 11).

Наведені обставини справи об`єктивно підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 4/2022 до майна померлої ОСОБА_3 (а. с. 35-66), з яких також видно, що інших спадкоємців, які б звернулися із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , немає.

За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, відповідно до зазначених норм матеріального права, виходячи із характеру спірних правовідносин, а також враховуючи, що визнання відповідачкою позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, то суд дійшов висновку про наявність у позивачки права на спадкування за законом після смерті баби ОСОБА_3 та правових підстав для визнання за нею права власності на спадкове нерухоме майно.

Частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом частини першої статті 142 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Виходячи з вищенаведених положень процесуального закону та враховуючи, що відповідачка визнала позов до початку розгляду справи по суті, то судові витрати слід розподілити таким чином: повернути позивачці з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, - 605 грн 60 коп.; стягнути з відповідачки в користь позивачки 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачкою при поданні позову, - 605 грн 60 коп.

На підставі викладеного, статей 1216, 1217, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 141, 142, 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 0,4582 га, з кадастровим номером 0725583400:07:001:1183, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Турійської селищної ради (колишньої Новодвірської сільської ради) Ковельського району Волинської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, сплачений відповідно до квитанції АТ «ПриватБанк» № 2.343180695.1 від 07 жовтня 2025 року на рахунок № №UA118999980313191206000003492, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371, код банку отримувача (МФО) 899998, отримувач коштів ГУК у Волинській області/смт Турійськ/22030101.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне рішення складене 06 листопада 2025 року.

Головуючий