Рішення № 131559184, 27.05.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3456/23-ц

пр. 2-3073/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Габрисі О.М.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача: ОСОБА_2 ,

представника третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (далі - третя особа, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва»), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить визнати відповідача такими, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що вона зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Право користування вказаним житловим приміщенням вона отримала на підставі ордера № 437, виданого 07.07.2014 року Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією на ім`я ОСОБА_3 . Дане житлове приміщення було надано їй як робітнику ДП завод «Арсенал». В ордер, як член сім`ї, був вписаний її син - ОСОБА_4 , який також зареєстрований у спірній кімнаті. Житлове приміщення не приватизоване. Вказувала, що з червня 2014 року по теперішній час відповідач у кімнаті АДРЕСА_2 не проживає, особистих речей відповідача у квартирі не має, тягар утримання нерухомого майна відповідач не несе, комунальні платежі не сплачує, місце проживання відповідача невідомо. Посилається на те, що є пенсіонеркою, проте через реєстрацію у спірній кімнаті відповідача, вона втратила право на отримання субсидії, а сплата комунальних платежів є для неї непосильними витратами, ураховуючи її фінансове забезпечення. За таких обставин, позивач звернувся до відповідача з указаним позовом.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2023 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.02.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

31.03.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31.03.2023 року продовжено строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

11.05.2023 року позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.05.2023 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та підготовче засідання у справі призначено на 21.08.2023 року.

27.07.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» надійшли пояснення на позовну заяву, в яких представник третьої особи зазначив, що позивачем не надано належних і допустимих доказів порушення її законних прав та інтересів. Також заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18.11.2019 року визнано за ОСОБА_2 право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_3 . Разом з тим, вказане рішення суду в законну силу ще не вступило. Крім того, третя особа просила розглядати справу за відсутності представника.

09.08.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.08.2023 року відзив відповідача у вказаній цивільній справі повернуто відповідачу без розгляду.

10.08.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про відвід головуючого судді Григоренко І.В. від розгляду вказаної цивільної справи.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.08.2023 року під головуванням судді Литвинової І.В. у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Григоренко І.В. від розгляду даної цивільної справи відмовлено.

14.08.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про відвід головуючого судді Григоренко І.В. від розгляду вказаної цивільної справи.

15.08.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про зупинення провадження у справі до вирішення питання про відвід головуючого судді.

21.08.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 .

21.08.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про можливу фальсифікацію відповідачем поданих документів про стан його здоров`я.

21.08.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (про зменшення позовних вимог).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.08.2023 року заяву позивача про уточнення (зменшення) позовних вимог у вказаній цивільній справі повернуто позивачу.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.08.2023 року під головуванням судді Бусик О.Л. у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Григоренко І.В. від розгляду даної цивільної справи відмовлено.

Після розгляду заяви про відвід підготовче засідання призначено на 13.12.2023 року.

28.08.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на позову заяву, в якому останній проти позову заперечував, просив в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що він та його мати ОСОБА_3 перебували у трудових відносинах з ДП завод «Арсенал» та отримали ордер № 437 на кімнату АДРЕСА_2 , загальною площею 19,2 кв. м, виданий на ім`я ОСОБА_5 , в якій він також зареєстрований. Вказана кімната не приватизована, не належить позивачу та перебуває у власності фонду жилого майна Київської міської державної адміністрації. Посилається на те, що не має у власності будь-якого нерухомого майна, проте не проживає разом із родиною за адресою місця реєстрації у зв`язку із напруженими стосунками з матір`ю та непридатністю кімнати для проживання для двох дорослих осіб різної статі. Підстави для визнання його особою, яка втратила право користування вказаним житловим приміщенням відсутні. Крім того, 11.02.2022 року ним частково сплачена заборгованість за житлово-комунальні послуги та на підставі рішення Печерського районного суду м. Києва від 01.12.2022 року він щомісячно сплачує аліменти на утримання матері у розмірі 4 500,00 грн.

30.11.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (про зменшення позовних вимог), в якій остання просила суд: визнати відповідача такими, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.

Протокольними ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 13.12.2023 року приєднано до матеріалів справи пояснення представника третьої особи на позовну заяву; відзив відповідача на позову заяву; заяву позивача про уточнення позовних вимог (про зменшення позовних вимог); відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи; залишено без розгляду заяву позивача про можливу фальсифікацію відповідачем поданих документів про стан його здоров`я; виключено зі складу учасників справи КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва».

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.12.2023 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та справу призначено до розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 19.03.2024 року.

19.03.2024 року справу знято зі складу, у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, судове засідання призначено на 27.05.2024 року.

12.03.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшли клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке було передані головуючому судді 25.03.2024 року.

12.03.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшли пояснення, які були передані головуючому судді 25.03.2024 року.

22.03.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке було передані головуючому судді 25.03.2024 року.

В судове засідання 27.05.2024 року з`явилися позивач та відповідач.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги з викладених у позовній заяві підстав з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та просила їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечував з викладених у відзиві на позовну заяву підстав та просив в позові відмовити.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.05.2024 року залишено без розгляду клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи; відмовлено у задоволенні клопотання позивача про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

Вислухавши вступне слово позивача, відповідача, дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суд встановив, що 07.07.2014 року Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією на підставі рішення ХІІ сесії УІ скликання Київської міської ради від 13.11.2013 року № 473/9961 ОСОБА_5 видано ордер на житлову площу в гуртожитку № НОМЕР_1 на право зайняття сім`єю з двох чоловік кімнати АДРЕСА_2 , загальною площею 19,2 кв. м. Склад сім`ї: ОСОБА_5 , 1956 року народження, ОСОБА_6 , 1986 року народження, син (том 1, а. с. 9).

Відповідно до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 , виданим 31.10.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінила прізвище на ОСОБА_1 (том 1, а. с. 7).

Згідно зі свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_3 , виданим 31.10.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінив прізвище на ОСОБА_2 (том 1, а. с. 13).

Відповідно до Витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщені, станом на 24.01.2023 року в кімнаті АДРЕСА_2 , починаючи з 15.07.2014 року зареєстровані дві особи: ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 14).

13.12.2022 року за № 432/П-Б-1227 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» направило на адресу ОСОБА_1 претензію щодо сплати заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, яка станом на 01.12.2022 року становить 4 296,75 грн. (том 1, а. с. 32).

08.11.2017 року мешканцями кімнат № № НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , АДРЕСА_4 складено акт про те, що громадянин ОСОБА_2 , 1986 року народження, та громадянка ОСОБА_7 , 1988 року народження, дійсно не проживають в кімнаті АДРЕСА_2 з 03.12.2014 року по теперішній час (том 1, а. с. 52).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України).

Статтею 40 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Положеннями ч. 1 ст. 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них (ст. 379 ЦК України).

Згідно ч. 4 ст. 9 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 61 ЖК України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Як визначено у ст. 64 ЖК України, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, п. 2 ч. 2 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом. Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців у випадках тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв`язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання.

Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що право користування жилим приміщенням нарівні з наймачем виникає у тих осіб, які вселилися як члени сім`ї наймача в установленому законом порядку.

У справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Наймачеві або членові його сім`ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо). Наймач або член його сім`ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред`явлення позову про це. На підтвердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресація кореспонденції, утворення сім`ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).

У справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, на позивача покладається обов`язок із доведення відсутності відповідача у спірному приміщенні понад строк, із яким законом пов`язана можливість збереження права користування житлом за відсутнім наймачем (користувачем), а на відповідача, відповідно, покладається обов`язок із доведення поважності причин відсутності у спірному приміщенні понад встановлений законом строк.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.01.2021 року у справі № 344/7064/16-ц, від 02.12.2020 року у справі № 760/11141/19, від 11.11.2020 року у справі № 619/40/17, від 21.10.2020 року у справі № 645/7374/18, від 30.10.2023 року у справі № 759/21930/21.

При вирішенні питання про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, враховуються причини її відсутності. Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення (див.: постанову Верховного Суду від 09.12.2020 року у справі № 209/2642/18).

Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 є користувачем кімнати № НОМЕР_6 на АДРЕСА_5 . Відповідач ОСОБА_2 також є користувачем спірної кімнати. Сторони у справі зареєстровані у вказаній кімнаті на законних підставах та мають рівні права у користуванні та розпорядженні нею.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У порушення обов`язку, встановленого ст. 81 ЦПК України, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач не проживає у спірній кімнаті понад встановлений законом строк без поважних причин, втрату ним інтересу до такого житлового приміщення.

Посилання лише на те, що відповідач більше 10 років не проживає у кімнаті АДРЕСА_2 , не можуть свідчити про втрату ним інтересу до майна, що належить йому на праві користування на законних підставах.

У постанові Верховного Суду від 14.06.2022 року у справі № 161/20415/19 вказано, що підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення.

Разом з тим, відповідач не заперечує, що не проживає у спірній кімнаті, проте вважає, що це зумовлено поважними причинами, наголошував, що інтересу до квартири не втратив, з реєстрації за вказаною адресою не знімався, іншого житла не має.

Судом враховано, що ОСОБА_2 сплачена заборгованість за житлово-комунальні послуги за вказаною кімнатою на суму 30 596,16 грн., що свідчить про його наявність інтересу до вказаного житлового приміщення, яке є єдиним його житлом.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування кімнатою АДРЕСА_2 , буде порушенням прав відповідача на житло,

За таких обставин суд вважає, позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то питання щодо розподілу судового збору судом не вирішується, а відповідачем належних доказів на підтвердження понесення судових витрат не надано.

Враховуюче викладене, керуючись ст. ст. 41, 47 Конституції України, ст. ст. 317, 321 Цивільного кодексу України, ст. ст. 9, 61, 64, 71 Житлового кодексу України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,- відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», адреса: вул.. Івана Мар`яненка, буд. 7, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 35692211.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 08.07.2024 року.

Суддя І.В. Григоренко