Рішення № 131529300, 24.10.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13166/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2025 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Наумової Н.В., за участі секретаря судового засідання Передерій Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Закарпатській області, про скасування постанови серії ЕНА №5661241 від 06 вересня 2025 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Закарпатській області за яким просить суд:

- скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5661241 від 06 вересня 2025 року винесену поліцейським взводу №1 роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Кульмент`євою Олександрою Євгеніївною;

- провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення;

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив наступне.

06 вересня 2025 року на трасі H-09-15 км поліцейська взводу № 1 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції сержант поліції Кульмент?єва Олександра Євгеніївна зупинила керований ОСОБА_1 транспортний засіб Тойота, та повідомила, що він перевищив дозволену швидкість та о 14 год. 41 хв. 42 с. винесла постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5661241 від 06.09.2025, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та застосовано стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі 340,00 грн.

З постанови вбачається, що вчинення правопорушення зафіксовано 06.09.2025 о 14:37:58 в с. Залужжя. Тобто, стадії «виявлення правопорушення», «роз?яснення прав», «розгляд справи» й «складання постанови» тривали 3 хвилини 44 секунди.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова є протиправною, винесена з грубим порушенням норм процесуального закону, під час винесення постанови порушено його права, порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, в зв?язку з чим вказана постанова підлягає скасуванню з наступних підстав.

Повідомляє, що цього дня, 06 вересня 2025 року, з 14 год. 32 хв. до 14 год. 54 хв. на території Закарпатської області було оголошено повітряну тривогу. Зазначена обставина підтверджується роздруківкою з сайту «Офіційна карта повітряних тривог України».

Тобто, під час дії повітряної тривоги поліцейські перебували на трасі, зупиняли транспортні засоби, розглядали справи про адміністративні правопорушення та виносили постанови. Разом з тим, такі дії поліцейських позивач вважає протиправними.

Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо.

Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 року № 23).

На думку позивача, в даному випадку поліцейська повинна була відкласти розгляд справи, у якій на початок розгляду справи оголошено сигнал «повітряна тривога», оскільки пріоритетом є збереження життя і здоров?я людини.

Наведене свідчить, що такі дії посадової особи, якою винесено оскаржувану постанову, слід вважати такими, що не відповідають положенням Конституції України та порушували право позивача на забезпечення безпеки його життя та здоров`я.

Крім цього, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, позивач відповідно до положень ст. 268 КУпАП фактично був позбавлений права заявити клопотання про забезпечення його права на правову допомогу. З урахуванням того, що позивач не є місцевим жителем (с. Залужжя) та для реалізації такого права необхідний додатковий час, позивач був позбавлений права на захист.

Окрім того, позивач також зазначає, що лазерний вимірювач швидкості ТЗ TruCAM , який у розумінні положень статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», є технічним засобом з виявлення та/або фіксації правопорушень, що не був закріплений (розміщений) в порядку, передбаченому ст.40 Закону, а знаходився в руках поліцейського, не може вважатися технічним засобом, що здійснює вимірювання швидкості, результати якого можуть розглядатися судом як доказ у справі.

За ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.09.2025 року було відкрите провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду без повідомлення сторін. Встановлено строки задля подання письмових заяв.

18.09.2025 року представником відповідача надано відзив на позов, який долучено до матеріалів справи, проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим, зазначає що з фото та відео вбачається, що перевищення швидкості руху позивачем здійснено в населеному пункті. Просить відмовити в задоволенні позову. Вказав, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є обґрунтованою та законною, а також такою, що не підлягає скасуванню.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином. У матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 від 17.09.2025 року згідно якої просить розгляд справи провести у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що, згідно постанови серії ЕНА № 5661241 від 06.09.2025 року на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст.122 КУпАП., а саме: 06.09.2025 року у селі Залужжя, Траса Н-09 15 км., водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Toyota Venza», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 77 км./год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 27 км./год. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху транспортного засобу TruCam ТС 008427, чим порушив 12.4 ПДР порушення швид. режиму в населених пунктах.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідност. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановленийКУпАП.

Відповідно дост. 283 КУпАП Українирозглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно дост. 278 КУпАП Україниорган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідност. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаєЗакон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII.

Згідно п. 11ст. 23 ЗУ "Про Національну поліцію"регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до п. 8 ч. 1ст. 23 ЗУ "Про національну поліцію"у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Позивач в своїх поясненнях вказує, що факт вчинення ним інкримінованого правопорушення не зафіксовано за допомогою належних та допустимих доказів, також не надано суду доказів про те, що лазерний вимірювач швидкості TruCam в момент фіксації правопорушення був стаціонарно розміщений та використовувався в автоматичному режимі.

Представником відповідача до відзиву на позов надано відео та фото докази використання приладу TruCam, також в своїх поясненнях представник вказував, що вимірювання швидкості руху транспортних засобів приладом TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості тз, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Зазначив що у даному випадку порушення позивачем ПДР зафіксовано пристроєм вимірювання швидкості TruCam в ручному режимі, а не в автоматичному.

Положеннями ч.1ст.77 КАС Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги та заперечення.

Ч. 2ст.77 КАС Українивизначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності посилань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Вст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" № 580-VIII, вказано, що поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевіряти документи особи, опитувати осіб, зупиняти транспортні засоби, застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Тобто, положенняЗакону України "Про Національну поліцію"надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

Із змісту постанови вбачається, що швидкість автомобіля під керуванням позивача ОСОБА_1 вимірювалась приладом TruCam.

Контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак 5.70ПДР), оскільки вимоги ч.2ст.40 Закону "Про Національну поліцію", передбачають, що інформація щодо встановленої відеотехніки і сама відеотехніка фіксації правопорушень повинна бути розміщена на видному місці.

Відповідно доПравил дорожнього рухузнак 5.70 «Фото, відеофіксування порушеньПравил дорожнього руху», інформує про можливість здійснення контролю за порушеннямиПравил дорожнього рухуза допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 року у справі №442/980/24 встановлено, «…що прилад TruCam при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу не може триматися руками інспектора поліції, а повинен бути стаціонарно вмонтованим, що доводиться приписамист.40 Закону України «Про Національну поліцію», в якій зазначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпеченняправил дорожнього руху.

Отже, відповідно до наведеної норми працівники поліції можуть розміщувати автоматичну фото та відеотехніку по периметру доріг, зокрема стаціонарно встановлювати вимірювальний пристрій, оскільки термін «монтувати/розміщувати» не можна ототожнювати із використанням в інший спосіб, зокрема тримати в руках.

Контроль швидкості повинен відбуватися лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак 5.70), оскільки вказане обумовлено ч.2ст.40 Закону України "Про Національну поліцію", згідно з якою інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відео техніку, що здійснює фіксацію, повинна бути розміщена на видному місці.».

Як вбачається з матеріалів справи, суб`єктом владних повноважень не надано до суду доказів того, що лазерний вимірювач швидкості TruCam в момент фіксації правопорушення був стаціонарно розміщений, а також того, що фіксація правопорушення здійснювалась в зоні дії дорожнього знаку 5.70.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення нею правопорушення, оскільки це є рішення суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Візуальне спостереження інспектором поліції вчинення адміністративного правопорушення без забезпечення належних та допустимих доказів, визначенихст. 251 КпАП України, зокрема відеофіксації всіх суттєвих обставин, показань свідків, інших доказів не може доводити винуватість особи у вчиненому адміністративному правопорушенні.

Окрім того суд бере до уваги повідомлення позивача про розгляд справи працівниками поліції під час повітряної тривоги.

Як вбачається з роздруківки з сайту «Офіційна карта повітряних тривог України», повітряна тривога на території Закарпатської області тривала 06 вересня 2025 року з 14 год. 32 хв. до 14 год. 54 хв, а відтак розгляд справи про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5661241 від 06 вересня 2025 року відбувся під час повітряної тривоги.

Після оголошення повітряної тривоги громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій, зокрема, припинити роботу та негайно прямувати до найближчої захисної споруди (сховища, підвального приміщення, паркінгу тощо).

Суд зазначає, що при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок розгляду справи оголошено сигнал «повітряна тривога», пріоритетом є збереження життя і здоров`я людини.

Такі дії посадової особи, якою винесено оскаржувану постанову, суд вважає такими, що не відповідають положенням Конституції України та порушували право позивача на забезпечення безпеки його життя та здоров`я.

Оскільки позивач заперечив вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.122 КпАП України, а відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності винесення постанови, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Таким чином, оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в скоєнні вказаного адміністративного правопорушення не доведена, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

Керуючисьст. 19 Конституції України, ст. ст.241,242,243,244,246,250 КАС України, ст.ст.22,258,278,279,280,293 КУпАП,ЗУ «Про національну поліцію», суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Закарпатській області, про скасування постанови серії ЕНА №5661241 від 06 вересня 2025 року, - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №25661241 від 06.09.2025 року, винесену поліцейським взводу №1 роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Кульмент`євою Олександрою Євгеніївною, згідно з якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (ідентифікаційний код 40108646, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань цього суб`єкта владних повноважень, витрати із сплати судового збору у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст. 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складений 29.10.2025 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Н.В. Наумова