Ухвала суду № 131573324, 06.11.2025, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/18234/25

УХВАЛА

06 листопада 2025 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в судді О. Левчука,

за участі секретаря судового засідання М. Янка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

учасники справи у судове засідання не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

28.10.2025 відповідачкою подано заяву про закриття провадження у справі, у звязку з тим, що спір належить розглядати у межах справи про її неплатоспроможність.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 18.12.2024 між ТОВ "СТАР ФАЙНЕСТ ГРУП" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №38953-12/2024.

Відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 16 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, зі сплатою процентів за користування кредитом, строк кредитування 120 днів.

Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась в Господарський суд Рівненської області із заявою, в якій просила відкрити провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.09.2025 у справі №918/708/25 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 . Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено керуючим реструктуризацією арбітражну керуючу Белінську Наталію Олександрівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 12.02.2013 № 190, 21050, м.Вінниця, вул. Миколи Оводова, буд. 38, кімната 305).

За змістом положень ст. 120 Кодексом України з процедур банкрутства, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника:

1) пред`явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом;

2) арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду;

3) припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов`язаннями боржника;

4) здійснення корпоративних прав боржника та реалізація майнових прав відбуваються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом;

5) вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів;

6) строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника вважається таким, що настав;

7) будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника здійснюються виключно в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Отже, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства по своїй суті та змісту встановлює виключну підсудність всіх справ за участі боржника стосовно якого відкрито провадження у справі про неплатоспроможність в межах справи про банкрутство.

Відповідно ч. 6 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства, з метою виявлення всіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливість вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №922/928/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №607/6254/15-ц викладено правовий висновок про те, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що підставою позову у даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором №38953-12/2024 від 18.12.2024, зобов`язання за даним договором у відповідачки перед позивачем виникло до дня відкриття провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, розгляд майнового спору до ОСОБА_1 повинен відбуватись саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Відтак, оскільки позивач звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 , а пред`явлення та розгляд такої вимоги може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства, тому справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене вище, суд вважає необхідним закрити провадження у цій справі.

Керуючись ст.ст. 255-256, 260, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повне судове рішення складене та підписане 06.11.2025.

Суддя Рівненського міського суду О.Левчук