Ухвала суду № 131544109, 05.11.2025, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/2550/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2025 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області у складі судді Чорного І.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частини будинку окремим об`єктом нерухомості,

в с т а н о в и в :

До суду в системі «Електроннийсуд» надійшла вказана позовна заява.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області області від 18 серпня 2025 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Сторони в судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

У відповідності до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Після відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

При визначенні ціни позову слід враховувати вимоги ст. 176 ЦПК України.

Відповідно до п.п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно, визначається вартістю майна, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Під дійсною вартістю, як зазначено у п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, яка визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», поняття якої є за своїм змістом і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової вартості. На підтвердження проведеної оцінки майна складається звіт чи акт про оцінку майна.

За порядком проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженому постановою КМУ від 04 березня 2013 року № 231 зазначено, що термін дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більш як шість місяців з моменту оцінки, отже ціна позову має бути визначена у наведені строки.

ОСОБА_1 у позовній заяві просить визнати окремим об`єктом нерухомості 83/100 частини будинку АДРЕСА_1 , інша частина якого перебуває у власності відповідача та сплачує судовий збір у сумі 968,96 грн., вказуючи, що вартість її частини будинку становить 52290 грн. Суд не приймає до уваги зазначену вартість об`єкта нерухомості, оскільки доказів у підтвердження того, що зазначена сума є дійсною (ринковою) вартістю будинку на момент пред`явлення позову позивачем не надано, а відтак, у зв`язку з відсутністю оціночної документації, реальну вартість майна визначити неможливо.

Тож, позивачу необхідно зазначити ціну позову з урахуванням ринкової вартості майна на момент пред`явлення позову.

Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення розміру судового збору, який повинен сплатити позивач при зверненні до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить у розмірі 1 % ціни позову, але не менше 1 211,20 грн та не більше 15 140 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченного або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Виходячи з того, що із поданої позовної заяви та копій долучених до неї документів не вбачається ціни позову станом на день його подання щодо вимог майнового характеру, з огляду на що встановити точну ціну позову суду видається неможливим, провівши аналіз вартості об`єктів нерухомого майна в межах м. Здолбунів Рівненського району Рівненської області із загальнодоступних інтернет-сайтів з продажу нерухомості, суд попередньо (з урахуванням сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.) визначає розмір судового збору в сумі 8000 гривень.

У разі надання позивачем звіту щодо ринкової вартості майна на момент пред`явлення позову, позивач має право сплатити судовий збір, виходячи з розміру нерухомого майна згідно зі звітом суб`єкта оціночної діяльності.

На підтвердження сплати судового збору необхідно надати оригінал квитанції.

При подачі позову до Здолбунівського районного суду Рівненської області судовий збір підлягає сплаті на рахунок UA808999980313101206000017517; отримувач: ГУК у Рівн.обл/Здолб.міст.тг/22030101; ЄДРПОУ 38012494; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету:22030101.

Частиною 5 ст. 177 ЦПК України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивачем заявлено вимогу про визнання окремим об`єктом нерухомості 83/100 частини будинку АДРЕСА_1 .

Право власності на нерухомість виникає в момент його державної реєстрації.

За змістом ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття прав на нерухомість, його зміни або припинення шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивача не зазначила, якими належними, допустимими доказами підтверджується обставина, на яку вона посилається, а саме відсутній актуальний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підтвердження права власності на указане житло станом на день звернення до суду із позовною заявою.

Також за змістом ч. 1 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. (ч.2,3 ст. 367 ЦК України).

У постанові від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 Верховний Суд виснував, що поняття "поділ" та "виділ" не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки із майна, що є у спільній частковій власності, правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце не виділ, а поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відтак обраний позивачем спосіб захисту потребує уточнення.

Крім того, відповідно до вимог п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Проте позовна заява не містить підтвердження позивача про те, що заходи досудового врегулювання спору вживалися.

Вказане фактично свідчить про відсутність доказів, що підтверджують відмову відповідача щодо поділу(виділу) частини будинку, як і відмову відповідного органу у державній реєстрації права на нерухомість (ч. 3 ст. 182 ЦК України), відповідно відсутні підстави для звернення до суду за захистом порушеного або не визнаного права позивача.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк п`ять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунені, позовна заява буде залишена без розгляду.

Керуючись ст. ст. 175,177,187 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частини будинку окремим об`єктом нерухомості, залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У випадку невиконання вимог даної ухвали в зазначений строк позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя: І.А. Чорний