Рішення № 131511923, 04.11.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/12362/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якій просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 04.06.2025 OP №916180123761 про відмову в переході на інший вид пенсії ОСОБА_1 за Законом України «Про державну службу»;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перевести ОСОБА_1 з 28.05.2025 на пенсію державного службовця відповідно до норм Закону України «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби періоди його роботи з 05.07.2001 по 05.11.2010 включно на посаді голови Новотагамлицької сільської ради (Новотагамлицьким сільським головою) та з урахуванням довідок Виконавчого комітету Машівської селищної ради №743 від 27.05.2025 та №744 від 27.05.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV. ОСОБА_1 вказував, що 28.05.2025 звернувся із заявою встановленого зразка та відповідними додатками до пенсійного органу задля переведення з пенсії за віком відповідно до Закону №1058 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області ОР№916180123761 було відмовлено в переході на інший вид пенсії.

Позивач звертав увагу суду, що на момент звернення з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до норм Закону України "Про державну службу" він мав необхідний спеціальний і загальний трудовий стаж та досяг відповідного віку для призначення такої пенсії, оскільки з 11.09.1990 року по 05.11.2010 року працював на посаді голови Новотагамлицької сільської ради (Новотагамлицьким сільським головою) і стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби становить понад 20 років, а отже, не підлягає до застосування норма про необхідність роботи на посаді віднесеної до посад державної служби станом на 01.05.2016.

2. Стислий зміст заперечень відповідача

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у відзиві на позовну заяву заперечувало проти позовних вимог посилаючись на обґрунтованість винесеного рішення. Вказувало, що відповідно статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19 грудня 1993 року №3723-ХІІ необхідними умовами для призначення пенсії державного службовця є пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та наявність, в даному випадку, не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідач звертав увагу суду, що згідно наданих позивачем документів, починаючи з 12.04.2002 позивач працював на посадах, які відносяться до категорій посад органів місцевого самоврядування, тобто станом на 01.05.2016 позивач не працював на посадах, які дають право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу". Станом 01.05.2016, а також на момент звернення за переведенням на пенсію державного службовця не працював на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/12362/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує з 21.06.2017 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що не заперечується сторонами та підтверджується протоколом про призначення пенсії №345 від 15.06.2017 /а.с. 58/.

28.05.2025 позивач звернувся до управління ПФУ із заявою про перехід на інший вид пенсії (ЗУ "ДЕРЖСЛУЖБА), яку зареєстровано за №2349 /а.с. 53-54/.

До вказаної заяви позивачем було, зокрема, додано копії: паспорта серії НОМЕР_1 /а.с. 56 зворотній бік-57/, трудової книжки серії НОМЕР_2 /а.с. 62-65/, довідки №743 від 27.05.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби /а.с. 51/, довідки №744 від 27.05.2025 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) /а.с. 51 зворотній бік/.

Відповідно до принципу екстериторіальності заява позивача розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 04.06.2025 ОР №916180123761 у переході на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" ОСОБА_1 відмовлено /а.с. 25-27, 49 зворотній бік/.

В обґрунтування рішення зазначено, що станом на 01.05.2016, а також на момент звернення до управління Пенсійного фонду України заявник не працював на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.

В рішенні також зазначено, що відповідно до статті 22 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" №2493 від 07.06.2001 р до стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на яких поширюється дія цього Закону, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби. Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2493 зазначено, що дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування. 04.07.2001 набрав чинності Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" №2493-ІІІ від 07.06.2001. Статтею 21 Закону передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003. Отже, до стажу державної служби зараховано період роботи з 11.09.1990 по 04.07.2001 (10 років 9 місяців 24 дні), де заявник працював головою Новотагамлицької селищної ради. З 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII. Прикінцевими положеннями Закону №899-VIII збережено право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993. Порядок призначення таких пенсій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб". На призначення пенсії за Законом №889-VIII мають право особи, яким не призначалися пенсії відповідно до Закону №3723-ХІІ: державні службовці, які на день набрання чинності Законом №889-VIII обіймають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України; особи, які на день набрання чинності Закону №889-VIII мають стаж не менше як 20 років та посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України.

Позивач, вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 04.06.2025 OP №916180123761 про відмову в переході на інший вид пенсії, звернувся до суду з вказаним позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Конституційний Суд України зазначив, що Основний Закон України закріплює основоположні засади права громадян на соціальний захист і відносить до законодавчого регулювання механізм реалізації цього права (абзац сьомий пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 20 червня 2001 року № 10-рп/2001).

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

При цьому зазначений вік визначається статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Тобто до 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 1 травня 2016 року відповідно до статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ.

Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статті 25 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Аналіз зазначених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ і Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у зразковому рішенні Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі № 822/524/18 та у постановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 676/4235/17, від 19.03.2019 у справі № 466/5138/17.

Судом встановлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 04.06.2025 ОР №916180123761 у переході на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" ОСОБА_1 відмовлено /а.с. 25-27, 49 зворотній бік/.

В обґрунтування рішення зазначено, що станом на 01.05.2016, а також на момент звернення до управління Пенсійного фонду України заявник не працював на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.

В рішенні також зазначено, що відповідно до статті 22 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" №2493 від 07.06.2001 р до стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на яких поширюється дія цього Закону, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби. Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2493 зазначено, що дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування. 04.07.2001 набрав чинності Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" №2493-ІІІ від 07.06.2001. Статтею 21 Закону передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003. Отже, до стажу державної служби зараховано період роботи з 11.09.1990 по 04.07.2001 (10 років 9 місяців 24 дні), де заявник працював головою Новотагамлицької селищної ради. З 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII. Прикінцевими положеннями Закону №899-VIII збережено право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993. Порядок призначення таких пенсій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб". На призначення пенсії за Законом №889-VIII мають право особи, яким не призначалися пенсії відповідно до Закону №3723-ХІІ: державні службовці, які на день набрання чинності Законом №889-VIII обіймають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України; особи, які на день набрання чинності Закону №889-VIII мають стаж не менше як 20 років та посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України.

Спірним в даній справі є наявність правових підстав для переведення позивача з пенсії за віком, призначеної в порядку Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" та неврахування відповідачем до стажу роботи позивача періоду роботи в органах місцевого самоврядування після 04.07.2001, оскільки набрав чинності Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування", статтею 21 якого передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 /а.с. 62-65/:

-10.04.1998 ОСОБА_1 обраний головою Новотагамлицької сільської ради на підставі Рішення І сесії ХХІІІ скликання від 10.04.1998;

-10.04.2002 ОСОБА_1 обраний Новотагамлицьким сільським головою на підставі Рішення І сесії ХХІV cкликання від 10.04.2002;

-10.04.2002 ОСОБА_1 прийнято присягу посадової особи місцевого самоврядування на першій сесії сільської ради від 10 квітня 2002 року;

-07.04.2005 ОСОБА_1 присвоєно восьмий ранг посадової особи місцевого самоврядування на підставі Рішення ХХ сесії ХХIV скликання від 28.04.2005;

-07.04.2006 ОСОБА_1 звільнений у зв`язку із закінченням строку повноважень, частина 1 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в України";

-07.04.2006 ОСОБА_1 обраний Новотагамлицьким сільським головою на підставі Рішення І сесії VI скликання від 07.04.2006 року;

-29.12.2006 ОСОБА_1 присвоєно сьомий ранг посадової особи місцевого самоврядування на підставі Рішення V сесії V скликання 29.12.2006 року;

-05.11.2010 ОСОБА_1 звільнено у зв`язку із закінченням строку повноважень, частина 1 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на підставі рішення І сесії VI скликання від 05.11.2010 року.

Суд вказує, що відповідні записи містять відтиск печатки, посилання на документи, на підставі яких внесено записи.

Копія вказаної трудової книжки була наявна у відповідача під час розгляду заяви про переведення на інший вид пенсії.

Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, у даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року №283 (далі - Порядок №283).

Абзацом 13 пункту 2 Порядку №283 передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема: на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Стаття 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 7 червня 2001 року №2493-III (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) встановлює категорії посад в органах місцевого самоврядування, відповідно до яких: п`ята категорія - посади міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, заступників голів районних рад, керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад.

Порядок № 283 втратив чинність у зв`язку із затвердженням 25.03.2016 постановою № 229 Кабінету Міністрів України нового Порядку обчислення стажу державної служби (далі - Порядок № 229).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 229, до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Судом враховано, що як Порядок № 283, так і чинний Порядок № 229 передбачає, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування.

При цьому, 04.07.2001 набрав чинності Закон України № 2493-III, пунктом 2 «Прикінцевих та перехідних положень» якого передбачено, що дія Закону України «Про державну службу» поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 у справі № 351/1792/17, зазначив, що після набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VIII положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII та пункту 4 Порядку № 229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» зараховується до стажу державної служби.

Таким чином, посада, на якій позивач перебував в органах місцевого самоврядування, відповідно до статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», пункту 2 Порядку №283 входить до переліку посад, які зараховуються до стажу державної служби.

Вказане спростовує доводи відповідача про те, що стаж роботи на посаді в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця.

Крім того, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.09.2019 року за результатом розгляду справи №530/1812/16-а, де вказано, що час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» зараховується до стажу державної служби.

Таким чином, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", підлягає зарахуванню до стажу державної служби.

Відтак, період роботи позивача з 05.07.2001 по 05.11.2010 на посаді голови Новотагамлицької сільської ради (Новотагамлицьким сільським головою), яка за наведених норм права, прирівняна до посад державної служби, дає право на пенсійне забезпечення у порядку, визначеному законодавством України про державну службу, а доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 не працював на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної служби, є безпідставними.

Тож, відповідач, приймаючи рішення про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу, у зв`язку з не зарахуванням до стажу державної служби періодів роботи позивача в органах місцевого самоврядування, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством.

Висновки аналогічні за змістом викладені у постановах Верховного Суду від 22 листопада 2018 року у справі №500/6640/16, від 10 лютого 2021 року у справі №825/1453/18, від 12 квітня 2021 року у справі №591/3924/16-а.

Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 04.06.2025 ОР №916180123761 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог позивача про урахування довідок Виконавчого комітету Машівської селищної ради №743 від 27.05.2025 та №744 від 27.05.2025, суд зазначає наступне.

Позивачем до заяви про перехід на інший вид пенсії №2349 від 28.05.2025 було, зокрема, додано копії: довідки №743 від 27.05.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби /а.с. 51/, довідки №744 від 27.05.2025 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) /а.с. 51 зворотній бік/.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб» внесено зміни до Порядку № 622 (застосовується з 01.01.2024).

Відповідно до пункту 4-1 Порядку №622, з урахуванням змін внесених Постановою №823, для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, заробітна плата визначається з урахуванням:

посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років у розмірах, установлених на дату звернення за призначенням пенсії (за посадою, передбаченою штатним розписом);

розмірів виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, визначених у середньомісячних сумах за період починаючи з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць.

Розмір посадового окладу визначається за останньою займаною особою посадою державної служби, передбаченою штатним розписом державного органу, на дату звільнення або звернення особи за призначенням пенсії.

Особам, які працювали на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, і мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, починаючи з 1 січня 2024 р. за вибором таких осіб визначається в середньомісячних сумах за період з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи або за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше 1 січня 2024 р., визначених за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) державної служби у штатному розписі державного органу, встановленою на основі класифікаційного коду, в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за визначеним класифікаційним кодом. При цьому для осіб, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць.

Для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, подаються довідки про:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 1;

розміри виплат, зазначених в абзаці третьому цього пункту, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 2;

середньомісячний розмір виплат, визначений за вибором особи, відповідно до абзацу п`ятого цього пункту, за формою згідно з додатком 3.

Згідно п. 4-2 Порядку №622, з урахуванням змін, внесених Постановою №823, для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.

Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;

розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;

розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.

З урахуванням внесених змін затверджено нові форми довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (додатки 1-6 до Порядку № 622).

Довідка Виконавчого комітету Машівської селищної ради №743 від 27.05.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби /а.с. 51/ та довідка Виконавчого комітету Машівської селищної ради №744 від 27.05.2025 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) /а.с. 51 зворотній бік/, складені відповідно до вимог Порядку 622, підписані уповноваженими особами та містять гербову печатку.

Враховуючи вищезазначене, позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" з урахуванням довідок Виконавчого комітету Машівської селищної ради від 27.05.2025 №743 та №744.

Щодо позовних вимог з приводу зобов`язання відповідача перевести позивача на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу", суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії передбачені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права сформовано у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 227/3208/16-а.

Як було зазначено судом раніше, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ і Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Суд встановив, що на час звернення із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у позивача наявний необхідний вік, позивач має достатньо страхового стажу, що не заперечується відповідачем, та на 01.05.2016 більше 20 років стажу державної служби (з урахуванням періоду роботи з 05.07.2001 по 05.11.2010 на посаді голови Новотагамлицької сільської ради (Новотагамлицьким сільським головою), а отже ОСОБА_1 має право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Згідно із статтею 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Частинами першою та другою статті 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року (далі Закон № 1058-IV) передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Заява про переведення на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" подана позивачем 28 травня 2025 року, а відтак саме з цієї дати позивач має право на переведення на пенсію державного службовця та призначення пенсії за віком державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу".

Згідно з частиною першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачі як суб`єкт владних повноважень не надали суду достатньо належних і достовірних доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 04.06.2025 ОР №916180123761 про відмову в переході на інший вид пенсії ОСОБА_1 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перевести ОСОБА_1 з 28.05.2025 на пенсію державного службовця відповідно до норм Закону України "Про державну службу", зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 05.07.2001 по 05.11.2010 включно на посаді голови Новотагамлицької сільської ради та Новотагамлицьким сільським головою, з урахуванням довідок Виконавчого комітету Машівської селищної ради від 27.05.2025 №743 та №744.

Отже, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 1211,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 20551088) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 04.06.2025 ОР №916180123761 про відмову в переході на інший вид пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перевести ОСОБА_1 з 28.05.2025 на пенсію державного службовця відповідно до норм Закону України "Про державну службу", зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 05.07.2001 по 05.11.2010 включно на посаді голови Новотагамлицької сільської ради та Новотагамлицьким сільським головою, з урахуванням довідок Виконавчого комітету Машівської селищної ради від 27.05.2025 №743 та №744.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М.В. Довгопол