Рішення № 131554845, 05.11.2025, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1440/25

Провадження № 2/288/730/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2025 року. селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Поліщук Р. М.,

з участю секретаря судових засідань- Плетенецької Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (далі позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому вказує, що 23 квітня 2018 року між акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем було укладено кредитним договір № 22035000063990.

Позивач вказує, що банк виконав умови договору та надав відповідачу кредит в сумі та на умовах, передбачених договором, в свою чергу відповідач всупереч умовам договору, не виконує взяті на себе договірні зобов`язання, в результаті чого його заборгованість складає 28538.20 гривень, а саме: - 19072.28 гривень заборгованість по тілу кредиту; - 920.72 гривень заборгованість по відсотках; - 8545.20 гривень заборгованість по комісії.

15 грудня 2021 року між акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та позивачем укладено Договір факторингу № 15/12/21 про відступлення права вимоги відповідно до умов якого акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» відступило належне йому право вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 22035000063990 від 23 квітня 2018 року, укладеним з відповідачем.

На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 29324.33 гривень.

Ухвалою суду від 04 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справ із викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в поданій позовній заяві просив розгляд справи провести у його відсутність, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Частина третя статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач всудові засідання 21 жовтня 2025 року та 05 листопада 2025 року не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, відповідно до статті 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.

Відповідно до Судового виклику № 288/1440/25/17569/25 вих. від 21 жовтня 2025 року, розміщеного на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, відповідач ОСОБА_1 був повідомлений про судове засідання, яке відбудеться 05 листопада 2025 року о 09.30 годині.

Згідно частини першої статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно зі статтями274-279 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У відповідності до статті 4 ЦПК України,кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 23 квітня 2018 року між Банком публічним акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та Клієнтом ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №22035000063990, за умовами якого: - за цим Договором Банк надає Клієнту грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на споживчі потреби, а Клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені цим Договором, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним Договором розмірах і строках та виконати зобов`язання за даним Договором в повному обсязі /п.1.1./; - за цим Договором Банк надає Клієнту грошові кошти (кредит) на наступних умовах: Сума Кредиту 35400,00 гривень, далі - Кредит: Строк кредитування 36 місяців; Кінцева дата повернення Кредиту: 23 квітня 2021 року; Цільове призначення: на споживчі потреби; Щомісячна комісія: 2.5% від Суми Кредиту; Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за Кредитом: 0.001% річних; на прострочену заборгованість за Кредитом: 56,0% річних; Комісія за надання Кредиту 5400,00 гривень /п.1.2./; - Кредит надається шляхом зарахування Суми Кредиту на поточний рахунок Клієнта: НОМЕР_1 відкритий у ПАТ «Банк Кредит Дніпро» /п.1.4./.

Розділ 4 Договору містить Графік платежів/розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за цим договором: - дата платежу з 23 травня 2018 року по 23 квітня 2021 року; - кількість днів у розрахунковому періоді 1096; - сума платежу за розрахунковий період 67260.00 гривень у тому числі: 0.56 гривень проценти за користування; - 31860.00 гривень розрахунково-касове обслуговування; - 5400.00 комісія за надання кредиту; - реальна річна процентна ставка - 84.16 %; - загальна вартість кредиту 67260.56 гривень. /т.2 а.с.33/

В паспорті споживчого кредиту інформації, яка надається споживачу до укладення договору, який підписаний 23 квітня 2018 року ОСОБА_1 , публічним акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» вказано: - інформацію та контактні дані кредитодавця; - основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; - інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; - порядок повернення кредиту; - додаткову інформацію та інші важливі правові аспекти. /т.2 а.с.34/

У Виписці по особовому рахунку клієнта ОСОБА_1 за період з 23 квітня 2018 року по 14 грудня 2021 року, зазначено платежі, які здійснював позичальник на виконання умов кредитного договору та наявна інформація про надходження на рахунок клієнта 23 квітня 2018 року коштів в розмірі 35400.00 гривень згідно кредитного договору № 22335000063990 від 23 квітня 2018 року. /т.1 а.с.18-247/

Відповідно до наданого акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 22035000063990 від 23 квітня 2018 року станом на 14 грудня 2021 року, загальна заборгованість складає 28538.20 гривень, а саме: - 19072.28 гривень залишок простроченого кредиту; - 920.72 гривень залишок прострочених відсотків; - 8545.20 гривень залишок прострочених комісій. /т.2 а.с.42-45/

15 грудня 2021 року між клієнтом акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та фактором товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» укладено Договір факторингу № 15/12/21 згідно якого: - на умовах, встановлених цим Договором та у відповідності до гл. 73 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами (Портфель Заборгованості) /п.1.1./; - внаслідок передачі (відступлення) Права Вимоги за цим Договором, Фактор заміняє Клієнта у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості, та набуває прав грошових вимог Клієнта за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань Боржників за Кредитними договорами /п.1.2./. /т.2 а.с.3-9, 10-15, 23, 24, 27/

Як вбачається з Додатку № 1 до Договору факторингу № 28/03/24 від 28 року, клієнтом АТ «Банк Кредит Дніпро» відступлено фактору товариству з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» право вимоги до боржника: - ОСОБА_1 , договір № 22035000063990 від 23 квітня 2018 року, загальна заборгованість 28538.20 гривень, а саме: - 19072.28 гривень заборгованість по тілу; - 920.72 гривень заборгованість по відсотках; - 8545.20 гривень заборгованість по комісії. /т.2 а.с.1/

05 червня 2025 року за вих.№ 2882213616_1434 товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» було направлено на адресу ОСОБА_1 вимогу про погашення заборгованості, в якій повідомлено про перехід права вимоги за кредитним договором та зазначено про наявну заборгованість в розмірі 28538.20 гривень. /т.2 а.с.29-30/

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідностатті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, з тих підстав, що він не виконує свої зобов`язання з повернення коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України,договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України(положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України), позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України,порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник незвільняється відвідповідальності занеможливість виконанняним грошовогозобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 514 ЦК України, частини першої статті 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до статей 1080, 1084 ЦК України,договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Судом встановлено, що між відповідачем та акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» було укладено кредитний договір /т.2 а.с.33/ в якому погоджено умови надання кредиту, строк та порядок його повернення, даний договір особисто підписано відповідачем.

Відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого станом на 14 грудня 2021 року виникла заборгованість в сумі 28538.20 гривень /т.2 а.с.42-45/, при цьому право грошової вимоги до відповідача правомірно перейшло до позивача на підставі Договору факторингу /т.2 а.с.3-9/, в зв`язку з чим він звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості, а тому заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в частині: - 19072.28 гривень простроченого кредиту; - 920.72 гривень прострочених відсотків, а також нарахованих за період з 15 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року в порядку статті 625 ЦК України інфляційних втрат в розмірі 674.83 гривень та 3 % річних у розмірі 111.30 гривень, а всього на загальну суму 20779.13 гривень є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом з тим, щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми простроченої комісії в розмірі 8545.20 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.2. Кредитного договору № 2203500006399 від 23 квітня 2018 року, встановлено комісію за надання Кредиту в розмірі 5400.00 гривень, при цьому в розділі 4 Кредитного договору комісію за надання кредиту віднесено до категорії платежі за додаткові та супутні послуги та встановлено сплату щомісячно по 850.00 гривень. /т.2 а.с.33/

Стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту, а саме за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо), протирічить статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Зазначене узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року по справі № 363/1834/17 та не суперечить постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 по справі № 496/3134/19, зокрема, у справі № 496/3134/19 суд касаційної інстанції констатував, що "умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»(10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (п.31.33).

Верховним Судом в постанові від 07 червня 2023 року у справі № 686/14530/15 (провадження № 61-13299св22) зроблений висновок, що оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв`язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача 8545.20 гривень заборгованості по комісії є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості.

Представник позивача при зверненні до суду також просить стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 1, 2 частини другої статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України)

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 141 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, позивачем надано: - Договір № 43453613 про надання правової допомоги від 02 січня 2025 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» та адвокатом Кеню Д.В. /т.2 а.с.17-21/; - Додаткову угоду № 22035000063990 до Договору № 4345613 про надання правової допомоги від 02 січня 2025 року від 15 серпня 2025 року щодо представництва адвокатом інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 /т.2 а.с.22/; - акт № 22035000063990 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 15 серпня 2025 року загальною вартістю 3000.00 гривень /т.1 а.с.17/; - детальний опис робіт /т.2 а.с.2/.

Як визначено нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19).

Відповідно до статті частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 2422.40 гривень /т.2 а.с.28/, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно із вимогами норм частини другої статті 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що судом частково задоволено позовні вимоги у розмірі 20779.13 гривень із заявлених 29324.33 гривень, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути документально підтверджені судові витрати, понесені позивачем у межах цієї справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2125.79 гривень (3000.00 х 20779.13 / 29324.33) та сплачену суму судового збору в розмірі 1716.51 гривень (2422.40 х 20779.13 / 29324.33).

Керуючись статтями 514, 516, 610, 612, 626, 628, 634, 638, 1048, 1054, 1055, 1077, 1078, 1080, 1084 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 133, 137, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-283, 352, 354-355 ЦПК України; суд,-

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (код ЄДРПОУ: 43453613, адреса: 04112, місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського,8, рахунок: НОМЕР_3 у акціонерному товаристві «Сенс Банк», код банку (МФО) 300346) заборгованість за Кредитним договором № 22035000063990 від 23 квітня 2018 року у розмірі - 20779.13 гривень, а саме: - 19072.28 гривень заборгованість по тілу кредиту; - 920.72 гривень заборгованість по відсотках; - 674.83 гривень інфляційні втрати; - 111.30 гривень 3 % річних.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_2 ,зареєстрованого: АДРЕСА_1 )на користьтовариства зобмеженою відповідальністю«Цикл Фінанс»(кодЄДРПОУ:43453613,адреса:04112,місто Київ,вулиця АвіаконструктораІгоря Сікорського,8,рахунок: НОМЕР_3 у акціонерномутоваристві «СенсБанк»,код банку(МФО)300346) витратина правничудопомогу адвокатав розмірі2125.79гривень тасплачений судовийзбір врозмірі 1716.51гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Р. М. Поліщук