Рішення № 131553125, 05.11.2025, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/3693/25

Провадження № 2/159/1379/25

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2025 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі

головуючого судді - Смалюха Р.Я.,

за участю

секретаря судового засідання Клевецької О.М.,

позивача - не з`явився,

представника позивача - не з`явився,

відповідач - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), від імені якого діє представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Колодяжненської сільської ради Ковельського району Волинської області (45061, Волинська область, Ковельський район, с. Колодяжне, вул. Л.Українки, буд.20) про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

У червні2025року ОСОБА_1 (далі позивач1або ОСОБА_1 ),від іменіякого дієпредставник ОСОБА_2 (далі представникпозивача або ОСОБА_2 )звернулись всуд зпозовом доКолодяженської сільськоїради Ковельськогорайону Волинськоїобласті (далі відповідачабо Колодяженськасільська рада)про визнанняправа власностіна майнов порядкуспадкування,в якомупросить визнатиза нимправо власностіна житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_3 , що належав ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мама ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3 ), після якої він прийняв спадщину. Від імені його мами заповіти не посвідчувались. Після смерті мами відкрилась спадщина на усе її майно, у тому числі на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_3 . Інші спадкоємці після смерті мами позивача відсутні.

Позивач прийняв спадщину у встановленому законом порядку, однак нотаріус 17.03.2025 відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний вище будинок, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього.

На підставі наведеного позивач просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на зазначений вище житловий будинок з господарськими будівлямита спорудами АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після смерті мами ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як на підставу своїх вимог посилається на положення статей 1217, 1218, 1223, 1261, 1269, 1296 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідач у заяві про розгляд справи за його відсутності від 25.06.2025 повідомив, що визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 10.06.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, витребував у нотаріуса матеріали спадкової справи, розгляд справи вирішив здійснювати у змішаній формі, підготовче засідання у справі призначив на 08.07.2025.

У зв`язку з клопотанням представника позивача, суд відклав підготовче засідання на 05.08.2025.

05.08.2025 підготовче судове засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням головуючого у відпустці, судове засідання призначено на 09.09.2025.

Ухвалою суду від 09.09.2025 суд закрив підготовче засідання, призначив справу до судового розгляду на 10.10.2025.

10.10.2025 судове засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням головуючого у відпустці, у зв`язку з чим наступне судове засідання призначено на 31.10.2025.

У судове засідання 31.10.2025 учасники справи не з`явились, хоча були належно повідомлені про час, дату і місце проведення судового засіданні. Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують повністю, просять позов задовольнити.

Верховний Суд у своїх постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19) та від 8 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) наголосив, що якщо учасники судового процесу, зокрема сторони чи їхні представники, не з`явилися на судове засідання, але суд дійде висновку, що наявних матеріалів достатньо для ухвалення законного та обґрунтованого рішення, розгляд справи може бути завершено без її відкладення. Основним критерієм для відкладення справи є не відсутність сторони або її представника, а неможливість вирішення спору в межах відповідного судового засідання.

У цій справі суд вважає, що наявних матеріалів достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення, тому вирішення спору по суті може відбутися без відкладення розгляду справи.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, обґрунтування та доводи учасників судового процесу, суд зазначає таке.

Свідоцтвом про народження від 31.10.1964 серії НОМЕР_1 , стверджується народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 батьком якого є ОСОБА_4 , а мамою ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 18.05.2011.

Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_3 1963 року побудови належав ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з погосподарської книги №4 за 2011-2015 роки Колодяженської сільської ради Ковельського району Волинської області (особовий рахунок № НОМЕР_3 ).

Довідкою Комунального підприємства «Волиньпроект» від 02.04.2025 (до вхідного 356-2) підтверджується, що право власності на житловий будинок станом на 31.12.2012 за адресою АДРЕСА_3 не зареєстровано.

Технічним паспортом на житловий будинок в АДРЕСА_3 складений КП «Волиньпроект» 01.04.2025 стверджується наявність будинку загальною площею 58,1 м.кв з господарськими будівлями та спорудами: прибудова, літня кухня, сарай, сарай, сарай, вбиральня.

Довідкою Колодяженської сільської ради від 28.01.2025 №13 підтверджується, що ОСОБА_3 проживала за адресою АДРЕСА_3 , з 1963 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 в даному житловому будинку на день смерті проживав та зареєстрований її син ОСОБА_1 .

Вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 складає 65000,00 грн. відповідно до висновку оцінювача від 04.06.2025.

Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та заперечення позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник у сфері визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування.

За приписами постанови Державного комітету статистики СРСР від 12.05.1985 №5-24/26 Про Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах запис у погосподарських книгах визнавався в якості актів органів влади, що підтверджував право приватної власності.

Відповідно до статті 31Закону України «Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень»для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 05.08.1992 та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстроване в Державному реєстрі прав. Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 05.08.1992 та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

Право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(03 серпня 2004 року) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 58Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, згідно з ч. 1, 2 ст.5Цивільного кодексуУкраїни акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлений постановою КабінетуМіністрів Українивід 05серпня 1992року №449«Про порядокприйняття вексплуатацію закінченихбудівництвом об`єктівдержавного замовлення» (втратила чинність).

Враховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1).

Вищезазначена позиція викладена у Постанові ВС від 10 жовтня 2018 року у справі №557/1209/16-ц.

Отже, суд дійшов висновку, що право власності у ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_3 виникло з моменту його побудови у 1963 році (з такого року зазначена їх реєстрація у цих будинках) відповідно до вимог діючого на той час законодавства.

Згідно з ст.1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1223ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Згідно з ст.1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1264 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.1296ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ч. 3 ст.1296ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як передбачено ст.392ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, відсутність державної реєстрації права власності на спірне майно не позбавляє позивача права на спадкування.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд в Постанові від 10 жовтня 2018 року у справі №557/1209/16-ц.

Постановою від 17.03.2025 нотаріус відмовив позивачу в оформленні спадщини, з підстав відсутності на зазначені вище будинки правовстановлюючих документів.

Отже, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті його мами ОСОБА_3 , до якої також входить житловий будинок АДРЕСА_3 .

Відповідно до вимог статті 68Закону України«Про нотаріат» та пункту 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, свідоцтво про право на спадщину не може бути видане у разі відсутності у спадкодавця правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

За таких обставин спадкове право позивача може бути реалізоване лише в судовому порядку.

Враховуючи час побудови нерухомого майна, яке спадкується, відсутність ознак самовільного будівництва, суд вважає необхідним вжити заходи для захисту прав позивача в спосіб, передбачений статтею 16 ЦК України шляхом визнання права власності на спірне нерухоме майно в порядку спадкування.

Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Колодяженської сільської ради Ковельського району Волинської області необхідно задовольнити повністю визнавши за ним право власності на спадкове майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд задовольнив позов у повному обсязі, однак позивач просив залишити судовий витрати за ним, то суд не стягує сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 247, 262-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Колодяжненської сільської ради Ковельського району Волинської області задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після смерті мами ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копію цього рішення суду надіслати сторонам у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або проголошення рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 );

Відповідач: Колодяжненська сільська рада Ковельського району Волинської області (45061, Волинська область, Ковельський район, с. Колодяжне, вул. Лесі Українки, буд.20; ЄДРПОУ 04333974).

Повне судове рішення складене 05.11.2025.

Головуючий:Р. Я. СМАЛЮХ