Ухвала суду № 131464455, 03.11.2025, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № № 574/639/25

Номер провадження 1-кс/585/1392/25

У Х В А Л А

І М Е Н ЕМ У К Р АЇ Н И

03 листопада 2025 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 при розгляді заяви засудженого ОСОБА_4 про приведення вироку у відповідність до вимог норми прямої дії ч.2 ст. 129-1 Конституції України та ч.5 ст. 80 КК України , -

ВСТАНОВИВ:

1. 23 жовтня 2025 року в провадження судді ОСОБА_1 надійшла заява судді ОСОБА_3 про самовідвід при розгляді заяви засудженого ОСОБА_4 про приведення вироку у відповідність до вимог норми прямої дії ч.2 ст. 129-1 Конституції України та ч.5 ст. 80 КК України. Заява мотивована тим, що в поданій заяві ОСОБА_4 , просить привести вирок у відповідність до вимог норми прямої дії ч. 2 ст. 129-1 Конституції України та ч.5 ст. 80 КК України. У той же час, 27 травня 2021 року ОСОБА_4 вже звертався до Роменського міськрайонного суду з клопотанням, в якому просив звільнити його від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання вироку Апеляційного суду. Також вказував, що вважає за необхідне застосувати до нього положення ч.5 ст. 80 КК України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку та звільнити від відбування покарання у зв`язку з закінченням виконання обвинувального вироку. 03 квітня 2023 року під його головуванням було розглянуто вказане клопотання ОСОБА_4 і в його задоволенні було відмовлено. В обґрунтування ухвали було вказано, що ст. 80 КК України застосовується, якщо обвинувальний вирок не виконується, а в даному випадку вирок набув законної сили та почав виконуватися з моменту набрання ним чинності. Ухвалою Сумського апеляційного суду від 20 травня 2024 року ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 3 квітня 2023 року відносно ОСОБА_4 залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 без задоволення. Отже, ним, при розгляді вказаної справи вже було висловлено позицію щодо можливості застосування до ОСОБА_4 положень ч.5 ст. 80 КК України. У зв`язку з вказаним, відповідно п. 4) ч.1 ст. 75, ст.ст. 80-81 КПК України заявив самовідвід і вирішення даного питання пропонує передати на розподіл для визначення судді, який може розглянути питання про самовідвід.

2. Учасники кримінального провадження в судове засідання не з`явились. Про день і час розгляду справи в судовому засіданні повідомлені.

3. Ознайомившись з матеріалами справи, суд приходить до наступного висновку.

4. Відповідно до положень ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим. Тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує усунення судді від участі у судовому провадженні.

4. Згідно ч.1 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

5. Судом встановлено, що згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддю ОСОБА_3 визначено головуючим суддею з розгляду заяви засудженого ОСОБА_4 про приведення вироку у відповідність до вимог норми прямої дії ч.2 ст. 129-1 Конституції України та ч.5 ст. 80 КК України.

Частиною 2, 4 статті 75 КПК України визначено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він брав участь у цьому провадженні, як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; та за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Поняття "інші обставини, які викликають сумніви у його неупередженості" є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Що стосується об`єктивного критерію, то необхідно визначити, чи існують окремі факти поведінки судді, які можна встановити і які можуть викликати сумніви в її неупередженості. Це означає, що при вирішенні питання про те, чи є в конкретній справі законні підстави побоюватися, що конкретний суддя або орган, який розглядає справу, не є неупередженим, вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі (стаття 15 Кодексу суддівської етики).

6. Заявивши про самовідвід, суддя ОСОБА_3 посилається на те, що під його головуванням було розглянуто вказане аналогічне клопотання ОСОБА_4 . Даних, які б свідчили, що наявність будь-яких сумнівів щодо об`єктивності судді та наявності обставин, які б викликали сумнів у її неупередженості матеріали справи не містять.

Та обставина, що суддя розглядав клопотання ОСОБА_4 у іншій справі, на думку суду, не є обставиною, яка виступає достатньою підставою вважати, що суд може бути упередженим або необ`єктивним при розгляді даного провадження. Ця обставина не є такою, що визначена чиннимКПК України, як підстава для відводу.

За встановлених обставин, підстави вважати, що суддя ОСОБА_3 викликає в учасників справи або стороннього спостерігача сумніви щодо його неупередженості при розгляді даного кримінального провадження, відсутні.

Отже, заява про самовідвід судді задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 76, 81, 82 КПК України , -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні заяви судді ОСОБА_3 про самовідвідпри розглядізаяви засудженого ОСОБА_4 проприведення вирокуу відповідністьдо вимогнорми прямоїдії ч.2ст.129-1Конституції Українита ч.5ст.80КК України, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_5