Єдиний державний реєстр судових рішень
Провадження №2/447/816/25 Справа №447/1312/25
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И
03.11.2025 Миколаївський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Бачуна О.І.
при секретарі Данилів О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
представник позивача звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №2137598 від 16.04.2021 в розмірі 35286,40 грн., судовий збір в сумі 2422,40 та витрати на правову допомогу в сумі 13000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 16.04.2021 між ТзОВ «МАНІФОЮ» та відповідачем в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором укладено договір № 2137598. Відповідно до умов укладеного договору, товариство надало відповідачу кредит в розмірі 11700,00 грн., який відповідач зобов`язалась повернути та сплатити проценти за користування кредитом. 11.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір № 11-08/2021 відповідно до якого ТОВ «Маніфою» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2137598.
23.05.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та позивачем укладено договір № 23/05/24, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» передало (відступило) позивачу право грошової вимоги до боржників, зокрема, до відповідача за кредитним договором № 2137598 від 16.04.2021, заборгованість за яким становила 35286,40 грн., з яких: 11700,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту); 23586.40 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги. Разом з тим, після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором ОСОБА_2 не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попередніх кредиторів. За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за вказаним кредитним договором в загальній сумі 35286,40 грн. та судові витрати.
20.05.2025 представник відповідача адвокат Посікіра Р.Р. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вважає позовні вимоги частково безпідставними. Не заперечує факт укладення кредитного договору №2137598, суму кредиту 11700грн. та строк позики до 16.05.2021року, тобто 30 днів. Вважає неправомірними вимоги щодо сплати процентів за користування кредиту після закінчення строку кредитування, а саме з 16.05.2021року. Не заперечує суму нарахованих відсотків з 16.04.2021року по 16.05.2021року в розмірі 5222,31грн. Представник відповідача посилаючись на практику Верховного Суду, вказує на те, що нарахування відсотків поза межами строку кредитування заборонено, тому вважає незаконною вимогу позивача про стягнення відсотків нарахованих після 16 ттравня 2021року на суму 18364,09грн.
Крім цього, вважає, необґрунтованою вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 13000грн.
Представник позивача надіслала до суду відповідь на відзив в якому зазначила, що відповідач здійснила дії, спрямовані на укладання Договору позики №2137598 шляхом заповнення та підписання одноразовим ідентифікатором. Вказав, що відповідно до умов Договору, проценти за користування позикою нараховуються за фактичну кількість календарних днів користування Позикою з дня надання позики до дня повного погашення заборгованості включно. Також, Договором передбачено нарахування відсотків за фактични й строк користування позикою поза межами 30-денного ( пільгового строку) користування позикою. Вказані умови були погоджені сторонами під час підписання Договору та Додаткової угоди. Під їх підписання відповідач не висловлювала зауважень щодо змісту та умов кредитного договору. ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованості не нараховувало, а звернулося до суду з позовом до відповідача виключно з сумою, яка була передана в рамках підписаного Договору факторингу №11-08/2021. Крім цього, представник позивача зазначив, що заявлена сума стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 13000грн. є належно обґрунтованою та документально підтвердженою.
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 08.05.2025 відкрито провадження по справі. Постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст.178та ч. 5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст.247 ЦПКУкраїни у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено, що 16.04.2021 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «МАНІФОЮ» договір позики №2137598 в електронній формі шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором q52607.
Згідно п. 2.1. Договору позики за цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов`язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору.
Відповідно до п. 2.2. Договору позики позика надається на умовах повернення, платності та строковості в національній валюті України гривні.
Пунктом 2.3. Договору позики встановлені параметри позики: тип позики: короткострокова; мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника;
Відповідно до п.2.3.3 сума позики: 11700.00 грн.
Згідно п.2.4.4. Базова процентна ставка за позикою, фіксована :1,99000% від суми позики за кожен день користування позикою.
Згідно п.2.5. Договору, розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1,01% від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати суми Позики та процентів за користування позикою.
Відповідно до п.3.1.1., проценти за користування позикою нараховуються за фактичну кількість календарних днів користування Позикою з дня надання позики до дня повного погашення заборгованості включно.
16.04.2021року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 було підписано Додаток №1 до Договору позики №2137598, який передбачено розрахунок орієнтовної вартості Позики.
Відповідно до довідки від 06.11.2024, ТОВ «МАНІФОЮ» 16.04.2021 перерахував на картковий рахунок НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 11700,00 грн.
Таким чином, ТОВ «МАНІФОЮ» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вищевказаним договором, здійснивши переказ коштів відповідачу на картковий рахунок.
Однак, згідно матеріалів справи відповідач свої зобов`язання за вказаним договором у строки щодо повернення кредиту не виконала, що підтверджується відомістю про щоденні нарахування та погашення, а також випискою з особового рахунку за кредитним договором №2137598 від 16.04.2021.
Згідно розрахунку заборгованості станом на 16.04.2025 за договором №2137598 від 16.04.2021 заборгованість ОСОБА_1 становить 35286,40 грн., з яких: 11700,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту); 23586,40 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Із копії договору факторингу №11-08/2021 від 11.08.2021, акту приймання-передачі реєстру боржників, витягу з реєстру боржників судом встановлено, що 11.08.20213 було укладено договір №11-08/2021 відповідно до якого ТОВ «МАНІФОЮ» відступило на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2137598 від 16.04.2021.
Із копії договору факторингу №23/05/24 від 23.05.2024, платіжної інструкції, акту приймання-передачі реєстру боржників, реєстру боржників, витягу з реєстру боржників судом встановлено, що 23.05.2024 було укладено договір №23/05/24 відповідно до якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2137598 від 16.04.2021. ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором №2137598 від 16.04.2021.
Відповідачем заперечується розмір нарахованих процентів за користування кредитом, однак не заперечується факт укладення відповідного кредитного договору та отримання кредиту у розмірі 11700,00 грн.
Покликання відповідача є безпідставними, оскільки відповідач не надала суду жодних доказів на спростування факту наявності чи розміру заборгованості. Відповідачем також не надано суду доказів сплати суми тіла кредиту та суми заборгованості по відсоткам.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Положенням ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
За положеннями п. 1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору, що був укладений між первісними кредиторами.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо заявленої вимоги про відшкодування понесених судових, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому з врахуванням наведеного з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12 лютого 2020 року по справі № 648/1102/19, відповідно до якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Так, згідно договору № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року, заявки на надання юридичної допомоги № 291 від 01.03.2025 року, витяг з акту № 7про надання юридичної допомоги від 31.03.2025 року, вбачається, що розмір понесених позивачем витрат у з`язку з розглядом цивільної справи становить 13000, 00 гривень та складається з послуг, а саме складання позовної заяви кількістю 3 год., вартістю 9000, 00 гривень; надання усної консультації з вивчення документів кількістю 2 год., вартістю 4 000, 00 гривень.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 у справі № 927/237/20).
Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19).
Верховний Суд у своїй постанові від 28 червня 2023 року по справі № 369/576/22 зазначив, що суд може з власної ініціативи зменшити розмір витрат на правничу допомогу, застосувавши критерії, визначені у ч.ч. 3, 4, 5, 9 ст. 141 ЦПК України. При цьому це не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони про зменшення розміру таких витрат.
Дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що деякі види робіт мають необґрунтовано завищену вартість.
Як вбачається із згаданих вище документів, предметом наданої професійної правничої допомоги є становить складання позовної заяви кількістю 3 год., вартістю 9000, 00 гривень; усна консультація в кількості 2 год., вартістю 4 000, 00 гривень.
Суд констатує, що даний спір для адвоката є спором незначної складності, відноситься до категорії малозначних справ, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а відтак заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13000, 00 гривень є завищеними порівняно з вартістю послуг з правничої допомоги в таких категоріях спору, оскільки матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, а враховуючи певну кількість кредитних договорів, за якими ТОВ «Факторинг Партнерс» доручає АО «Лігал Ассістанс» надавати юридичну допомогу по захисту його прав, а також усталену судову практику, дана справа є не складною. При цьому, представником жодним чином не мотивована необхідність витрачання значного часу на аналіз документів, які знаходяться в матеріалах справи, ступінь складності та новизни правових питань, досліджених ним.
Отже, керуючись принципами справедливості, виходячи з критерію реальності витрат та розумності їх розміру, тобто відповідністю понесених витрат, складності, обсягу та характеру наданої представником допомоги, а також співмірності цих витрат із ціною позову, конкретних обставин справи, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу, є завищеним і не являється співмірним, обґрунтованим і пропорційним об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а також є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг у аналогічних справах, обсяг наданих представником послуг не відповідає критерію реальності, а відтак суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 4000, 00 гривень, оскільки такий розмір витрат є необхідним і неминучим для позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», яке було змушеним до залучення професійної правничої допомоги Бурдюг Т.В., яка, у відповідності до Єдиного реєстру адвокатів України, є адвокатом, що підтверджується відповідним Свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Керуючись статтями 141, 247, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371 суму заборгованості за договором №2137598 від 16.04.2021 у розмірі 35286 (тридцять п`ять тисяч двісті вісімдесят шість) гривень 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371 судовий збір в розмірі у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, 03150, м.Київ вул. Ґедройця Єжи, 6 офіс 521.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована АДРЕСА_1
Повний текст рішення виготовлено 03.11.2025
Суддя Бачун О. І.
Судове рішення № 131485095, Миколаївський районний суд Львівської області було прийнято 03.11.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 447/1312/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: