Рішення № 131563525, 04.11.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7946/25

провадження № 2/753/6979/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ДОДАТКОВЕ)

04 листопада 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Лужецької О.Р.,

при секретарі - Григораш Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26.08.2025 року позовну заяву Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ,про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва»заборгованість по оплаті послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територійв розмірі 46612 грн. 77 коп., інфляційних нарахувань в розмірі 15306 грн. 46 коп., 3% річних в розмірі 4186 грн. 69 коп.

Як вбачається з матеріалів справи судом не ухвалено рішення щодо позовної вимоги про солідарне стягнення, в тому числі з ОСОБА_3 на користь КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територійв розмірі 46612 грн. 77 коп., інфляційних нарахувань в розмірі 15306 грн. 46 коп., 3% річних в розмірі 4186 грн. 69 коп.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч.3 ст. 270 ЦПК України).

Виходячи з правил ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 , не з`явився, його представник подав заяву про розгляд справи без участі відповідача та його представника.

Відповідач ОСОБА_2 ,в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не надав, причини неявки не повідомив.

З урахуванням зазначеного суд вважає за можливе розглянути питання про ухвалення додаткового рішення без участі учасників справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов до наступного висновку.

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» звернулось до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . Позивач належним чином виконав передвідповідачами, своє зобов`язання щодо надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій. Проте відповідачі, будучи споживачами вказаних послуг за даною адресою неналежним чином здійснюють їх оплату, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за надані житлово-комунальні послугив розмірі 46612 грн. 77 коп., суму інфляційних нарахувань в розмірі 15306 грн. 46 коп., 3% річних в розмірі 4186 грн. 69 коп.

Відповідно до розпорядження Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації «Про закріплення за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва» від 30.01.2015 р., № 33, за КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» закріплено на праві господарського відання об`єкти комунальної власності територіальної громади м. Києва, що перебувають у сфері управління Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, зокрема будинок АДРЕСА_2 .

З матеріалів справи вбачається, що договір про надання КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територійопубліковано в газеті «Хрещатик» від 14.07.2015 року № 99(4695) (а.с.13).

Відповідно до ч.1 ст. 634Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» забезпечує надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за адресою: будинок АДРЕСА_2 .

З договору купівлі-продажу квартири від 03.09.1998 року №9-1764 вбачається, що квартира АДРЕСА_1 зареєстрована в Київському міському бюро технічної інвентаризаціїна праві приватної власності за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 в рівних частках (а.с.7).

Відповідно до листа-відповіді КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» №062/14-13692 від 17.12.2024 р., квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 (в рівних долях)(а.с.9).

Відповідно до листа Комунального концерну «Центр комунального сервісу» від 03.09.2024 р. №058/02-2924, власником особового рахунку за адресою: АДРЕСА_3 є ОСОБА_3 (а.с.10).

Таким чином, вбачається, що зокрема, ОСОБА_3 є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються позивачем за даною адресою.

Згідно з ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, ст. 10 ЖК України встановлено, що громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію, а ст. 66 ЖК України передбачено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири.

Статтею 151 Житлового кодексу України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Так, ст. 67 ЖК України визначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами, а ст. 68 ЖК України на власників квартир покладається обов`язок своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Так, відповідно до статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV (чинного на момент виникнення спірних відносин) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV (чинного на момент виникнення спірних відносин) залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі за № 6-59цс13; висновки Верховного Суду/Касаційного цивільного суду у постанові від 10 грудня 2018 року у справі за № 638/11034/15)

Крім того, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач є споживачем комунальних послуг.

Даним Законом передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг. Цей Закон також передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів.

Згідно з п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених Постановою КМУ № 45 від 24 січня 2006 року «Про внесення змін до постанови Кабміну від 08 жовтня 1992 року № 572», власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги»№2189-VIII споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» №2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» №2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачі, зокрема ОСОБА_3 , належним чином не сплачували за надані послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, у зв`язку з чим, згідно з розрахунком наданим позивачем, правильність якого перевірена судом, за період з 01.03.2015 р. по 28.02.2025 р. за ними утворилась заборгованість, яка складає 46612 грн. 77 коп. (а.с.5).

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що правовідносини, які передбачають обов`язок споживача оплатити фактично надані житлово-комунальні послуги та право замовника послуг вимагати відповідної плати, є за своєю правовою природою грошовим зобов`язанням, тому за прострочення його виконання підлягають застосуванню наслідки, передбачені ч.2 ст.625 ЦК України щодо стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від простроченої суми (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі за № 6-59цс13).

Таким чином, відповідно до розрахунку, наданого позивачем, правильність якого перевірена судом, за прострочення виконання відповідачем зобов`язань по оплаті житлово-комунальних послуг, за період з 01.05.2015 по 23.02.2022 та з 01.01.2024 по 28.02.2025 на суму заборгованості нараховано інфляційні втрати в розмірі 15306 грн. 46 коп., та 3% річних в розмірі 4186 грн. 69 коп. (а.с.6).

Згідно із ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» №2189-VIII дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Статтею 541 ЦК України визначено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Відповідно до статті 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що гуртуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Отже, з огляду на солідарний обов`язок власників та зареєстрованих осіб у вказаній квартирі як споживачів житлово-комунальних послуг (у розумінні Законів №1875-IV від 24 червня 2004 року та №2189-VIII від 9 листопада 2017 року), ТОВ «Євро-реконструкція» як кредитор має право вибору звернутися з вимогою про стягнення заборгованості як до усіх боржників так і до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Будь-яких заперечень по суті позовних вимог Відповідачем суду не надано.

Відповідачем, всупереч положенню ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих житлово-комунальних послуг та відсутності заборгованості перед позивачем по оплаті цих послуг.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо солідарного стягнення, в тому числі з ОСОБА_3 заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територійв розмірі 46612 грн. 77 коп., інфляційних нарахувань в розмірі 15306 грн. 46 коп., 3% річних в розмірі 4186 грн. 69 коп., є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки при прийнятті рішення та дослідженні матеріалів справи судом не ухвалено рішення щодо позовної вимоги про солідарне стягнення заборгованості в тому числі з ОСОБА_3 , з метою усунення неповноти судового рішення, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у справі за вказаним позовом та стягнути солідарно,в тому числі з ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість по оплаті послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територійв розмірі 46612 грн. 77 коп., інфляційні нарахування в розмірі 15306 грн. 46 коп., 3% річних в розмірі 4186 грн. 69 коп.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.270 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості.

Стягнути солідарно, в тому числі з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) на користь комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва»(код ЄДРПОУ 39604270, місцезнаходження: м. Київ, вул. Харківське шосе, 148-А)заборгованість по оплаті послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територійв розмірі 46612 грн. 77 коп., інфляційні нарахування в розмірі 15306 грн. 46 коп., 3% річних в розмірі 4186 грн. 69 коп.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня проголошення додаткового рішення. Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручене у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА