Рішення № 131464498, 03.11.2025, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/3939/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2025 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Джепи В.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовною заявою, сформованою в системі «Електронний суд» і просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 04.06.2024-10000ц2593 від 04.06.2024 у розмірі 26 240 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Свої вимоги мотивує тим, що 04.06.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 04.06.2024-10000ц2593 від 04.06.2024 строком на 112 днів. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 8000 грн; дата повернення кредиту 23.09.2024р.,. Процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 1,5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія пов`язана з наданням кредиту 10 % та становить 800 грн., неустойка 80 грн, що нараховується за кожен день невиконання неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконання/неналежного виконання зобов`язання. На виконання умов договору ОСОБА_1 перераховано кредитні кошти у розмірі 8 000 грн. ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 26 240 грн.

Представник позивача в письмовій заяві позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд слухати справу у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, належним чином була повідомлена про час розгляду справи в суді.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

У суді встановлено, що 04.06.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 04.06.2024-10000ц2593 від 04.06.2024 строком на 112 днів. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 8 000 грн; дата повернення кредиту 23.09.2024р.,. Процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 1,5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія пов`язана з наданням кредиту 10 % та становить 800 грн., неустойка 80 грн, що нараховується за кожен день невиконання неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконання/неналежного виконання зобов`язання, реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів за договором 5169-15ХХ-ХХХХ-9287.

Тобто, сторони погодили порядок і строки виконання зобов`язання за кредитним договором № 04.06.2024-100002593 від 04.06.2024 , зокрема, щодо відсоткової ставки за користування кредитом та комісії.

На виконання умов кредитного договору позивачем на картковий рахунок відповідача перераховано грошові кошти у сумі 8 000 грн.(а.с.24)

Кредитний договір № 04.06.2024-100002593 від 04.06.2024 відповідачем підписано електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) Е594.

04.06.2024 ОСОБА_1 прийнято пропозицію про укладення кредитного договору, яка підписана електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) Е594.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано довідку розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором № 04.06.2024-100002593 від 04.06.2024 , згідно якої заборгованість ОСОБА_1 складає 26 240 грн., з яких 8 000 грн. основний борг; 13 440 грн. проценти, 800 грн комісія за надання, 4000 грн. - неустойка.

Згідно частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно частини 12 та 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.

Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Враховуючи зазначені норми права та надані суду докази суд вважає, що факт порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені кредитним договором № 04.06.2024-100002593 від 04.06.2024 , згідно якої заборгованість ОСОБА_1 складає 26 2401 грн., з яких 8 000 грн. основний борг; 13 440 грн. проценти; 800 грн комісія за надання позивачем доведено.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 ЦК України).

Нарахування неустойки за прострочення за кредитним договором № № 04.06.2024-100002593 від 04.06.2024 ТОВ «Споживчий центр» у розмірі 4000 грн. здійснено після 24.02.2022, тобто у період дії в Україні воєнного стану.

Відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у розмірі 4 000 грн. задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 04.06.2024-100002593 від 04.06.2024 у розмірі 22 240 грн .

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).

При зверненні до суду за позовом позивачем сплачено судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 передбаченого частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 2422,40 грн.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2053, 10 грн. (22 240 грн. х 2422,40 грн. : 26 240 грн.).

Суд не бере до уваги посилання представника позивача про правомірність нарахування неустойки за його безпідставністю.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 263, 264 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальності «Споживчий центр» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»(код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за договором № 04.06.2024-100002593 від 04.06.2024 у розмірі 22 240 гривень та 2053, 10 гривень судового збору.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальності «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення неустойки у розмірі 4000 гривень відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А.Степаненко