Рішення № 131526006, 30.10.2025, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ДОДАТКОВЕ)

Справа №348/1052/23

30 жовтня 2025 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

з участю секретаря судового засідання: Скоблей О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника відповідача ОСОБА_1 -адвоката Микулича Ігоря Володимировича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерноготовариства «Укрнафта» до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди,-

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог:

Представник відповідача ОСОБА_1 -адвокат Микулич І.В. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ПАТ«Укрнафта» до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди.

Заяву мотивує тим, що рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 16.10.2025 у справі № 348/1052/23 відмовлено у задоволені позовних вимог ПАТ «Укрнафта» до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди.

Разом із поданням відзиву на позовну заяву від 16.05.2023, відповідач заявив про намір подати докази витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення рішення суду з відповідними підтверджуючими документами. Попередній розрахунок судових витрат, які відповідач поніс, становить 10000,00 грн на правову (правничу) допомогу.

Доказами надання адвокатом Микуличем І.В. послуг з професійної правничої допомоги та понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи є: договір про надання правової допомоги від 12.05.2023; додаткова угода від 20.10.2025 до договору про надання правової допомоги від 12.05.2023; квитанція від 18.10.2025.

У зв`язку із наведеним просить стягнути з ПАТ «Укрнафта» на користь ОСОБА_1 10000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий змість заперечень:

Від представника позивача АТ «Укрнафта»-адвоката Винника Б.Б. на адресу суду поступили письмові заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій зазначено, що АТ «Укрнафта» вважає заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Микулича І.В. безпідставною та необґрунтованою, а тому наявні законні підстави залишити її без задоволення.

Зокрема як вбачається з долучених документів до заяви, додаткова угода зовсім не містить умови оплати (порядок розрахунку - готівковий/безготівковий) адвокату. В розділі «Характер правової допомоги (послуги) - не конкретизовано послуги, невірно вказано окремі з них повторюються, невірно вказано підсумок суми наданих послуг та інші неточності. Вказана додаткова угода зовсім не містить інформації про отримання від клієнта готівкових коштів за надання правової допомоги.

Представником відповідача вказується, що «доказами надання Адвокатом Микуличем Ігорем Володимировичем послуг з професійної правничої допомоги та понесення Відповідачем витрат на професійну правничу допомогу пов`язаних з розглядом даної справи є: договір про надання правової допомоги від 12.05.2023 року; додаткова угода від 20.10.2025 року до Договору про надання правової допомоги від 12.05.2023; квитанція від 18.10.2025 року». Проте, до заяви не долучено квитанцію від 18.10.2025 року.

При цьому наявність у договорі загального положення про те, що «у випадках, не передбачених договором, сторони керуються чинним законодавством», не може розцінюватися як погодження розміру або порядку оплати правничої допомоги, оскільки така норма має загальний характер і не встановлює фінансових зобов`язань між сторонами. Відтак, відсутність конкретно визначених умов оплати, актів приймання-передачі послуг чи квитанцій свідчить про непідтвердженість факту понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Загалом адвокатом Микуличем І.В. на підтвердження витрат на правничу допомогу позивачу не надано квитанцію про отримання адвокатом коштів; акту виконаних робіт/наданих послуг.

При цьому судова практика Верховного Суду свідчить, що сам по собі договір про надання правничої допомоги не є достатнім доказом понесених витрат необхідні документи, які підтверджують факт їх оплати, розмір витрат визначається з урахуванням поданих доказів їх здійснення актів, квитанцій, платіжних документів.

Кірім того АТ «Укрнафта» вважає, що адвокатські витрати адвоката Микулича І.В. є значно завищеними та не відповідають обсягу наданих послуг, неспіврозмірними із складністю у даній справі.

У зв`язку із наведеним просить відмовити у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 -адвоката Микулича І.В. про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Процесуальні дії у справі:

Ухвалою суду від 23.10.2025 відкрито провадження у справі за заявою представника відповідача ОСОБА_1 -адвоката Микулича І.В. про ухвалення додаткового рішення, та призначено справу до судового розгляду без виклику сторін по справі.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права:

Суд, розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов наступних висновків.

За змістом ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Статтею 133 ЦПК України, визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються ст. 137 ЦПК України. За змістом вказаної статті, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 2 ст.141ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, складання відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Судом встановлено, що рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 16.10.2025, у задоволенні позову ПАТ «Укрнафта» до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, відмовлено.

До закінчення судових дебатів по даній справі стороною відповідача заявлено про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

На підтвердження понесених відповідачем ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, відповідачем відповідно до ч. 8 ст.141ЦПК України в п`ятидений строк направлено суду: договір про надання правничої допомоги від 12.05.2023, додаткову угоду від 20.10.2025 до договору про надання правової допомоги від 12.05.2023, розрахунок від 18.10.2025 про сплату грошових коштів за надання правової допомоги в сумі 10000,00 грн, та подано заяву про ухвалення додаткового рішення в частині судових витрат (Т. 2, а.с. 143-148).

Відповідно до п. 1.1. договору про надання правової допомоги, предметом договору є надання адвокатом правової допомоги клієнту у справі щодо стягнення майнової шкоди.

Пунктом 4.2. цього договору визначено, що гонорар адвоката та умови його оплати погоджуються за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього договору (розрахунку).

Додатковою угодою від 20.10.2025 до договору про надання правової допомоги від 12.05.2023 сторони підтвердили, що адвокат Микулич І.В. передав, а клієнт ОСОБА_1 прийняв наступні послуги: аналіз справи та документів (60 хв.) 1073,00 грн; консультації (незалежно від часу) 400,00 грн; адвокатський запит 500,00 грн; консультування (незалежно від часу) 400,00 грн; підготовка відзиву на позовну заяву (90 хв) 1252,00 грн; клопотання про виклик свідків 500,00 грн; клопотання про зупинення розгляду справи 500,0 грн; клопотання про залишення без розгляду 500,00 грн; заперечення 1000,00 грн; участь у судовому засіданні (незалежно від тривалості судового засідання) 1200,00 грн; участь у судовому засіданні (незалежно від тривалості судового засідання) 1200,00 грн; аналіз пояснень, наданих іншою стороною (60 хв.) 1073,00 грн; консультування (незалежно від часу) 400,00 грн. Загальна вартість наданих послуг становить 10000,00 грн. Підписанням цієї додаткової угоди клієнт підтвердив факт належного отримання послуг відповідно до положень вказаного договору, а також відсутність претензій до адвоката стосовно отриманих від нього послуг, вказаних у додатковій угоді.

Згідно розрахунку від 18.10.2025 вбачається, що вартість послуги за надання правової допомоги по справі № 348/1052/23 становить 10000,00 грн.

Щодо посилання представника позивача на відсутніть акту виконаних робіт/наданих послуг суд зазанчає, що п. 4.2. цього договору визначено, що гонорар адвоката та умови його оплати погоджуються за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього договору (розрахунку).

До матеріалів справи долучено додаткову угоду до договору про надання правової допомоги, підписану сторонами, у якій міститься перелік наданих послуг та їх вартіть. Підписанням цієї додаткової угоди клієнт підтвердив факт належного отримання послуг відповідно до положень вказаного договору, а також відсутність претензій до адвоката стосовно отриманих від нього послуг, вказаних у додатковій угоді.

Таким чином додаткова угода фактично є актом виконаних робіт, та в повній мірі відображає надані адвокатом послуги та їх вартість.

Щодо посилання представника позивача на відсутніть доказів фактичного отримання адвокатом коштів за надання правової допомоги суд зазначає, що згідно позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19 зазначено: «Отже, за результатами дослідження та оцінки наданих сторонами доказів у сукупності суди дійшли висновку, що Підприємство підтвердило обсяг наданих Адвокатом послуг і виконаних ним робіт, а також відхилило доводи Компанії, що КП не довело суму понесених ним витрат на правову допомогу, оскільки за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено».

Щодо посилань представника позивача на те, що заявлений стороною відповідача розмір витрат на професійну правничу допомогу є значно завищеним та неспірозмірним зі складністю справи, суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Разом з тим представником позивача, який заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, не доведено належними доводами та доказами неспівмірність на необгрунтованість заявленого строною відповідача розміру витрат на правничу допомогу.

Таким чином, заявлений стороною відповідача розмір витрат на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн, доведений належними доказами, є співмірним зі складністю справи та обгрунтованим. За наведених обставин суд не вбачає підстав для відмови у відшкодуванні понесених відповідачем судових витрат.

Висновки суду:

Враховучи викладене, положення ч. 2 ст. 141 ЦПК України, згідно якої у разі відмови в позові інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача, а також те, що при винесенні судового рішення судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, суд дійшов висновку, що заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення необхідно задоволити, та стягнути з позивача на користь відповідача 10000,00 грн витрат на правничу допомогу, оскільки надання послуг охоплюється завданнями, які полягали у зустрічі з стороною, укладенні договору, виробленні правової позиції, написанні заяв, клопотань та адвокатських запитів, а також участі адвоката у судових засіданнях.

Керуючись ст.ст. 133, 134, 137, 141, 258, 259, 260, 270, 353, 354 ЦПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 -адвоката Микулича І.В. про ухвалення додаткового рішення задовільнити.

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерноготовариства «Укрнафта» до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», код ЄДРПОУ 00135390, місцезнаходження: м. Київ, вул. Пров. Несторівський, буд. 3-5, на користь ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 10000,00 грн (десять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому повнерішення абоухвала судуне буливручені удень його(її)проголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", місцезнаходження: 04053, м. Київ, провул. Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ -00135390.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 04.11.2025.

Суддя Міськевич О.Я.