Ухвала суду № 131489333, 04.11.2025, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/8706/25

1-кс/212/1111/25

УХ ВА ЛА

04 листопада 2025 року м. Кривий Ріг

Слідчий суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши в дистанційному режимі клопотання слідчого СВ Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12025052150000798 від 09 липня 2025 року за частиною 4 статті 408 КК України у виді тримання під вартою до підозрюваного

ОСОБА_4 , який 28 жовтня 2001 року народився у селі Вишневе, Дніпропетровської області, громадянина України, раніше не судимого, здобув середню спеціальну освіту, неодружений, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, стрілець-санітар 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти НОМЕР_1 стрілецького батальйону, військової частини НОМЕР_2 , солдата, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді звернувся слідчий СВ Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 з вищезазначеним клопотанням, в обґрунтування якого зазначено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, за ознаками дезертирства, тобто самовільного залишення місця служби, з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, був оголошений у розшук, що дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб, з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також, у разі обрання альтернативного запобіжного заходу у виді застави просить визначити заставу у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В судовому засіданні прокурор на задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наполягав, просив задовольнити з підстав, викладених в клопотанні.

Підозрюваний не заперечував проти клопотання слідчого, підтвердив обґрунтованість підозри. Одночасно просив не утримувати його на гауптвахті, оскільки він хоче звільнитися через молодий вік з військової служби (24 роки). Зазначив, що брав участь у відсічі військової агресії з лютого 2022 року.

Захисник заперечив проти задоволення клопотання, просив врахувати наявність міцних соціальних зв`язків і визначити мінімальний розмір застави.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання,слідчий суддя приходить до такого висновку.

Відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР 30.06.2025 року за № 12025052150000798, за правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 408 КК України.

Про підозру від 30.06.2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України ОСОБА_4 повідомлено 04.11.2025 року об 02.03 годині.

Ухвалою слідчого судді від 02.09.2025 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

04.11.2025 о 02.02 годині ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 191 КПК України.

Копію клопотання та доданих матеріалів підозрюваний отримав 04.11.2025 року о 03:08 годині.

Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор в судовому засіданні довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, наявності достатніх даних, що існує ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування або суду, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, та про те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція статті 408 ч. 4 КК України передбачає покарання до дванадцяти років позбавлення волі.

При цьому, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 408 КК України підтверджується допитами свідків, матеріалами службового розслідування та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.

Також, слідчий суддя враховує, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу, оскільки факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Отже, незалежно від подальшої юридичної кваліфікації дій підозрюваного, на сьогодні є достатні підстави стверджувати, що ОСОБА_4 може бути причетним до інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 408 КК України.

Також, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбаченихстаттями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5частини першої цієї статті.

Таким чином, з урахуванням особи ОСОБА_4 , який підозрюється у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, не судимий, має зареєстроване місце проживання, не одружений, не має неповнолітніх дітей, не має офіційних джерел доходу, з метою запобігти спробам ухилитися від слідства або суду,незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні,слідчий суддя вважає необхідним обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

При цьому суд зауважує, що заявлені прокурором ризики вчинення іншого кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, є необґрунтованими, і в судовому засіданні прокурором не доведено їх існування.

Відповідно до висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 19 червня 2024 року у справі № 7-р(II)/2024, частина шоста статті 176 КПК України визнана такою, що відповідає Конституції України (є конституційною), не суперечить статтям 3, 8, частинам першій, другій статті 29, частині першій статті 55, частині першій статті 62, частині першій статті 64 Конституції України, оскільки ця норма Кодексу забезпечує посилені гарантії захисту конституційного права на свободу та особисту недоторканість особи від свавільного втручання, що їх визначено частиною другою статті 29 Конституції України.

При цьому, Конституційним Судом України наголошено про те, що під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 КПК є можливість, за певних підстав та обставин, визначених статтями 177 та 178 Кодексу, застосувати заставу як більш м`який запобіжний захід, а отже за частиною шостою статті 176 Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід.

Абзацом 8 ч. 4 ст.183 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України.

Отже, визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та її розміру у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченою ст. 408 КК України є дискреційним повноваженням суду.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, щопідозрюваний має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, з урахуванням зазначених обставин до підозрюваного можливо визначити розмір застави, який належним чином гарантуватиме виконання ним процесуальних обов`язків та покласти на нього відповідні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Щодо розміру застави, суд виходить з того, що за визначенням, що міститься у ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Частиною четвертою ст. 182 КПК установлено, що розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави для різних категорій кримінальних правопорушень (злочинів) визначений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, та з-поміж інших, щодо осіб, підозрюваних у вчиненні особливого тяжкого злочину, встановлений у розмірі відвісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Застава в жодному разі не виконує функції покарання особи або ж відшкодування збитків, обрання цього заходу не означає доведення її вини, натомість її розмір повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в такому випадку перетворилося б на безальтернативне.

У рішенні у справі «Істоміна проти України» від 13.01.2022 (заява 23312/15)Суд вважав, що, зосереджуючись на розмірі шкоди, не здійснивши ретельної оцінки всіх відповідних факторів, у тому числі її спроможність сплатити визначений розмір застави, і відсутність задовільного пояснення, чому застава була визначена у такому надзвичайно великому розмірі, національні суди не дотрималися зобов`язання навести відповідне та достатнє обґрунтування для своїх рішень про визначення розміру застави, як вимагає пункт 3 статті 5 Конвенції.

Таким чином, з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 з урахуванням особи підозрюваного, його майнового стану, достатнім розміром застави для забезпечення завдань кримінального провадження може бути сума у виді 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 302 800 гривень.

Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 184, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_9 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів,з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 , який рахувати з моменту затримання 04 листопада 2025 року 02:02 години.

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 302 800 гривень, яка може бути внесена в будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, рахунок UA158201720355229002000017442, відкритий в ДКСУ м. Київ (МФО 820172 ).

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду у кримінальному провадженні за першою вимогою залежно від стадії провадження;

- не відлучатися із населеного пункту де він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з свідками у цьому кримінальному провадженні.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали становить до 31 грудня 2025 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1