Рішення № 131552323, 04.11.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2025 року справа № 580/10353/25 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57) в якій просить:

-визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 09.03.2010 року по 19.09.2014 року та з 07.09.2021 року по 02.01.2023 року у Державній кримінально-виконавчій службі, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки;

-зобов`язати Головного управління Національної поліції в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 09.03.2010 року по 19.09.2014 року та з 07.09.2021 року по 02.01.2023 року у Державній кримінально-виконавчій службі, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

В обґрунтування позивач вказує, що відповідач всупереч вимог закону відмовив у зарахуванні вказаної вище вислуги років позивачу до його до стажу служби в поліції.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити. Зокрема представник відповідача зазначив, що частина 2 ст.78 Закону України Про Національну поліцію містить вичерпний перелік посад (видів служби) та періодів роботи в органах і установах, служба у яких зараховується до стажу служби в поліції. У зазначеному переліку відсутня служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби (Державної пенітенціарної служби України). Постанова КМУ №393 не є нормативним актом в розумінні ч.4 ст.78 вказаного вище Закону, який визначає правила обчислення вислуги років для встановлення надбавки за вислугу років та тривалості додаткової оплачуваної відпустки під час проходження служби в поліції.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 у період з 09.03.2010 по 19.09.2014 проходив службу в органах Державної пенітенціарної служби України, з 07.09.2021 по 02.01.2023 в органах Державної кримінально-виконавчої служби. З 04.01.2023 прийнятий на службу в органи Національної поліції України. Дані обставини підтверджуються записами у трудовій книжці НОМЕР_1 та послужним списком.

29.07.2025 позивач звернувся до ГУНП в Черкаській області з рапортом, в якому, серед іншого, просив зарахувати йому в стаж служби в поліції період служби з 09.03.2010 по 19.09.2014 та з 07.09.2021 по 02.01.2023 Державній кримінально-виконавчій службі України.

12.08.2025 позивачу листом № 173489-2025 надано відповідь на його рапорт, яким повідомлено про відсутність підстав для зарахування в стаж служби в поліції період служби з 09.03.2010 по 19.09.2014 в Державній пенітенціарній службі України та з 07.09.2021 по 02.01.2023 в Державній кримінально-виконавчій службі України.

Вважаючи відмову у зарахуванні вислуги років у Державній кримінально-виконавчій службі України до стажу служби в поліції протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VІІІ (далі - Закон №580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 Закону №580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Приписами ст. 78 Закону №580-VIII визначено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 Закону №580-VIII до стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Отже, до стажу служби в поліції зараховується, зокрема, служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

Частиною 3 ст. 78 Закону №580-VIII визначено, що під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України від 11.07.2003 №1129-IV, до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України Про міліцію, а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначені Законом України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" №2713-IV (далі - Закон №2713-IV).

Відповідно до частини першої ст. 6 Закону №2713-IV, Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Частиною 1 ст. 14 Закону №2713-IV визначено, що до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону №2713-IV служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Частиною 6 ст. 14 Закону №2713-IV визначено, що особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюються такі спеціальні звання:

1) рядовий склад: рядовий внутрішньої служби;

2) молодший начальницький склад: молодший сержант внутрішньої служби, сержант внутрішньої служби, старший сержант внутрішньої служби, старшина внутрішньої служби, прапорщик внутрішньої служби, старший прапорщик внутрішньої служби;

3) середній начальницький склад: молодший лейтенант внутрішньої служби, лейтенант внутрішньої служби, старший лейтенант внутрішньої служби, капітан внутрішньої служби;

4) старший начальницький склад: майор внутрішньої служби, підполковник внутрішньої служби, полковник внутрішньої служби;

5) вищий начальницький склад: генерал-майор внутрішньої служби, генерал-лейтенант внутрішньої служби, генерал-полковник внутрішньої служби.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей з трудової книжки, позивач у спірний період проходив службу в Державній пенітенціарній службі України та Державній кримінально-виконавчій службі України.

Частина 5 ст. 23 Закону №2713-IV визначає, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про Державну пенітенціарну службу України" від 02.07.2014 №225, що втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" від 26.04.2017 №294, Державна пенітенціарна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції, який реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.

Системний аналіз вище наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що фактично законодавець поширив дію усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому - поліцейськими, на працівників кримінально-виконавчої служби (пенітенціарної служби).

Сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 №3460-IV.

Згідно з преамбулою зазначеного Статуту його дія поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Отже, дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, в тому числі й дія статей 22, 23 Закону України "Про міліцію" та відповідні норми Закону України "Про Національну поліцію", Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 29.07.1991, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України розповсюджується на позивача, під час проходження ним служби в оспорюваний період.

Тобто, всі обов`язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.

Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 у справі №826/16143/18, дійшов висновків про те, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.

Крім того, у постанові від 20.10.2022 у справі №160/11127/20 Верховний Суд констатував, що служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України (на час звільнення в Державній пенітенціарній службі України) має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.

Отже, враховуючи тотожність правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в установі виконання покарань, діяльність позивача, функції, які ним виконувались на момент проходження служби та статус позивача, суд дійшов висновку, що стаж служби позивача в Державній кримінально-виконавчій службі України (на час звільнення в Державній пенітенціарній службі України) підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції.

Враховуючи викладене, суд вважає, що порушені права позивача належить захистити шляхом зобов`язання відповідача зарахувати до стажу служби в поліції період проходження служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.

Щодо вимог в частині зарахування вказаного стажу у пільговому обчисленні, то суд вважає такі теж обґрунтованими, оскільки як вбачається з наказу ДУ Старобабанівська виправна колонія ( №92) Міністерства юстиції України від 02.01.2023 №2/ОС-23, вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення складає у календарному обчисленні 06 років 10 місяців 02 дні, у пільговому обчисленні 08 років 09 місяців 13 днів.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції стаж служби в органах Державної пенітенціарної служби України з 09.03.2010 по 19.09.2014 та в органах Державної кримінально-виконавчої служби України з 07.09.2021 по 02.01.2023.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції службу в органах Державної пенітенціарної служби України з 09.03.2010 по 19.09.2014, стаж служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України з 07.09.2021 по 02.01.2023, що в календарному обчисленні становить 06(шість) років 10(десять) місяців 02(два) дні, у пільговому обчисленні 08(вісім) років 09(дев`ять) місяців 13(тринадцять) днів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Черкаській області(код ЄДРПОУ 40108667) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Петро ПАЛАМАР