Рішення № 131572009, 15.10.2025, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/7411/23

2/296/1031/25

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

15 жовтня 2025 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючої - судді Маслак В.П.,

при секретарі судового засідання Пшегалінській К.В.,

за участі представника позивача Бородіна Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Преміум Парк 14/4» до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб: Приватна організація «Приватний заклад дошкільної освіти «Пташки», Обслуговуючий Кооператив Житлово-Будівельний Кооператив «КВАРТАЛБУД-22» про приведення фасаду квартиру у попередній стан шляхом знесення сходів,

ВСТАНОВИВ:

ОСББ «Преміум Парк 14/4» 01.08.2023р. звернулось до Корольовського районного суду м.Житомира з позовом про зобов`язання ОСОБА_1 за власний рахунок привести фасад квартири АДРЕСА_1 в попередній стан шляхом знесення сходів від зазначеної квартири на земельну ділянку прибудинкової території.

В обґрунтування позивної заяви представник позивача вказує, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 , де створено ОСББ «Преміум парк 14/4».

Згідно договору оренди нежитлового приміщення від 29.06.2021р. відповідач передала в оренду вказану квартиру приватній організації "Приватний заклад дошкільної освіти "Пташки".

Земельна ділянка по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 1810136600:04:022:0017 належить обслуговуючому кооперативу «ЖБК Кварталбуд 22» на підставі договору суперфіцію терміном з 16.03.2016 року по 23.03.2024 року, укладеного на підставі рішення Житомирської міської ради від 16.03.2016 р. № 178.

Відповідач, як власник вказаної квартири, у фасаді будинку АДРЕСА_3 зробив витвір та до балкону вказаного приміщення встановив сходи, які стаціонарно закріплені на земельної ділянці по АДРЕСА_2 .

Таким чином, здійснивши реконструкцію фасаду будинку АДРЕСА_3 у квартирі АДРЕСА_4 , з улаштуванням стаціонарних сходинок, відповідач порушив вимоги ст. 42 Земельного Кодексу України, ч.ч. 1, 2 ст.369, ст. 375, ч. 1 ст. 376 ЦК України, п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 6, п.1 ч.2 ст.10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Враховуючи вищезазначене, представник позивача просить вимоги позовної заяви задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 вимоги позовної заяви підтримав, просив задовольнити та стягнути витрати на надання правової допомоги. Вказав, що земельна ділянка знаходиться у користуванні 3-ї особи, вона відведена для жилого будинку. Пошкоджено фасад будинку, який є спільним майно членів ОСББ. Співвласниками було прийнято рішення про заборону змінювати фасад будинку без зборів співвласників. Відповідачем порушено право співвласників ОСББ на цілісність фасаду будинку.

Представник відповідача ОСОБА_4 з вимогами позовної заяви не погоджується, вважає такі необґрунтованими. Повідомив, що відповідачка з чоловіком придбали квартиру, яка була виділена у нежитловий фонд. ОСОБА_2 позбавлена можливості використовувати майно у комерційних цілях. Так, вхід через під`їзд до квартири заборонено рішенням господарського суду, а тому користуватися приміщенням квартири без сходів неможливо. Коли почали будувати сходи, рішення загальних зборів ОСББ з цього приводу не було.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 341110176 від 01.08.2023р., нежитлове приміщення № 71 за адресою: АДРЕСА_3 , на праві власності належить ОСОБА_1 (а.с. 12).

Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 29.06.2021р. фізична особа ОСОБА_1 передала у тимчасове платне користування (оренду) нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_5 , ПО «Приватний заклад дошкільної освіти «Пташки» (а.с. 14-17).

Згідно п.1.1 договору оренди одночасно з правом оренди нежитлового приміщення орендарю надається право користування земельною ділянкою, яка прилягає до об`єкта оренди, у розмірі, необхідному для досягнення мети оренди.

ОСОБА_1 09.06.2023 подала до Управління державного архітектурно- будівельного контролю Житомирської міської ради повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (а.с.9 -11). Згідно повідомлення об`єктом будівництва є реконструкція власного нежитлового приміщення №71 (без змін зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані) за рахунок влаштування вхідної групи консольного типу за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що за адресою: АДРЕСА_3 , створено ОСББ «Преміум парк 14/4» (а.с. 13).

З пояснень представників сторін в судовому засіданні та фотографій, наданих представником позивача, встановлено, що відповідач у фасаді будинку АДРЕСА_3 зробив витвір під вхідні двері у балконі нежитлового приміщення №71, від яких влаштував сходи, стаціонарно закріплені на земельній ділянці по АДРЕСА_2 .

Згідно підпункту 3 пункту 2.3 розділу 2 Загальні положення Порядку зміни фасаду, затвердженого протоколом загальних зборів ОСББ «Преміум парк 14/4» № 3 від 03.06.2023р., передбачено що задля досягнення мети встановлення даного Порядку загальні збори ОСББ уповноважують виконавчий орган управління Об`єднання надавати дозвіл на реконструкцію фасаду в тих об`ємах, які не вимагають системної реконструкції, розробки проекту і погодження його в органах архітектурно-будівельного контролю (а.с. 18-20).

Представник позивача стверджує, що відповідач не отримав погодження виконавчого органу ОСББ «Преміум парк 14/4» на реконструкцію власного нежитлового приміщення, що пов`язано із зміною фасаду будинку. Відсутність погодження ОСББ «Преміум парк 14/4» не заперечувалося представником відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати економічну ситуацію і природні якості землі.

За змістом статей 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частиною другою статті 382 ЦК України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Із викладеного вбачається, що стіна, як конструктивний елемент будинку є спільною сумісною власністю усіх власників квартир у багатоквартирному будинку. Такого висновку дійшов Верховний суд у постанові №757/13549/16-ц від 14.02.2024.

Приписами статтей 7, 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Порядок ухвалення рішення співвласниками багатоквартирного будинку передбачено ст. 10 вказаного Закону.

До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт.

Згідно з частинами першою та другою статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

У постанові Верховного Суду від 02 листопада 2022 року у справі 452/2808/19 (провадження № 61-7110св22) зазначено: «щоб не порушувався принцип спільності здійснення права спільної сумісної власності, будь-яка дія стосовно спільного майна багатоквартирного будинку вимагає погодження всіх співвласників».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» прибудинкова територія - це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Прибудинкова територія багатоквартирного житлового будинку є особливим об`єктом права власності на землю, оскільки призначена для розміщення й обслуговування житлового будинку та має задовольняти інтереси його мешканців.

Відповідно до статті 38 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками (частини друга, третя статті 42 ЗК України).

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (частина перша статті 369 ЦК України).

Співвласники мають право, зокрема, вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників (пункт 1 частини першої статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників (частина друга статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Співвласники зобов`язані, зокрема, використовувати спільне майно багатоквартирного будинку за призначенням (пункт 3 частини першої статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Касаційний цивільний суд у постанові № 442/1888/23 від 14.08.2024 зауважив, що:

- використання прибудинкової території має відбуватися за її призначенням;

- створення на прибудинковій території певних об`єктів (зокрема, бетонні сходи, пандус з бетону, бруківка, що прилягає до сходів та пандусу) має проводитися тільки за згодою співвласників і за умови, що такі об`єкти не призведуть до порушень прав інших співвласників у багатоквартирному житловому будинку;

- право спільної власності багатоквартирного будинку здійснюється співвласниками за їх згодою, а тому створення на прибудинковій території певних об`єктів (зокрема, бетонні сходи, пандус з бетону, бруківка, що прилягає до сходів та пандусу) вимагає погодження співвласників (див. подібний висновок у пунктах 75 - 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 461/9578/15-ц (провадження № 14-175цс20)).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 27 січня 2023 року у справі № 621/2300/16-ц (провадження № 61-6391св20) зазначено, що: «із аналізу цільового призначення земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, та норм статті 42 ЗК України вбачається, що земельна ділянка належить співвласникам жилого будинку на праві спільної сумісної власності, яка разом із загальним майном і допоміжними приміщеннями є майном співвласників, які визначають порядок його використання. […] Прибудинкова територія багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_3 є особливим об`єктом права власності на землю чи користування нею, оскільки призначена для розміщення й обслуговування житлового будинку і належних до нього будівель та споруд та має задовольняти інтереси всіх мешканців цього будинку».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2024 року у справі № 757/13549/16-ц (провадження № 61-12973св23) вказано: «виникнення прав на земельну ділянку у власника квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку пов`язане із набуттям у власність самої квартири або нежитлового приміщення, земельна ділянка при цьому не виступає самостійним об`єктом правочину, пов`язаного із переходом права власності на квартир у або нежитлове приміщення. Отже, сама по собі відсутність реєстрації за власником квартири або нежитлового приміщення багатоквартирного будинку права власності на земельну ділянку не позбавляє його права на захист своїх прав на володіння та користування земельною ділянкою, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія».

Отже, матеріалами справи та з пояснень сторін встановлено, що відповідач самовільно, за відсутності згоди співвласників, виконавчого органу ОСББ «Преміум парк 14/4», та отримання дозволу від органу місцевого самоврядування на реконструкцію власного нежитлового приміщення (докази протилежного відсутні), вніс зміни до зовнішньої стіни нежитлового приміщення №71, яка є конструктивним елементом та частиною фасаду багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , шляхом влаштування окремого входу до приміщення за рахунок здійснення прорізу у віконній рамі балкону та встановив до входу в нежитлове приміщення сходи, закріпивши такі на земельній ділянці.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 26.03.2019 №87 затверджені ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення", за пунктом 5.37. яких допускається розташування в житлових будинках вбудованих і вбудовано-прибудинкових груп короткотривалого перебування дітей дошкільного віку згідно з ОСОБА_5 за умови улаштування окремих виходів назовні. Допускається розташування ясел-садків у вбудовано-прибудованих приміщеннях першого-другого поверху житлових будинків не нижче ІІ ступеня вогнестійкості за умови виділення в окремий протипожежний відсік та наявності окремих виходів назовні і виділеної земельної ділянки закладу згідно з вимогами ДБН Б.2.2-12 та ДБН В. 2.2.4.

Тож в силу наведених вище визначень та державних нормативів, розташування в житлових будинках вбудованих і вбудовано-прибудинкових груп короткотривалого перебування дітей дошкільного віку може бути здійснено з дотриманням встановленого порядку, зокрема, за умови улаштування окремого виходу-входу, який повинен бути ізольований від жилої частини будинку та виділення для даної мети окремої земельної ділянки.

Відповідачем та третьою особою не надано суду доказу того, що нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 97,4кв.м., яке використовує третя особа - Приватна організація «Приватний заклад дошкільної освіти «Пташки» з метою надання освітніх послуг у сфері дошкільної освіти, мають в користуванні окрему земельну ділянку за даною адресою.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У постанові Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі 545/1994/16-ц (провадження № 61-7605св21) зазначено, що: «тлумачення статті 391 ЦК України свідчить, що негаторний позов - це вимога власника про усунення перешкод. Тобто негаторний позов подається з метою усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, тобто припинення неправомірних дій, не пов`язаних з порушенням володіння. Негаторний позов може вчинятися тоді, коли майно не вибуває з володіння власника, тобто при порушенні насамперед таких правомочностей власника, як користування та розпорядження своїм майном. Належним відповідачем у негаторному позові є особа, яка неправомірно перешкоджає власнику користуватися та розпоряджатися своїм майном. Тому для задоволення вимог власника необхідно встановити факт об`єктивно існуючих неправомірних перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. […] В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 листопада 2021 року у справі № 947/30277/19 (провадження № 61-12547св21) вказано, що «у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю».

У постанові Верховного Суду від 02 листопада 2022 року у справі 452/2808/19 (провадження № 61-7110св22) зазначено, що: « […] власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі звернутися до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю, в тому числі і шляхом приведення приміщення до попереднього стану. […] власник, за правилами цієї статті, може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоча б ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. […] При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення. […] важливим є встановлення факту порушення, невизнання або оспорювання прав позивача, зокрема наявність перешкод у реалізації своїх повноважень щодо належного йому майна. Подібний правовий висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 22 червня 2022 року у справі № 461/484/18 (провадження № 61-19122св20)».

Враховуючи вищезазначене, усунення перешкод у здійсненні прав співвласників багатоквартирного будинку в АДРЕСА_3 , в інтересах яких діє ОСББ, шляхом зобов`язання ОСОБА_1 за власний рахунок привести фасад квартири АДРЕСА_1 в попередній стан, є ефективним способом захисту.

Ураховуючи викладене, на відповідача, відповідно до статті 376 ЦК України, слід покласти обов`язок за власний рахунок привести фасад нежитлового приміщення АДРЕСА_1 в попередній стан, шляхом знесення сходів прибудованих до нежитлового приміщення №71 в будинку АДРЕСА_3 , таким чином задовольнивши позов.

Згідност.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 №301/1894/17, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження понесених витрат представником позивача надано договір про надання правничої допомоги від 23.05.2023, укладений між адвокатом Бородіним Д.В. та ОСББ «Преміум Парк 14/4», протокол погодження гонорару від 11.07.2023 (а.с.31 - 32).

Відповідно до п.2.1 договору про надання правничої допомоги оплата за цим договором визначається і здійснюється відповідно до протоколу погодження гонорару, який є невід`ємною частиною договору від 23.05.2023.

Згідно з протоколом погодження гонорару від 11.07.2023 вартість професійної правничої допомоги, що включає в тому числі вивчення матеріалів справи, складання позовної заяви, участь у судових засіданнях першої та апеляційної інстанції адвоката - 30 000грн.

Разом з тим, така сума гонорару визначена за участь адвоката щодо розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції. Сторони договору (адвокат та клієнт) не погодили суму гонорару окремо за розгляд справи судом першої інстанції, а суд не наділений правом визначати таку суму самостійно, а тому в задоволенні вимоги про стягнення 30000грн. витрат правничої допомоги слід відмовити.

Враховуючи, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні майном задоволено, наявні підстави, відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76 - 91, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за власний рахунок привести фасад нежитлового приміщення АДРЕСА_1 в попередній стан, шляхом знесення сходів прибудованих до нежитлового приміщення №71 в будинку АДРЕСА_3 .

У стягненні витрат на правничу допомогу відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Преміум Парк 14/4» судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення в порядку, передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Суддя В. П. Маслак