Ухвала суду № 131579831, 04.11.2025, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/8249/25

Провадження № 1-в/442/423/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю прокурора ОСОБА_2 ,

засудженого ОСОБА_3

представника ДВК № 40 ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Дрогобичі клопотання начальника Державної установи „Дрогобицька виправна колонія (№ 40) ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і зареєстрованого: АДРЕСА_1 , зареєстрованого як внутрішньо-переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, з середньою освітою, до засудження не працював, раніше не судимого;

засудженого 03.02.2023 Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ст. 336 КК України до 3 років позбавлення волі.

Початок строку 20.03.2023, Кінець строку 20.03.2026,

в с т а н о в и в :

До Дрогобицького міськрайонного суду надійшло клопотання начальникаДержавної установи„ Дрогобицькавиправна колонія(№40) ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі засудженого ОСОБА_3 . В обгрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_3 засуджений за умисне ухилення від призову під час мобілізації в особливий період. Згідно із ст. 81 КК України підпадає під умовно-дострокове звільнення після відбуття ним 1/2 строку покарання. Станом на 23.10.2025 невідбута частина строку покарання складає 04 місяці та 29 днів. Під час відбування покарання у місцях попереднього ув?язнення та позбавлення волі засуджений характеризується позитивно. В державній установі „Луцький слідчий ізолятор порушень режиму тримання не допускав, у дисциплінарному порядку не карався, не заохочувався. 13.04.2023 прибув для відбування покарання до державної установи „Дрогобицька виправна колонія (№?40). Дотримується встановлених вимог режиму утримання, до дисциплінарної відповідальності не притягується. 2 рази заохочений за сумлінне ставлення до праці і добру поведінку. З травня 2023 по серпень 2024 був працевлаштований в дільниці виготовлення тріски, з серпня 2024 по липень 2025 працював на шахті „Надія, з серпня 2025 по теперішній час працює в дільниці плетіння малопомітної перешкоди. До виконання поставлених завдань відноситься добросовісно. Дотримується правил пожежної безпеки і безпеки праці, дбайливо ставиться до майна установи та предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи. Бере особисту участь у проведенні соціально-виховних заходів, які проводяться в установі, зробив для себе правильні висновки. Залучається до реалізації програми диференційованого виховного впливу „Духовне відродження. За характером спокійний, врівноважений, цілеспрямований, в колективі засуджених не конфліктний, підтримує рівні і доброзичливі стосунки. Дотримується правомірних та ввічливих відносин з персоналом, виконує законні вимоги адміністрації. Підтримує зв?язок з рідними шляхом листування і побачень, отримує від них посилки (бандеролі) та передачі. Вину у скоєному злочині визнав повністю, у вчиненому розкаявся. Згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого загальний бал оцінювання становить 92, що визначає його як такого, що довів своє виправлення.

Представник ДВК № 40 в судовому засіданні подання підтримав.

Прокурор Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення подання заперечила.

Засуджений ОСОБА_7 в судовому засіданні не заявляв про бажання мати захисника, просив подання задовольнити.

Суд, вислухавши думку сторін, вивчивши подання, надані матеріали особової справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. До таких питань відноситься і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким або умовно-дострокове звільнення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. За змістом даної норми умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є правом, а не обов`язком суду.

Згідно з кримінально-процесуальним законодавством умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливо лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Стаття 81 КК України не містить імперативної вказівки на її застосування, а носить рекомендаційний характер і застосовується суддями за наявності усіх умов передбачених даною статтею і доказів того, що засуджений дійсно заслуговує на застосування до нього ст. 81 КК України.

Встановлено, що вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03.02.2023 ОСОБА_3 визнано винуватим в скоєні кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком 3 років; початок строку відбування покарання рахувати з моменту затримання.

Як вказано у постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 № 2 „Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м`яким того, що засуджений став на шлях виправлення. Під час судового розгляду питання про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким суди повинні ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КВК України режим у виправних і виховних колоніях це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов`язків тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 107 КВК України засуджені зобов`язані: дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами; утримувати в чистоті і порядку приміщення, дбайливо ставитися до майна колонії і предметів, якими вони користуються при виконанні дорученої роботи, здійснювати за ними належний догляд і використовувати їх тільки за призначенням; виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії; виконувати необхідні роботи по самообслуговуванню, благоустрою колонії; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм; дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці.

Як вбачається з наданої суду характеристики, складеної начальником відділення СПС № 9 ОСОБА_8 , погодженої в.о. заступника начальника установи з соціально-виховної та психологічної роботи ОСОБА_9 , затвердженої начальником ДУ „Дрогобицька виправна колонія (№ 40) ОСОБА_10 , засуджений ОСОБА_3 працював до засудження неофіційно, під час відбування покарання в період з травня 2023 по серпень 2024 працевлаштований у дільниці з виготовлення тріски; з серпня 2024 по липень 2025 працював на шахті „Надія; та з серпня 2025 по теперішній час працює у дільниці плетіння малопомітної перешкоди. Особа не залежала матеріально від своєї сім?ї, друзів, соціального забезпечення. Відсутній інтерес до настільних чи інших ігор з метою отримання матеріальної чи іншої вигоди. Відсутні явні прояви неадекватної поведінки. Відсутні явні ознаки нервового збудження. Відсутні ознаки пригнічення. Самооцінка адекватна. Спокійний, врівноважений, в розмові стриманий, відсутні різкі перепади настрою. Мали місце поодинокі випадки вживання алкоголю до засудження. За словами засудженої особи, відсутні ознаки щодо зв`язку вживання алкоголю з підвищенням агресивності. Не має друзів та кола спілкування, в якому підтримують прокримінальні настанови та спосіб життя. Є друзі, соціальні контакти (у т.ч. з іншими засудженими). Соціальні зв?язки підтримуються. Особа небайдужа щодо відновлення з рідними та близькими. Стабільні зв?язки з рідними та близькими, які позитивно впливають на засуджену особу. Не має партнера/партнерки. Вину у скоєному визнає. Не вчиняла порушень протягом останніх півроку. За оцінювальний період до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Заохочення: 09.07.2025 подяка, за виконання покладених обов?язків та додержання правил поведінки; 29.09.2025 подяка, за виконання покладених обов?язків та додержання правил поведінки. Бере активну участь у програмах/заходах, не допускає порушень, має бажання змінити своє життя та підтверджує це активними вчинками. Бере активну участь у програмах. Усвідомлює, що саме треба змінювати, бере участь в реалізації плану індивідуальної роботи. Позитивні плани на майбутнє є, активно їх впроваджує у своєму житті, має позитивні результати реалізації планів.

Згідно ст. 81 КК України підпадає під умовно-дострокове звільнення після відбуття ним 1/2 строку покарання.

Слід зазначити, що застосування заходів заохочення полягає в тому, що основною підставою для прийняття рішення про їх застосування повинна бути об`єктивна оцінка всієї правомірної поведінки засудженого під час відбування покарання.

Суд звертає увагу на те, що дотримання порядку та умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання є його обов`язком відповідно до ст. 9 КВК України.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 6 КВК України виправлення засудженого процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

При цьому, окремо слід звернути увагу, на те що, відповідно до ч. 3 ст. 6 КВК України суспільно корисна праця засудженого є лише одним з основних засобів виправлення особи, встановлених державою, та направлених на процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості.

Згідно з пунктом 3 розділу другого Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань від 28.08.2018 за № 2823/5 засуджені зобов`язані виконувати необхідні роботи із самообслуговування, благоустрою установи виконання покарань.

При цьому, ч. 2 ст. 9 КВК України передбачена відповідальність засуджених за невиконання ними своїх обов`язків, встановлених Законом.

Застосування до засуджених заходів заохочення має на меті виконання покладених на них обов`язків та додержання встановлених правил поведінки, передбачених КВК України та правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. Дані заохочення мають оцінюватись поряд з іншими показниками виправлення засудженого.

Відповідно до ч. 8 ст. 131 КВК України адміністрація колонії зобов`язана щоквартально проводити оцінювання поведінки особи, додержання нею правил поведінки, встановлених цим Кодексом та правилами внутрішнього розпорядку колонії, а також дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці та приймати вмотивоване рішення про доцільність або недоцільність застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів заохочення. Прийняте рішення відображається в індивідуальній програмі соціально-виховної роботи та доводиться до відома особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, під підпис.

Сам факт, що засуджений за час відбування покарання в установі має два заохочення за виконання покладених обов`язків, додержується правил поведінки, підтримує зв`язки з рідними, має позитивні настанови на майбутнє, не може свідчити про те, що він став на шлях виправлення, оскільки суд звертає увагу на те, що дотримання порядку та умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання є його обов`язком відповідно до ст. 9 КВК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 67 КВК України встановлено, що засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м`яким або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні засудженим вимог режиму, його участі в самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вимог адміністрації установи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні засуджених.

Під сумлінним ставленням до праці необхідно розуміти добропорядне, відповідальне та чесне ставлення до покладених на особу трудових обов`язків; працьовитість, додержання правил трудового розпорядку, вимог трудового законодавства, правил охорони праці та техніки безпеки; бережливе використання певного обладнання, інструментів, матеріалів тощо.

Суд враховує, що ОСОБА_3 відбуває покарання за вчинення умисного нетяжкого злочину (за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період).

Враховуючи вищенаведене, та те, що вирішальним фактором є не факт відбування засудженим певної частини покарання, а його виправлення, суд зазначає, що сумлінна поведінка полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання, тому суд вважає, що клопотання начальника Державної установи „Дрогобицька виправна колонія (№ 40) ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі засудженого ОСОБА_3 є передчасним, оскільки засуджений не довів свого виправлення, суд не вбачає доведеність процесу достатніх позитивних змін, які відбуваються в особистості засудженого та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, а тому приходить до висновку, що останній на час розгляду вказаного клопотання не досяг відповідного ступеню виправлення, за якого можливе умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 81 КК України, ст. 154 КВК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання начальника Державної установи „Дрогобицька виправна колонія (№ 40) ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі засудженого ОСОБА_3 відмовити повністю.

На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення учасники судового провадження можуть подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області.

Суддя ОСОБА_1