Рішення № 131485302, 28.10.2025, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2831/25

Провадження № 2-о/466/208/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2025 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Ковальчука О.І.

з участю секретаря Пилипців О.-І.І.

представника заявника Феник Л.М.

справа №466/2831/25

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за заявою Львівської міської ради, заінтересована особа Третя Львівська державна нотаріальна контора про визнання спадщини відумерлою

встановив:

26.03.2025 року міський голова Садовий А.І. звернувся до суду з заявою в інтересах Львівської міської ради про визнання спадщини відумерлою, в якій просить визнати спадщину на квартиру АДРЕСА_1 відумерлою.

В обґрунтування заяви покликається на те, що квартира АДРЕСА_1 , належала на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відповідно до свідоцтва про право власності від 08.07.2008 року, виданого управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради на підставі наказу від 08.07.2008 року №1291-Ж-Ш.

Квартира складається з однієї кімнати житловою площею 11,7кв.м., загальна площа 17,9кв.м. В спільному користуванні: коридор площею, 1,7 кв.м., коридор площею 20,0 кв.м., вестибюль площею 13,2 кв.м., балкон,0,7 кв.м, кухня площею 9,1 кв.м., вмивальня площею 5,5 кв.м., вбиральня площею 3,8 кв.м., душова площею 1,1 кв.м. коридор площею, 1,6 кв.м., сушка площею, 8,0 кв.м.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.06.2006 року №672 надано статус житлового будинку АДРЕСА_2 .

Ухвалою Львівської міської ради від 22.02.2007 року №563 прийнято у власність територіальної громади м. Львова відомчий житловий будинок на АДРЕСА_2 .

Відповідно до інформації, наданої Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 17.01.2025 року за №4427, що згідно інвентаризаційних матеріалів ОКП ЛОР БТІ та ЕО станом на 29.12.2012 року квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право власності на квартиру, виданого управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради на підставі наказу від 08.07.2012 за №1291-Ж-Ш.

Відповідно до Інформації відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції від 14.12.2024 №1602/33.20-108, згідно здійсненої перевірки, виявлено актовий запис - про смерть №6737 від 07.11.2022 року складений на громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до інформації, наданої Львівським комунальним підприємством «Муніципальна обрядова служба» від 09.12.2024 року, захоронення тіла ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснювалося за кошти місцевого бюджету на підставі клопотання КЗ ЛОР Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи ( м. Львів, вул. Пекарська,61).

Згідно книги реєстрації поховань на Голосківському кладовищі Сиротюк Людмила Іванівна похована 10.11.2022 року на полі №45-Б.

ОСОБА_1 знята з реєстрації 16.01.2025 року, відповідно до інформації Шевченківської районної адміністрації від 30.01.2025 за №4-36-1151.

Згідно інформаційної довідки Львівського комунального підприємства «Балатон- 409» від 04.02.2025 року №0117/11, квартира АДРЕСА_1 - приватизована, складається з однієї кімнати житловою площею 11,7кв.м. в спільному користуванні кухня, коридор, комунальні вигоди з квартирами АДРЕСА_3 .

Після смерті ОСОБА_1 залишилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , але ніхто з спадкоємців не реалізував свого права на спадкування та не прийняв спадщину.

За приписами ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Крім цього слід зазначити, що ч.3 ст.1277 Цивільного кодексу України, передбачено, що спадщина, визнана судом відумерлою, переходить до територіальної громади за місцем знаходження майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна.

У Львівської міської ради відсутні відомості про те, чи подана заява про прийняття спадщини на квартиру АДРЕСА_1 та чи відкрита спадщина.

Враховуючи факт неприйняття спадкоємцями спадщини, а також спливу одного року з часу відкриття спадщини, просить заяву задовольнити.

В судовому засіданні представник заявника заяву підтримала повністю, давши пояснення аналогічні тим, що викладені в поданій до суду заяві. Просила заяву задовольнити. В останнє судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву, в якій підтримує вимоги в повному обсязі та просять суд розглядати справу у її відсутності, а тому суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи без їх участі, щодо розгляду заяви покладається на розсуд суду.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Заслухавши пояснення представника заявника, з`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно із п.8 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.

З матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності, на підставі Свідоцтва про право власності від 08.07.2008 року, виданого управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради на підставі наказу від 08.07.2008 року №1291-Ж-Ш належала ОСОБА_1 , що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» 07.08.2008 року (а.с.5-6).

Згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 14.10.2024, квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності, на підставі Свідоцтва про право власності від 08.07.2008 року, виданого управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради на підставі наказу від 08.07.2008 року №1291-Ж-Ш, зареєстрована за ОСОБА_1 (а.с.7).

Квартира складається з однієї кімнати житловою площею 11,7 кв.м., загальна площа 17,9 кв.м.

В спільному користуванні: коридор площею, 1,7 кв.м., коридор площею 20,0 кв.м., вестибюль площею 13,2 кв.м., балкон,0,7 кв.м, кухня площею 9,1 кв.м., вмивальня площею 5,5 кв.м., вбиральня площею 3,8 кв.м., душова площею 1,1 кв.м. коридор площею, 1,6 кв.м., сушка площею, 8,0 кв.м.

Згідно інформаційної довідки Львівського комунального підприємства «Балатон- 409» від 04.02.2025 року №0117/11, квартира АДРЕСА_1 - приватизована, складається з однієї кімнати житловою площею 11,7кв.м. в спільному користуванні кухня, коридор, комунальні вигоди з квартирами АДРЕСА_3 (а.с.11).

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.06.2006 року №672 надано статус житлового будинку АДРЕСА_2 (а.с.25).

Ухвалою Львівської міської ради від 22.02.2007 року №563 прийнято у власність територіальної громади м. Львова відомчий житловий будинок на АДРЕСА_2 (а.с.26).

Відповідно до Інформації відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції від 14.12.2024 №1602/33.20-108, згідно здійсненої перевірки виявлено актовий запис - про смерть №6737 від 07.11.2022 року складений на громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

З інформації, наданої Львівським комунальним підприємством «Муніципальна обрядова служба» від 09.12.2024 року вбачається, що захоронення тіла ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснювалося за кошти місцевого бюджету на підставі клопотання КЗ ЛОР Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи ( м. Львів, вул. Пекарська,61). Згідно книги реєстрації поховань на Голосківському кладовищі Сиротюк Людмила Іванівна похована 10.11.2022 року на полі №45-Б (а.с.9).

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 знята з реєстрації 16.01.2025 року у зв`язку зі смертю, що підтверджується відповіддю Шевченківської районної адміністрації від 30.01.2025 за №4-36-1151 та Витягом №1 від 07.02.2025 про знятих з реєстрації у житловому приміщенні/будинку осіб (а.с.10, 24).

Отже, після смерті ОСОБА_1 залишилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , але ніхто з спадкоємців не реалізував свого права на спадкування та не прийняв спадщину. Вказане встановлено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру, виданою Третьою львівською державною нотаріальною конторою 26.05.2025 року (а.с.38-39).

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК Україна).

Згідно з частиною першою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

За правилами статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За правилами частин першої, третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Відумерлою є спадщина, визнана такою на підставі встановлення судом існування (чи не існування) кількох юридичних фактів: факту смерті спадкодавця, відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від спадщини, неприйняття спадкоємцями спадщини чи відмови від її прийняття, дотримання органом місцевого самоврядування відповідної процедури.

Суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону (стаття 338 ЦПК України).

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.02.2023 у справі №712/14171/21, від 22.04.2024 у справі №205/5655/21 та від 17.07.2024 у справі №522/1364/20.

За приписами ч.3 ст.140 Конституції України, місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно з ч.1 ст.143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною першою ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Львівська міська рада є органом місцевого самоврядування, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, враховуючи, що після смерті ОСОБА_1 відсутні спадкоємці, які у встановленому законом порядку прийняли спадщину, а також те, що з часу відкриття спадщини минуло більше одного року, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення вимог заявника, шляхом визнання спадщини відумерлою на підставі статті 338 ЦПК України та передачі квартири у власність територіальної громади м.Львова.

Щодо судового збору, слід зазначити таке.

За приписами ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п.15-1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» органи місцевого самоврядування звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях за подання заяви про визнання спадщини відумерлою, відтак судові витрати у даній справі слід компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-83, 89, 258-259, 293, 337, 338 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

заяву задовольнити.

Визнати спадщину на квартиру АДРЕСА_1 - відумерлою.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Текст рішення складено та підписано 28.10.2025 року.

Суддя О. І. Ковальчук