Рішення № 131548532, 05.11.2025, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/4095/25

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Житомирської обласної прокуратури (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати бездіяльність Житомирської обласної прокуратури щодо не надання йому довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) для перерахунку пенсії, розрахованої із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 у розмірі 3028 грн. протиправною;

- зобов`язати Житомирську обласну прокуратуру надати йому довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) для перерахунку пенсії, розраховану на підставі ст.131-1 Конституції України, ч. 3 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 у розмірі 3028 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі ст.ст. 81, 86 Закону України "Про прокуратуру", Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 справа №3-209/2018(2413/18, 2807/19) та від 13 вересня 2023 року №8-р(II)/2023, позивач звернувся до відповідача про видачу довідки про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії станом на 01.01.2025. Проте відповідач листом від 20.01.2025 відмовив у видачі довідки, обгрунтовуючи це тим, що прожитковий мінімум, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури станом на 01.01.2025 не змінився і становить 1600 грн., тому відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача. Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому, заперечуючи проти позовних вимог зазначає, що останнє підвищення заробітної плати працівників органів прокуратури відбулося 01.01.2022 і Житомирською обласною прокуратурою позивачу 30.05.2022 видано довідку №21-133 вих.22 про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії за нормами законодавства чинними станом на 01.01.2022 за відповідною посадою. Просить відмовити у задоволенні позову повіністю, оскільки відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2025.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом Україи №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі триває. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку про таке.

ОСОБА_1 є пенсіонером органів прокуратури та в січні 2025 року звертався до Житомирської обласної прокуратури щодо отримання оновленої довідки про розмір зарплати для перерахунку пенсії, розрахованої на підставі ст.131-1 Конституції України, ч. 3 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2025 рік, у розмірі 3028 грн.

Листом від 20.01.2025 №21-10вих-25 Житомирська обласна прокуратура повідомила позивачу, що прожитковий мінімум, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури станом на 01.01.2025 не змінився і становить 1600 грн., з огляду на що підстав для надання довідки про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії у зв`язку із зміною прожиткового мінімуму немає.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Спірні відносини, що склались між сторонами регулюютьсяКонституцією України,Законом України «Про прокуратуру»(далі Закон №1697-VII), який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України,Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020визнано таким, що не відповідаєКонституції України(є неконституційним), окреме положення пункту 26розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу Україниу частині, яка передбачає, що норми і положеннястатті 81 Закону № 1697- VIIзі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 26розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу Україниу частині, передбачає, що норми і положеннястатті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІзі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дняухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, застосуванню до даних правовідносин підлягає частина першастатті 81 Закону № 1697-VІІ, відповідно до якої заробітна плата прокурора регулюється цимЗакономта не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.3ст.81 Закону України «Про прокуратуру»посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" (далі - Закон № 4059-ІХ) установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема:

працездатних осіб - 3028 гривень,

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня 2025 року по 31 липня 2025 року - 1600 гривень, з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року - 2102 гривні.

Устаттях 89і90 Закону № 1697-VIIзакріплено, що фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі у випадках, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку.

Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Офісом Генерального прокурора.

Згідно з ч.1, 2ст.23 Бюджетного кодексу Українибудь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

За приписами ч.1ст.22 Бюджетного кодексу Українидля здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Забезпечення функціонування системи прокуратури за змістом статей 89,90 Закону №1697-VIIта ст.23,48 Бюджетного кодексу Українипередбачає визначення у державному бюджеті України видатків на фінансування прокуратури не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення нею повноважень відповідно до закону, проте будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Законом України «Про прожитковий мінімум»передбачено, що розмір прожиткового мінімуму щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, установлено в розмірі 1600 гривень.

ПоложенняЗакону №1697-VIIтаЗакону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»в частині визначення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, які претендують на застосування до спірних правовідносин, були прийняті в різний час.

Так,Закон України «Про прокуратуру», який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, прийнятий 14.10.2014 (набрав чинності 15.07.2015), аЗакон України«Про Державний бюджет України на 2025 рік», положеннями якого прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури встановлено з 1 січня 2025 року по 31 липня 2025 року - 1600 гривень, з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року - 2102 гривні, набрав чинності 01.01.2025 відповідно.

Тобто,Закон України«Про Державний бюджет України на 2025 рік», якими і визначено прожитковий мінімум для визначення посадового окладу прокурора з 1 січня 2025 року по 31 липня 2025 року - 1600 гривень, з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року - 2102 гривні, набрав чинності у часі пізніше.

При цьому, за наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальнийзакон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціальногозаконудіє спеціальнийзакон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальнийзаконскасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.

У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 29 січня 2019 року у справі №807/257/14. Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п. 69 рішення у справі "Ніколова проти Болгарії" № 7888/03 тощо).

У свою чергу, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права.

Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, "молодша норма" припиняє суперечливу до неї "старшу": цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.

У Рішенні Конституційного Суду України від 18.06.2020 №5-рп(ІІ)/2020 передбачено, що до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим»- «закон спеціальний має перевагу над загальним» - «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим». Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

Отже, до спірних правовідносин слід застосувати положенняЗакону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», яким і визначено прожитковий мінімум для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури з 1 січня 2025 року по 31 липня 2025 року - 1600 гривень, з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року - 2102 гривні, а не3028 грн, оскільки для обрахунку заробітної плати прокурора прожитковий мінімум визначений у меншому розмірі і є спеціальним, прийнятий пізніше у часі відносноЗакону України «Про прокуратуру», саме яким і зроблено прив`язку до прожиткового мінімуму на відповідний рік при обрахунку посадового окладу прокурора.

Згідно з правилом конкуренції правових норм у часі,ЗаконУкраїни «Про Державний бюджет України на 2025 рік»має перевагу над загальнимЗаконом України «Про прокуратуру».

Крім того, встановлення уЗаконі України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»спеціальної норми щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка використовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури на рівні 1600,00 грн має перевагу над загальною нормою, яка встановлює загальний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні3028 грн з01.01.2025.

Разом з тим слід зазначити, що положенняст.81 Закону України «Про прокуратуру», якими визначається розмір посадового окладу прокурора окружної прокуратури, не встановлює конкретного розміру посадового окладу, а містить бланкетну (відсилочну) норму до відповідного прожиткового мінімуму, який встановлюється саме Законом України про державний бюджет на відповідний рік.

Відповідні норми законодавства є чинними, не визнавались неконституційними та підлягають застосування відповідачами при визначенні розміру посадового окладу позивача та інших виплат (щорічної відпустки, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), формуванні фонду оплати праці і визначення розміру бюджетних асигнувань.

При цьому, відсутність вЗаконі України «Про прожитковий мінімум»визначення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури не відміняє положеньст.7 Закону України«Про Державний бюджет України на 2025 рік»та не спростовує необхідність застосування відповідного спеціального прожиткового мінімуму при визначення розміру посадового окладу прокурора окружної прокуратури на рівні 1600,00 грн.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування загального розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні3028 грнз 01.01.2025 під час визначення розміру посадового окладу прокурора окружної прокуратури, якщо відповідними спеціальними нормамиЗакону України«Про Державний бюджет України на 2025 рік»прямо визначену застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - з 1 січня 2025 року по 31 липня 2025 року - 1600 гривень, з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року - 2102 гривні.

Варто зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у справі № 240/9028/24(постанова від 24 квітня 2025 року) розглядала питання щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів, суддівська винагорода яким, як і прокурорам розраховуються з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,розмір якого встановлено на 1 січня календарного року та дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування при розрахунку суддівської винагороди, загального розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні3028 грн. встановленого абзацом четвертимстатті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», така має розраховуватися згідно з абзацом п`ятим цієї статті прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді,у розмірі 2102 гривні.

Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень позивача про неправомірність дій відповідача, які полягали у відмові видати довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) для перерахунку пенсії, розрахованої із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 у розмірі 3028 грн., а тому відмовляє у задоволенні позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі № 240/19565/24.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, відповідно, задоволенню не підлягають і похідні вимоги, які стосуються виконання рішення: допустити рішення до негайного виконання та про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Також суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про звернення до Верховного Суду для вирішення питання про внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності статті 7 Закону України«Про Державний бюджет України на 2025 рік», оскільки відсутні підстави вважати, що застосування припису статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» не відповідає вимогам статей 3, 8, 22, 24, 64, 95 Конституції України.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити, що позивач не позбавлений права самостійно звернутися до Конституційного Суду України шляхом подання конституційної скарги відповідно до статті 151-1 Конституції України. Таке звернення можливе, якщо особа вважає застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України таким, що суперечить Конституції України.

Позивач звільнений від сплати судового збору, а сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Житомирської обласної прокуратури (вул. Святослава Ріхтера, 11, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10008, РНОКПП/ЄДРПОУ: 02909950) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова

05.11.25