Рішення № 131467555, 03.11.2025, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/4855/25

Провадження № 2/362/2979/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2025 року

Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Мартинцова І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Юніт Капітал») з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовнівимоги позивачобґрунтовує тим,що 04.07.2023року міжТОВ «Манівеошвидка фінансовадопомога» та ОСОБА_1 було укладенокредитний договір№931285751у форміелектронного дукументуз використаннямелектронного підпису.Відповідно доумов кредитногодоговору 04.07.2023року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 23100,00 грн. відповідачу на його банківську карту № НОМЕР_1 , що в свою чергу, є доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.

Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви за Кредитним договором №931285751від 04.07.2023 року становить 108690,12 грн., яка складається з наступного: 23100,00 грн. - заборгованість по кредиту; 85590,12 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28.11.2019 року. В подальшому сторони погодили продовжити строк дії Договору рядом Додаткових угод до 31.12.2024. У відповідності до умов яких, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права вимоги до відповідача на загальну суму 49489,44 грн.

27.05.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 27/0524/01.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 27.05.2024 року до Договору факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за даним кредитним договором на загальну суму 108690,12 грн.

14.03.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу № 140325-У, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» не здійснювало додаткових нарахувань за кредитним договором № 931285751від 04.07.2023 року.

На підставі вищевикладеного позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 931285751 від 04.07.2023 року у розмірі 108690,12грн. та судові витрати.

Від відповідача 05.08.2025 року в порядку ст. 187 ЦПК України надійшов відзив на позов, в якому останній не погоджується з позовними вимогами, заявленими до нього та просить відмовити в їх задоволенні в повному обсязі, посилаючись на те, що його не повідомили про зміну кредитора; нарахували відсотки поза строком кредитування, розмір яких в декілька разів перевищує суму боргу та вважає завищеним розмір заявлених судових витрат на правничу допомогу.

11.08.2025 року, представник позивача, користуючись своїм право передбаченим ст. 179 ЦПК України, подав відповідь на відзив, в якому заперечує всі обставини заявлені відповідачем та просить задовольнивши вимоги позову в повному обсязі. посилається на те, що відстотки поза межами строку кредитування (пільгового періоду та пролонгованого періоду 90 днів) нараховані згідно частини 2 статті 625 ЦК України, що сторонами узгоджено у пункті 12.4 Договору.

Процесуальні дії:

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2025 року визначено головуючого суддю Мартинцову І.О.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.07.2025 року відкрито провадження, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Того ж дня ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, які містять батьківську таємницю.

Представник ТОВ «Юніт Капітал» у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного висновку.

Встановлені судом фактичні обставини справи та їх нормативно-правове регулювання.

Судом встановлено, що 04.07.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 31285751 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідач підписав кредитний договір 04.07.2023 о 12:50 електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV44NQ9.

За цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 23100,00 грн. на умовах строковості, зворотності , платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (п. 2.1.Договору).

Основні умови кредитування додатково погоджено сторонами в паспорті споживчого кредиту до Договору № 31285751 від 04.07.2023 року.

Так, відповідно до умов споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору №931285751 від 04.07.2023 року погоджено: тип кредиту кредитна лінія, сума/ліміт кредиту 23100 грн., строк кредитування 1857 днів (дисконтний період 30 днів з можливістю продовження), мета отримання кредиту на споживчі цілі; процентна ставка фіксована, дисконтна процентна ставка 3,65% -766,50 %, індивідуальна процентна ставка 383,25-766,50%, базова процентна ставка 766,50 %, після закінчення дисконтного періоду -1087,70 %.

Факт надання кредитних коштів ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням від 04.07.20203 року на суму 23100,00 грн., призначення платежу: переказ коштів згідно з договором № 931285751 від 04.07.2023 року ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_1 .

В свою чергу факт належності платіжної картки № НОМЕР_2 саме ОСОБА_1 та факт зарахування на неї 23100,00 грн. кредитних коштів підтверджується листом АТ КБ «Приватбанк» та випискою по рахунку за період з 04.07.2023 року по 09.07.2023 року, які надійшли 26.08.2025 року на виконання вимог ухвали про витребування доказів.

Окрім того, відповідачем факт отримання кредитних коштів в сумі 23100,00 грн. не оспорюється.

Судом також встановлено, що 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28.11.2019 року. В подальшому сторони погодили продовжити строк дії Договору рядом Додаткових угод до 31.12.2024. У відповідності до умов яких, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права вимоги до відповідача.

Згідно витягу з реєстру прав вимоги № 247 від 05.09.2023 року ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 931285751 від 04.07.2023 року на загальну суму 49489, 44 грн.

27.05.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 27/0524-01.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 27.05.2024 року до Договору факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за даним кредитним договором на загальну суму 108690,12 грн.

14.03.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу № 140325-У, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників ( Додаток № 1 до Договору факторингу № 140325-У від 14.03.2025 року) від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за даним кредитним договором № 931285751 від 04.07.2023 року на загальну суму 108690,12 грн.

Нормативно-правове обґрунтування.

Згідно із п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України)

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом ч. 1 ст. 1077 ЦПК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до приписів ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: "за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Така правовапозиція висловленаВерховним СудомУкраїни від23.09.2015у справі №6-979цс15.

Оцінка суду.

Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання позичальником умов кредитного договору щодо повернення кредитних коштів (тіла кредиту).

ТОВ «Юніт Капітал» надано належні, достатні та допустимі докази на підтвердження переходу права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором № 931285751 від 04.07.2023 року.

Відповідач не надав доказів сплати тіла кредиту ні первісному кредитору, ні факторові.

Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви за Кредитним договором № 931285751 від 04.07.2023 року становить 108690,12 грн., яка складається з наступного: 23100,00 грн. - заборгованість по кредиту; 85590,12 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 23100,00 грн. підлягають задоволенню.

При цьому, судом встановлено, що відповідачу нараховано заборгованість за відсотками в сумі 85590,12 грн. за період з 04.07.2023 року по 27.05.2025 року.

Позивачем надано розрахунки заборгованості, виконані попередніми кредиторами.

Так, згідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 931285751 від 04.07.2023 року становить 48801,06 грн., та складається з 23100,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 26389,44 грн. заборгованості за відсотками.

В свою чергу, згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 931285751 від 04.07.2023 року становить 108690 грн., та складається з 23100,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 85590,12 грн. заборгованості за відсотками.

Тобто дорахування відсотків після дисконтного періоду було здійснено і ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс».

В силу вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зробила висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Подібні правові висновки викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16.

Відповідно доумов кредитногоДоговору №931285751від 04.07.2023року (пункт3.1Договору,паспорт споживчогокредиту) строк кредитування 1857 днів, дисконтний період 30 днів, з можливістю продовження. Згідно п.8.3. за період від дати видачі кредиту до 03.08.2023 проценти нараховуються за процентною ставкою 0,53 відсотка від суми Кредиту за кожен день користування ним.

Пунктом 3.2. Договору сторони погодили, що встановлений в п.3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду.

Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим Договором , позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 3672,90 грн. (п. 3.3. Договору).

Представником позивача не були надані докази, які б підтверджували вчинення відповідачем дій, передбачених пунктами 3.2 та 3.3. Договору, спрямованих на пролонгацію договору, зокрема сплату всіх відсотків в період дії дисконтного періоду та активацію функції пролонгації у особистому кабінеті або в терміналі.

Враховуючи вищевказану правову позицію Верховного Суду, суд вважає, що право позивача нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором припинилося після спливу визначеного договором строку кредитування, а тому з 03.08.2023 року позивач не мав правових підстав нараховувати передбачені договором проценти.

Щодо нарахування процентів після закінчення строку надання кредиту в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України ( п.12.4. Договору), суд зазначає наступне.

Так, у відповіді на відзив позивач посилається на пункт 12.4 кредитного договору, згідно якого визначено, що проценти нараховані після закінчення строку надання кредиту, визначеного в п.1.2. цього договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Проте, нарахування та стягнення процентів за користування кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду, а одночасне застосування кредитором положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України та ч. 2 ст. 625 цього Кодексу є неправомірним.

Так, у постанові Верховного Суду від 27.07.2021 в справі № 910/18943/20 вказано, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини 1 статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини 2 статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому, за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини 1 статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

В зв`язкуз цим, з відповідача на користь позивача відсотки нараховані поза межами строку кредитування в розумінні частини 2 статті 625 ЦК України стягненню не підлягають.

В зв`язку з цим, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки лише за 30 днів користування кредитом в сумі 3672,90 грн.

В іншій частині позовних вимог про стягнення відсотків суд підстав для задоволення позову не вбачає.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 931285751 від 04.07.2023 року в сумі 26772,90, яка складається з наступного: 23100,00 грн. - заборгованість по кредиту; 3672,90грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Згідност. 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати пропорційно до задоволених вимог в сумі 596,69 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Так, на підтвердження понесених витрат на надання правової (правничої) допомоги позивачем подано договір № 17/03/25-02 про надання правничої допомоги від 17.03.2025 р., додаткову угоду до нього № 4 від 17.03.2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 17.03.2025 року; протокол погодження вартості послуг.

Відповідач подавав клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, вважаючи її розмір завищеним.

Проаналізувавши зміст наданих позивачем документів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд, враховуючи предмет спору, обсяг досліджених адвокатом документів, сталу практику даної категорії справ та часткове задоволення позову дійшов висновку, що за даних обставин наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1742,00 грн., що є пропорційним до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2,4,11,12,13,76,77,81,89,133,141,263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю«ЮНІТ КАПІТАЛ»до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 931285751 від 04.07.2023 року у розмірі 26772,90 (двадцять шість тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 596 (п`ятсот дев`яносто шість) грн. 69 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1742 ( одна тисяча сімсот сорок дві) грн. 00 коп.

В решті вимог позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Позивач: Товариство зобмеженою відповідальністю«ЮНІТ КАПІТАЛ» адреса: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4, літера А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складено 03.11.2025.

Суддя Мартинцова І.О.