Рішення № 131567519, 06.11.2025, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2025 року м. Мукачево Справа №303/5569/25 2/303/2014/25

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого судді Кость В.В.

секретар судовогозасідання Гангур О.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом товариства зобмеженою відповідальністю«Споживчий центр»

до відповідача ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» від імені якого діє Чехун Юлія Віталіївна звернулося до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 28.12.2024 №28.12.2024-100000468 в сумі 42519,02 грн. (в т.ч.: 15000,00 грн. основний борг, 18900,00 грн. проценти, 1119,02 грн. комісія, 7500,00 грн. - неустойка).

На виконання вимог частини шостої ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України, суд встановив зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача та виконав свій процесуальний обов`язок, надіславши на цю адресу копію ухвали про відкриття провадження по справі.

Попередньо позивачем було додано до позовної заяви докази надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками.

Також виклик відповідача до суду проводився шляхом оприлюднення оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якої не відоме на офіційному веб-сайті судової влади України 13.08.2025 та 21.10.2025.

Відповідач відзив на позовну заяву не подала.

Представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне.

28 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (надалі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) було укладено кредитний договір (оферти) від 28.12.2024 №28.12.2024-100000468 (надалі Договір), згідно з яким Кредитодавець надав відповідачу кредит у сумі 15000,00 грн. строком на 140 днів (дата повернення кредиту 16.05.2025).

Сторони погодили, що Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія", економічна сутність плата за надання Кредиту) 15% від суми Кредиту та дорівнює 2250 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Кредитні кошти було перераховано відповідачу за реквізитами електронного платіжного засобу (5168-74XX-XXXX-7459), що були вказані ним у Заявці, що підтверджується повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 16.07.2025 №10-1607.

Договір між сторонами укладено у вигляді електронного договору, який був підписаний з використанням електронного підпису відповідача одноразовим ідентифікатором.

По відношенню до вищевказаних фактичних обставин справи, суд наводить наступні норми права та мотиви їх застосування.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Положеннями частини другої статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, щоякщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Тобто, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму.Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 Цивільного кодексу України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

У відповідності з ст.ст. 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною другою ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, яка діяла на час укладення Договору до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, в тому числі, доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як свідчать подані по справі доказові матеріали, на момент звернення позивача до суду, зобов`язання за Договором, відповідачем не виконані.

Разом з тим, відповідачем по справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання наявності боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 3230,98 грн. (08.01.2025).

Водночас, відповідно пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22(61-14740св23) зазначив, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1)в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2)в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3)у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи вищенаведені положення законодавства та судову практики, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача неустойки в сумі 7500,00 грн. слід відмовити, оскільки нарахування такої здійснено в період воєнного стану.

Заборгованість Позичальника (довідка-розрахунок) складає суму 35019,02 грн. (в т.ч.: 15000,00 грн. основний борг, 18900,00 грн. проценти, 1119,02 грн. комісія) та підтверджена належними доказами відповідно до вимог ст.ст. 76-81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідачем не спростована, тому позовні вимоги щодо її стягнення підлягають задоволенню на підставі статей 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України.

Таким чином, позов слід задовольнити частково.

Відповідно до частини першої ст.141Цивільного процесуальногокодексу України з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1995.11 грн., виходячи з розрахунку: 35019,02 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2422,40 грн. (судовий збір) / 42519,02 грн. (розмір заявлених позовних вимог).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 263-265, 279, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» суму 35019,02 (тридцять п`ять тисяч дев`ятнадцять гривень 02 копійок) гривень (в т.ч.: 15000,00 грн. основний борг, 18900,00 грн. проценти, 1119,02 грн. комісія) заборгованості за кредитним договором (оферти) від 28.12.2024 №28.12.2024-100000468.

2.1. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» суму 1995.11 грн. (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто п`ять гривень 11 копійки) у відшкодування судових витрат по справі.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

5. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

6. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.

Представник позивача: Чехун Юлія Віталіївна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя В.В. Кость