Рішення № 131509942, 04.11.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2025 року Справа№200/6570/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області про визнання дій протиправними та про зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області (далі - відповідач), відповідно до якого просить:

- визнати протиправною відмову начальника Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області в проведенні виконавчих дій у межах АСВП № 70700481, а саме - знищити (утилізувати) конфісковане майно у межах вищезазначеного виконавчого провадження;

- зобов`язати начальника Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області провести виконавчі дії в межах АСВП № 70700481, а саме - знищити (утилізувати) конфісковане майно в межах вищезазначеного виконавчого провадження.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначила, що для завершення виконавчого провадження, в якому позивачка є боржником, жодних дій з боку боржника не потребується, так як предметом провадження є знищення конфіскованого майна, що перебуває в кімнаті для зберігання речових доказів в приміщенні Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Академічна, 25.

Зазначає, що протиправною бездіяльністю з боку посадових осіб відповідача порушується право та законні інтереси боржника по виконавчому провадженню АСВП №70700481, оскільки до завершення виконавчого провадження інформація про особу боржника міститься в Єдиному реєстрі боржників, що перешкоджає відчуженню нею її майна (автомобіля).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.09.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху у зв`язку з ненаданням доказів сплати судового збору.

Ухвалою суду від 02.10.2024 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії та відкрито провадження у справі № 200/6570/24. Ухвалено розгляд даної справи здійснювати у порядку спрощеного провадження у письмовому провадженні, з урахуванням вимог статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Від відповідача надійшов відзив, відповідно до якого він просить відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що на примусовому виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження ВП № 70700481 з виконання постанови 202/5863/22; 3/202/3183/2022 від 29.09.2022 року, виданої Індустріальним судом м. Дніпропетровська щодо конфіскації у ОСОБА_1 предметів торгівлі, вилучених згідно протоколу огляду від 29.08.2022 року. Згідно з матеріалами виконавчих проваджень майно, яке підлягає конфіскації, а саме алкогольні напої, перебуває на зберіганні у Краматорському РУП ГУНП Донецької області в Донецькій області.

Відповідач зазначає, що відповідно до наказу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 29.06.2022 № 85/В «Про зміну місця розташування територіальних відділів державної виконавчої служби у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції»; наказу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 26.04.2024 № 2402/04 «Про дистанційну роботу працівників Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції державні службовці евакуйовані з міста Краматорськ, а матеріально технічна база, архіви, документація відділу тощо на паперових носіях залишились за місцем реєстрації відділу ДВС (вул. Академічна, 20, місто Краматорськ, Донецька область).

Серед іншого, відповідач у відзиві на позовну заяву просить залишити позовну заяву у цій справі без розгляду з огляду на пропуск строку звернення до суду з цим позовом.

Суд зауважує, що у вступній частині позовної заяви відповідачем визначено Краматорський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області (зазначено код ЄДРПОУ 34991191), у той час як у прохальній частині позивачка просить визнати протиправними дії та зобов`язати вчинити певні дії начальника Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області.

Суд зауважує, що відповідно до частини 3 статті 287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

З огляду на викладене та на доданий відповідачем до матеріалів справи витяг з ЄДР за кодом ЄДРПОУ 34991191, вірним найменуванням відповідача у даній справі є - Краматорський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків).

Відповідно до рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022:

- на час існування небезпеки для учасників провадження, пов`язаної з перебуванням останніх у приміщенні Донецького окружного адміністративного суду, судові засідання за особистої участі учасників судового процесу не проводяться;

- учасники судових засідань та інші громадяни мають право надсилати документи, що стосуються розгляду судових справ, без особистого прибуття до приміщення суду: через особистий кабінет в системі «Електронний суд» або у разі неможливості надсилання через систему «Електронний суд» - електронною поштою на е-mail: inbox@adm.dn.court.gov.ua (з обов`язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом);

У зв`язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров`ю і життю людей, наказом голови Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2022 року № 14/І-г запроваджено особливий режим роботи для Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи з 26.02.2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

Враховуючи викладене, бойові дії на території Донецької області та наявність правового режиму воєнного стану справа розглянута судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.09.2025 у справі № 2020/5863/22, зокрема, визнано винною ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення України та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 6800 (шість тисяч вісімсот) грн. з конфіскацією предметів торгівлі, а саме: вино «Азнаурі» у скляній пляшці, об`ємом 0,75 літра, у кількості 2 пляшки; коньяк, а саме бренді виноградний «Шустов» у скляній пляшці, об`ємом 0,5 літра, у кількості 12 пляшок; горілка «Хортиця» класична у скляній пляшці, об`ємом 0,5 літра, у кількості 10 пляшок; горілка у тетрапаку, об`ємом 9 літрів; горілка у тетрапаку, об`ємом 5 літрів.

Державним виконавцем Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 70700484 (на підставі виконавчого документа постанова № 202/5863/22; 3/202/3183/2022, виданого 29.09.2022 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська) про конфіскацію предметів торгівлі а саме бренді виноградний «Шустов» у скляній пляшці, об`ємом 0,5 літра, у кількості 12 пляшок; горілка «Хортиця» класична у скляній пляшці, об`ємом 0,5 літра, у кількості 10 пляшок; горілка у тетрапаку, об`ємом 9 літрів; горілка у тетрапаку, об`ємом 5 літрів.

Представник позивачки звернувся до відповідача із адвокатським запитом від 02.07.2024, в якому просив: 1) надати інформацію стосовно стану виконання рішення суду по виконавчому провадженню № 70700481 та повідомити вичерпний перелік причин з яких воно не виконане станом на 02.07.2024 року, та якими документами це підтверджується; повідомити, яким чином накладений арешт на все майно боржника, тобто ОСОБА_1 , забезпечує виконання конфіскації майна перелік якого чітко визначений та вже вилучений із володіння особи, та якими документами це підтверджується; чи звертався державний виконавець до суду за роз`ясненням порядку виконання рішення суду у випадку якщо його виконання йому не зрозуміле, та якими документами це підтверджується.

За наслідками розгляду запиту відповідачем надано відповідь, оформлену листом від 05.07.2024 № 22.02-49172, в якій зазначив, що після проведення знищення (утилізацію) конфіскованого майна, погодження комісії, затвердження начальника Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відносно виконавчого провадження АСВП № 70700481 буде винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Також зазначено про дистанційну роботу працівників відповідача.

08.09.2024 представник позивачки звернувся до відповідача із вимогою про вчинення дії, а саме виконати виконавчі дії, необхідні для закінчення АСВП № 70700481, а саме - знищити (утилізувати) конфісковане майно в межах вищезазначеного виконавчого провадження.

Листом від 13.09.2024 № 22.12-7653/63231 відповідачем повідомлено представника позивачки про те, що оскільки м. Краматорськ, відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією відноситься до території можливих бойових дій», наказу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 29.06.2022 № 85/В «Про зміну місця розташування територіальних відділів державної виконавчої служби у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції»; наказу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 26.04.2024 № 2402/04 «Про дистанційну роботу працівників Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції державні службовці евакуйовані з міста Краматорськ, а матеріально - технічна база, архіви, документація відділу тощо на паперових носіях залишились за місцем реєстрації відділу ДВС (вул. Академічна, 20, місто Краматорськ, Донецька область) залишаються в дії.

Зазначено, що працівники Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції евакуйовані з міста Краматорськ, а за виконавчим провадженням, виконання якого вимагає особистої присутності державного виконавця, на цей час провести будь-які дії не вбачається за можливе.

Вважаючи, що відповідач протиправно відмовив у проведенні виконавчих дій у межах АСВП № 70700481, а саме щодо знищення конфіскованого майна, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон №1404-VIII) виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII).

Приписами статті 9 Закону №1404-VIII визначено, що Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна (частина перша).

Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення (частина друга статті 9 Закону №1404-VIII).

Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 9 Закону №1404-VIII).

Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів (частина дев`ята).

Аналогічні норми передбачені Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5 (далі - Положення № 2432/5), відповідно до пункту другого розділу І якого, Єдиний реєстр боржників - систематизована база даних про боржників, що є складовою Системи та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Мета ведення Єдиного реєстру боржників полягає в оприлюдненні в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Саме включення позивачки до зазначеного реєстру покладає на неї передбачені законом обмеження, на які вона посилається в обґрунтування заявленого позову.

Так, згідно з пунктами шостим, сьомим розділу Х Положення №2432/5 система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови: 1) про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України Про виконавче провадження; про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження; про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів; про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

У разі скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників. У разі відновлення виконавчого провадження відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників.

З огляду на вищевикладене чинне законодавство визначає вичерпний перелік підстав, за яких відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, до яких, зокрема, відноситься закінчення виконавчого провадження.

За приписами частини 2 статті 15 Закону №1404-VIII боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частиною другою вказаної статті 39 Закону №1404-VІІІ встановлено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Наведені вимоги статті 39 Закону №1404-VІІІ відповідачем не дотримані.

Замість цього, у листі від 13.09.2024 № 22.12-7653/63231, із посиланням на евакуацію працівників з м. Краматорськ відповідач зазначав, що за виконавчими провадженням, виконання яких вимагає особистої присутності державного виконавця, на цей час провести будь які дії не вбачається можливим.

Згідно з частиною першою статті 29 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 300 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.

Статтями 314, 315 КУпАП визначено, що виконання постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, здійснюється шляхом вилучення конфіскованого предмета і примусового безоплатного звернення цього предмета у власність держави. Реалізація конфіскованих предметів, які стали знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, провадиться в порядку, встановлюваному законами України.

Статтею 62 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому цим Законом. Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Розпорядження конфіскованим майном та майном, яке не підлягає реалізації, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 №985, реалізація майна, конфіскованого за рішенням суду і переданого органам державної виконавчої служби здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з пунктом 18 цього Порядку, зокрема, конфісковані алкогольні напої, підлягають знищенню.

Рішення про знищення відповідного конфіскованого майна приймається комісією.

Під час вирішення комісією питання щодо знищення відповідного конфіскованого майна на засіданні комісії можуть бути присутніми представник суб`єкта господарювання, який має ліцензію на виробництво відповідної категорії продукції (за згодою), представник асоціації виробників та/або імпортерів відповідної категорії продукції (за згодою) та представник суб`єкта господарювання, знаками для товарів і послуг якого позначена відповідна конфіскована продукція.

З огляду на вищевикладене виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється саме і виключно органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому Законом.

Згідно з матеріалами виконавчого провадження у відділі поліції №1 Покровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області на зберіганні перебувають предмети торгівлі, що були вилучені у позивача під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Такі предмети торгівлі згідно з виконавчим документом підлягають конфіскації.

З наведених положень законодавства випливає, що відповідні дії з метою виконання рішення суду про конфіскацію майна повинен вчинити виключно орган державної виконавчої служби у встановленому порядку.

Участь у таких діях осіб, у яких вилучено майно для подальшої конфіскації, не вимагається. Будь-які зобов`язання щодо вчинення дій, спрямованих на виконання рішення щодо конфіскації майна, на таких осіб законодавством не покладені.

Отже у позивачки відсутні жодні зобов`язання щодо вчинення дій, спрямованих на виконання рішення в частині конфіскації майна, і безпосереднє виконання рішення в цій частині не залежить від її волі, оскільки вона не має правових підстав розпорядитися конфіскованим майном, що вилучене в неї, в тому числі здійснити його знищення.

Факт того, що позивачка знаходиться в Єдиному реєстрі боржників та те, що позивачкою повністю виконані її зобов`язання у виконавчому провадженні відповідачем не заперечується (крім іншого витрати виконавчого провадження сплачені і перераховані користь держави 22.06.2023).

Суд зазначає про те, що обов`язкова особиста присутність позивачки при знищенні конфіскованого у неї майна законом не вимагається.

Отже, враховуючи викладене, позивачка не може бути боржником у розумінні частини другої статті 15 Закону №1404-VIII, а відкрите за вказаними обставинами виконавче провадження підлягає закінченню відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII, наслідком чого є виключення відомостей щодо позивачки з Єдиного реєстру боржників.

Посилання відповідача на запровадження для його працівників режиму дистанційної роботи, що зумовлена особливістю введеного воєнного стану, не може бути підставою для обмеження прав позивачки через фактичне невиконання відповідачем його обов`язків, покладених на нього законом.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Конституційний Суд України в абзаці 2 пункту 4 мотивувальної частини рішення від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 зазначив, що діяльність правотворчих і правозастосовчих органів держави має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України, а повноваження - у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів.

Конституційний Суд України у рішенні від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010 зазначив, що одним із елементів конституційного принципу верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями; обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Відповідно до статті 9 Конституції України, статті 6 КАС України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд застосовує положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та Протоколів до неї й практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011, підкреслено важливе значення принципу «добропорядного врядування», а саме у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб; зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (§ 70). У § 71 вказаного рішення Європейський суд з прав людини також зауважив, що принцип добропорядного врядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня недбалість; з іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка розраховувала на легітимність добросовісних дій державного органу; ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються;

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі Lelas v. Croatia).

У силу статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Зі змісту пункту 49 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Єфименко проти України" можливо дійти висновку про те, що не розглядається у якості ефективного засіб захисту, який: "є залежним від розсуду відповідних органів влади і не є безпосередньо доступним для того, кого він стосується".

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).

Верховний Суд у постанові від 23.12.2021 у справі №480/4737/19 зауважив, що ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

У позовній заяві позивачка просить, суд, зокрема, визнати протиправною відмову начальника Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області в проведенні виконавчих дій у межах АСВП № 70700481.

Як було зазначено вище відповідачем у даній справі є Краматорський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків).

Крім цього, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження.

Також суд зауважує про те, що саме по собі знищення конфіскованого майна одночасно не призведе до відновлення порушеного права позивачки та до виключення її з реєстру боржників у встановлений законом спосіб.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на вищевикладене, обираючи ефективний спосіб відновлення порушеного праваа позивачки, суд відповідно до приписів частини 2 статті 9 КАС України вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) щодо невчинення дій щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 70700481 та зобов`язати Краматорський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) закінчити виконавче провадження ВП № 70700481 відносно ОСОБА_1 , відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України №1404-VІІІ «Про виконавче провадження».

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням положень частини 2 статті 9 КАС України.

Щодо строку звернення до суду з даним позовом.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

У силу пункту 1 частини другої цієї статті, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідач зазначає, що 02.07.2024 засобами електронного зв`язку до нього, через Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся представник позивачки, адвокат Копичко Ігор Анатолійович, з адвокатським запитом з приводу надання інформації щодо невиконання виконавчого провадження № 70700481.

05.07.2024, у відповідь на зазначений вище адвокатський запит, державним виконавцем було повідомлено, що працівники Відділу евакуйовані з міста Краматорськ, а за виконавчим провадженням, виконання якого вимагає особистої присутності державного виконавця, на цей час провести будь-які дії не вбачається за можливе.

08.09.2024 засобами електронного зв`язку до відповідача повторно звернувся представник позивачки.

13.09.2024, у відповідь на зазначену вимогу, державним виконавцем було надано аналогічну 05.07.2024 відповідь про неможливість проведення на цей час будь-яких дій.

Таким чином, на думку відповідача, про неможливість здійснити виконавчі дії за провадженням № 70700481, представнику позивачки було відомо з відповіді від 05.07.2024. Твердження про те, що відповідь - відмова отримана 13.09.2024 року, і що саме з цього моменту позивачка дізналася про неможливість виконання на даний час є хибними.

Згідно з матеріалами справи, за наслідками розгляду запиту представника позивачки від 02.07.2024 відповідачем надано відповідь, оформлену листом від 05.07.2024 № 22.02-49172, в якій відповідач зазначив, що після проведення знищення (утилізації) конфіскованого майна, погодження комісії, затвердження начальника Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відносно виконавчого провадження АСВП № 70700481 буде винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Також зазначено про дистанційну роботу працівників відповідача.

Листом від 13.09.2024 № 22.12-7653/63231 відповідачем повідомлено представника позивачки про те, що оскільки м. Краматорськ, відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією відноситься до території можливих бойових дій», наказу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 29.06.2022 № 85/В «Про зміну місця розташування територіальних відділів державної виконавчої служби у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції»; наказу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 26.04.2024 № 2402/04 «Про дистанційну роботу працівників Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції державні службовці евакуйовані з міста Краматорськ, а матеріально - технічна база, архіви, документація відділу тощо на паперових носіях залишились за місцем реєстрації відділу ДВС (вул. Академічна, 20, місто Краматорськ, Донецька область) залишаються в дії.

Працівники Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції евакуйовані з міста Краматорськ, а за виконавчим провадженням, виконання якого вимагає особистої присутності державного виконавця, на цей час провести будь-які дії не вбачається за можливе.

Проте суд зауважує, що вищевказану (першу) відповідь, оформлену листом від 05.07.2024 № 22.02-49172, на яку посилається відповідач, було ним надано саме на адвокатський запит про надання інформації, а не на вимогу вчинити виконавчі дії, що є предметом даного позову.

Так, суд звертає увагу на те, що предметом даного позову є, серед іншого, саме відмова у проведенні виконавчих дій.

При цьому суд зазначає, що представник позивачки звернувся до відповідача із вимогою про вчинення дії, а саме виконати виконавчі дії, необхідні для закінчення АСВП № 70700481, - знищити (утилізувати) конфісковане майно в межах вищезазначеного виконавчого провадження, саме у запиті від 08.09.2024, на який фактично отримав відмову, викладену в листі від 13.09.2024 № 22.12-7653/63231

Отримавши лист від 13.09.2024 № 22.12-7653/63231, та вважаючи, що ним відповідач фактично відмовив у вчиненні виконавчих дій, необхідних для закінчення АСВП № 70700481, представник позивачки звернувся до суду 19.09.2024 через систему "Електронний суд" з позовною заявою у даній справі, тобто у встановлений КАС України строк.

Крім того, обставини справи вказують на триваючий характер порушення прав позивачки з боку відповідача через невиконанням відповідачем своїх обов`язків.

Отже, враховуючи звернення позивачки до суду в десятиденний строк з дня отримання листа, а також триваючий характер порушення прав позивачки, ним не пропущено строк звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З огляду на задоволення позову суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.

Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України Про виконавче провадження, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (місцезнаходження: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Академічна, буд. 20; адреса для листування: 08148, Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 105/6, а/с 12, код ЄДРПОУ 34991191) про визнання дій протиправними та про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) щодо невчинення дій щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 70700481 відносно ОСОБА_1 .

Зобов`язати Краматорський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) закінчити виконавче провадження ВП № 70700481 відносно ОСОБА_1 , відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження».

Повне рішення суду складене 04 листопада 2025 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду, протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч