Рішення № 131510038, 03.11.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2025 року Справа№200/6964/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 (далі за текстом позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (надалі ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач), про:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області від 22.08.2025 року №046350020485 про відмову у призначенні пенсії;

- зобов`язання зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 06.06.2000 по 10.04.2001 на ДТОВ «Шахта «Південнодонбаська №1» ДП «Донвугілля» Міністерства вугільної промисловості України на посаді горноробочого підземного з повним робочим днем в шахті, з 13.10.2008 по 31.10.2014 в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Донецьк на посаді респіраторщика 5 взводу, з 21.09.2019 по 02.10.2019 в Десятому воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Мирноград на посаді респіраторщика 5 взводу;

- зобов`язання повторно розглянути заяву від 15.08.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі положень ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та призначити пенсію за віком з 15.08.2025 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся із заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 22.08.2025 року №046350020485 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, оскільки до пільгового стажу не зараховані періоди роботи з 06.06.2000 по 10.04.2001 на ДТОВ «Шахта «Південнодонбаська №1» ДП «Донвугілля» Міністерства вугільної промисловості України на посаді горноробочого підземного з повним робочим днем в шахті, з 13.10.2008 по 31.10.2014 в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Донецьк на посаді респіраторщика 5 взводу, з 21.09.2019 по 02.10.2019 в Десятому воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Мирноград на посаді респіраторщика 5 взводу, без роз`яснення у своєму рішенні підстав такого не зарахування. Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним та таким, що порушує його право на отримання належної пенсії.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

01 жовтня 2025 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що період роботи з 05.06.2000 по 10.04.2001 гірником підземним відповідно до довідки №400/155-к не зараховано до пільгового стажу роботи відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058, що дає право на призначення пенсії незалежно від віку, оскільки в індивідуальних даних про застраховану особу за зазначений період наявний код спеціального стажу ЗПЗ013Б1 по підприємству ЄРДПОУ 00178790 ДВАТ «Шахта Південнодонбаська №1», який позначає роботу на пільгових умовах за Списком №2, та дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за частиною 2 статті 114 при досягненні віку 55 років.

Період роботи з 13.10.2008 по 31.10.2014 в Оперативному гірничорятувальному загоні м. Донецька не зарахований до пільгового стажу роботи відповідно до наданої трудової книжки, оскільки вона не містить всієї необхідної інформації для визначення права на пенсію, а довідки, що уточнює пільговий характер роботи заявник не надав. В індивідуальних відомостях про застраховану особу за зазначений період роботи міститься код обліку спеціального стажу ЗПЗ013А1, який означає роботу за Списком №1 та дає право на призначення пенсії відповідно частини 2 статті 114 Закону №1058 за умови досягнення віку 50 років.

Період роботи з 21.09.2019 по 02.10.2019 не зарахований до пільгового стажу роботи за частиною 3 статті 114 Закону №1058, оскільки відповідно до довідки №01/171 від 16.12.2022 Десятого воєнізованого гірничорятувального загону заявник знаходився у відпустці без збереження заробітної плати та не був зайнятий повний робочий день на шкідливих умовах праці. За результатом розгляду заяви про призначення пенсії від 15.08.2025 відповідно частини 3 статті 114 Закону України №1058 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення №046350020485 від 22.08.2025 про відмову в призначенні пенсії незалежно від віку у зв`язку з відсутністю 25 років пільгового стажу. У зв`язку з чим, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , 15.08.2025 року звернувся з заявою про призначення пенсії незалежно від віку відповідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності заява позивача була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 22.08.2025 року №046350020485 позивачу відмовлено в призначенні пенсії незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідних 25 років на підземних роботах. Страховий стаж особи становить 32 роки 5 місяців 21 день. Стаж роботи, що дає право на призначення пенсії незалежно від віку за професіями передбаченими Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 терміном не менше 25 років становить 18 років 1 місяць 21 день. Документами підтверджено право на зниження пенсійного віку на 10 років. За доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди.

Відповідно до розрахунку стажу за формою РС-право, до пільгового стажу позивача не зараховані періоди роботи: з 06.06.2000 по 10.04.2001, з 13.10.2008 по 31.10.2014, з 21.09.2019 по 02.10.2019.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що період роботи з 05.06.2000 по 10.04.2001 гірником підземним відповідно до довідки №400/155-к не зараховано до пільгового стажу роботи відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058, що дає право на призначення пенсії незалежно від віку, оскільки в індивідуальних даних про застраховану особу за зазначений період наявний код спеціального стажу ЗПЗ013Б1 по підприємству ЄРДПОУ 00178790 ДВАТ «Шахта Південнодонбаська №1», який позначає роботу на пільгових умовах за Списком №2, та дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за частиною 2 статті 114 при досягненні віку 55 років.

Період роботи з 13.10.2008 по 31.10.2014 в Оперативному гірничорятувальному загоні м. Донецька не зарахований до пільгового стажу роботи відповідно до наданої трудової книжки, оскільки вона не містить всієї необхідної інформації для визначення права на пенсію, а довідки, що уточнює пільговий характер роботи заявник не надав. В індивідуальних відомостях про застраховану особу за зазначений період роботи міститься код обліку спеціального стажу ЗПЗ013А1, який означає роботу за Списком №1 та дає право на призначення пенсії відповідно частини 2 статті 114 Закону №1058 за умови досягнення віку 50 років.

Період роботи з 21.09.2019 по 02.10.2019 не зарахований до пільгового стажу роботи за частиною 3 статті 114 Закону №1058, оскільки відповідно до довідки №01/171 від 16.12.2022 Десятого воєнізованого гірничорятувального загону заявник знаходився у відпустці без збереження заробітної плати та не був зайнятий повний робочий день на шкідливих умовах праці.

З трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 19.08.1997 року вбачається, що позивач працював:

- з 05.06.2000 по 10.04.2001 на ДТОВ «Шахта «Південнодонбаська №1» ДП «Донвугілля» Міністерства вугільної промисловості України на посаді гірника підземного з повним робочим днем в шахті,

- з 13.10.2008 по 31.10.2014 в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Донецьк на посаді респіраторника 5 взводу,

- з 21.09.2019 по 02.10.2019 в Десятому воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Мирноград на посаді респіраторника 5 взводу.

Відповідно до довідки №400/155-к, з 05.06.2000 по 10.04.2001 позивач виконував роботи зі шкідливими умовами праці з повним підземним робочим днем в шахті за професією гірник підземний, що передбачена Списком №1 розділ 1 підрозділ 1010100а код КП 7111 постанови КМУ від 16.01.2003 №36. Стаж роботи на підземних роботах з повним робочим днем у шахті дає право на пенсію незалежно від віку згідно п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним є питання підтвердження пільгового стажу роботи позивача з 05.06.2000 по 10.04.2001 гірником підземним, оскільки в індивідуальних даних про застраховану особу за зазначений період наявний код спеціального стажу ЗПЗ013Б1 по підприємству ЄРДПОУ 00178790 ДВАТ «Шахта Південнодонбаська №1», який позначає роботу на пільгових умовах за Списком №2, та дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за частиною 2 статті 114 при досягненні віку 55 років; період роботи з 13.10.2008 по 31.10.2014 в Оперативному гірничорятувальному загоні м. Донецька, оскільки трудова книжка не містить всієї необхідної інформації для визначення права на пенсію, а довідки, що уточнює пільговий характер роботи заявник не надав. В індивідуальних відомостях про застраховану особу за зазначений період роботи міститься код обліку спеціального стажу ЗПЗ013А1, який означає роботу за Списком №1 та дає право на призначення пенсії відповідно частини 2 статті 114 Закону №1058 за умови досягнення віку 50 років; період роботи з 21.09.2019 по 02.10.2019, оскільки відповідно до довідки №01/171 від 16.12.2022 Десятого воєнізованого гірничорятувального загону заявник знаходився у відпустці без збереження заробітної плати та не був зайнятий повний робочий день на шкідливих умовах праці.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

За ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов`язком держави.

На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом Закон 1058) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно п.2 Розділу ХУ «Прикінцеві положення» Закону 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі за текстом Закон 1788).

Закон 1788 відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Даний Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

У відповідності до статті 14 Закону 1788 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Вищевказана норма закону кореспондується із частиною 3 статтею 114 Закону № 1058- IV (чинна редакція) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Позивач претендує на призначення пенсії за нормами ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років.

Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок №637).

На підставі п.1, п.2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з абз.1 п.3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

При цьому, пунктами 20-22 Порядку № 637 визначено особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.

Так, пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Зі змісту зазначених норм слідує, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.

Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

З трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 19.08.1997 року вбачається, що позивач працював:

- з 05.06.2000 по 10.04.2001 на ДТОВ «Шахта «Південнодонбаська №1» ДП «Донвугілля» Міністерства вугільної промисловості України на посаді гірника підземного з повним робочим днем в шахті,

- з 13.10.2008 по 31.10.2014 в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Донецьк на посаді респіраторника 5 взводу,

- з 21.09.2019 по 02.10.2019 в Десятому воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Мирноград на посаді респіраторника 5 взводу,

що є належним доказом роботи позивача на вказаних посадах і у наведений період часу, а отже юридичний факт роботи позивача протягом вказаного періоду часу є підтвердженим належними та допустимими доказами, оскільки спірні періоди роботи підтверджуються трудовою книжкою позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

З матеріалів справи судом встановлено, що до пільгового стажу позивача не зараховано період з 05.06.2000 по 10.04.2001 гірником підземним з повним робочим днем в шахті, оскільки в індивідуальних даних про застраховану особу за зазначений період наявний код спеціального стажу ЗПЗ013Б1 по підприємству ЄРДПОУ 00178790 ДВАТ «Шахта Південнодонбаська №1», який позначає роботу на пільгових умовах за Списком №2, та дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за частиною 2 статті 114 при досягненні віку 55 років.

Проте, відповідно до довідки №400/155-к, з 05.06.2000 по 10.04.2001 позивач виконував роботи зі шкідливими умовами праці з повним підземним робочим днем в шахті за професією гірник підземний, що передбачена Списком №1 розділ 1 підрозділ 1010100а код КП 7111 постанови КМУ від 16.01.2003 №36. Стаж роботи на підземних роботах з повним робочим днем у шахті дає право на пенсію незалежно від віку згідно п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Окрім того, розділом І Постанови № 202 законодавцем встановлений, зокрема, список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку, а саме: I) підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

В той же час Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, включає Розділ І «Гірничі роботи», п.п.1.1а - усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

З урахуванням наведеного, на думку суду відповідачем неправомірно не зараховано до пільгового стажу позивача відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058 період роботи з 05.06.2000 по 10.04.2001, оскільки спірний період підтверджуються трудовою книжкою позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, та уточнюючою довідкою №400/155-к.

Також, до пільгового стажу позивача не зарахований період роботи з 13.10.2008 по 31.10.2014 в Оперативному гірничорятувальному загоні м. Донецька, оскільки трудова книжка не містить всієї необхідної інформації для визначення права на пенсію, а довідки, що уточнює пільговий характер роботи заявник не надав. В індивідуальних відомостях про застраховану особу за зазначений період роботи міститься код обліку спеціального стажу ЗПЗ013А1, який означає роботу за Списком №1 та дає право на призначення пенсії відповідно частини 2 статті 114 Закону №1058 за умови досягнення віку 50 років.

Згідно відомостей по спеціальному стажу у довідці індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) позивача вбачається, з 2008 року по 04.2017 код підстави для обліку спец стажу - ЗПЗ013А1.

У відповідності до Довідника кодів підстав обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511:

код підстави ЗПЗ013А1 з 05 листопада 1991 року проставляється працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць.

Списком, затвердженим постановою КМУ від 31 березня 1994 року № 202, визначено, що право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, мають: III. Гірничорятувальні частини, які обслуговують шахти і рудники, небезпечні щодо газодинамічних явищ, гірничих ударів, надкатегорійні і третьої категорії за газом: респіраторники; командири відділень і взводів, їх заступники (помічники).

З трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 19.08.1997 року вбачається, що позивач працював з 13.10.2008 по 31.10.2014 в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Донецьк на посаді респіраторника 5 взводу.

Таким чином, спірний період з 13.10.2008 по 31.10.2014 підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (25 років).

Крім того, суд зазначає, що період роботи після 31.10.2014 по 04.2017 також має код підстави для обліку спец стажу позивача - ЗПЗ013А1, при цьому, він зарахований до пільгового стажу позивача за ст. 14, постанови 202, Список №1.

За даних обставин пенсійний орган фактично переклав відповідальність за належне та правильне документальне оформлення щодо періодів роботи на позивача, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження періодів роботи позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо. Крім того, позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством, на якому він працює.

Щодо зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 21.09.2019 по 02.10.2019, оскільки відповідно до довідки №01/171 від 16.12.2022 Десятого воєнізованого гірничорятувального загону заявник знаходився у відпустці без збереження заробітної плати та не був зайнятий повний робочий день на шкідливих умовах праці.

Відповідно до довідки №01/171 від 16.12.2022 року Десятого воєнізованого гірничорятувального загону, з 21.09.2019 по 02.10.2019 (12 днів) позивач знаходився у відпустці без оплати.

За приписами ст. 84 КЗпП України, у випадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про відпустки", працівнику за його бажанням надається в обов`язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Як слідує зі ст.4 Закону України "Про відпустки", відпустки без збереження заробітної плати є одними з видів відпусток.

На підставі статей 25 та 26 Закону України "Про відпустки" відпустки без збереження заробітної плати надаються в обов`язковому порядку, або за згодою сторін.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 8 лютого 2016 року № 713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

Судом встановлено, що позивач знаходився у безоплатній відпустці: з 21.09.2019 по 02.10.2019 (12 днів), а отже не більше 1 місяця в календарному році. Суду не надано жодних доказів, що періоди перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати не пов`язані з виробничою необхідністю.

Таким чином, період роботи з 21.09.2019 по 02.10.2019 має бути зарахований до пільгового стажу позивача за Списком № 1, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону № 1058.

А отже, спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 22.08.2025 року №046350020485, не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, а тому є незаконним, необґрунтованим і підлягає скасуванню.

Відносно позовних вимог про зобов`язання призначити пенсію, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Разом з цим, у відповідності до ст. 81 Закону 1788 призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Отже, правовідносини із призначення пенсій відносяться до виключної компетенції органів Пенсійного фонду, та є їх дискреційними повноваженнями і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження пенсійного органу.

Таким чином, позовна вимога у цій частині підлягає задоволенню у спосіб зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 15.08.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 1, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періодів роботи: з 06.06.2000 по 10.04.2001, з 13.10.2008 по 31.10.2014, з 21.09.2019 по 02.10.2019, з урахуванням висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, у спірних правовідносинах, на думку суду, відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, необґрунтовано та не пропорційно, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано і пропорційно.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з урахуванням висновків суду, викладених у даному судовому рішенні.

Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, у порядку ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., з відповідача підлягає стягненню 968,96 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 22.08.2025 року №046350020485 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.08.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 1, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періодів роботи: з 06.06.2000 по 10.04.2001, з 13.10.2008 по 31.10.2014, з 21.09.2019 по 02.10.2019, з урахуванням висновків суду.

4. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Судове рішення складено та підписано 03 листопада 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.М. Чучко