Рішення № 131489703, 04.11.2025, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 180/1885/25

2/180/944/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2025 р. м.Марганець

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Хомченко С.І.,

з секретарем судового засідання Меньшиковою А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Марганець в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до акціонерного товариства «Марганецький гірничо збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бардадим О.К., звернувся з позовом до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що вінпрацював в шкідливих умовах на підприємстві відповідача, внаслідок чого захворів напрофесійні захворювання. Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 27.08.2025 року у зв`язку професійним захворюванням йому встановлено 60% втрати працездатності та третю групу інвалідності. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров`я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що його постійно турбує фізичний біль, погане самопочуття, порушення душевної рівноваги, потреба у постійному стаціонарному лікуванні. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в сумі 243000,00 грн., яку просив стягнути з відповідача.

16вересня 2025року судомпостановлена ухвалапро відкриттяпровадження тапризначення розглядув порядкуспрощеного провадження без повідомлення сторін.

07 жовтня 2025 року відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог позивача до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди. Зазначив, що позивач залишив поза увагою та не повідомив суд про те, що 03 липня 2025 року між АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" та ОСОБА_1 було укладено Договір про добровільне відшкодування моральної шкоди, відповідно до якого 07.07.2025р. АТ Марганецький ГЗК добровільно сплатило позивачу грошові кошти в сумі 10 000,00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, яка була завдана втратою здоров`я внаслідок виявлених професійних захворювань.

Відповідно до умов зазначеного Договору ОСОБА_1 оцінив моральну шкоду від втрати здоров`я внаслідок виявлених вищевказаних захворювань, отриманих під час роботи у шкідливих умовах в АТ «Марганецький ГЗК» в розмірі, яка в ньому зазначена (в загальному розмірі 12 987,01 грн.), а АТ «Марганецький ГЗК» відповідно до погоджених сторонами договірних умов, відшкодовує моральну шкоду - одноразово.

Крім того, з оціненої позивачем моральної шкоди в розмірі 12 987,01 грн., «Марганецький ГЗК» відповідно до вимог чинного законодавства утримало та перерахувало до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. При цьому, сторони погодили, що при виконанні АТ Марганецький ГЗК усіх своїх зобов`язань за договором, - моральна шкода пов`язана з втратою здоров`я внаслідок виявлених захворювань позивача внаслідок роботи у шкідливих умовах в АТ Марганецький ГЗК - вважається відшкодованою йому у повному обсязі.

Відповідно до п.6 Договору, АТ Марганецький ГЗК та позивач підтвердили, що договір вчинений добровільно, не під впливом помилки, обману, насильства,і спрямований на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ним, а значення, умови та правові наслідки укладеного правочину сторонам однаково зрозумілі і у сторін відсутні заперечення щодо кожної з умов цього договору, - про що і зазначено в самому Договорі, який скріплений підписами обох сторін без жодних зауважень та заперечень один до одного. Волевиявлення обох сторін при укладанні договору було вільним та відповідало їх внутрішній волі. Сторони також підтвердили, що домовились і не мають жодних зауважень, доповнень або суперечностей один до одного відносно умов даного договору.

На виконання умов Договору, 07.07.2025р. АТ «Марганецький ГЗК» відшкодував позивачу моральну шкоду, пов`язану з втратою здоров`я внаслідок виявлених захворювань, шляхом перерахування грошових коштів в сумі 10 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією, копія якої додається.

Отже, Відповідач добровільно та на підставі вищевказаного Договору від 03.07.2025р відшкодував Позивачу моральну шкоду в повному обсязі в загальному розмірі 10 000,00 грн..

Таким чином, до звернення Позивача до суду, вищевказаний Договір від 03.07.2025р. про добровільне відшкодування моральної шкоди, виконаний АТ "МГЗК" в повному обсязі та за результатами його виконання моральна шкода відшкодована позивачу в повному обсязі.

Вважають, що, у відповідності до ч.5 ст.23ЦК України позивач позбавлений права повторно звертатися за відшкодуванням моральної шкоди.

16 жовтня 2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч.2ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Дослідивши письмові докази по справі, давши їм оцінку в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно до ст.ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Статтею 13ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Згідно положень статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Згідно ч.1 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з Відкритим акціонерним товариством Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", правонаступником якого на даний час є Акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", що підтверджується копією трудової книжки.

За час роботи на даному підприємстві він отримав хронічні професійні захворювання, які обумовлено умовами в яких він працював.

Згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №74/25/1873/В від 27 серпня 2025 рок ОСОБА_1 первинно встановлено ступінь втрати професійної в розмірі 60% та встановлено третю групу інвалідності.

Виходячи з медичних висновків, Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання позивача Форма П-4, суд прийшов до висновку про те, що у зв`язку з небезпечними умовами праці, низьким рівнем техніки безпеки та впливом комплексу виробничих шкідливих факторів на підприємстві, позивач отримав професійні захворювання.

Відповідно до ст.1Гірничого ЗаконуУкраїни до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, пов`язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничо-геологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров`я їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди, гірничі удари, обвалення, самозаймання гірничих порід, затоплення гірничих виробок тощо).

Згідно зі ст.38Гірничого законуУкраїни до обов`язків гірничого підприємства відноситься відшкодування шкоди, завданої фізичній особі, безпека гірничих робіт, охорона праці та довкілля, додержання встановлених нормативів у сфері проведення гірничих робіт, правил безпеки, правил технічної експлуатації та єдиних правил безпеки при підривних роботах.

За таких обставин, з огляду на вище зазначені норми Законів, під час судового розгляду доведено, що позивачу спричинено моральну шкоду, у зв`язку з ушкодженням здоров`я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у позивача професійного захворювання.

Право на компенсацію за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення йому стійкої втрати працездатності вперше висновком медико-соціальної експертної комісії (дана правова позиція знайшла своє відображення в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11 травня 2016 року по справі № 6-3149цс15).

У зв`язку з вищевикладеним, суд не бере до уваги посилання відповідача на укладений між сторонами договір від 03 липня 2025 року про відшкодування моральної шкоди, оскільки його було укладено до встановлення у позивача стійкої втрати працездатності вперше рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи 27 серпня 2025 року.

Внаслідок втрати професійної працездатності, у позивача наявна моральна шкода, оскільки він відчуває фізичний біль та душевні страждання, погіршилися його здібності, переживання викликані наслідками професійного захворювання, він втратив професійну працездатність, позбавлений можливості реалізації своїх здібностей, змушений постійно приймати лікарські препарати, постійно відчуває наслідки професійного захворювання, що свідчить про заподіяння позивачу моральної шкоди.

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до частини другої статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Стаття 173 КЗпП України закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно абзацу 9 пункту 5 Рішення Конституційного Суду України №20-рп/2008 від 08.10.2008 року, положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу І Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до вказаного закону. Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167ЦКУкраїни та ст.237-1КЗпПУ їм надано право відшкодувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавством розподіл обов`язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам ст.22 Конституції України.

Частиною першої статті 237-1КЗпПУкраїни передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до статті 23ЦКУкраїни особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Тому, вирішуючи питання про розмір завданої позивачу моральної шкоди, суд враховує значні тяжкі зміни його життєвих зав`язків, ступінь втрати ним професійної працездатності, глибину фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого та позбавлення його можливості їх реалізації, тривалість та характер моральних переживань, що пов`язані з перенесенням позивачем фізичного болю, необхідністю вжиття додаткових зусиль для організації свого життя у зв`язку зі ушкодженням здоров`я, інших обставин справи, з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 120 000 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави повинно бути стягнено судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст.12,76-78,246,258,263-268,430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства«Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 120000 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства«Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Марганецький міський суд Дніпропетровської області в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: С. І. Хомченко