Ухвала суду № 131460694, 30.10.2025, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/4870/2025

Справа 490/9039/25

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 жовтня 2025 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, третя особа - Служба у справах дітей Миколаївської міської ради,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, в особі свого представника - адвоката Дідух К.О., звернувся до суду з даним позовом до відповідачки, в якій просив:

- визначити спосіб участі у вихованні дитини позивача ОСОБА_3 за наступним порядком: -за місцем перебування Позивача батька ОСОБА_1 за адресою його фактичного проживання один раз на тиждень з 09.00 години до 12.00 години наступного дня (з правом ночівлі); дні тижня узгоджувати за домовленістю між сторонами ; - кожен день народження дитини позивача ОСОБА_3 з 10:00 до 19:00 годин, - за домовленістю з Відповідачем матір`ю ОСОБА_2 всі святкові дні проводити з донькою Позивача ОСОБА_3 час у присутності відповідача матері ОСОБА_2 або без неї (1 січня - Новий рік; 7 січня і 25 грудня - Різдво Христове; 28 червня День Конституції України; 24 серпня - День Незалежності України; 14 жовтня - День захисника України; один день - Великдень; Трійця - один день);

- надати позивачу батьку ОСОБА_1 можливість зміни способу участі у вихованні доньки ОСОБА_3 , в тому числі, часу та місця побачень - за взаємною згодою та з урахуванням інтересів дитини.

Згідно зчастиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.158 СК України, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Зміст заявлених позивачем позовних вимог зводиться до визначення способу участі у вихованні дитини та встановлення годин побачення з дитиною, що регулюється нормами ст.159 СК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Тобто, саме орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. І лише після того, коли один із батьків ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду.

В порушення зазначених вимог, матеріали позовної заяви не містять відомостей щодо звернення позивача до відповідної служби у справах дітей в частині визначення таких способів його участі у вихованні дитини, про які зазначено у позовних вимогах.

До позовної заяви не додано рішення органу опіки та піклування про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкування з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

За такого, позивачу необхідно надати рішення органу опіки та піклування, яким встановлено графік спілкування ОСОБА_1 з його донькою та докази вчинення відповідачкою перешкод у спілкуванні дитини з батьком, шляхом ухилення від виконання рішення органу опіки та піклування (акт, тощо).

Правовий висновок щодо обов`язковості подання висновку органу опіки та піклування при розгляді судом спорів цієї категорії, а також про необхідність попереднього звернення до органу опіки та піклування для вирішення спору міститься у постанові Верховного Суду України від 17.01.2019 у справі № 638/18531/16-ц.

При цьому, суддя звертає увагу позивача, що обов`язок надання доказів та збирання доказів покладено на сторону по справі, яка посилається на вказані докази, а не на суд.

Відповідно до п. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до ч.3 ст.6ЗУ «Просудовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу не майнового характеру.

Вивченням позовної заяви встановлено, що вона містить в собі дві вимоги немайнового характеру (усунення перешкод у спілкуванні з донькою, надання позивачу можливості зміни способу участі у вихованні дитини), однак, в матеріалах справи міститься платіжне доручення про сплату судового збору лише за одну вимогу немайнового характеру.

За таких обставин, позивачу потрібно сплатити судовий збір у розмірі, передбаченому законом за другу вимогу немайнового характеру.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, встановлений судом, визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві.

При цьому, Конвенція прозахист правлюдини іосновоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Вказані недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі і підлягають усуненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 цього Кодексу, протягом п`яти з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали до встановленої дати, вказані недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Крім того, суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України, що не суперечить вимогам закону, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, третя особа - Служба у справах дітей Миколаївської міської ради - залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденнийстрок з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, шляхом подання заяви у новій редакції з наданням відповідних документів та сплати судового збору.

Роз?яснити, що в разі невиконання вказаних вимог, заява буде вважатись не поданою та повернута.

Водночас роз?яснюю, що невиконання до вказаного строку вимог не позбавляє права повторного звернення до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.П. Черенкова