Рішення № 131565454, 06.11.2025, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/2309/24

Провадження № 2/439/87/25

06 листопада 2025 року м. Броди

Бродівський районний суду Львівської області у складі:

головуючого судді Войтюк Т.Л.,

за участі секретаря

судового засідання Полінчук С.-Е.А.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

представник позивача адвокат Микитюк С.М.

представник відповідача адвокат Слобода С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної (немайнової) шкоди та матеріальної шкоди завданої вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП,

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовними вимогами до відповідача, в яких просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь 10000,00 грн моральної шкоди та 10908,13 грн матеріальної шкоди завданої адміністративним правопорушенням, окрім цього просить стягнути з відповідача витрати на судовий збір та інші судові витрати у розмірі 4479,20 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує так, 11.04.2024 о 17:35 відповідач з незрозумілих причин кидав шматки землі та каміння у вікна позивача. Внаслідок цього у позивача та відповідача виник словесний конфлікт. Відповідач завдав декілька ударів вилами по фасаді будинку, по закритому вікні та віконній рамі, у наслідок чого розбив скло та пошкодив віконну раму.

Позивач покликається на те, що відносно дій ОСОБА_2 в частині завдання шкоди приватному майну (розбиття скла та пошкодження віконної рами) ВП № 1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області було порушено адміністративне провадження за ст. 173 КУпАП «Дрібне хуліганство». Вина відповідача доведена, рішенням суду відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності 14.05.2024 (справа №439/1030/24, провадження № 3/439/648/24).

Позивач вказує, що майно (метало-пластикове вікно), до знищення, було вмонтоване у віконний периметр балкону-прибудови, що знаходиться в АДРЕСА_1 . На час подання позову будівельні роботи на балконі-прибудові не завершені. Право власності на знищену річ, як будівельний матеріал (метало-пластикові вікна) було набуте шляхом купівлі у ФОП ОСОБА_3 . У результаті дій відповідача порушено право власності та відповідно до ст. 349 ЦК України позивач стверджує про припинення права власності внаслідок знищення майна.

Діями відповідача позивачу задано моральну шкоду яка виражається у душевних стражданнях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна позивача; у зв`язку з протиправною поведінкою щодо позивача. Протиправні дії відповідача негативно вплинули на емоційний стан, це викликало у позивача негативні думки, відчуття тривоги і неспокою, що призвело до короткочасного порушення сну на декілька днів.

З даною проблемою позивач звернувся до невролога КПП «Бродівська ЦМЛ» та йому виписано рецепт на медичні препарати. За декілька днів стан нормалізувався.

Позивач просить стягнути матеріальну шкоду для відновлення попереднього стану майна в сумі 10 908,13 грн, розмір якої визначено вартістю робіт по відновленню попереднього стану майна та вартістю утилізації будівельного сміття, а також моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.

Відповідач подав відзив, у якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Свою позицію відповідач мотивує так. Відповідач визнає факт події, що трапилася 11.04.2024 за адресою АДРЕСА_2 , проте це стало реакцією відповідача на нанесення позивачем удару у спину мотузкою, кінець якої був з металевою гайкою, а також тим, що позивач кинув цеглу в сторону відповідача.

Відповідач не погоджується з розміром матеріальної шкоди з причин надмірного збільшення її розміру, що може бути наслідком безпідставного збагачення позивача та недопустимості доказів, якими підтверджується така шкода.

З розміром моральної шкоди відповідач не погоджується з причин відсутності підстав та недопустимості доказів, якими підтверджується така шкода.

У відповіді на відзив позивач покликається на те, що інформація про напад на відповідача не відповідає дійсності. Позивач перебував у квартирі та фізично не міг напасти на відповідача який був на вулиці.

Ухвалою судді від 05.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 13.03.2025 задоволено клопотання представника відповідача про виклик свідка. Викликано в судове засідання свідка ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 13.03.2025 закрито підготовне провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Микитюк С.М. позов підтримали з підстав викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити повністю. Позивач додатково пояснив, що право власності на пошкоджене вікно підтверджується накладною № 28 від 05.06.2019 на придбання у ФОП ОСОБА_3 металопластикових вікон. Заміну вікна він донині не проводив, вартість матеріальної шкоди підтверджується наданим Локальним кошторисом на будівельні роботи № 2-1-1, а також рахунком на оплату № 1795 від 21.06.2024 на вивіз і утилізацію ТПВ. Щодо моральної шкоди зазначив, що внаслідок протиправної поведінки відповідача, у нього погіршився емоційний стан, порушився сон, з`явилось відчуття тривоги, він звертався за медичною допомогою. У наслідок стресу, він не міг виконувати функції водія та користуватися власним автомобілем, вимушений був користуватися послугами таксі, щоб відвідати лікаря. Щодо доказів поданих представником відповідача 12.03.2025 через «Електронний суд», просив не брати їх до уваги, оскільки такі подані з порушенням вимог ЦПК України, а саме докази не були надіслані позивачу.

Представник відповідача адвокат Слобода С.Г. у судовому засіданні просив у позові відмовити, з підстав викладених у відзиві. Додатково вказав, що вартість матеріальної шкоди є недоведеною, відповідач розбив скло у однокамерному склопакеті, а позивач просить стягнути витрати на проведення заміни металопластикового вікна з енергозберігаючим двокамерним склопакетом. Доказів понесення витрат на металопластикове вікно по накладній № 28 від 05.06.2019 позивачем не надано. Рахунок на оплату № 1795 від 21.06.2024 не може бути доказом, оскільки не підтверджує оплату за цим рахунком.

Дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд установив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до Постанови Бродівського районного суду Львівської області від 14.05.2024 у справі №439/1030/24 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП. Постанова набрала законної сили 24.05.2024.

Згідно вказаної постанови, 11.04.2024 о 17 годині 35 хвилин ОСОБА_2 перебуваючи неподалік будинку АДРЕСА_1 , вчинив дрібне хуліганство, а саме: господарськими вилами розбив віконне скло житлової квартири ОСОБА_1 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян.

На підтвердження завданої матеріальної шкоди позивач долучив накладну № 28 від 05.06.2019, від ФОП ОСОБА_3 . Відповідно до накладної ОСОБА_1 придбав вікно металопластикове з енергозберігаючим однокамерним склопакетом відкривне подвійне 120*140см у кількості 1 шт, ціна 4453,00 грн, та вікно металопластикове з енергозберігаючим однокамерним склопакетом відкривне потрійне 180*140 у кількості 2 шт за ціною 6680,00 грн. Загальна вартість по накладній становить 17813,00 грн.

Відповідно до Локального кошторису на будівельні роботи №2-1-1 на поточний ремонт із заміною металопластикового вікна в багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_2 , складений за поточними цінами станом на 17.05.2024, вартість поточного ремонту становить 10 108,00 грн.

У Локальному кошторисі зазначено зокрема, в графі 3 шифр норми С126-66-190-15, найменування робіт - заміна вікна металопластикового з енергозберігаючим двокамерним склопакетом.

У підсумковій відомості ресурсів до Локального кошторису у розділі ІІІ Будівельні матеріали, вироби і комплекти зазначено у графі 24 вартість металопластикових вікон з енергозберігаючим двокамерним склопакетом.

На підтвердження витрат з вивозу і утилізації твердих побутових відходів, які позивач планує понести, надано рахунок на оплату № 1795 від 21.06.2024 від КП «Броди», де зазначено кількість і вартість послуги, що становить 800,13 грн.

З дослідженого в судовому засіданні відеозаписі вбачається, що відповідач ОСОБА_2 ударив господарськими вилами по віконному склу металопластикового вікна, внаслідок чого розбив його.

На долучених позивачем фотознімках вікна, відображено розбите скло у склопакеті однієї стулки подвійного вікна.

Також, на фотознімках відображено підвіконня, на якому наявний ґрунт.

На підтвердження завданої моральної шкоди, позивач надав копію медичної картки, де наявний запис невролога від 12.04.2024 із встановленим діагнозом: інші розлади вегетативної нервової системи.

Позивач додав листок призначень, виданий лікарем ОСОБА_5 12.04.2024, на медичні препарати Опіпрам та Бібрайт.

Представник відповідача звернувся до ВП № 1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області із адвокатським запитом, у запиті просив надати інформацію про факт звернення до поліції Шинькара В.І., щодо неправомірних дій ОСОБА_2 , а також інформацію по факту звернення до поліції гр. ОСОБА_2 , щодо неправомірних дій ОСОБА_1 та результати розгляду таких звернень і прийняті рішення.

У відповідь на адвокатський запит Відділення поліції №1 Золочівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області від 07.02.2025, повідомило, що за зверненням гр. ОСОБА_1 відомості внесено до ЄРДР за № 12024142160000053 від 18.05.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, у якому в подальшому 31.08.2024 прийнято рішення про закриття на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Гр. ОСОБА_2 звертався до ВП №1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області щодо неправомірних дій гр. ОСОБА_1 , яке було зареєстровано в ІКС ІПН № 1695 від 18.04.2024, у подальшому відомості за даним фактом були внесені до ЄРДР за № 12024142160000043 від 18.04.2024 за ознаками кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у якому 30.04.2024 прийнято рішення про закриття на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Із наданої відповіді на адвокатський запит представника відповідача, ФОП ОСОБА_6 повідомляє про вартість склопакету (24) 4-16-4і(N) висотою 1310 мм, шириною 483 мм 1120,00 грн; вартість склопакету (24) 4-16-4і(N) висотою1211мм, шириною 480 мм 1050,00 грн, вартість монтажу склопакетів становить 300,00 грн за 1 шт., вартість доставки склопакетів по м. Броди 200,00 грн.

Також, на підтвердження вартості ремонту склопакету відповідач подав скріншоти із Інтернет сайтів. З даних скріншотів вбачається, що вартість заміни склопакету становить від 2500,00 до 4000,00 грн, а вартість однокамерного енергозберігаючого склопакету становить від 1450,00 грн до 1865, грн.

Докази подані представником відповідача через «Електронний суд» в електронній формі, що відповідає вимогам ч. 9 ст. 83 ЦПК України.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомила, що напевно навесні 2024 року, точної дати не пам`ятає, її чоловік ОСОБА_2 перебував біля будинку по АДРЕСА_1 , та здійснював господарські роботи на земельній грядці. У цей час свідок була на вулиці. Позивач перебував у власному помешканні та відкрив вікно у прибудові накинув чоловіку шнурок на шию і камінцем вдарив по плечу. Потім почав знімати це все на свій телефон та сміятися. Тоді чоловік знервувався, а вона швидко повернулася до дому і спостерігала подію через вікно свого помешкання. Вона бачила як ОСОБА_2 вдарив по склу вікна предметом яким копав грядку, точно вона не пам`ятає чи це були вила чи мотика, та розбив перше скло в склопакеті. Після чого позивач погрожував їй. Нині скло у вікні так і є розбите, вона прибрала залишки скла які лежали на землі біля балкону позивача.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд встановив, що між сторонами виник спір з приводу деліктних зобов`язань, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

За правилами статей12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно достатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групидоказів).

Згідно із частинами першою, другоюстатті 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із частиною першоюстатті 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, г) вина.

Відповідно до частини другоїстатті 1166 ЦК Україниособа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з вимогамистатті 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно достатті 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 04 серпня 2020 року у справі № 925/1478/16, протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

При цьому цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положеньЦК Українищодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди (постанова Верховного Суду від 27 грудня 2019 року у справі № 686/11256/16-ц).

Вина відповідача у заподіянні позивачу шкоди, а саме пошкодження віконного скла, підтверджується наданими позивачем доказами, а саме Постановою Бродівського районного суду Львівської області у справі про адміністративне правопорушення від 14.05.2024; відеофіксацією події, яка відбулася 11.04.2024 за участю позивача та відповідача; фотокартками.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Отже, відповідач не довів відсутність вини у завданні шкоди ОСОБА_1 . Пошкодження віконного скла не оспорюється відповідачем.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що пошкодження майна викликано реакцією відповідача на протиправні дії позивача щодо нього. Доказів протиправної поведінки позивача суду не надано. Кримінальне провадження за зверненням ОСОБА_2 до поліції за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення). Окрім цього, з відповіді на адвокатський запит не можливо встановити внаслідок яких неправомірних дій позивача звертався відповідач до поліції. Показання свідка ОСОБА_4 з приводу неправомірної поведінки позивача щодо її чоловіка (відповідача по справі) суд відхиляє. Показання не підтверджуються іншим доказам, а саме не надано доказів звернення до правоохоронних органів з приводу неправомірної поведінки позивача.

Позивач просить стягнути матеріальну шкоду, розмір якої визначає вартістю робіт по відновленню попереднього стану майна та вартістю утилізації будівельного сміття, всього на суму 10908,13 грн.

У даній справі на позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди та її розмір.

На підтвердження наявності шкоди та її розміру позивач надав Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1, підсумкову відомість ресурсів до нього, а також рахунок на оплату за вивіз і утилізацію ТПВ.

На час розгляду справи ремонтні роботи по заміні метало пластикового вікна не проведені.

Оцінюючи надані позивачем докази, суд зауважує, що Локальний кошторис не містить найменування суб`єкта господарювання, який склав даний кошторис та дату такого. Локальний кошторис складеного за поточними цінами станом на 17.05.2024 року.

У вартість поточного ремонту із заміною металопластикового вікна в багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_2 закладено будівельні роботи по заміні вікна металопластикового з енергозберігаючим двокамерним склопакетом, проте ОСОБА_2 пошкодив скло в одній стулці металопластикового вікна. При цьому, як свідчать докази, пошкоджений склопакет був однокамерний. З доказів, наданих позивачем не вбачається пошкодження віконної рами.

Отже, на думку суду, позивач не довів розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню потерпілому, відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

Відповідно достатті 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо іншене встановленозаконом,моральна шкодавідшкодовується грошовимикоштами,іншим майномабо вінший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а такожз урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогамистатті 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц дійшла висновку, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Так, на думку суду, матеріалами справи доведено, що позивач внаслідок події, що мала місце 11.04.2024 зазнав моральних страждань, був вимушений звертатися за медичною допомогою внаслідок нервових переживань спричинених неправомірною поведінкою відповідача.

З огляду на викладене, суд, виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, визначає розмір моральної шкоди у сумі 5000,00 грн, що є ймовірною компенсацією втрат позивача.

Отже, суд дійшов висновку про задоволення позову частково, а саме стягнення з відповідача на користь позивача 5000,00 грн моральної шкоди.

Згідно з ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, судові витрати (сплачений судовий збір) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до суми заявлених вимог.

Позивач заявив позов про стягнення з відповідача моральної (немайнової) шкоди в сумі 10000,00 грн та стягнення майнової шкоди у сумі 10908,13 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.

Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір як за майновий.

Враховуючи те, що загальний розмір майнових позовних вимог складає 20 908,13 грн (10000,00 грн+1090813 грн=20 908,13 грн), позивач, відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 України «Про судовий збір»мав сплатити судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,20 грн.

Позов заявлений на суму 20 908,13 грн, суд задовольнив позов на суму 5000,00 грн, що складає 23,91%.

Отже, судовий збір, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до суми задоволених вимог, складає 298,60 грн (1211,20х0,2391=298,60).

У той же час позивач, відповідно до платіжної інструкції 0.0.3965193132.1 від 23.10.2024 року сплатив судовий збір в сумі 4239,20 грн, тобто в більшому розмірі.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір » передбачено,що сплаченасума судовогозбору повертаєтьсяза клопотаннямособи,яка йогосплатила заухвалою судув разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно зч.2ст.7цього Закону, у випадках, установленихпунктом 1 частини першоїцієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установленихчастиною першоюцієї статті, - повністю.

Переплачена позивачем сума судового збору становить 3028,00 грн, яка відповідно до положень ст.7 України «Про судовий збір» повертається позивачу за його клопотанням.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач заявив про стягнення з відповідача витрат на виготовлення копій документів, долучених до справи у розмірі 240,00 грн. На підтверджується понесених витрати надав: рахунок № 46 від 22.07.2024 на друк та копіювання документів формату А4, запис інформації на оптичний носій; платіжну інструкцію про оплату рахунку на суму 240,00 грн.

Оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача належить стягнути інші судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 57,38 грн (240,00х0,2391= 57,38 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 23, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст. 10, 12, 81, 141, 265, 268, 279 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної (немайнової) шкоди та матеріальної шкоди завданої вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму завданої моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 298,60 грн, та судові витрати у розмірі 57,38 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ,РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складене 06 листопада 2025 року.

Суддя Т.Л. Войтюк