Постанова № 131531251, 05.11.2025, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/12567/25

3/212/2908/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2025 року м. Кривий Ріг

Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Шевченко Л.В., розглянувши адміністративну справу яка надійшла з Криворізького районного управління поліції ВП №3 ГУНП в Дніпропетровській області щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 громадянка України, працює ФОП ОСОБА_2 , продавець магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », зареєстрована та мешкає за адресою АДРЕСА_1 .

за ч. 1 ст. 184 КУпАП,-

встановив:

ОСОБА_1 ухилилась від виконання батьківських обов`язків як мати за ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» та ст. 150 СК України по вихованню свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який 25.09.2025 о 12:15 годині знаходячись у навчальному закладі КГ №125 КМР, що на мкрн 5-й Зарічний, 32А, вчинив дії хуліганського характеру, а саме погрожував ножем малолітньому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що вона забороняла синові брати з собою ніж, коли він йде до навчаль ного закладу, однак він пояснював, що бере ніж для самозахисту, коли йде у вечірній час з тренування.

В судовому засіданні ОСОБА_5 в присутності його матері зазначив, що ніж дістав лише для того, щоб відрізати нитку на одязі і лише після того, як конфлікт був вичерпаний. Він не перед ким ножем не розмахував і нікому не погрожував. Підтвердив, що ніж бере для самозахисту і тільки коли ввечері йде з тренування. Визнав, що беручи ніж у навчальний заклад, діє неправильно.

ОСОБА_1 судом було роз`яснено право викликати в судове засідання свідків, потерпілого, а також заявити інші клопотання, у тому числі мати захисника, які б на її думку забезпечили її право на захист. ОСОБА_1 клопотання не заявляла.

Згідно частини 2ст.150 СК Українибатьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Диспозиція ч. 1 ст.184 КУпАПпередбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД №872718 (а.с.3), довідкою за результатами перевірки матеріалів ЄО ВП №3 Криворізького РУП від 29.09.2025 №33641 (а.с.4), копією протоколу прийняття про вчинене кримінальне правопорушення (а.с.5), поясненнями малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . ОСОБА_9 (а.с.6-11), проте згідно копії характеристики ОСОБА_3 характеризується як відповідальний та сумлінний учень (а.с.12), надано характеристу ОСОБА_4 (а.с.13), рапортом (а.с.14), поясненнями ОСОБА_1 (а.с.15).

Дослідивши надані докази в їх сукупності, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, відсутність інформації про притягнення до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку про застосування стягнення у виді штрафу в межах санкції статті

ч. 1ст. 184 КУпАП.

Відповідно дост. 40-1 КУпАПсудовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується, особою, на яку покладено таке стягнення в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 гривень.

На підставі викладеного та з урахуванням обставин справи, керуючись ст. ст.33,34,401, ч.1,251,256,283,284 КУпАП, суд, -

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184Кодексу Українипро адміністративніправопорушення, та накласти на неї адміністративне стягненняу виді штрафу на користь держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн. на користь держави. (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, Призначення платежу 101 (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, Судовий збір, стягнутий з __(ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір)на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору ).

У разі несплати штрафу в добровільному порядку, не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови, штраф стягується у порядку примусового виконання в подвійному розмірі, а також стягуються витрати на облік правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання - 3 місяці.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, прокурором та потерпілим, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу.

Суддя Л. В. Шевченко