Рішення № 131495766, 16.10.2025, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1811/25

Провадження № 2/376/1158/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2025 року Сквирський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Батовріної І.Г., за участю секретаря судових засідань Гіптенко Є.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначено, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 02.01.2025 року було укладено договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73943228, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхомвикористання позичальником одноразового ідентифікатора.

Відповідно до п. 2.2. договору сторони визначили, що сума кредиту 11500 грн., строк кредитування/строк договору 30 днів, процентна ставка/день 0,250%, комісія за надання кредиту 15 % від суми наданого кредиту, що у гривневому еквіваленті складає 1725 грн., процентна ставка за понадстрокове користування позикою (пеня) на день становить 4,0% в день.

Товариство умови договору виконало та надало позичальнику кошти, які останній мав повернути, проте свої зобов`язання не виконав.

Внаслідок не виконання зобов`язання відповідачем, утворилась заборгованість за договором № 73943228 від 02.01.2025 р., яка становить 19607,5 грн. та складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 11 500 грн., суми заборгованості за відсотками за користування в розмірі 862,5 грн., суми заборгованості по відсоткам за понадстрокове користування у розмірі 5520 грн. та суми заборгованості за комісією у розмірі 1725 грн..

Враховуючи викладене, представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за договором на суму 19607,5 грн. та судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 28.07.2025 р. провадження у вказаній справі відкрито та постановлено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив та не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу вимог ч. 8ст. 178 ЦПК Українисуд вирішує справу за наявними у справі матеріалами.

Згідно з вимогами ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, не подав відзив і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач повторно в судове засідання не з`явився, а позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи та перевіривши їх доказами, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 02.01.2025 року було укладено договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73943228 (а.с. 7-13).

Відповідно до п. 2.2.1 сума кредиту 11500,00 грн..

Згідно з п. 2.2.2. строк кредитування/Строк договору 30 днів.

Відповідно до п. 2.2.3. процентна ставка/день 0,250 % день (фіксована).

Згідно з п. 2.2.4 комісія за надання кредиту 15,00 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1725,00 грн..

Відповідно до умов договору дата повернення кредиту 31.01.2025 року. Проценти за понадстрокове користування кредитом 4,00 % день.

Договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73943228 від 02.01.2025 року було підписано ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором 42730 (а.с. 13 зворот).

Також відповідач підписав додаток № 1 до договору про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73943228 від 02.01.2025 року, у якому міститься таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 14).

Окрім того ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором 03751 було підписано паспорт споживчого кредиту, у якому міститься основна інформація щодо кредиту (а.с. 15-16).

Відповідно до довідки АТ «Таскомбанк» № 23030/47.1 від 13.06.2025 про підтвердження платежу, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надало відповідачу у власність грошові кошти (позику) в сумі 11 500,00 грн., перерахувавши кошти на банківський рахунок відповідача ОСОБА_1 шляхом перерахування на картковий рахунок котрий надано Позичальником та міститься в реквізитах договору, а саме: № НОМЕР_1 , номер платежу: 8FE37D4F-EEF3-4377-B2FE-2309D26A291B від 02.01.2025 (а.с. 25).

Згідно з розрахунком боргу за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73943228 від 02.01.2025 року станом на 12.05.2025 року непогашена заборгованість становить 19607,5 грн. та складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 11 500 грн., суми заборгованості за відсотками за користування в розмірі 862,5 грн., суми заборгованості по відсоткам за понадстрокове користування у розмірі 5520 грн. та суми заборгованості за комісією у розмірі 1725 грн. (а.с. 27-29).

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис»за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

ПоложенняЗакону України «Про електронну комерцію»передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно достатті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями525,526 ЦК Українивстановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.

Відповідно до укладеного між сторонами договору та статей 1049, 1050 та 1054ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Статті527,530 ЦК Українизазначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до частини 1статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідноз статтею 599 Цивільного Кодексу Українизобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, аст. 615 Цивільного Кодексу Українивстановлює, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач умови укладеного договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73943228 від 02.01.2025 року не виконував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 19607,5 грн..

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 вказано, що Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Наявність вищевказаної заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком, який перевірений судом на предмет його правильності та повноти.

Тому, згідно з ст. 611 ЦК України вимоги позивача, про стягнення коштів, підлягають до задоволення, оскільки відповідачем були порушені умови зобов`язання, обумовлені договором.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Будь-яких відомостей та доказів на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять.

Відповідач відзив з відповідними доказами із запереченнями проти позову та в спростування доводів позивача до суду не подав.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючі наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості у заявленому позивачем розмірі, що виникла внаслідок порушення кредитних зобов`язань відповідачем.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Слід також зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, а також те, що заявлені позивачем витрати у сумі 7 100,00 грн. є співмірними із складністю цієї справи, наданим представником обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 7 100, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача стягуються судові витрати в розмірі сплаченого судового збору 3028,00 грн.

На підставі приведеного вище, керуючись ст.ст.11, 526, 610, 611, 625, 627,634, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 12, 76 81, 258, 259, 264 265, 268, 274-279, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» місцезнаходження: м. Київ, пл. Арсенальна, 1Б; код ЄДРПОУ 39861924, заборгованість за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73943228 від 02.01.2025 року, яка становить 19607,5 грн. та складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 11 500 грн., суми заборгованості за відсотками за користування в розмірі 862,5 грн., суми заборгованості по відсоткам за понадстрокове користування у розмірі 5520 грн. та суми заборгованості за комісією у розмірі 1725 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» місцезнаходження: м. Київ, пл. Арсенальна, 1Б; код ЄДРПОУ 39861924, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» місцезнаходження: м. Київ, пл. Арсенальна, 1Б; код ЄДРПОУ 39861924, витрати на правову допомогу у розмірі 7100,00 грн..

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І.Г. Батовріна