Ухвала суду № 131467628, 29.10.2025, Вишгородський районний суд Київської області

"29" жовтня 2025 р. Справа № 363/4611/22

УХВАЛА

про залишення позову без руху

29 жовтня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області у складі головуючого судді Баличевої М.Б., секретаря Гриб І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про витребування земельних ділянок,-

встановив:

23.12.2022 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла позовна заява Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне підприємство «Димерське лісове господарство» про усунення перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та шляхом їх повернення.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 26.12.2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

18.01.2023 року до суду від заступника керівника Київської обласної прокуратури І.Грабця надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 26.01.2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 20.06.2023 року, за клопотанням представника відповідачів адвоката Зубрицького О.В., позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Постановою Київського апеляційного суду від 07.02.2024 року скасовано ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 20.06.2023 року, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 26.02.2024 року прийнято до свого провадження вказану цивільну справу та призначено підготовче судове засідання.

21.03.2024 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про заміну відповідача та зміну предмета позову в якій просив позовні вимоги розглядати в наступній редакції: витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації із незаконного володіння: ОСОБА_1 земельні ділянки площею 0,095 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0301, площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0303, площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0310, площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0314, площею 0,095 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0315, площею 0,1 гa з кадастровим номером 3221882200:21:025:0317, площею 0,1 гa з кадастровим номером 3221882200:21:025:0318, площею 0,1 гa з кадастровим номером 3221882200:21:025:0322, площею 0,1 гa з кадастровим номером 3221882200:21:025:0323, площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0324, площею 0,1 га кадастровим номером 3221882200:21:025:0325, площею 0,1 гa з кадастровим номером 3221882200:21:025:0326, площею 0,1 гa з кадастровим номером 3221882200:21:025:0327; ОСОБА_2 земельні ділянки площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0302, площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0304, площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0307 та стягнути з відповідачів судові витрати.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 09.12.2024 року прийнято заяву прокурора про зміну предмета позову та заміну відповідача, замінено у справі №363/4611/22, провадження № 2/363/1098/24 первісного співвідповідача ОСОБА_3 на належного співвідповідача - ОСОБА_2 .

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 13.02.2025 року замінено у справі третю особу - Державне підприємство «Димерське лісове господарство» на Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України».

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 26.03.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

12.05.2025 року до суду від представника відповідача адвоката Бондаренка Я.М. надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху, у зв`язку з невиконанням вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме ненаданням позивачем оцінки спірних земельних ділянок та несплатою на депозитний рахунок суду грошової суми у розмірі вартості спірного майна, у відповідності до Закону України від 12.03.2025 року №4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту права добросовісного набувача», який набрав чинності 09.04.2025 року.

Прокурор та представник третьої особи Зубчук О.Р. в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання представника відповідача та залишення позовної заяви без руху.

Представник відповідача адвокат Бондаренко Я.М. підтримав подане клопотання та просив суд його задовольнити з підстав, викладених у самому клопотанні.

Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Зі змісту поданої прокурором позовної заяви, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, вбачається, що спір між сторонами виник щодо права власності на земельні ділянки, що знаходяться у власності відповідачів.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За нормою ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

09.04.2025 року набрав чинності Закон України № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» (далі - Закон № 4292-ІХ).

Згідно п. 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №4292-ІХ, положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:

нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;

нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.

Так, Законом № 4292-ІХ доповнено статтю 390 Цивільного кодексу України частиною п`ятою наступного змісту:

«Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».

Статтю 391 Цивільного кодексу України доповнено частиною 2 наступного змісту:

«Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу».

Частину четверту статті 177 Цивільного процесуального кодексу України доповнено абзацом другим наступного змісту: у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Частину другу статі 185 Цивільного процесуального кодексу доповнено абзацом третім наступного змісту: якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму.

Таким чином, держава регламентувала порядок звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та прокурорів до суду з позовами, направленими на вилучення майна з приватної власності інших осіб, шляхом визначення спеціального порядку звернення, що включає забезпечення прав відповідача через внесення депозиту у розмірі вартості майна, який буде спрямований на відшкодування вартості майна в разі задоволення позову.

Обов`язковість врахування положень Закону України від 12 березня 2025 року № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» також відображено у постановах Верховного Суду, зокрема від 30 квітня 2025 року у справі № 686/14711/21, від 07 травня 2025 року у справі № 128/680/21, від 21 травня 2025 року у справі № 678/1280/21.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до положень ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо: 1) воно було продане або передане у власність у порядку, встановленому для виконання судових рішень; 2) воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Згідно з ч. 5 статті 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується, тобто, незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача й є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, виснувала, зокрема, що перевірка добросовісності набувача цього майна здійснюється саме при вирішенні питання про витребування/повернення майна.

Добросовісність чи недобросовісність особи - це правовий висновок, який робиться судом на підставі встановлених обставин справи, які можуть про це свідчити. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/20528/21.

З урахуванням викладеного, обставини добросовісності/недобросовісності набувача-відповідача досліджуватимуться та встановлюватимуться судом безпосередньо під час розгляду справи по суті. При цьому, факт недобросовісності набувача встановлюється судом на основі наданих сторонами та досліджених в ході судового розгляду доказів, а не виключно через вказівку опонента про його недобросовісність у поданому позові.

Оскільки, відповідно до вказаної презумпції відповідачі є добросовісними набувачами спірних земельних ділянок, суд приходить до висновку про поширення вимог Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4291-IX до цієї справи.

Статтями 175, 177 ЦПК України встановлено обов`язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

На підставі ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, суд зобов`язує прокурора надати документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого повинна бути здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Отже, позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом внесення на депозитний рахунок суду (депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київські області, код ЄДРПОУ 26268119, рахунок: UA768201720355259001000018661, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ) відповідної грошової суми в розмірі оцінки (експертно-грошова оцінка земельних ділянок) здійсненої в порядку, визначеному законом «Про оцінку земель» і додати до позову вказані документи.

Згідно з ч.ч. 12, 13 ст. 187 ЦПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Керуючись ст.ст.177, 185, 259, 353 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовну заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про витребування земельних ділянок - залишити без руху.

Встановити прокурору строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз`яснити прокурору, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті в строк, встановлений судом, заява буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 03.11.2025 року.

Головуючий М.Б. Баличева