Рішення № 131548888, 05.11.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 листопада 2025 року Справа № 280/7608/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057),

про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (даліпозивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далівідповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області від 18 липня 2025 за № 932190104407 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії в зв`язку з втратою годувальника на інший вид пенсії, призначенні пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування збитків згідностатті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, Рішення Конституційного Суду України від 03.08.2024 № 4-р (1) 2024, як особі, що має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, категорія 1, першу групу інвалідності за захворюванням, пов`язаним з впливом аварії на ЧАЕС;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перевести ОСОБА_1 з пенсії в зв`язку з втратою годувальника на інший вид пенсії, та призначити з 11.07.2025 року основну пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування збитків згідностатті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1- р(ІІ)/2021, Рішення Конституційного Суду України від 03.08.2024 № 4-р (1) 2024, як особі, що має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, категорія 1, першу групу інвалідності за захворюванням, пов`язаним з впливом аварії на ЧАЕС, у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплачувати ОСОБА_1 з 11.07.2025 року основну пенсію по інвалідності у розмірі не менше десяти мінімальних пенсій за віком відповідно достатті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021, Рішення Конституційного Суду України від 03.08.2024 № 4-р (1) 2024, як особі, що має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорія 1, першу групу інвалідності за захворюванням, пов`язаним з впливом аварії на ЧАЕС.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.07.2025 року ним була подана заява до органів Пенсійного фонду України про переведення з пенсії в зв`язку з втратою годувальника, що призначена згідно зЗаконом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"на пенсію по інвалідності відповідно достатті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Проте, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області відмовлено позивачу у переведенні його з пенсії в зв`язку з втратою годувальника на пенсію по інвалідності відповідно достатті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відмова мотивована тим, що пенсія в зв`язку з втратою годувальника, яка розрахована відповідно доЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"є більшою, ніж пенсія по інвалідності відповідно дост.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому перехід на пенсію по інвалідності відповідно дост.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"є недоцільним. Вказане рішення на думку позивача є протиправним. Крім того позивач вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, які призвели до ненарахування та невиплати йому пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-p(IІ)/2021, виходячи із розміру, встановленогост.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, є протиправними, оскільки призводять до порушення прав позивача на належне пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 03.09.2025 відкрито провадження в адміністративній справі №280/7608/25. Повідомлено сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання. Встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву.

19.09.2025 через систему "Електронний суд" представником Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову та зазначає, що пенсію позивачу обчислено відповідно до вимог чинного законодавства. Так, розмір пенсії в разі втрати годувальника позивача відповідно до Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" складає 10412,74 грн, при переведенні позивача на пенсію по інвалідності відповідно доЗакону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"її розмір складатиме 10197,35 грн. Отже переведення позивача на вищезазначений вид пенсії є недоцільним. Просить відмовити у задоволенні позову

06.10.2025 до суду надійшов відповідь на відзив, в якому позивач заперечує щодо доводів відповідача викладених у відзиві. Наполягає на задоволенні позову повному обсязі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію в зв`язку з втратою годувальника, щодо якої встановлено причинний зв`язок з Чорнобильською катастрофою, призначену відповідно доЗакону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

11.07.2025 позивач звернувся через веб-портал електронних послуг із заявою про перерахунок пенсії, а саме - переведення на пенсію по інвалідності відповідно доЗакону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З урахуванням принципу екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області та 18.07.2025 прийнято рішення № 932190104407 про відмову у здійсненні такого переведення.

В зазначеному рішенні вказано, що розмір пенсії заявника до перерахунку складає 10412,74 грн, у разі переведення на пенсію по інвалідності відповідно дост.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"розмір пенсії зменшиться і буде становити 10197,35 грн. За таких обставин прийнято рішення про відмову позивачу у проведенні перерахунку та у зв`язку з недоцільністю.

Не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно достатті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду єЗакон України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"(далі - Закон №1058-ІУ).

Відповідно достатті 4 Закону №1058-IVзаконодавство про пенсійне забезпечення базується наКонституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цьогоЗакону,Законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до цьогоЗаконув солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника (частина 1статті 9 Закону №1058-ІV).

Статтею 10 Закону №1058-ІVзазначено, що особа, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно з частиною 1статті 43 Закону №1058-IVперерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цимЗаконом, здійснюється за нормами цьогоЗаконуна підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до частини 1статті 44 Закону № 1058-IVзаява про призначення/перерахунок пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з частиною 3статті 44 Закону № 1058-IVоргани Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Частиною 3статті 45 Закону № 1058-ІVвстановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При цьому, пунктом 13 розділуХVПрикінцеві положення Закону №1058-IVвстановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно доЗакону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"та цьогоЗакону, призначається одна пенсія за її вибором.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначаєЗакон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991(далі - Закон №796-ХІІ).

Пунктом 1 частини 1статті 13 Закону №796-ХІІвизначено, що держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов`язується відшкодувати її за пошкодження здоров`я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пенсійне забезпечення осіб, які віднесені до категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовано положеннямистатті 54 Закону №796-XII, яка неодноразово зазнавала змін.

Статтею 54 Закону №796-XII(у редакціїЗакону №230/96-ВР, яка діяла до 01.01.2015) було передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.

Водночас, 28.12.2014 Верховною Радою України був прийнятийЗакон України №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України"(далі - Закон №76-VIII), яким текстстатті 54 Закону №796-XIIвикладено у новій редакції. Зокрема, частину 3 та 4 замінено положеннями такого змісту: "Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань". Наведені зміни набрали чинності з 01 січня 2015 року.

Разом з тим, 07.04.2021 Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-333/2018 (4498/18) ухвалив рішення №1-р(ІІ)/2021, яким визнав такою, що не відповідаєКонституції України(є неконституційною), частину 3статті 54 Закону №796-ХІІу редакціїЗакону №76-VIIIщодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Так, у вказаному рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що громадяни України, на яких поширюється діястатті 54 Закону №796-ХІІ, мають право на відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії частини 3статті 54 цього Законув редакціїЗакону №76-VIII. З метою реального поновлення у правах громадян України, на яких поширюється діястатті 54 Закону №796-ХІІ, Конституційний Суд України вважав, що держава зобов`язана розробити порядок (юридичний механізм) відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок діїстатті 54 Закону №796-ХІІу редакціїЗакону №76-VIII.

Крім того, керуючись положеннямистатті 97 Закону України від 13.07.2017 №2136-VІІІ "Про Конституційний Суд України", якими регламентовано порядок виконання рішень та висновків Конституційного Суду України, Конституційний Суд України у пункті 2 рішення від 07.04.2021 №1-р(ІІ)2021 встановив частина 3статті 54 Закону №796-ХІІу редакціїЗакону №76-VIIIвтрачає чинність через три місяці з дня ухвалення рішення, тобто із 07.07.2021, а у пункті 3 визначив, що Верховна Рада України протягом трьох місяців з дня ухвалення цього Рішення повинна привести нормативне регулювання, встановленестаттею 54 Закону №796-XIIу редакціїЗакону №76-VIIIу відповідність ізКонституцією Українита цим Рішенням. Натомість, у разі неприведення нормативного регулювання у відповідність ізКонституцією України, через три місяці з дня ухвалення цього Рішення застосуванню підлягатиме частина 4статті 54 Закону №796-XIIу редакціїЗакону №230/96-ВР, яка передбачає, що: "В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком".

На виконанняРішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, Верховна Рада України 29.06.2021 прийнялаЗакон №1584-ІХ, яким внесла зміни доЗакону №796-ХІІ, в тому числі в частині визначення розміру пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Так, частина 3статті 54 Закону №796-ХІІ(в редакції після змін, внесенихЗаконом №1584-ІХ) передбачає, що розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності - 6000 гривень; для II групи інвалідності - 4800 гривень; для III групи інвалідності - 3700 гривень; для дітей з інвалідністю - 3700 гривень.

Вказане свідчить, щостаттею 54 Закону №796-ХІІв редакціїЗакону №1584-ІХвизначені розміри пенсій, які є нижчими, аніж ті, що були встановлені зазначеною статтею в редакціїЗакону №230/96-ВР.

У подальшому, Конституційний Суд України прийняв рішення від 03.04.2024 №4-р(І)/2024, в якому за результатом аналізу статей3,16,50 Конституції України, свого Рішення від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 констатував, щоВерховна Рада України Законом №1584-IXповторно запровадила правове регулювання з тим самим недоліком, а саме визначила у частині 3статті 54 Закону №796-ХІІмінімальні розміри державної пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах менших, ніж їх було гарантовано положеннями зазначеногозаконув редакціїЗакону №230/96-ВР.

У цьому Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що пенсія за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається особам виходячи з імперативних вимогКонституції Українияк особлива форма відшкодування завданої їм шкоди та є такою, що не може бути скасованою чи зменшеною, поставленою в залежність від наявних фінансових ресурсів чи будь-яких інших обставин. Скасування, обмеження або зменшення пенсії для осіб з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призведе до порушення сутнісного змісту конституційних засад, якими людське життя та здоров`я визнано найвищими соціальними цінностями. Частиною 3статті 54 Закону №796-ХІІ(в редакціїЗакону №1584-IX) вкотре порушено належний рівень соціального захисту та засадничий обов`язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що не відповідає частині 1 статті3, частині 2 статті8, статті16, частині 3 статті22, частині 1 статті46, частині 1 статті50 Конституції України.

У постанові Верховного Суду від 10.12.2024 у справі №240/1121/24 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначила, що незважаючи на те, що формально законодавець виконавРішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 (щодо внесення відповідних змін доЗакону №796-ХІІв частині надання повноважень уряду визначати розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи), проте встановленістаттею 54 Закону №796-ХІІ(в редакціїЗакону №1584-IX) нові розміри пенсій є суттєво меншими, аніж їх було гарантованоЗаконом №796-ХІІу редакціїЗакону №230/96-ВР. Врахувавши зазначене, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, вказала, що прийняттямЗакону №1584-IXне досягаються всуперечРішенню Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 мінімальні гарантії у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 10.12.2024 у справі №240/1121/24 сформувала висновок про те, що оскільки внесенимиЗаконом №1584-IXзмінами достатті 54 Закону №796-XIIвстановлено менші розміри пенсії, аніж ті, які було передбачено зазначеною статтею в редакціїЗакону №230/96-ВР, то до спірних правовідносин слід застосувати нормиЗакону №796-XIIу редакціїЗакону №230/96-ВР.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Постановою Кабінету Miністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 №1210 затверджено Порядок обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов`язано Пенсійний фонд України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.

Порядком обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей54,57і59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій.

Відповідно до пункту 2.8 Порядку №22-1 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється за бажанням пенсіонера за документами, що є у пенсійній справі, та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії.

Судом встановлено, що позивач є потерпілим від аварії на Чорнобильській АЕС категорія 1, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 24.12.2021.

Відповідно до експертного висновку від 26.07.1995 року (вих. №14 від 27.07.1995) встановлено що захворювання позивача пов`язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС.

Судом проаналізовано змістстатті 54 Закону №796-ХІІ, відповідно до якої пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

З аналізу вищевказаних норм судом не встановлено заборон на переведення позивача за його бажанням на інший вид пенсії, навіть у разі якщо після переведення на інший вид пенсії її розмір зменшиться.

Отже, позивач має право на переведення на пенсію на умовахстатті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Доводи відповідача, що при розрахунку пенсії її розмір зменшиться, не є визначеними у законодавстві підставами для відмови у переведенні на інший вид пенсії.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 18.07.2025 № 932190104407.

При цьому, суд зауважує, що відповідач у рішенні не зазначає про те, що позивачем не дотримано будь-які вимоги стосовно наявності або форми документів, які подаються для переведення на інший вид пенсії, їх недостатність або невідповідність.

А тому з метою належного та ефективного способу відновлення порушеного права позивача слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перевести з 11.07.2025 на інший вид пенсії, передбаченийстаттею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії по інвалідності відповідно достатті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"в розмірі не менше десяти мінімальних пенсій за віком, то суд вважає, що така вимога задоволенню не підлягає, оскільки вона є такою, що заявлена передчасно.

Захист прав на майбутнє не відповідає завданню та меті адміністративного судочинства, які визначені статтеюКодексу адміністративного судочинства України.

Станом на момент вирішення даної справи по суті позивача не переведено на пенсію по інвалідності відповідно достатті 54 Закону №796-ХІІ, яка передбачає виплату пенсії особам з інвалідністю першої групи, щодо якої встановлено причинний зв`язок із наслідками аварії на ЧАЕС, у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, а рішення суду, яким встановлено протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 18.07.2025 № 932190104407 про відмову у переведенні позивача на інший вид пенсії, не набрало законної сили.

Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частиною другою статті 77 КАС України).

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору та не поніс судових витрат, у зв`язку з чим суд не стягує судові витрати із відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями9,77,90,139,242-246,250-251,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 18.07.2025 № 932190104407 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності згідностатті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перевести ОСОБА_1 з 11.07.2025 на інший вид пенсії у відповідності достатті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 05.11.2025.

Суддя А.В. Сіпака