Рішення № 131476743, 03.11.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2025 року Чернігів Справа № 620/9189/25

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді БаргаміноїН.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, про визнання протиправними рішення та бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду скарги представника ОСОБА_1 адвоката Ковташа Василя Даниловича на довідку № 6723 військово-лікарської комісії від 28.05.2025 року;

- визнати протиправним рішення Центральної військово-лікарської комісії №59819/16877 від 15.07.2025 року про надіслання скарги представника ОСОБА_1 адвоката Ковташа Василя Даниловича на довідку № 6723 військово-лікарської комісії від 28.05.2025 року за належністю до ІНФОРМАЦІЯ_1 для розгляду та надання відповіді;

- зобов`язати Центральну військово-лікарської комісію розглянути скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ковташа Василя Даниловича на довідку №6723 військово-лікарської комісії від 28.05.2025 року та скасувати довідку ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 №6723 військово-лікарської комісії від 28.05.2025 року про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби;

- зобов`язати Центральну військово-лікарської комісію призначити та провести повторний медичний огляд з метою визначення дійсного ступеня придатності ОСОБА_1 до військової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувані дії ІНФОРМАЦІЯ_3 та Центральної ВЛК, що відображені в листі при направленні скарги за належністю та відповіддю не по суті скарги є протиправними, такими, що порушують права скаржника на розгляд його скарги та прийняті з порушенням процедури, всупереч вимог наказу Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008, Закону України «Про звернення громадян».

Відповідачем, Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України, було подано відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позову, вказала, що звернення позивача, адресоване Центральній військово-лікарській комісії Збройних Сил України, цілком відповідає терміну «скарга» статті 3 Закону України «Про звернення громадян», оскільки представник позивача звернувся в письмовій формі до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, яка є органом військового управління (згідно підпункту 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402). Вказує, що Положенням № 402 не передбачено обов`язку Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України переглядати постанови підпорядкованих військово-лікарських комісій на підставі необґрунтованих звернень (заяв, скарг), які не містять належних доказів про порушення військово-лікарської експертизи.

Позивачем було надано відповідь на відзив, в якій вказав, що ЦВЛК було допущено порушення права позивача на належний, своєчасний розгляд його скарги на довідку ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 , при цьому цей лист від 15.07.2025 фактично є супровідним листом про надіслання скарги для розгляду ІНФОРМАЦІЯ_5 , не містить інформації про результат розгляду скарги по суті, порядок оскарження такого рішення ЦВЛК та не відповідає вимогам Закону України "Про звернення громадян" та Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України 28.12.2016 №735.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 04.09.2025 було відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову; ухвалою суду від 03.11.2025 відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 було повернуто без розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 від 28.05.2025 № 6723 позивачу проведено медичний огляд та визнано позивача придатним до військової служби.

Представником позивача до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України було подано скаргу (вх. № 10966 від 16.06.2025) на вищевказану довідку, в якій просив скасувати постанову військово-лікарської комісії, оформлену довідкою ВЛК № 6723 від 28.05.2025, призначити та провести ОСОБА_1 повторний комплексний медичний огляд з метою визначення дійсного ступеня його придатності до військової служби.

Листом від 15.07.2025 № 59819/16877 Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України зазначену скаргу було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що було повідомлено представника позивача.

Листом від 24.07.2025 № 2/1/3/4836 ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомив представника позивача про відсутність законних підстав для медичного огляду військовослужбовця ОСОБА_1 військовою комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 17 Конституції Українизахист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Згідностатті 65 Конституції Українизахист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, № 26/2025 від 14.01.2025, № 235/2025 від 15.04.2025, № 478/2025 від 15.07.2025, № 793/2025 від 20.10.2025 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.

Згідно з частинами першою, другою статті 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 № 2801-ХІІвійськово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною 2статті 12 Закону України «Про національну безпеку України».

Процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями військовослужбовців Збройних Сил України, врегульована Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 420).

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення № 420 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Пунктом 1.3 глави 1 розділу І Положення № 420 встановлено, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є:

добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України;

аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров`я;

контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи;

контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров`я (установи) та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи;

надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, закладам охорони здоров`я (установам);

визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть;

розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) і Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров`я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання їх на військовій службі;

визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням;

проведення наукової роботи з питань військово-лікарської експертизи;

підготовка кадрів для військово-лікарських комісій;

формування висновку про необхідність забезпечення особи з обмеженнями повсякденного функціонування допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) за формою, наведеною в додатку до Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) або з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року № 321.

Пунктом 2.1 глави 1 розділу І Положення № 420 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання. Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Згідно з пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення № 420 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (ЦВЛК) та ВЛК регіону.

Так, підпунктом 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 420 встановлено, що на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також:

розроблення та участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, посібників, методичних рекомендацій з питань військово-лікарської експертизи;

розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства оборони України та МОЗ України медичних показань для військово-професійного призначення призовників до видів Збройних Сил України, родів військ та за військовими спеціальностями;

розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства оборони України науково обґрунтованих вимог до стану здоров`я військовослужбовців з метою максимального збереження їх на військовій службі, запобігання необґрунтованого їх звільнення із Збройних Сил України за станом здоров`я;

перевірка якості лікувально-профілактичної роботи у цілях військово-лікарської експертизи серед військовослужбовців у військових частинах і закладах охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України;

організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних та резервістів (кандидатів у резервісти);

розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи;

аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи підпорядкованих ВЛК, здійснення контролю за роботою підпорядкованих ВЛК та надання їм методичної і практичної допомоги;

проведення спільно з головними (провідними) медичними спеціалістами та іншими лікарями-спеціалістами аналізу й оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших контингентів, розробка пропозицій для покращення військово-лікарської експертизи;

організація та керівництво науковою роботою з питань військово-лікарської експертизи у підпорядкованих ВЛК;

підготовка та вдосконалення персоналу для ВЛК;

прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України;

проведення спільно з МОЗ України аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, медичного огляду призовників та розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи.

На виконання підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 420 ЦВЛК має право:

оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення;

перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи;

перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах;

перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи;

запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме:

виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів;

особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі запиту оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу);

архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років);

залучати, у разі необхідності, головних медичних фахівців Збройних Сил України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи;

перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) і закладах охорони здоров`я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів;

направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд, військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов`язаних, резервістів;

запитувати від закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи (за необхідності);

надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів та інших осіб;

розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України;

надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).

Підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 420 встановлено право оскарження в судовому порядку рішень, постанов ЦВЛК.

Підпунктом 2.8.1 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення № 420 передбачено, що ВЛК ТЦК та СП створюєтьсяприрайонному (міському) ТЦК та СП. Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісійприТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та Севастопольська міська ВЛК.

Згідно з підпунктом 2.8.3 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення № 420ВЛКТЦК та СПАвтономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського)ТЦК та СП, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону.

На ВЛК районного (міського)ТЦК та СПпокладається оглядгромадянвідповідно допункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛКТЦК та СПпокладається огляд іншихгромадян (підпункт 2.8.4 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення № 420).

У порядку контролю на ВЛКТЦК та СПАвтономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд)осібвідповідно допункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення.У воєнний час перевірка свідоцтв про хворобу з постановами про непридатність до військової служби проводиться за наданими на розгляд з ТЦК та СП медичними документами, а за медичними показаннями - шляхом проведення контрольного медичного огляду перед направленням на затвердження в штатні ВЛК (підпункт 2.8.5 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення № 420).

Як вже зазначалося судом, згідно пункту 1.2 глави 1 розділу I Положення № 420 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до пункту 3.1 глави 3 розділу І Положення № 420 вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов`язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюютьсяЗаконом України «Про звернення громадян», Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962.

Скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначенийЗаконом України «Про звернення громадян»(пункт 3.2 глави 3 розділу І Положення № 420).

Згідно з абзацом третім пункту 3.3 глави 3 розділу І Положення № 420 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим.У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_9 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛКабо у судовому порядку (абзац третій пункту 3.3 глави 3 розділу І Положення № 420).

Отже, законодавством встановлено відповідний порядок оскарження постанов ВЛК, а також розмежовано за адміністративно-територіальним принципом зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи між регіональними ВЛК.

Так судом встановлено, що не погодившись із довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 від 28.05.2025 № 6723, позивач подав скаргу не до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а одразу до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України.

Листом від 15.07.2025 № 59819/16877 Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України зазначену скаргу було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що було повідомлено представника позивача.

Враховуючи те, що скаргу позивачем подано щодо постанови, яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 від 28.05.2025 № 6723, суд висновує, що ЦВЛК мала повноваження для надіслання за належністю скарги позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відтак, протиправність дій Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України відсутня, у зв`язку з чим позовні вимоги до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України задоволенню не підлягають.

Водночас, щодо бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду скарги представника ОСОБА_1 адвоката Ковташа Василя Даниловича на довідку № 6723 військово-лікарської комісії від 28.05.2025 року, то суд зазначає, що наявність у позивача права та відповідно можливості оскаржити довідку ВЛК районних (міських) ТЦК та СП передбачає обов`язок ВЛК при обласному ( ІНФОРМАЦІЯ_10 вчинити дії щодо перегляду такої постанови та прийняття рішення за результатами такого перегляду відповідно до вимог чинного законодавства.

Як вже було встановлено судом, на звернення позивача, листом від 24.07.2025 № 2/1/3/4836 ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомив представника позивача про відсутність законних підстав для медичного огляду військовослужбовця ОСОБА_1 військовою комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно пункту 8 розділу ІІІ Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України рішення про відмову в задоволенні вимог або прохань, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на чинне законодавство і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому вказуються заходи, які вживались органом військового управління, військовою частиною для перевірки цього звернення. Якщо давалася усна відповідь, то складається відповідна довідка, яка додається до матеріалів перевірки звернення.

Разом з тим, як встановлено судом, скаргу від 13.06.2025 (вх. № 10966 від 16.06.2025) на довідку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 від 28.05.2025 № 6723, в якій позивач просив скасувати постанову військово-лікарської комісії, оформлену довідкою ВЛК від 28.05.2025 № 6723, призначити та провести ОСОБА_1 повторний комплексний медичний огляд з метою визначення дійсного ступеня його придатності до військової служби не було розглянуто по суті поставленого питання, не вирішено питання про наявність чи відсутність підстав для перегляду постанови ВЛК.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.02.2021 у справі № 820/5570/16, при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються висновки за результатами медичного огляду, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності такого висновку виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку щодо стану здоров`я лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, зокрема на підставі Положення № 402.

Отже, суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозам позивача, оскільки означені питання є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії.

Разом з тим, судом було встановлено порушення ІНФОРМАЦІЯ_7 процедуру перегляду постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 , оформленої довідкою від 28.05.2025 № 6723.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з метою повного, всебічного захисту прав позивача, позов слід задовольнити частково шляхом визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду скарги ОСОБА_1 від 13.06.2025 (вх. № 10966 від 16.06.2025) на довідку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 № 6723 від 28.05.2025; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_7 розглянути скаргу ОСОБА_1 від 13.06.2025 (вх. № 10966 від 16.06.2025) на довідку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 № 6723 від 28.05.2025 про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частин четвертої та п`ятоїстатті 134 Кодексу адміністративного судочинства Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В силу частин шостої, сьомоїстатті 134 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

За приписами частини дев`ятоїстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно дозаконудосудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостоїстатті 134 Кодексу адміністративного судочинства Україниза наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленимиустатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом даної справи, у розмірі 6000,00 грн. суду було надано копії договору про надання правничої допомоги № 4/25 від 29.05.2025, рахунку № 4/25 від 30.05.2025, платіжної інструкції про сплату 6000,00 грн, ордер.

Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України було подано відзив, в якому заперечувала щодо витрат на правову допомогу, в яких зазначила, що стягнення з Відповідача судових витрат, витрат на правничу допомогу є недоцільним під час правового режиму воєнного стану.

Дослідивши документи та враховуючи предмет спору, суд дійшов висновку, що оскільки понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підтверджені документально та знайшли своє відображення в матеріалах судової справи, є адекватними предмету спору.

Разом з тим, зважаючи на часткове задоволення позову, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн.

Також, за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 242,24 грн.

Керуючись статтями 9, 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (вул. Госпітальна, 16, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 08356179), про визнання протиправними рішення та бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду скарги ОСОБА_1 від 13.06.2025 (вх. № 10966 від 16.06.2025) на довідку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 № 6723 від 28.05.2025.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 розглянути скаргу ОСОБА_1 від 13.06.2025 (вх. № 10966 від 16.06.2025) на довідку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 № 6723 від 28.05.2025 про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1742,24 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03.11.2025.

Суддя Наталія БАРГАМІНА