Ухвала суду № 131567732, 05.11.2025, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/8373/25

Провадження №: 6/336/426/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздова Н.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною заявою, в обґрунтування якої зазначила, що на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.10.2025 з неї на користь АТ «Запоріжжяобленерго» стягнуто суму боргу за не обліковану електричну енергію у розмірі 127290,68 гривень, та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 гривень. Суму заборгованості у розмірі 2000 гривень сплатила добровільно. Вона є пенсіонеркою, має тяжке захворювання нирок та потребує простійного догляду та лікування. Сума заборгованості, яку вона повинна сплатити одноразово є непомірною для неї, а тому просить розстрочити виконання рішення по 700 гривень щомісячно, починаючи з 01 грудня 2025 року.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 03.11.2025 справу передано в провадження судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздової Н.С.

Оскільки всі учасники справи не з`явились у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено частиною другою статті 247 ЦПК України.

Дослідивши заяву та письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частини І статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.10.2025 позов Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» суму боргу за не обліковану електричну енергію за період з 21.09.2023 по 21.09.2024 у розмірі 127290 (сто двадцять сім тисяч двісті дев`яносто) гривень 68 копійок, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

Згідно зі статтею 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувана чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З роз`яснень, що містяться у пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року №14, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб, та громадян, і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суду потрібно мати на увазі, що, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувану, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 року, відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувана і боржника.

При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення у справі "ІммобільяреСаффі" проти Італії", заява №22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-У).

За практикою Європейського суду в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява N36575/02); І навіть, два роки та сім місяців, не визнавались надмірними і не розглядалися, як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст.6 Конвенції (справа "Крапивницький та інші проти України", заява N60858/00).

З заявлених вимог ОСОБА_1 судом встановлено, що розстрочка виконання рішення за умов сплати по 700 гривень щомісячно, починаючи з 01.12.2025 року призведе до тривалого виконання рішення яке становитиме понад 14 років з урахуванням суми значної суми заборгованості.

Тобто обраний заявник спосіб виконання рішення суттєво порушить законні інтереси стягувача на отримання суми заборгованості, що може призвести до негативних наслідків невиконання рішення у повному обсязі.

На підставі викладеного, суд не вбачає законних підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст. 136 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя: Н.С. Звєздова