Ухвала суду № 13152497, 21.09.2010, Апеляційний суд Херсонської області

Справа № 11а-1193, 2010 р. Головуючий в 1-й інстанції

Категорія: ч. 2 ст. 121 КК України Синьогуб М.С.

Доповідач - Шевцова В. Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року вересня місяця «21» дня

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Годуна В.А.

Суддів: Шевцової В.Г., Сажинова В.В.

З участю прокурора Чепуріної А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_2 в інтересах засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, апеляції з доповненнями засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вирок Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 13.04.2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком засуджено:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,

- за ч. 2 ст. 121 КК України на 7 років позбавлення волі з поміщенням до кримінально-виконавчої установи;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого,

за ч. 2 ст. 121 КК України на 7 років позбавлення волі з поміщенням до кримінально-виконавчої установи.

Строк відбування покарання щодо засуджених рахується з 13 квітня 2010 року.

Запобіжний захід щодо засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в залі суду змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Міської клінічної лікарні екстреної і швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя, 69000, вул. Перемоги, 80, ЄДРПОУ 05498677, р/р 35428002001613, код банку 813015 УДК Запорізької області м. Запоріжжя 2464 грн. 13 коп. відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_5 30000,00 гривень на відшкодування моральної шкоди завданої злочином.

За вироком суду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано винуватими і засуджено за те, що вони 02.08.2008 року близько 00:30 хвилин, знаходячись поблизу входу до кафе «Лаванда», розташованого по АДРЕСА_1 у ході сварки, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з особистих мотивів, умисно, з метою заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, за попередньою змовою між собою, діючи спільно і узгоджено, ОСОБА_3 наніс декілька ударів кулаками рук в обличчя ОСОБА_5, зваливши того на землю , а ОСОБА_4, продовжуючи реалізацію спільного умислу, коли останній підвівся, наніс останньому два удари рукою в обличчя та, продовжуючи реалізацію вказаного спільного умислу, перемістившись на відстань близько 30-40 м. від кафе «Лаванда», по АДРЕСА_1, схопивши ОСОБА_5 руками за тулуб, звалив його на землю і наніс йому декілька ударів кулаками рук в область обличчя та грудної клітини, а коли той підвівся і у свою чергу звалив ОСОБА_4 на землю, вони діючи спільно і узгоджено, реалізовуючи вказаний умисел, ОСОБА_3 ривком звалив ОСОБА_5 на землю і наніс тому кілька ударів кулаком в обличчя, і коли той лежав, доводячи до кінця реалізацію вказаного умислу, діючи з ОСОБА_4 спільно і узгоджено, нанесли потерпілому кулаками рук удари в область обличчя та тулубу, заподіявши спільними діями потерпілому тілесні ушкодження у вигляді перелому решітчастої кістки, крововиливу в порожнину решітчастої кістки, забою головного мозку першого ступеню, перелому кісток носа, гайморової пазухи, нижньої і внутрішньої стінки орбіти зліва, контузії лівого ока легкого ступеню, енофтальму лівого ока, посттравматичного синуситу, синців, крововиливів у мякі тканини обличчя, саден, забитих ран обличчя, слизової нижньої губи, травматичних переламів коронок 1 зубу верхньої щелепи праворуч, 1, 2, 6 зубів верхньої щелепи ліворуч, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за критерієм тривалості розладу здоровя; синців тулуба, забою грудної клітини без ушкоджень внутрішніх органів, синців, саден обох кінцівок, спини, які відносяться до легких тілесних ушкоджень; з урахуванням того, що енофтальм ока є наслідком загоювання перелому решітчастої кістки, кісток носу, гайморової пазухи, нижньої і внутрішньої стінки орбіти ліворуч, є непоправним тілесним ушкодженням, для корекції якого необхідне виключно оперативне лікування (косметична операція) і таким, що знівечило обличчя і за цим критерієм є тяжким тілесним ушкодженням.

В апеляціях:

- адвокат ОСОБА_2 в інтересах засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, вказує на однобічність судового слідства, невірну кваліфікацію діянь ОСОБА_3 ти ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 121 КК України за ознакою спричинення потерпілому непоправного знівечення обличчя, суд не взяв до уваги помякшуючі покарання обставини, а вирок винесено всупереч доказам, які були отримані на досудовому слідстві та в суді. Просить вирок скасувати, перекваліфікувати діяння ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з ч. 2 ст.121 на ч. 1 ст. 122 КК України, а також помякшити покарання, застосувавши ст. 75 КК України;

- з доповненнями засуджений ОСОБА_3 вказує, що вирок є необґрунтованим, оскільки судом було неправильно кваліфіковано його та його брата дії за ч. 2 ст. 121 КК України, а також не була дана повна оцінка фактичним обставинам справи, крім того суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про застосування ст.ст. 69, 75 КК України, не згодний з цивільним позовом, також судом не враховано протиріччя в показаннях потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6. Просить вирок скасувати, в задоволенні цивільного позову відмовити, назначити повторну експертизу відносно потерпілого ОСОБА_5, звільнити його та брата з під варти, а справу направити на додаткове розслідування.

- з доповненнями засуджений ОСОБА_4 вказує на однобічність судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, діяння ОСОБА_4 и ОСОБА_3 невірно кваліфіковані за ознакою спричинення потерпілому непоправного знівечення обличчя. Просить вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.

В запереченнях на апеляції захисника засуджених та засудженого ОСОБА_3:

- прокурор, який брав учать у розгляді справи судом першої інстанції, вказує, що доводи апеляційних скарг не відповідають встановленим і дослідженим в ході судового розгляду справи доказам, а покарання є законним і обґрунтованим, по справі повно, обєктивно і всебічно досліджено всі обставини та докази, що покладені в основу вироку, а тому підстав для скасування чи зміни вироку не вбачається. Просить вирок залишити без зміни, а апеляційні скарги без задоволення;

- потерпілий ОСОБА_5 також не згоден з доводами апеляційних скарг.

Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи, доводи апеляцій та заперечень на апеляцію, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Висновки суду про винність засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного злочину, за який їх засуджено, за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, підтверджені доказами, яким суд дав належну оцінку, як того вимагає ст. 323 КПК України.

Наведені у вироку докази в обґрунтування винності ОСОБА_3, та ОСОБА_4 у вчиненні умисних тяжких тілесних ушкоджень по критерію непоправності ушкодження потерпілому ОСОБА_5 є достовірними, достатніми і допустимими, а доводи апеляції про те, що судом дана невірна кваліфікацію дій ОСОБА_3 ти ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 121 КК України за ознакою спричинення потерпілому непоправного знівечення обличчя надуманими і безпідставними.

Так, згідно висновку експерта № 31/70 від 27.08.09 року, при проведенні експертизи у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження, серед яких, окрім тих, які були зазначені у висновку за № 47/70 від 15.12.08 року, згідно якого ОСОБА_5 причинено середньої тяжкості тілесні ушкодження (а.с. 32-34), було виявлене ще одне тілесне ушкодження, а саме енофтальм лівого ока, що є наслідком загоювання перелому решітчастої кістки, кісток носу, гайморової пазухи, нижньої і верхньої стінки орбіти зліва і який є непоправним тілесним ушкодженням, для корекції якого необхідне виключно оперативне лікування і в судовому порядку може бути визнане таким, що знівечила обличчя і за цим критерієм слід розглядати, як тяжке тілесне ушкодження по критерію непоправності ушкодження (а.с. 188-190).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що візуально на обличчі потерпілого видно «вдавлення» орбіти лівого ока у порівнянні з орбітою правого ока, яке надає обличчю неприємного відштовхуючого та спотворюю чого вигляду, судом, на переконання обвинувачення вірно зазначено заподіяне засудженими ОСОБА_3, та ОСОБА_4 тілесне ушкодження, як непоправне знівечення обличчя.

З показань потерпілого ОСОБА_5 вбачається, що ці тілесні ушкодження завдали йому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при обставинах зазначених у вироку. Самі засуджені як на досудовому слідстві так і в суді вину свою визнавали повністю.

Що стосується доводів апеляцій про невизнання цивільного позову, то вони є безпідставними, оскільки при вирішенні даного питання судом першої інстанції було враховано насамперед тяжкість вчиненого злочину та отриманих тілесних ушкоджень, довготривалість лікування та непоправне знівечення обличчя, а тому задоволений судом першої інстанції позов потерпілого ОСОБА_5 у частині стягнення заподіяної моральної шкоди у сумі 30 тисяч гривень є законним і обґрунтованим.

Таким чином, предметно дослідивши по даній справі матеріали справи в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні умисних легких та тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5, і правильно кваліфікував їх дії за ч. 2 ст. 121 КК України.

Вирішуючи питання про міру покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд першої інстанції, згідно з вимогами ст. 65 КК України врахував як ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, так і дані, що характеризують осіб засуджених, які характеризуються позитивно, а також помякшуючі обставини визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування заподіяні потерпілому матеріальні збитки.

Разом з тим засуджені вчинили злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, так як передбачає покарання від семи до десяти років.

З урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції призначив засудженим покарання в у вигляді позбавлення волі в нижчих межах санкції ч. 2 ст. 121 КК України, яке є необхідним і достатнім для виправлення засуджених і попередження нових злочинів.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що підстав для пом'якшення засудженим покарання із застосуванням ст. 69, 75 КК України немає.

Будь-яких даних про істотне порушення норм кримінально-процесуального законодавства, котрі б безумовно призвели до скасування вироку, у справі не встановлено.

Разом з тим, призначаючи покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд першої інстанції не вказав кримінально-виконавчу установу, в якій засудженим слід відбувати покарання, а тому при виконанні вироку необхідно в порядку ст.ст. 409-411 КПК України вирішити дане питання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції адвоката ОСОБА_2 в інтересах засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, з доповненнями засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Вирок Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 13 квітня 2010 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без зміни.

Суду першої інстанції в порядку ст.ст. 409-411 КПК України визначити установу, в якій мають відбувати покарання засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Головуючий:

Судді: