Ухвала суду № 131459217, 22.10.2025, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/31550/25

Провадження № 1-кс/947/14023/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 72024161010000002 від 07.06.2024 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 72024161010000002 від 07.06.2024 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

У клопотанні прокурор, з метою збереження речового доказу, запобіганню спробам пошкодження, перетворення, відчуження просить накласти арешт з забороно користування, володіння, розпорядження на речі вилучені за результатом проведеного 26.08.2025 обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 5121084200:02:003:0890, 5121084200:02:003:0891, 5121084200:02:003:0892).

У судовому засіданні:

Прокурор ОСОБА_3 надав короткий виклад обставинам кримінального правопорушення, вимоги клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні. Зазначив, що майно яке було вилучено в ході обшуку визнано речовим доказом в рамках даного кримінального провадження, томуу органудосудового розслідуваннявиникла необхідністьу дослідженнімобільного телефонута встановленняджерела походженнявилучених грошовихкоштів.

Представник власника майна ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 просила відмовити у задоволенні клопотання посилаючись на надані письмові заперечення в яких зазначає, що під часпроведення обшукуу домоволодінніза адресою: АДРЕСА_2 ,в якомуфактично проживає ОСОБА_5 та йогодружини ОСОБА_6 детективами БЕБбули виявленнігрошові коштиу розмірі160000,00грн.та 6857,00дол.США.Вилучені кошти,належать ОСОБА_5 ,який ведедіяльність якфізична особа-підприємець зякого отримуєдохід ,атакож отримуєзаробітну платуна посадідиректора вПП «ІНАУТ»та ТОВ«Енерджі пауерПлюс». ОСОБА_6 такожведе діяльністьяк фізичнаособа-підгіриємецьз якогоотримує дохідта отримуєзаробітну платуна посадіфінансового директорав ПП«Лайт енерджіплюс». Стверджує, що у період з 01.01.2025 року по 26.08.2025 року ОСОБА_5 було знято з власного рахунку ФОП готівкою 1981000грн. У період з 01.01.2025 року по 26.08.2025 року ОСОБА_6 було знято з власного рахунку ФОП готівкою 1 483 000, 00 грн. Адвокат повідомляє, що під час проведення обшуку, на вимогу детектива БЕБ представником ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_4 було надано усі наявні документи, що підтверджують законне походження коштів, а також відомості про зняття готівки. Незважаючи на це, кошти у розмірі 160 000,00 гри. та 6 857, 00 дол. США. були незаконно вилучені детективами БЕБ, а надані документи фактично проігноровані. Вважає, що стороною обвинувачення фактично не доведено доказами факту набуття зазначених коштів кримінально-карним шляхом, у тому числі, в рамках кримінального провадження № 72024161010000002. Крім того, з аналізу змісту клопотання, органами досудового розслідування фактично не долучено жодного відповідного доказу на підтвердження процесуальної необхідності накладання арешту на майно, а саме грошові кошти - у розмірі 160 000,00 грн. та 6 857, 00 дол. США. Жодних (переконливих) доказів того, що вилучені грошові кошти є речовим доказом, тобто носієм відомостей та інформації, яка об`єктивно стосується обставин вчинених кримінальних правопорушень, в матеріалах провадження не міститься. Окремо представник власника майна звертає увагу на порушення строку звернення до суду з даним клопотанням.

Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що Підрозділом детективів ТУ БЕБ в Одеській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню № 72024161010000002 від 07.06.2024 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється Одеською обласною прокуратурою.

В ході досудового розслідування досліджується діяльність розпорядника бюджетних коштів місцевого рівня - КУ «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міської ради (ЄДРПОУ 33387623).

Основним напрямком діяльності КУ «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міської ради (ЄДРПОУ 33387623) є організація в м. Одесі дорожнього руху із застосуванням технічних засобів інформаційно-телекомунікаційних, автоматизованих систем керування та нагляду за дорожнім рухом відповідно до правил і стандартів чинного законодавства України. Комунальна установа є розпорядником бюджетних коштів місцевого рівня. Засновником Установи є Одеська міська рада. Координацію діяльності Установи здійснює уповноважений орган Департамент транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради.

В ході аналізу публічних закупівель замовником в яких є КУ «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міської ради (ЄДРПОУ 33387623) встановлено, що в період з серпня по грудень 2024 року КУ «СМЕП» оголошено 11 процедур закупівель та підписано відповідні договори, предметом яких є баласти для розрядних ламп чи трубок (Джерело безперебійного живлення для світлофорних об`єктів (далі ДБЖ)) на загальну суму 40 819 013 грн. з ПДВ., переможцем в яких визнано ТОВ «ЛАЙТ ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 45142409) та ТОВ «ГРЕЙТ СЕЛЛЕР» (ЄДРПОУ 45500193).

За результатом проведеного аналізу реєстру податкових накладних ТОВ «ЛАЙТ ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 45142409) та ТОВ «ГРЕЙТ СЕЛЛЕР» (ЄДРПОУ 45500193) встановлено, що вказані Товариства на виконання умов договорів поставки закупали вироби ДБЖ у ТОВ «ЛОДЖІК ПАУЕР» (ЄДРПОУ 37945698), яке в свою чергу закупало вироби ДБЖ у ТОВ «ЛОДЖІК ПАУЕР ПЛЮС» (ЄДРПОУ 45040085) по ціні орієнтовно в два рази менше ніж у подальшому постачалось на адресу КУ «СМЕП» ОМР.

За результатами аналізу вказаних фінансово-господарських операцій, реєстраційних даних вказаних Товариств встановлено, що ТОВ «ЛОДЖІК ПАУЕР» (ЄДРПОУ 37945698), ТОВ «ЛОДЖІК ПАУЕР ПЛЮС» (ЄДРПОУ 45040085), ТОВ «ЛАЙТ ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 45142409) та ТОВ «ГРЕЙТ СЕЛЛЕР» (ЄДРПОУ 45500193) є пов`язаними між собою юридичними особами.

Окрім цього, згідно інформації з офіційного сайту ТОВ «ЛОДЖІК ПАУЕР» (ЄДРПОУ 37945698) з адресою: https://logicpower.ua/ виявлено статтю, зі змісту якої вбачається, що саме вказаним Товариство у співпраці з Комунальним закладом «Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підрозділ» ОМР було реалізовано проект з резервного живлення для світлофорів. Хоча стороною за вказаними договорами являється не ТОВ «ЛОДЖІК ПАУЕР» (ЄДРПОУ 37945698), а ТОВ «ЛАЙТ ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 45142409) та ТОВ «ГРЕЙТ СЕЛЛЕР» (ЄДРПОУ 45500193).

На підставі вищевикладеного встановлено, що службові особи ТОВ «ЛОДЖІК ПАУЕР» (ЄДРПОУ 37945698), ТОВ «ЛОДЖІК ПАУЕР ПЛЮС» (ЄДРПОУ 45040085) та ТОВ «ЛАЙТ ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 45142409) спільно з службовими особами КУ «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міської ради (ЄДРПОУ 33387623) розробили та у подальшому реалізували злочинну схему привласнення бюджетних коштів, шляхом штучного завищення вартості ТМЦ, які у подальшому поставлялись на адресу розпорядника бюджетних коштів.

Встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення може бути причетний фактичний співвласник вказаних підприємств ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який проживає за адресою: АДРЕСА_1 (в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 5121084200:02:003:0890, 5121084200:02:003:0891, 5121084200:02:003:0892).

На підставіухвали слідчогосудді Київськогорайонного судум.Одеси,26.08.2025проведено обшукза адресою: АДРЕСА_1 (вмежах земельнихділянок зкадастровими номерами5121084200:02:003:0890,5121084200:02:003:0891,5121084200:02:003:0892), в ходіпроведення якоговиявлено тавилучено: мобільний телефон Samsung S25 Ultra, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з сім карткою з н.т. НОМЕР_3 , фактичним власником якого є, ОСОБА_5 ; грошові кошти на загальну суму 160000 гривень та 6857 доларів США.

Постановою детектива від 26.08.2025 вище перелічене, вилучене в ході обшуку майно, у відповідності до ст. 98 КПК України, визнано речовими доказами, оскільки в органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати що воно перебуває у незаконному обігу, є знаряддям та об`єктом протиправних дій та зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, виявити які вдасться лише за допомогою проведення слідчих дій та відповідних експертиз із залученням судових експертів.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Відповідно до положень ст.170 КПК України майно, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину може бути арештоване на підставі рішення слідчого судді. Арешт майна може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться чи зберігаються в банках або інших фінансових установах. Арешт майна може бути застосований з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження, досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

В ході досудового розслідування встановлено, що до обставин даного кримінального провадження ймовірно може бути причетний ОСОБА_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

В даному випадку слідчий суддя вважає, що вилучений мобільний телефон може містити на собі відомості на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-протиправних дій за обставинами даного кримінального провадження, (дзвінки, листування, фото, номери телефонів осіб пов`язаних з привласненням бюджетних коштів, шляхом штучного завищення вартості ТМЦ, які у подальшому поставлялись на адресу розпорядника бюджетних коштів), в зв`язку з чим таке майно відповідає категорії речових доказів, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від, а отже, він потребує збереження, в цілях його подальшого дослідження та проведення відповідних експертних досліджень.

Слідчий суддя не виключає факту того, що вказаний мобільний телефон використовувався у вчиненні злочинів у даному провадженні, зокрема через нього відбувався обмін повідомленнями за допомогою месенджерів, він може містити електронні файли та електронне листування, що стосується обставин вчинення злочину, відтак, дослідження його вмісту потрібно здійснювати із залученням спеціаліста, експерта, в умовах лабораторії, зокрема з метою відновлення видалених файлів.

Більш того, слідчий суддя не може виключати, що перед стороною обвинувачення постане питання експертного дослідження вилученого технічного пристрою, а обов`язковою умовою їх проведення є безпосереднє надання для дослідження електронного пристрою, що додатково підтверджує наявність підстав для арешту майна.

При цьому, норми КПК України не визначають чітких термінів для призначення експертного дослідження вилученого майна, а також не передбачають такої підстави для відмови у накладенні арешту, як відсутність станом на час розгляду клопотання постанови про призначення експертизи.

У клопотанні прокурор зазначає, що детальний огляд та аналіз інформації, що міститься у вилученому мобільному телефоні надасть можливість встановити повне коло осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Також, орган досудового розслідування вважає, що за допомогою вказаного пристрою засобами мобільного та інтернет зв`язку особи, які можуть бути причетні до вчинення правопорушення здійснювали спілкування, за допомогою спеціального програмного забезпечення вели листування яке свідчить про вчинення правопорушення та яке з метою приховування протиправних дій було заблоковано системами логічного захисту для неможливості доступу сторонніх осіб, зокрема правоохоронних органів.

У зв`язку із чим, 28 серпня 2025 року детективом у кримінальному провадженні, винесено постанову про призначення cудової комп`ютерно-технічної експертизи, за експертною спеціальністю 10.9 «Дослідження комп`ютерної техніки та програмних продуктів» по вилученому мобільному телефону та супровідним листом направлено на виконання експертам Одеськогонауково-дослідного експертно криміналістичного центру МВС України.

Щодо грошових коштів, прокурор стверджує, що грошові кошти можуть бути отримані в наслідок вчинення вказаного кримінального правопорушення

Так, з огляду на правову кваліфікацію вчинених діянь (ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України ) за ознаками кримінального правопорушення вилучені грошові кошти на загальну суму 160000 гривень та 6857 доларів США відповідають ознакам майна, здобутого кримінально протиправним шляхом. За таких обставин, слідчим суддею встановлено відповідність зазначених грошових коштів критеріям речових доказів, встановлених ст. 98 КПК України, оскільки вони зберегли на собі сліди вчинених злочинів, є об`єктом протиправних дій та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням вживаються заходи, направлені на встановлення джерела походження вилучених грошових коштів, їх відповідності критеріям, передбаченим ч.1 ст.98 КПК України для речових доказів, у зв`язку чим, 12.09.2025 на адресу відповідних компетентних органів, а саме: ГУ ДПС в Одеській області, ГУ ПФУ в Одеській області та НКЦПФР направлені запити про майновий стан та спосіб життя останнього як фізичної особи так і директора, керівника, засновника чи бенефіціарного власника суб`єктів господарської діяльності.

Слідчий суддя не виключає тієї обставини, що вилучені грошові кошти мають законне походження, та отриманні ОСОБА_5 та дружиною ОСОБА_6 в наслідок здійснення підприємницької діяльності, про що свідчать виписки по рахунках, проте вважає, що на даній стадії кримінального провадження орган досудового розслідування повинен перевірити джерело їх походження, з метою встановлення чи спростування причетності ОСОБА_5 до обставин вчинення кримінального правопорушення, а вразі не накладення арешту вищевказане майно, в тому числі грошові кошти, мобільний телефон, можуть бути безповоротно втрачені, що в свою чергу не буде відповідати засадам кримінального судочинства.

Отже, за наявності достатніх підстав вважати, що могло бути вчинене кримінальне правопорушення, а вилучене за адресою: Одеська обл., Біляївський район, с. Нерубайське, вул. Бадаєва М, буд. 15 майно ймовірно містить відомості, що можуть мати значення для цього провадження, а тому є вагомі підстави вважати, що існує ризик приховування, пошкодження, псування, знищення, передання майна, на яке прокурор просить накласти арешт.

Що стосується тверджень представника власника майна відносно порушення строку звернення з клопотанням про арешт майна, слідчий суддя зазначає наступне.

Так слідчим своєчасно було подано попереднє клопотання про арешт вищевказаного майна на розгляд слідчому судді.

Проте за результатом розгляду клопотання слідчим суддею було постановлено ухвалу про повернення клопотання прокурору для усунення недоліків, визначивши строк для їх усунення в 72 години, після чого сторона обвинувачення, усунувши недоліки клопотання, повторно звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.

Відповідно до чого слідчий суддя вважає поважними причини пропуску строку звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.

Сам по собі факт порушення строку звернення до слідчого судді для вирішення питання про арешт не може бути підставою для відмови в арешті майна, яке відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні. Вказане обумовлюється тим, що порушення строку на звернення з клопотанням про арешт майна, яке має ознаки речового доказу, не позбавляє таке майно доказової сили в кримінальному провадженні, а тому потребує забезпечення його збереження, зокрема, шляхом накладення арешту.

Сплив процесуального строку виконання обов`язку вжити заходи до збереження речових доказів не припиняє необхідності виконати цей обов`язок стороною обвинувачення і не тягне за собою припинення повноважень службової особи на здійснення обов`язкової дії. (Аналогічна правова позиція щодо правових наслідків пропуску строку виконання обов`язку детально висвітлена в Постанові Верховного Суду від 08.04.2020 року у справі № 63/15845/2019).

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.

Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.

Так, приймаючи до уваги викладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, даних про необхідність призначення відповідних судових експертиз, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вилучене майно .

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні,

Мета судового контролю полягає в тому, щоб досудове розслідування в кримінальних провадженнях проводилось із дотриманням принципу верховенства права.

У порядку встановленому КПК, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення даного клопотання.

Одночасно слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер. Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт із забороною користування, володіння, розпорядження на речі вилучені за результатом проведеного 26.08.2025 обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 5121084200:02:003:0890, 5121084200:02:003:0891, 5121084200:02:003:0892), а саме на:

- мобільний телефон Samsung S25 Ultra, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з сім карткою з н.т. НОМЕР_3 , фактичним власником якого є, ОСОБА_5

- грошові кошти на загальну суму 160000 гривень та 6857 доларів США.

Виконання ухвали покласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1