Рішення № 131513157, 30.10.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2025 року № 320/7554/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання - Штангей-Калініна Ю.А.,

за участі:

представника відповідача Вірченка Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Державної судової адміністрації України (вул. Липська, буд. 18/5,м. Київ,01021, код ЄДРПОУ 26255795) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького архітектора, 13,м. Київ,01001, код ЄДРПОУ 00015622) про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

05.08.2025 року з Київського окружного адміністративного суду до Харківського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної судової адміністрації України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просив суд суд скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладання штрафу, винесену у виконавчому провадженні від 21.01.2025 ВП №76325347 про накладення штрафу.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладання штрафу від 21.01.2025 ВП №76325347, на думку позивача, є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідач, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 року по справі № 520/9689/24 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Господарського суду Донецької області (пр-т Науки, буд. 5, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 03499901), Державної судової адміністрації України (вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 26255795) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Господарського суду Донецької області щодо обмеження нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року із застосуванням статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" в редакції Закону України від 13 квітня 2020 року №553-ІХ;

Зобов`язано Господарський суд Донецької області (пр-т Науки, буд. 5, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 03499901) нарахувати та сплатити невиплачену суддівську винагороду ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у розмірі 260294,69 грн (двісті шістдесят тисяч двісті дев`яносто чотири грн 69 коп.).

Визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення фінансування виплати належної ОСОБА_1 суддівської винагороди з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань виходячи із приписів статті 135 Закону № 1402-ІІІ.

Зобов`язано Державну судову адміністрацію України (вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 26255795) здійснити фінансування виплати належної ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суддівської винагороди у з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань виходячи із приписів статті 135 Закону № 1402-ІІІ.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

На виконання вищезазначеного рішення державний виконавець 18.10.2024 прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 76325347.

В подальшому, вимогою державного виконавця від 07.11.2024 № 76325347/20.1/3, було зобов`язано ДСА України повідомити про стан виконання рішення вищезазначеного рішення суду.

ДСА України листом від 12.11.2024 № 10-21807/24 повідомила відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про те, що виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі № 520/9689/24 у спосіб визначений у рішенні є об`єктивно неможливим. Також у листі висловлено прохання утриматися від накладення штрафів на ДСА України.

ДСА України наголосила, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі № 520/9689/24 можливо виконати лише шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України визначеної (перерахованої) суми коштів з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя".

20.11.2024 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин на суму 5100,00 грн.

21.01.2025 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин на суму 10200,00 грн.

Позивач, вважаючи оскаржуване рішення протиправним, звернувся з даним позовом до суду.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі за текстом - Закон України №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону України №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 5 Закону України №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно зі статтею 63 Закону України №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 75 Закону України № 1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз наведених положень дає підстави дійти висновку, що накладення штрафу за невиконання рішення, яке зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і спрямовано на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Таким чином, невиконання боржником рішення суду тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VІІІ. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

В свою чергу, постанова про накладення штрафу повторно за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення повторно не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте, не зробив цього.

Частиною першою статті 75 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі невиконання рішення суду у встановлений термін, без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Таким чином, Законом № 1404-VIII передбачено застосування штрафних санкцій до боржника виключно за умови невиконання без поважних причин вимог, викладених у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Як вже зазначалося вище, Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову від 21.01.2025 ВП №76325347 про накладення на ДСА України штрафу в розмірі 10200,00 гривень.

Однак, з матеріалів справи судом встановлено, що листом від 12.11.2024 № 10-21807/24 ДСА України повідомила відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про те, що виконання даного рішення є об`єктивно неможливим через відсутність бюджетних асигнувань та через визначений у рішенні спосіб виконання. А також у вказаному листі, зокрема зазначено, які дії спрямовані на добровільне виконання судового рішення вчинялися боржником, а саме направлення відповідних листів про збільшення бюджетних призначень за відповідною бюджетною програмою ДСА України, однак Міністерство фінансів України вказані запити не підтримало. Вказані листи додані до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 63 Закону України №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконання рішення суду не може ставитись у залежність лише від волі та/або бажання боржника щодо такого виконання, а й повинно бути оцінено виконавчою службою на предмет наявності об`єктивних можливостей та відповідного законодавчого регулювання такого виконання. Аналогічна правова позиція викладена в рішеннях Верховного суду України: від 24.03.2015 по справі № 21-66а15, від 30.06.2015 по справі № 21-1044а15 та від 30.06.2015 по справі № 21-660а15.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, в даному випадку Державна судова адміністрація України вчинила всі залежні від неї дії для виконання рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі № 520/9689/24.

За наслідками розгляду позовної заяви, системного аналізу норм права та оцінки наданих по справі доказів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу на ДСА України та як наслідок про протиправність постанови від 21.01.2025 ВП №76325347 про накладення штрафу.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Державної судової адміністрації України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 243-246, 250, 255, 287, 297 КАС України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державної судової адміністрації України (вул. Липська, буд. 18/5,м. Київ,01021, код ЄДРПОУ26255795) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького архітектора, 13,м. Київ,01001, код ЄДРПОУ00015622) про скасування постанови задовольнити.

Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу, винесену у виконавчому провадженні від 21.01.2025 ВП №76325347.

Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького архітектора, 13,м. Київ,01001, код ЄДРПОУ00015622) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державної судової адміністрації України (вул. Липська, буд. 18/5,м. Київ,01021, код ЄДРПОУ26255795) сплачений судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04 листопада 2025 року.

Суддя Заічко О.В.