Рішення № 131499729, 04.11.2025, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7741/25 2/335/3369/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2025 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого суддіМакарова В.О.,

за участю секретаря судового засіданняФілатової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про стягнення не виплаченої недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Бойко О.В., звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про стягнення не виплаченої недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом.

Позов обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (дошлюбне прізвище ОСОБА_2 ) є донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Гр. України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в селі Шевченкове Пологівського району Запорізької області, був зареєстрований та фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Після повномасштабного військового вторгнення російської федерації в Україну ОСОБА_3 , залишався проживати за вказаною вище адресою.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер.

За життя ОСОБА_3 , перебував на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області, як отримувач пенсії за віком, призначеної відповідно до закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та отримував пенсію за віком у відділенні АТ «Укрпошта».

Після повномасштабного військового вторгнення російської федерації в Україну (24.02.2022) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав пенсію за віком за період з 01.02.2022 по 31.07.2022 як і зазвичай у відділенні АТ «Укрпошта». Припинення роботи відділенням АТ «Укрпошта» у м. Пологи Пологівського району Запорізької області позбавило ОСОБА_3 , можливості починаючи з 01.08.2022 і до дати смерті отримувати належну йому пенсію за віком в звичайному місці.

За інформацією наданою відповідачем, виплата пенсії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взагалі була призупинена 01.05.2023 відповідно до пункту 4 частини 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Після смерті ОСОБА_3 , відкрилась спадщина, у тому числі у виді недоотриманої пенсії. З метою належного оформлення прав на все без виключення спадкове майно, у тому числі недоотриману за життя батьком пенсію, позивач після смерті батька звернулась до державного нотаріуса Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори Небосенко О.А. з заявою про прийняття спадщини.

В процесі оформлення права позивача на спадщину державний нотаріус Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори Небосенко О.А. звернулась до відповідача з запитом щодо розміру недоотриманої за життя батьком позивача пенсії. На вказаний запит відповідачем нотаріусу 14.01.2025 видана довідка № 0800-0401-8/4211, відповідно до змісту якої, розмір недоотриманої за життя батьком позивача пенсії склав 84651,41 грн.

Отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 02.04.2025 державним нотаріусом Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори Небосенко О.А., позивач 07.04.2025 звернулась до відповідача з відповідною заявою про виплату їй, як спадкоємцю, недоотриманої її батьком за життя пенсії у розмірі 84651,41 грн.

На теперішній час свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 02.04.2025 державним нотаріусом Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори Небосенко О.А., недійсним не визнано, неоспорене та є чинним, доказів визнання його недійсним, чи внесення до нього змін відповідачем не надано.

Не зважаючи на це, відповідач свої зобов`язання щодо виплати позивачу, як спадкоємцю, недоотриманої за життя її батьком пенсії виконав частково. Так, у червні 2025 року на поточний рахунок належний позивачу відповідач перерахував грошові кошти в якості недоотриманої за життя її батьком пенсії частково, лише у розмірі 40101,50 грн.

З метою з`ясування причин часткового виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, щодо виплати позивачу, як спадкоємцю недоотриманої за життя її батьком пенсії, позивач 23.06.2025 письмово звернулась до відповідача.

За результатом зазначеного звернення позивача відповідач відмовив їй у виплаті залишку грошових коштів у розмірі 44549,91 грн.

Враховуючи те, що відповідач порушив право власності позивача на вказану суму грошових коштів, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Оскільки, за життя батько позивача, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , недоотримав пенсію у розмірі 84651,41 грн. (загальний розмір недоотриманої пенсії за життя пенсії), яка увійшла до складу спадщини, а позивач є його спадкоємцем та у встановленому законом порядку прийняв спадщину, то позивач, як спадкоємець, набув право на отримання не виплаченої пенсії.

Позивач вважає, що твердження відповідача, викладені ним у листі від 24.07.2025 № 0800-0211-8/73722 про те, що оскільки за життя пенсіонера не було його звернення до відповідача щодо поновлення йому виплати пенсії з 01.05.2023 та надати інформацію про її розмір по дату смерті немає можливості взагалі не заслуговують на увагу, оскільки вони не відповідають дійсності та вводять позивача в оману. Так, у свідоцтві про право на спадщину за законом, виданому 02.04.2025 державним нотаріусом Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори Небосенко О.А. зазначено, що позивач успадкував право на недоотриману пенсію у розмірі 84651,41 грн., вказаний розмір недоотриманої пенсії у розмірі 84651,41 був вказаний державним нотаріусом Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори Небосенко О.А. на підставі інформації наданої відповідачем. Відтак, відповідач надавши державному нотаріусу довідку № 0800-0401-8/4211 від 14.01.2025 з зазначенням у ній розміру недоотриманої пенсії 84651,41, фактично мав можливість та правові підстави для її обрахунку.

Звертає увагу, що складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Тому, сума пенсії, що належала спадкодавцю і залишилась недоотримано у зв`язку з його смертю, увійшла до складу спадщини та позивач, прийнявши спадщину, має право на виплату цієї суми в повному обсязі.

Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з ГУ ПФУ України в Запорізькій області на свою користь суму недоотриманої пенсії, яка належала ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , і не була ним одержана за життя і включена до свідоцтва про право на спадщину за законом у порядку спадкування за законом у розмірі 44549,91 грн., судовий збір у розмірі 968,96 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою суду від 08.08.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, визначено розгляд проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

22.08.2025 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на обліку в ГУ ПФУ України в Запорізькій області та отримував пенсію, обчислену відповідно до закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058), та був зареєстрований за адресою (м. Пологи), що на сьогодні є тимчасово окупованою російською федерацією територією України.

Виплату пенсії ОСОБА_3 було зупинено з 01.05.2023, у зв`язку з тривалим не отриманням виплат відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На запит приватного нотаріуса щодо суми недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_3 , відповідачем було надано довідку від 14.01.2025, де зазначено, що недоотриманої пенсії за період з 01.08.2022 по 31.01.2024 складає 84651,41 грн.

За матеріалами пенсійної справи виплата пенсії ОСОБА_3 здійснювалась через поштове відділення АТ «Укрпошта».

За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_3 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області з дислокацією у м. Пологи та отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону № 1058.

Згідно інформації, яка міститься в електронній пенсійній справі померлого, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

З серпня 2022 року АТ «Укрпошта» не має технічної можливості здійснювати виплату і доставку пенсій до населеного пункту , за місцем проживання померлого ОСОБА_3 . Тому, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 № 162 «Про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період ведення воєнного стану (далі Постанова № 162) на кожного пенсіонера, якому неможливо доставити пенсійні кошти за місцем проживання в Запорізькій області, Пенсійним фондом України відкрито поточні рахунки в АТ «Ощадбанк».

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону № 1058, пенсія виплачується щомісячно у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Постановою № 162 передбачено, що суми пенсій, зараховані на такі поточні рахунки, повертаються банком Пенсійному фонду України, якщо протягом шестимісячного строку одержувач не звернувся особисто та не уклав договір банківського рахунку.

В квітні 2023 року АТ «Ощадбанк» повернув пенсійні кошти Пенсійному фонду України, які не отримували більш ніж 6 місяців. Тож, виплату пенсії померлому ОСОБА_3 призупинено з 01.05.2023 відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 закону № 1058.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 299 (далі Порядок № 299) затверджений механізм виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі страхові виплати), особам, які тимчасово проживають за межами України, проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до переліку територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації (далі тимчасово окуповані російською Федерацією території України), які виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території визначається Порядком виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території.

Відповідно до п. 10 Порядку № 299, особам, які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацію територіях України або які виїхали на підконтрольну Україні територію з тимчасово окупованих Російською федерацією територій України, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат проводиться за умовами неодержання пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат.

Аналогічні норми містяться у пункту 14-2 Розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону № 1058, яким визначено, що громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсій проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та російської федерації, неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації підтверджується повідомленням про е органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.

Оскільки за життя отримувач пенсійних виплат ОСОБА_3 до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплати пенсії, в тому числі з повідомленням про неодержання пенсій від органів пенсійного забезпечення російської федерації не звертався, тому поновити виплату пенсії після її зупинення немає законних підстав.

На підставі заяви від 07.04.2025 та відповідних документів, наданих позивачем до територіального відділу обслуговування громадян (сервісного центру), Головним управлінням в червні 2025 року нарахована та виплачена недоотримана пенсія померлого ОСОБА_3 за період з 01.08.2022 по ІНФОРМАЦІЯ_4 на поточний рахунок, відкритий в установі банку, у сумі 40101,50 грн.

Отже, недоотримана пенсія ОСОБА_3 виплачена в повному обсязі (суми фактично нараховані померлому ОСОБА_3 за період з 01.08.2022 по 30.04.2023), а тому, у зв`язку з вищезазначеним, недоотримані кошти відсутні.

За викладених обставин, вважають, що орган Пенсійного фонду діяв в межах своїх повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

08.09.2025 відповідачем подано до суду додаткові пояснення у справі, в яких Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області заперечує проти відшкодування витрат на правову допомогу, вказуючи, що позивачем відповідачу не були надіслані докази щодо розміру понесених таких витрат. Відповідач звертає увагу суду, що така категорія справ є поширеною, а отже не потребує значних зусиль та витрат при здійсненні професійної правничої допомоги. Враховуючи предмет спору, а також те, що дана справа є справою незначної складності, яка не потребує від адвоката значного об`єму наданих послуг, не надсилання доказів понесених позивачем витрат на правову допомогу, відповідач вважає вимогу позивача про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн. такою, що є неспівмірною зі складністю даної справи, а отже такі витрати не підлягають задоволенню.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, представник позивачаадвокат Бойко О.В. направила письмову заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує, просила задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, представник Головного УПФУ у Запорізькій області звернувся до суду з заявою про розгляд справи без участі представника, підтримує відзив та просить у позові відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області з дислокацією у м. Пологи та отримував пенсію за віком, призначену відповідно доЗакону № 1058.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 виданим 28.09.2024 Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 361.

Виплату пенсії ОСОБА_3 з 01.05.2024 було призупинено у зв`язку з тривалою неоплатою відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 закону № 1058.

ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 22.06.1966 року виконкомом Тарасівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, актовий запис №26 та свідоцтвом про укладання шлюбу, виданим 02.02.1985 року виконкомом Тарасівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, актовий запис № 2, згідно якого ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори Небосенко О.А., спадкова справа № 165/2024, зареєстровано в реєстрі за № 1-280 від 02.04.2024, спадкоємцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 є його дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на спадщину яка складається з недоотриманої пенсії у розмірі 86651,41 грн., яка належить спадкодавцю на підставі довідки № 0800-0401-8/4211 від 14.01.2025, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

У червні 2025 року на поточний рахунок належний позивачу відповідач перерахував грошові кошти в якості недоотриманої за життя ОСОБА_3 пенсії за період з 01.08.2022 по 30.04.2023 у розмірі 40101,50 грн., що підтверджується довідкою АТ «ПриватБанк» від 04.08.2925.

У виплаті грошових коштів суми недоотриманої пенсії у розмірі 44549,91 грн., відповідачем було відмовлено ОСОБА_1 .

Аналізуючи вказані докази, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_3 , у склад спадкового майна входить недоотримана пенсія у розмірі 84651,41 грн. (загальний розмір недоотриманої пенсії за життя пенсії), сума якої нарахована та підтверджена відповідачем та яка частково виплачена відповідачем у сумі 40101,50 грн.

Частиною 1ст. 2 ЦПК Українипередбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідност. 12 ЦПК України,цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України,суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3статті 129 Конституції Українивизначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,всі судові процедури повинні бути справедливими.

Конституцією України(стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно доЗакону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першоюстатті 316 ЦК Українипередбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно достатті 328 ЦК України,право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно достатті 1216 ЦК України,спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1219 ЦК Українипередбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами, право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбаченістаттею 608 цього Кодексу.

Відповідно дост. 1227 ЦК України,суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Верховний Суд у постанові від 23.02.2022 у справі № 428/10113/20 вказав таке: «Тлумаченнястатті 1227 ЦК Українисвідчить, що: цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченоїЦК Українипроцедури оформлення спадщини; право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227ЦК України непоширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положеньстатті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

За правилами ч. 5ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до частини першоїстатті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»,нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що дана норма розповсюджується на правовідносини з приводу виплати нарахованих сум пенсії, але своєчасно не отриманих пенсіонером з власної вини та не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Відповідно достатті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»,сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другійстатті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи неї проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Положення частин другої, третьоїстатті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь- яких часових обмежень.

Таким чином, змістстатті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»узгоджується зі змістомстатті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Зміст вказаних вище норм узгоджується з положеннямиЗакону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині 1 статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Статтею 386 ЦК Українивстановлені засади захисту права власності та передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дії, які можуть порушити його право або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Правовий аналіз статей1218,1219,1227 ЦК Українисвідчить про те, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16-ц).

Відтак, позивачем доведено належними та допустимими доказами, що нарахована, але не отримана за життя ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , пенсія у розмірі 84651,41 грн. входять до складу спадкового майна, яке залишилося після його смерті, а позивач ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом набула право власності на вказані грошові кошти, а тому має право на отримання недоотриманої за життя її батька пенсії у розмірі 84651,41 грн. (загальний розмір недоотриманої пенсії за життя пенсії), але з урахуванням виплаченої частини (40101,50 грн.) - має право на отримання недоотриманої за життя ОСОБА_3 пенсії у сумі 44549,91 грн.

Твердження відповідача про те, що пенсіонеру ОСОБА_6 з 01.05.2023 виплата пенсії була призупинена, не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до матеріалів справи, а саме у свідоцтві про право на спадщину за законом, виданому 02.04.2025 державним нотаріусом, яке в контексті положеньст. 66 Закону України «Про нотаріат»є процесуальним нотаріальним актом, що засвідчує перехід права власності на майно спадкодавця до спадкоємця та є для спадкоємця основним правовстановлюючим документом, у якому зазначено, що ОСОБА_1 успадкувала право на недоотриману пенсію у сумі 84651,41 грн., належних спадкодавцеві на підставі довідки № 0800-0401-8/4211 від 14.01.2025, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

На час розгляду справи свідоцтво про право на спадщину зазакономнедійсним не визнано, неоспорене та є чинним, доказів визнання його недійсним чи внесення до нього змін відповідачем не надано. За таких обставин, сума недоотриманої пенсії, яка увійшла до складу спадщини, відповідає сумі, визначеній нотаріусом у свідоцтві про право на спадщину, яка становить 84651,41 грн. (загальний розмір недоотриманої пенсії за життя пенсії). Тому з урахуванням сплаченої частини (40101,50 грн.) ОСОБА_1 має право на виплату недоотриманої за життя ОСОБА_3 пенсії у сумі 44549,91 грн.

Суд зазначає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України). Тому сума пенсії, що належала спадкодавцю і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, увійшла до складу спадщини та позивач, прийнявши спадщину, має право на виплату цієї суми в повному обсязі.

Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна.

Верховний Суд у постанові від 06.07.2020 у справі № 750/8819/19, зауважив, що дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України з вимогою про виплату нарахованої за життя спадкодавця пенсії не впливає на розмір виплат та не надає органам Пенсійного фонду України права на обмеження цих виплат.

Тим самим відповідач порушує право власності позивача на вказану суму грошей, яке підлягає судовому захисту способом примусового виконання обов`язку в натурі, тобто стягнення її на користь позивача. При цьому суд зауважує, що право обирати спосіб отримання коштів на підставі свідоцтва про право на спадщину належить позивачу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 377/612/17 від 06.02.2019.

Слід зазначити, що вказана справа розглядається в порядку цивільного судочинства, стосується спадкових прав позивача та захисту його права власності на спадкове майно, а не зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення, а тому стягнення з Головного управління ПФУ в Запорізькій області грошової суми, успадкованої позивачем після смерті ОСОБА_3 , є ефективним захистом порушених прав та інтересів позивача.

Враховуючи, що позивач має право як спадкоємець на отримання нарахованих, але не виплачених сум пенсії, які входять до складу спадщини і не були отримані спадкодавцем за життя, проаналізувавши у сукупності надані докази, а також беручи до уваги те, що згідно ст.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом і доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимогст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст.10,12,13,76-81,89,141,263-265,352,354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про стягнення не виплаченої недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії у розмірі 44549 (сорок чотири тисячі п`ятсот сорок дев`ять) грн. 91 коп., що належала спадкодавцю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнуваньз Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення судового рішення, апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 04.11.2025.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 20490012, адреса: 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б.

Суддя В.О. Макаров