Рішення № 131512945, 29.10.2025, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1609/25

Провадження № 2/157/705/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2025 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

у складі головуючого судді Ходачинського Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Кисляка Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

встановив:

05.09.2025 до Камінь-Каширського районного суду Волинської області надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , у якій позивач просить стягнути з відповідачки на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами № 65106-11/2024 в розмірі 25490,40 грн та № 00581-01/2025 в розмірі 10429,60 грн, що разом становить 35920 грн, а також понесені судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 30.11.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 65106-11/2024 на умовах строковості, зворотності, платності, який підписаний електронним підписом позичальника. 25.04.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено договір факторингу № 250425, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідачки на суму 25490,40 грн.

02.01.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 00581-01/2025 на умовах строковості, зворотності, платності, який підписаний електронним підписом позичальника. 25.04.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 250425, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідачки на суму 10429,60 грн.

Всупереч умовам вищезазначених кредитних договорів, незважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала своїх зобов`язань. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 65106-11/2024 в розмірі 25490,40 грн та за кредитним договором № 00581-01/2025 в розмірі 10429,60 грн.

Ухвалою судді від 10.09.2025 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача Грибанов Д.В. у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив справу розглянути без участі представника позивача.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, подала заяву, де просила справу розглянути без її участі та зазначила, що позовні вимоги в частині нарахування комісії і штрафу не визнає.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до часткового задоволення.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частинами 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

1. Щодо укладення договору про надання фінансового кредиту № 65106-11/2024 від 30.11.2024:

30.11.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 65106-11/2024, за умовами якого товариство надає відповідачці кредит у розмірі 8000 грн строком на 120 днів, до 29 березня 2025 року, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідачка зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором (а.с. 7-13). Згідно з умовами цього договору процентна ставка становить 1% в день на залишок заборгованості та застосовується у межах строку кредиту. Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на рахунок відповідачки включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 хх-хххх-7277 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Кредитний договір було підписано електронним підписом ОСОБА_1 W3427. Крім цього, сторонами договору в такий же спосіб 30.11.2024 підписано додаток № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 65106-11/2024 (а.с. 14-15) та паспорт споживчого кредиту (а.с. 16-17а).

Таким чином, в укладеному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису. Цей кредитний договір є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався.

ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» виконало своє грошове зобов`язання та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 8000 гривень. Цей факт підтверджується повідомленням генерального директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 3426_250806142541 від 06.08.2025 (а.с. 17).

Суд вважає доведеним факт укладення договору про надання фінансового кредиту № 65106-11/2024 від 30.11.2024 та виконання ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свого зобов`язання щодо надання кредиту у сумі 8000 грн, про що відповідачка не заперечує.

У зв`язку з тим, що відповідачка лише частково здійснювала операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був меншим за поточні витрати по картковому рахунку, виникла непогашена заборгованість, розмір якої станом на 29.03.2025 становить 25490,40 грн, з яких: 6708 грн заборгованість за основною сумою боргу, 6037,20 грн заборгованість за відсотками та 12745,20 грн заборгованість за штрафом, згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 65106-11/2024 від 30.11.2024 (а.с. 19-21). Із зазначеного розрахунку вбачається, що позивачем нараховувались відсотки на заборгованість за кредитом за ставкою 1% в день, тобто в розмірі, передбаченому умовами договору та чинним законодавством з огляду на вимоги ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (із змінами, які набули чинності 24.12.2023 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг») та ст. 58 Конституції України.

2. Щодо укладення договору про надання фінансового кредиту № 00581-01/2025 від 02.01.2025:

02.01.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 00581-01/2025, за умовами якого товариство надає відповідачці кредит у розмірі 3600 грн строком на 120 днів, до 01 травня 2025 року, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідачка зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором (а.с. 22-29). Згідно з умовами цього договору процентна ставка становить 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 360 грн (що складає 10% від суми кредиту). Тип процентної ставки фіксована, тип комісії одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту). Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на рахунок відповідачки включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5168-74хх-хххх-7277 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Кредитний договір було підписано електронним підписом Мілінчук Н.А. Y734. Крім цього, сторонами договору в такий же спосіб 02.01.2026 підписано додаток № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 00581-01/2025 (а.с. 29 зворот -30) та паспорт споживчого кредиту (а.с. 31-33), який підписаний відповідачкою електронним підписом W136.

Таким чином, в укладеному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису. Цей кредитний договір є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався.

ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» виконало своє грошове зобов`язання та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3600 гривень. Цей факт підтверджується повідомленням генерального директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 3426_250806142542 від 06.08.2025 (а.с. 34).

Суд вважає доведеним факт укладення договору про надання фінансового кредиту № 00581-01/2025 від 02.01.2025 та виконання ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свого зобов`язання щодо надання кредиту у сумі 3600 грн, про що відповідачка не заперечує.

У зв`язку з тим, що відповідачка лише частково здійснювала операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був меншим за поточні витрати по картковому рахунку, виникла непогашена заборгованість, розмір якої станом на 25.04.2025 становить 10429,60 грн, з яких: 3600 грн заборгованість за основною сумою боргу, 3193,60 грн заборгованість за відсотками, 360 грн заборгованість за комісією та 3276 грн заборгованість за штрафом, згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 00581-01/2025 від 02.01.2025 (а.с. 35-396. Із зазначеного розрахунку вбачається, що позивачем нараховувались відсотки на заборгованість за кредитом за ставкою 0,9% в день, тобто в розмірі, передбаченому умовами договору та чинним законодавством з огляду на вимоги ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (із змінами, які набули чинності 24.12.2023 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг») та ст. 58 Конституції України.

Щодо стягнення штрафних санкцій (штрафу):

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (далі Закону № 2102-ІХ), з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався і триває по теперішній час.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.

Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Окрім того, Законом № 2120-ІХ доповнено розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами) пунктом 6-1, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Суд дійшов висновку, що стягнення з відповідачки штрафу в розмірі 12745,20 грн за невиконання умов договору про надання фінансового кредиту № 65106-11/2024 від 30.11.2024, та в розмірі 3276 грн за невиконання умов договору про надання фінансового кредиту № 00581-01/2025 від 02.01.2025 за невиконання зобов`язань щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом, тобто умов кредитних договорів, що вбачається із вищезгаданих розрахунків заборгованості, є безпідставним.

Щодо переходу права вимоги за договорами про надання фінансового кредиту:

25.04.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 250425, у відповідності до умов якого до позивача перейшло право майнової вимоги за договорами про надання фінансового кредиту № 65106-11/2024 від 30.11.2024 року та № 00581-01/2025 від 02.01.2025 (а.с. 38-39).

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників від 25.04.2025 року за договором факторингу № 250425 від 25.04.2025 року (а.с. 40), платіжної інструкції в національній валюті від 29.04.2025 № 22703 (а.с. 41), Реєстрів боржників від 25.04.2025 (а.с. 42, 43) ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки за договорами про надання фінансового кредиту № 65106-11/2024 від 30.11.2024 року в сумі 25490,40 грн та № 00581-01/2025 від 02.01.2025 в сумі 10429,60 грн.

Тобто щодо конкретних правовідносин - набуття договором факторингу зобов`язальної сили відбулось 25.04.2025 у день підписання між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» акту прийому-передач реєстру боржників згідно з п. 1.2 договору факторингу № 250425 від 25.04.2025 року.

Суд вважає, що копії договору факторингу, акту прийому-передач реєстру боржників та реєстрів боржників є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги до позивача у спірних правовідносинах.

Беручи до уваги, що стягнення штрафу за невиконання умов вищезгаданих договорів про надання фінансового кредиту є безпідставним, як було встановлено судом, до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги за договором про надання фінансового кредиту № 65106-11/2024 від 30.11.2024 на суму 12745,20 грн, з яких: 6708 грн заборгованість за основною сумою боргу та 6037,20 грн заборгованість за відсотками, та за договором про надання фінансового кредиту № 00581-01/2025 від 02.01.2025 на суму 6793,60 грн, з яких: 3600 грн заборгованість за основною сумою боргу та 3193,60 грн заборгованість за відсотками.

Щодо розміру зобов`язання (позовних вимог):

Відповідачка не виконала свого обов`язку та не повернула надані кошти в строк, передбачений договорами про надання фінансового кредиту № 65106-11/2024 від 30.11.2024 та № 00581-01/2025 від 02.01.2025.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частинами 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Таким чином, наявність очевидних ознак неспроможності позичальника належним чином обслуговувати кредитне зобов`язання та/або порушення умов договору (що не були усунені позичальником) має наслідком виникнення у банку права вимагати повернення суми кредиту, що в т.ч. передбачено нормами ч. 2 ст. 1054 ЦК України.

Враховуючи зазначене вище, з урахуванням обставин та підтверджуючих ці обставини документів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 65106-11/2024 від 30.11.2024 в розмірі 12745,20 грн, з яких: 6708 грн заборгованість за основною сумою боргу та 6037,20 грн заборгованість за відсотками, та за договором про надання фінансового кредиту № 00581-01/2025 від 02.01.2025 в розмірі 6793,60 грн, з яких: 3600 грн заборгованість за основною сумою боргу та 3193,60 грн заборгованість за відсотками, що разом становить 19538,80 грн.

Щодо розподілу судових витрат:

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено на суму 19538,80 грн, тобто на 54,40% (19538,80 грн х 100% : 35920 грн), з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 1647 грн 23 к. (3028 грн х 54,40% : 100%).

Керуючись ст. 12, 76-78, 81, 89, 141, 263-265, 280 ЦПК України, ст. 512-516, 525-527, 599, 610, 612, 625, 629, 631, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договорами про надання фінансового кредиту № 65106-11/2024 від 30.11.2024 та № 00581-01/2025 від 02.01.2025 у сумі 19538 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот тридцять вісім) гривень 80 коп.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1647 (одну тисячу шістсот сорок сім) гривень 23 коп судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складений 03.11.2025 року.

Суддя Роман ХОДАЧИНСЬКИЙ