Рішення № 131552492, 05.11.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2025 року справа № 580/11044/25 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи ЧЕРКАСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Державної установи ЧЕРКАСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР (далі ДУ ЧСІ, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність державної установи Черкаський слідчий ізолятор щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення - з розрахунку 29 років служби, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати державну установу Черкаський слідчий ізолятор нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення - з розрахунку 29 років служби, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскільки вислуга у пільговому обчисленні стажу його роботи на день звільнення становить 29 років 05 місяців 28 днів, то позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення з розрахунку 29 років служби, а не за 21 рік як нарахував відповідач.

Ухвалою від 06 жовтня 2025 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

20.10.2025 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що згідно з Постановою № 393 та наказом Міністерства юстиції України № 925/5 вислуга років для розрахунку спірної допомоги визначається лише за фактично відслужені календарні роки, а пільгове обчислення стажу застосовується виключно для визначення права на пенсію, а не для визначення розміру грошової допомоги. Пільговий стаж (у перерахунку 29 років) не є підставою для нарахування грошової допомоги у такому ж розмірі, у зв`язку із чим під час звільнення позивача розмір одноразової грошової допомоги був розрахований з урахуванням календарної вислуги 21 рік, що повністю відповідає чинному законодавству.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розпочато через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

ОСОБА_1 проходив службу у ДКВСУ та наказом начальника Державної установи ЧЕРКАСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР від 12.07.2021 № 115/ОС-21 звільнений, з припиненням служби в Державній кримінально-виконавчій службі України, з 12.07.2021, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 77 (через хворобу) Закону України Про національну поліцію. Відповідно до наказу, стаж служби у календарному обчисленні становить 21 рік 09 місяців, у пільговому обчисленні 29 років 05 місяців 28 днів.

Крім того, згідно вказаного наказу, позивачу виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні за повних 21 рік.

Бездіяльність відповідача щодо відмови у здійсненні виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення з розрахунку 29 років служби позивач вважає протиправною, а тому звернувся в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ), Порядком обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 (далі Порядок № 393).

Згідно зі ст. 1-2 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби: особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України.

Відповідно до ст. 9 Закону № 2262-ХІІ особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до п. 10 Порядку № 393 (у редакції чинній станом на час звільнення позивача зі служби), особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.

Згідно розділу ІІІ Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5, особам рядового і начальницького складу, які звільняються зі служби за станом здоров`я (через хворобу), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей (п. п. 1, 5 розділу ІІІ Порядку № 925/5).

Аналіз вказаних положень вказує на те, що особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Суд встановив, що відповідно до наказу від 12.07.2021 № 115/ОС-21, стаж служби позивача: у календарному обчисленні становить 21 рік 09 місяців; у пільговому обчисленні 29 років 05 місяців 28 днів. Позивачу виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні за повних 21 рік.

Таким чином, одноразова грошова допомога при звільненні нарахована позивачу за кожний повний календарний рік служби, тобто у відповідності до вимог ст. 9 Закону № 2262-ХІІ та п. 10 Порядку № 393.

Покликання позивача на те, що спірна допомога має обчислюватись виходячи із обсягу вислуги років у пільговому обчисленні, суд відхиляє, як необґрунтовані, оскільки вищевказані положення не передбачають можливості такого врахування під час призначення грошової допомоги при звільненні. Суд зазначає, що врахування вислуги років у пільговому обчисленні для призначення пенсії не є тотожним призначенню грошової допомоги при звільненні, оскільки є різними за своїм змістом виплатами (спірна допомога відноситься до компенсаційних виплат, а не до пенсійних) та врегульовані різними нормами вищевказаних нормативно-правових актів.

Із вказаних підстав суд відхиляє покликання позивача на постанови Верховного Суду з огляду на те, що у вказаних позивачем справах обставини справи суттєво відрізняються від обставин справи, що розглядається, що робить їх висновки не релевантними до спірних правовідносин.

Варто зазначити, що пункт 1 і 2 постанови № 393 визначають періоди, які зараховуються до вислуги років, однак не містять положень, що передбачали б можливість врахування до календарної вислуги років її обсягу у пільговому обчисленні.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що призначивши позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні виходячи із повних календарних років служби відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений діючим законодавством.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 5 статті 139 вказаного Кодексу, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача, звільненого від сплати судових витрат не підлягають задоволенню, а відповідач не надав доказів понесення судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );

2) відповідач Державна установа ЧЕРКАСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР (18015, Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Черкаси, вул. Благовісна, 234 код ЄДРПОУ 08564883).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 05.11.2025.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК