Рішення № 131579721, 28.10.2025, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/7668/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2025 року м. Львів Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Герман М.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Рачкевич Н.В. ,

представника відповідача Качмарика Б.І.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

(адреса: АДРЕСА_1 ;

РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ),

до

Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області

(адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10;

ЄДРПОУ: 13814885; e-mail: post@lv.pfu.gov.ua),

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору

приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Миронович Алли Іванівни

(адреса: 79052, м. Львів, вул. Широка, 81; ІНФОРМАЦІЯ_2 )

про визнання права власності на недоотриману пенсію та зобов`язання виплатити недоотриману пенсію

встановив:

I. Позиції сторін та учасників справ, заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання права власності на недоотриману пенсію та зобов`язання виплатити недоотриману пенсію.

Відповідно до прохальної частини заяви, позивач просить:

- визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на недоотримані за життя спадкодавцем пенсійні виплати у розмірі 277760,21 грн;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 277760, 21 грн недоотриманої пенсії ОСОБА_3 в порядку спадкування;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, покликається на те, що ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за заповітом її дядька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті ОСОБА_3 заведена спадкова справа приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Миронович А.І. Однак, свідоцтво про право на спадщину за заповітом не видано на все майно на яке мав право спадкодавець, зокрема відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину щодо недоотриманої пенсії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2023 року у справі № 380/9395/22 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_3 відповідно до статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII, постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року №988, з 01 грудня 2019 року, на підставі довідки Державної установи "ТМО МВС України по Львівській області'' про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 13.06.2022 року № 4566 із обов`язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням виплачених коштів.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2023 року у справі № 380/9395/22 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести нарахування та виплату ОСОБА_3 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн передбачену Постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» починаючи з 01.10.2022.

Головним управлінням Пенсійного Фонду України у Львівській області були виконані судові рішення в частині здійснення перерахунку пенсії. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Спадкоємиця звернулась до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Миронович А.І. щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на недоотриману пенсію. Однак, листом від 24.07.2025 року № 123/01-16 приватного нотаріуса відмовлено у вчиненні такої нотаріальної дії.

У зв`язку з наведеним, позивач вважає, що невиплата відповідачем недоотриманої пенсії є порушенням її права на спадкування, з метою захисту якого вона змушена звертатись до суду з даним позовом.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 24.01.2025 відкрито провадження у справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Витребувано від приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Миронович Алли Іванівни належним чином засвідчену копію Спадкової справи № 24/2025, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

17.02.2025 представником відповідача подано відзив на позовну заяву. Сторона відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зауважує, що на даний момент в Головному управлінні проведена робота щодо виплати заборгованості, яка виникла внаслідок виконання судових рішень, що набрали законної сили по 19.11.2020. Виплата сум, донарахованих на виконання судових рішень, буде здійснена за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України та не залежить від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Стверджує, що питання переходу належних спадкодавцю соціальних виплат не є спадковими, у зв`язку з чим до позивача не застосовуються норми спадкового права. За твердженнями представника відповідача, право вимоги у позивача виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону-2262, зазначені суми виплачуються якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Зазначає, що ОСОБА_1 не подала заяву відповідно до Порядку 3-1, підстав для виплати недоотриманої пенсії немає. Проте, в даному випадку мова йде не про суму пенсії, а доплату на виконання судового рішення зобов`язального характеру. Також, представник Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області вказує, що стягнення з рахунків відповідача призначених для виплати пенсій, конкретних сум може поставити під загрозу функціонування Пенсійного фонду та нанести шкоду необмеженій кількості осіб.

06.10.2025, на виконання ухвали суду від 16.09.2025, до суду надійшли від приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Миронович Алли Іванівни належним чином засвідчені копії Спадкової справи № 24/2024, заведеної 15.07.2025, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 09.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач та її представник- адвокат Рачкевич Н.В., кожен окремо, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, з підстав викладених у відзиві.

Третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Миронович А.І. в судове засідання не з`явилась, скерувала до суду заяву, відповідно до змісту якої, просить проводити розгляд справи за її відсутності та підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

З врахуванням тривалості провадження у справі, забезпечення судом можливості учасникам провадження у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

II. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, оцінка доводів учасників справи, норми права та мотиви їх застосування та незастосування

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Статтями 10, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України.

У відповідності до частини 1 статті 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 отримував пенсію за вислугою років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 року у справі № 380/9395/22 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_3 відповідно до статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII, постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року №988, з 01 грудня 2019 року, на підставі довідки Державної установи "ТМО МВС України по Львівській області'' про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 13.06.2022 року № 4566 із обов`язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням виплачених коштів.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 у справі № 380/12492/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести нарахування та виплату ОСОБА_3 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. передбачену Постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» починаючи з 01.10.2022.

Головним управлінням Пенсійного Фонду України у Львівській області були виконані судові рішення в частині здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер. Після його смерті ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Миронович Алли Іванівни для оформлення спадщини.

Приватним нотаріусом заведено спадкову справу № 24/2025 після смерті ОСОБА_3 .

На запит приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Миронович А.І. у листі від 13.05.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило, зокрема, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та членам їх сімей і залишились недоотриманими у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Миронович А.І. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, відповідно до якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є спадкоємцем майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Водночас, сума доплати до пенсії померлому не була виплачена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України.

Наведені обставини у процесі судового розгляду не оспорювались учасниками справи, у суду відсутні сумніви щодо їх достовірності або добровільності їх визнання, а тому вони не підлягають додатковому доказуванню.

Відповідно до частини 1 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Згідно статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Статтею 1216 ЦК України, передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Частиною 5 статті 1268 ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

З огляду на положення статей 1218, 1219, 1227 ЦК України спадщиною є сукупність прав та обов`язків, які в разі смерті фізичної особи (спадкодавця) переходять від нього до інших осіб (спадкоємців). Об`єктом спадкування можуть бути лише права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент його смерті. Право на спадщину переходить лише до спадкоємців, які прийняли спадщину в установленому порядку.

Статтею 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зміст частини 3 статті 52 даного Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де у ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Суд зазначає, що Цивільний кодекс України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів належних спадкодавцю. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. До прикладу, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19.

Оскільки до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, то сума недоотриманої спадкодавцем пенсії, що належала йому за життя і залишилась недоотриманою, у зв`язку з його смертю, увійшла до складу спадщини. Відтак позивач, прийнявши спадщину від померлого, має право на отримання усієї суми недоотриманої пенсії.

При цьому, суд наголошує, що положення частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі №243/13575/19 зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Доводи представника відповідача про те, що стягнення з рахунків відповідача призначених для виплати пенсій, конкретних сум може поставити під загрозу функціонування Пенсійного фонду та нанести шкоду необмеженій кількості осіб є надуманими та безпідставними, з огляду на наступне.

Заборгованість перед спадкодавцем виникла через неналежну діяльність саме відповідача, який несвоєчасно виконав свої зобов`язання і обов`язки та, до того ж, вчинив дії які змусили спадкодавця звернутися до суду за захистом своїх інтересів. Зазначене твердження, на думку суду, є абсолютно надуманим адже Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Тобто своєчасне проведення соціальних виплат є прямим обов`язком відповідача. Більше того, у цій справі має місце ситуація коли спадкодавець помер так і не дочекавшись отримання належних йому за законом виплат. Як пряме виконання своїх обов`язків і зобов`язань перед спадкоємцем «може поставити під загрозу функціонування Пенсійного фонду та нанести шкоду необмеженій кількості осіб» для суду є незрозумілим, а відповідач навів це твердження посилаючись на висновок Верховного Суду у справі №420/6671/18, по суті вирвавши цю фразу з контексту даного рішення. Так, наведена справа стосувалась визнання протиправними дії Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області щодо невиплати позивачці заборгованості по пенсії з червня 2017 року; зобов`язати Ізмаїльське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області виплатити позивачці заборгованість по пенсії з червня 2017 року з урахуванням фактично проведених виплат, стосувалося зміни способу виконання судового рішення і судом у цій справі не досліджувались питання спадщини, адже вони у цій справі не входили до предмету і підстав позову.

Застосування будь-яких засобів правового захисту матиме сенс лише за умови, що обрані суб`єктом порушеного права способи захисту є як ефективними, так і такими, що відповідатимуть його змісту та системі права.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріальноправові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Крім того, спосіб захисту права чи інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (п. 58).

Ці тези стосуються саме засад ефективного судового захисту, а отже можуть бути враховані у цій частині при ухваленні рішення у справі.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач має право, як спадкоємець, на отримання нарахованих, але не виплачених у повному обсязі сум пенсії, які входять до складу спадщини і не були отримані спадкодавцем за життя, проаналізувавши в сукупності надані докази, суд вважає що позовні вимоги є обґрунтованим та таким, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Також, суд наголошує, що визнання права власності в порядку спадкування за заповітом у даному випадку є належним способом захисту прав спадкоємців, оскільки є перешкоди в оформленні їх спадкових прав у нотаріальному порядку.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову ? на відповідача; уразі відмовив позові ? на позивача; у разі часткового задоволення позову ? на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму сплаченого ОСОБА_1 судового збору в повному розмірі, що становить 2777 грн 20 коп.

Керуючись ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на недоотримані за життя спадкодавця пенсійні виплати у розмірі 277760 (двісті сімдесят сім тисяч сімсот шістдесят) гривень 21 копійку.

Стягнути Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 277760 (двісті сімдесят сім тисяч сімсот шістдесят) гривень 21 копійку - недоотриманих пенсійних виплат ОСОБА_3 .

Стягнути Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 2777 (дві тисячі сімсот сімдесят сім) гривень 20 копійок ? витрат на сплату судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

позивач ? ОСОБА_1

(адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ),

представник позивача ? адвокат Рачкевич Наталія Володимирівна

(адреса: АДРЕСА_2 )

відповідач ? Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області

(адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10;

ЄДРПОУ: 13814885; e-mail: post@lv.pfu.gov.ua);

представник відповідача - Качмарик Богдан Ігорович;

третьа особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору-

приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Миронович Алла Іванівна

(адреса: 79052, м. Львів, вул. Широка, 81; ІНФОРМАЦІЯ_2 )

Повний текст рішення складено 06.11.2025 року.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький