Рішення № 131526195, 04.11.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/8653/25

Провадження № 2/638/4795/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

04 листопада 2025 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Шамраєва М.Є.,

за участю секретаря судового засідання Дрозденко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу позивача: Товариство зобмеженою відповідальністю«Підприємство зексплуатації іобслуговування житловихбудинків «Люксембург1» до відповідача: ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

У С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «ПЕОЖБ «Люксембург 1» звернулося до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 70131,36 грн. та судові витрати в розмірі 3028,00 грн сплаченого судового збору та 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «ПЕОЖБ «ЛЮКСЕМБУРГ 1» та ОСОБА_1 укладено два Договори: Договір №15 про надання експлуатаційних послуг від 03.12.2021 року; Договір №15 на посередницькі послуги від 03.12.2021 року. У Відповідача- ОСОБА_1 за укладеними з Позивачем - ТОВ «ПЕОЖБ «ЛЮКСЕМБУРГ 1» договорами (договору №15 про надання експлуатаційних послуг від 03.12.2021 року та договору № 15 на посередницькі послуги від 03.12.2021 утворилась заборгованість у загальній сумі 70131 грн. 36 коп., з яких: 1. Заборгованість за Договором №15 про надання експлуатаційних послуг від 03.12.2021 за період з 01 червня 2023 року по 01 квітня 2025 року у сумі 67065 грн. 60 коп. 2. Заборгованість за Договором №15 на посередницькі послуги від 03.12.2021 за період з 01 липня 2024 року по 01 квітня 2025 року у сумі 3065 грн. 76 коп.

В період з 01.06.23 року по 01.04.25 ТОВ «ПЕОЖБ «ЛЮКСЕМБУРГ 1» було надало Відповідачу за договором № 15 про надання експлуатаційних послуг від 03.12.2021 року, виходячи із розрахунку загальної площі квартири відповідача (175,9 кв.м.) відповідно до п.2.2. розділу 2 Договору експлуатаційні послуги на суму 69137,51 грн., яка була сплачена Відповідачем по справі частково на суму 2071,91 грн., а тому в період з 01.06.23 по 01.04.25 у Відповідача ОСОБА_1 утворилася заборгованість перед Позивачем ТОВ «ПЕОЖБ «ЛЮКСЕМБУРГ 1» за укладеним договором № 15 про надання експлуатаційних послуг від 03 грудня 2021 року на суму 67065,60 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, загальна сума заборгованості Відповідача - ОСОБА_1 перед ТОВ «ПЕОЖБ «ЛЮКСЕМБУРГ 1 » складає 70131,36 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Харкова від 19 травня 2025 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

07.07.2025 від представника позивача ОСОБА_2 до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог на підставі ч. 2 ст. 49 ЦПК України, оскільки відповідачем частково сплачено заборгованість за договором № 15 про надання експлуатаційних послуг від 03.12.2021 року в сумі 13000,00 грн. та за договором № 15 на посередницькі послуги від 03.12.2021 року в сумі 2065,76 грн. У зв`язку з чим представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 55065,60 грн. та судові витрати в розмірі 3028,00 грн сплаченого судового збору та 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

08.09.2025 від представника позивача Дзюби І.М. до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог на підставі ч. 2 ст. 49 ЦПК України, оскільки відповідачем частково сплачено заборгованість за договором № 15 про надання експлуатаційних послуг від 03.12.2021 року в сумі 8000,00 грн. та за договором № 15 на посередницькі послуги від 03.12.2021 року в сумі 1000,00 грн. У зв`язку з чим представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 46065,60 грн. та судові витрати в розмірі 3028,00 грн сплаченого судового збору та 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

03.10.2025 від представника позивача Дзюби І.М. до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог на підставі ч. 2 ст. 49 ЦПК України, оскільки відповідачем частково сплачено заборгованість за договором № 15 про надання експлуатаційних послуг від 03.12.2021 року в сумі 15000,00 грн. У зв`язку з чим представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 31065,60 грн. та судові витрати в розмірі 3028,00 грн сплаченого судового збору та 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

28.10.2025 від представника позивача Дзюби І.М. до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог на підставі ч. 2 ст. 49 ЦПК України, оскільки відповідачем частково сплачено заборгованість за договором № 15 про надання експлуатаційних послуг від 03.12.2021 року в сумі 10000,00 грн. У зв`язку з чим представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 21065,60 грн. та судові витрати в розмірі 3028,00 грн сплаченого судового збору та 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У судове засідання представник позивача не з`явилась, проте надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просила стягнути з відповідача з урахуванням заяв позивача про зменшення розміру позовних вимог заборгованість в сумі 21065,60 грн., судовий збір в сумі 3028,00 грн. та суму судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи була повідомлена належним чином та своєчасно. правом надання відзиву на позовну заяву нескористалачя, заяв про відкладення розгляду справи не подававала

Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу за наявними доказами.

За згодою представника позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, заслухавши представника Позивача, дослідивши матеріали справи дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що між ТОВ «ПЕОЖБ «ЛЮКСЕМБУРГ 1» та ОСОБА_1 укладено два Договори: Договір №15 про надання експлуатаційних послуг від 03.12.2021 року; Договір №15 на посередницькі послуги від 03.12.2021 року.

Відповідно до п. 1.1. розділу 1 укладеного договору ТОВ «ПЕОЖБ «ЛЮКСЕМБУРГ 1» є Виконавцем послуг який зобов`язується надавати у житловому будинку, розташованому за поштовою адресою: АДРЕСА_1 , частина в якому належить Споживачу (Відповідачу по справі ОСОБА_1 ), експлуатаційні послуги, а Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати ці послуги.

Пунктом 1.2. розділу 1 даного Договору визначений перелік експлуатаційних послуг, що надається Виконавцем (Позивачем по справі) за договірною вартістю послуг 30,82 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири відповідно до п. 2.3. розділу 2 даного Договору. Відповідно до п.2.2. розділу 2 Договору, розмір щомісячних платежів Споживача з оплати експлуатаційних послуг визначається в залежності від розміру загальної площі квартири. Відповідно до п. 1.4 розділу 1 даного Договору Характеристика житлового приміщення: 3-кімнатна квартира АДРЕСА_2 загальною площею 175,9 кв.м.

В період з 01.06.23 року по 01.04.25 ТОВ «ПЕОЖБ «ЛЮКСЕМБУРГ 1» було надало Відповідачу за договором № 15 про надання експлуатаційних послуг від 03.12.2021 року, виходячи із розрахунку загальної площі квартири відповідача (175,9 кв.м.) відповідно до п.2.2. розділу 2 Договору експлуатаційні послуги на суму 69137,51 грн., яка була сплачена Відповідачем по справі частково на суму 2071,91 грн., а тому в період з 01.06.23 по 01.04.25 у Відповідача ОСОБА_1 утворилася заборгованість перед Позивачем ТОВ «ПЕОЖБ «ЛЮКСЕМБУРГ 1» за укладеним договором № 15 про надання експлуатаційних послуг від 03.12.2021 року на суму 67065,60 грн., що підтверджується довідкою про нарахування експлуатаційної послуги та стан заборгованості на 01.04.2025 ОСОБА_1 на підставі договору № 15 від 03.12.2021 року.

Відповідно до п. 2.4. розділу 2 договору, платежі вносяться Споживачем не пізніше ніж до 25 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Розмір платежу та стан розрахунків зазначаються виконавцем у щомісячному рахунку на оплату послуг. В період виникнення заборгованості (01.06.23 по 01.04.25) ОСОБА_1 перед TOB «ПЕОЖБ «ЛЮКСЕМБУРГ 1» договірна вартість експлуатаційних послуг не збільшувалася, а дорівнювалася фактично наданим Позивачем послуг. В щомісячних рахунках, які надавалися Відповідачу зазначений тариф за яким ТОВ «ПЕОЖБ «ЛЮКСЕМБУРГ 1» щомісячно нараховував оплату за фактично надані послуги відповідно до загальної площі квартири АДРЕСА_3 , копії вказаних рахунків за житлово комунальні послуги за період з червня 2023 по квітень 2025 включно долучені позивачем до матеріалів справи.

Зарахування поточного платежу за попередні періоди здійснювалися Позивачем відповідно до п.2.8. розділу 2 Договору. Відповідно до п.2.8. розділу 2 Договору, за наявності заборгованості Споживача за даним Договором, Виконавець зараховує кошти, що надійшли від Споживача у рахунок погашення заборгованості за послуги, надані в минулі періоди, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

Відповідно до заяв, які надійшли до суду від представника позивача про зменшення позовних вимог та доданих до них матеріалів вбачається, що відповідачем частково сплачено заборгованість за договором № 15 про надання експлуатаційних послуг від 03.12.2021 та за договором № 15 на посередницькі послуги від 03.12.2021.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, загальна сума заборгованості Відповідача - ОСОБА_1 перед ТОВ «ПЕОЖБ «ЛЮКСЕМБУРГ 1 » складає 21 065,60 грн.

Статтею 322 ЦК України встановлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до вимог ст. ст. 316, 317, 322 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 156, 162 ЖК України власник та члени його сім`ї зобов`язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.

Згідно зі ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і при будинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 власники квартир зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

Згідно з пунктів 5, 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Із зазначених положень закону випливає, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги.

ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Люксембург 1» надавало експлуатаційні послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, а відповідач їх отримував, не надавши суду належних доказів на підтвердження своїх доводів щодо невиконання ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Люксембург 1» своїх обов`язків, передбачених договором.

Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, щокожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, між сторонами виникли договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг, позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконав, а відповідач плату за надані послуги у встановленому порядку не вносить тривалий строк.

Статтею 612 ЦК Українипередбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

З наданої позивачем довідки про нарахування експлуатаційної послуги та стан заборгованості на 01.04.2025 ОСОБА_1 на підставі договору № 15 від 03.12.2021 та рахунків за житлово-комунальні послуги з урахуванням зменшених позовних вимог вбачається, що відповідач має перед ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Люксембург 1» заборгованість за експлуатаційні послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, яка становить 21065,60 грн.

Відповідно дост. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до положеньст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно дост. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 4ст.12 ЦПК Українивстановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Положенням закону та нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг в сукупності з загальними засадами цивільного законодавства та положеннямиЦК Українипро договір, зобов`язання по оплаті вартості спожитих житлово-комунальних послуг покладається на споживача законом.

Така правова позиція ґрунтується на правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 30.10.2013 по справі № 6-59цс13 та у постановах Верховного Суду від 15.03.2018 по справі № 401/710/15-ц.

Враховуючи те, що відповідач належним чином зобов`язання щодо оплати експлуатаційних послуг за Договором № 15 від 03.12.2021 не виконала, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Люксембург 1» з урахуванням зменшених позовних вимог та стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги в сумі 21065,60 грн.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений останнім судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Щодо інших судових витрат на професійну правничу допомогу.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат,

які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Проте, відповідачем не подавалось до суду клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 48/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).

Указана судова практика є незмінною.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що:

«40. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

41. Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

42. Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

43. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

44. Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

45. Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

46. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

47. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

З поданих позивачем разом з позовною заявою доказів вбачається, що під час розгляду цієї справи Товариству з обмеженою відповідальністю "Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків" Люксембург1" надавалася правнича допомога адвокатом Дзюбою Інною Михайлівною, що підтверджується такими доказами: договором про надання правової допомоги № 06/2025 від 28 березня 2025 року, додатком до договору про надання правової допомоги № 06/2025 від 28 березня 2025 року, актом приймання передачі наданих послуг від 09 травня 2025 року на суму 8000,00 грн., детальним описом робіт від 09 травня 2025 року на суму 8000,00 грн.

Таким чином, заявником надано докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість.

У пункті 268 рішення від23 січня 2014 року у справі «East / West Alliance Limited» проти України» за заявою № 19336/04 ЄСПЛ також нагадав, що згідно з практикою Суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Суд вважає, що визначений фіксований розмір винагороди адвокату відповідає наведеним вище критеріям, а тому підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст.258,259,263-265,268, 280 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимогиТовариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Люксембург1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування Житлових будинків «Люксембург 1» заборгованість за житлові (експлуатаційні) послуги в розмірі 21 065 (двадцять одну тисячу шістдесят п`ять ) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування Житлових будинків «Люксембург 1» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Люксембург 1», код ЄДРПОУ 44539916; адреса місцезнаходження: 61058, м. Харків, вул. Культури, буд. 20-В.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Суддя М.Є. Шамраєв