Рішення № 131458276, 28.10.2025, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5113/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2025 року . м.Львів.

Галицький районний суд міста Львова

в складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання Некоз М.Ю.,

представника позивача Романчука Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Яворівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Яворівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що 14.06.2025близько 22год 22хв.поліцейський Яворівськогорайонного відділуполіції ГУНПу Львівськійобласті,старший сержантполіції ПалюхІгор Степановичсклав постановусерії ЕНА№ 4978771про притягненнядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 за вчиненняадміністративного правопорушенняпередбаченого ч.2ст.122КУпАП запорушення передбаченеп.11ПДР танаклав штрафу розмірі510грн. Згідно зданою постановоювід 14.06.2025року керуючиавтомобілем привиїзді наголовну дорогу позивачкане пропустилаавтомобіль якийрухався наголовній дорогі чимпорушила 11ПДР, а саме порушення розташування транспортних засобів на проїзні частині

Представник Позивачки не погоджується та вважає за необхідне оскаржити постанову у судовому порядку у зв`язку із порушенням працівником поліції процесуального порядку розгляду справи , посилаючись на те, що відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (ч. 1 ст. 126 КУпАП).Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський),матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Отже, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу. Крім того представник позивачки зазначає в адміністративному позові, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, водій просила поліцейського надати для ознайомлення фото/відеодокази вчиненого правопорушення, на що поліцейські відповіли: «фото/відеофіксація буде долучена до постанови, я не повинен надавати, немає технічної можливості…», відповідно працівник поліції допустив порушення вимог, ст. 268 КУпАП та п. 9 розділу III Інструкції було проігнороване вказане клопотання та винесена оскаржувана постанова без дослідження відповідних доказів встановленої процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, не задовольнив клопотання про дослідження доказів. Позивач вважає,що діївідповідача єпротиправними та просить задовольнити позовні вимоги. Окрім цього, представник позивача просить стягнути на його користь понесені судові витрати.

Ухвалою Галицькогорайонного судум.Львова від30.06.2025 року відкрито провадження у справі.

05.08.2025 в судовому засіданні оголошена перерва, у зв`язку з неявкою відповідача.

28.10.2025 Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеним у мотивах позовної заяви, просить задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

За змістомстатті 2 Кодексу адміністративного судочинства Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕНА №4978771 від 14.06.2025 року, складено поліцейським Яворівського районноговідділу поліціїГУНП уЛьвівській області,старший сержантполіції ПалюхІгор Степанович пропритягнення доадміністративної відповідальності ОСОБА_1 завчинення адміністративногоправопорушення передбаченогоч.2ст.122КУпАП запорушення передбаченеп.11ПДР танаклав штрафу розмірі510грн. . /а. с. 25-26/.

В оскаржуваній постанові вказується, що 14.06.2025 року керуючи автомобілем при виїзді на головну дорогу позивачка не пропустила автомобіль який рухався на головній дорогі чим порушила 11 ПДР, а саме порушення розташування транспортних засобів на проїзні частині, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Частина 2статті 122 КУпАПпередбачає адміністративнувідповідальність заПорушення правилпроїзду перехресть,зупинок транспортнихзасобів загальногокористування,проїзд назаборонний сигналсвітлофора абожест регулювальника,порушення правилобгону ізустрічного роз`їзду,безпечної дистанціїабо інтервалу,розташування транспортнихзасобів напроїзній частині,порушення правилруху автомагістралями,користування зовнішнімиосвітлювальними приладамиабо попереджувальнимисигналами припочатку рухучи змінійого напрямку,використання цихприладів таїх переобладнанняз порушеннямвимог відповіднихстандартів,користування підчас рухутранспортного засобузасобами зв`язку,не обладнанимитехнічними пристроями,що дозволяютьвести перемовибез допомогирук (завинятком водіївоперативних транспортнихзасобів підчас виконанняними невідкладногослужбового завдання),а таксамо порушенняправил навчальноїїзди.

Відповідно дост. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушеннярозгляд справ про правопорушення, передбачені ч.2ст.122 цього Кодексу,покладено наоргани внутрішніхсправ (Національнаполіція).

Відповідно дост. 283 КУпАП України,розглянувши справупро адміністративнеправопорушення,орган (посадоваособа)виносить постановупо справі.

Відповідно дост. 280 КУпАПорган (посадоваособа)при розглядісправи проадміністративне правопорушеннязобов`язанийз`ясувати:чи буловчинено адміністративнеправопорушення,чи виннадана особав йоговчиненні,чи підлягаєвона адміністративнійвідповідальності,чи єобставини,що пом`якшуютьі обтяжуютьвідповідальність,чи заподіяномайнову шкоду,чи єпідстави дляпередачі матеріалівпро адміністративнеправопорушення нарозгляд громадськоїорганізації,трудового колективу,а такожз`ясуватиінші обставини,що маютьзначення дляправильного вирішеннясправи.

Згідно п. 1ст. 247 КУпАПпровадження всправі проадміністративне правопорушенняне можебути розпочато,а розпочатепідлягає закриттюза такихобставин,зокрема,відсутність подіїі складуадміністративного правопорушення.Тобто наявністьподії адміністративногоправопорушення єобов`язковоюумовою притягненняособи доадміністративної відповідальності,яка доводитьсяшляхом наданнядоказів.

Відповідно дост.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтеюст. 251 КУпАП Українипередбачено,доказами всправі проадміністративне правопорушенняє будь-якіфактичні дані,на основіяких увизначеному закономпорядку орган(посадоваособа)встановлює наявністьчи відсутністьадміністративного правопорушення,винність даноїособи вйого вчиненніта іншіобставини,що маютьзначення дляправильного вирішеннясправи.

Згідност. 252 КУпАПорган (посадоваособа)оцінює доказиза своїмвнутрішнім переконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному іоб`єктивномудослідженні всіхобставин справив їхсукупності,керуючись закономі правосвідомістю.

Аналіз положень вказаних статейКУпАП, дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям283і284 КУпАП.

Згідно ст. 283 КУпАППостанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);розмір штрафу та порядок його сплати;правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Між тим, всупереч даним вимогам, відповідач в судове засідання не з`явився та не довів правомірність винесеної постанови відносно позивачки за ч. 2ст. 122КУпАПта наявність події адміністративного правопорушення, та не надав жодного доказу.

Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушенняправил дорожнього рухупри винесенніоскаржуваної постановине надано.

Постанова проадміністративне правопорушенняє самепредметом споруміж сторонамита неможе розглядатисьяк доказза відсутностіінших доказівна підтвердженняобставин вказанихв оскаржуванійпостанові.

Згідно п. 3.ч. 3ст. 286 КАС України,за наслідкамирозгляду справиз приводурішень,дій чибездіяльності суб`єктіввладних повноваженьу справахпро притягненнядо адміністративноївідповідальності місцевийзагальний судяк адміністративниймає правозокрема скасуватирішення суб`єктавладних повноваженьі закритисправу проадміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги, що відсутні належні докази щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч.2ст.122 КУпАП, суд вважає, що вина позивачки не доведена, отже постанову у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 необхідно скасувати.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч.2ст.122 КУпАПвідносно позивачапідлягає закриттю

Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з суб`єкта владних повноважень за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Окрім цього,відповіднодоп.1ч.3ст.132КАСУкраїнидо витрат,пов`язанихзрозглядом справи,належатьвитрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зст.134КАС України витрати,пов`язанізправничою допомогоюадвоката,несутьсторони,крімвипадківнадання правничоїдопомогизарахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілейрозподілу судовихвитрат: 1)розмір витратна правничудопомогу адвоката,в томучислі гонораруадвоката запредставництво всуді таіншу правничудопомогу,пов`язану зісправою,включаючи підготовкудо їїрозгляду,збір доказівтощо,а такожвартість послугпомічника адвокатавизначаються згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги тана підставідоказів щодообсягу наданихпослуг івиконаних робітта їхвартості,що сплаченаабо підлягаєсплаті відповідноюстороною аботретьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмірвитрат наоплатупослугадвоката маєбутиспівмірниміз: 1)складністю справита виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг); 2)часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); 3)обсягом наданихадвокатом послугта виконанихробіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.1 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно з ч.3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд звертає увагу, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Судом встановлено, що до матеріалів справи долучено копію договору про надання правової допомоги від 16.06.2025 року, копію акту виконаних робіт 1 від 16.06.2025 року згідно з яким вартість підготовки адміністративного позову з додатками, становить 4000, 00 грн., копія квитанції про оплату за надання юридичних послуг відповідно до договору №16/06/2025 від 16.06.2025 року.

Враховуючи наведене суд вважає, що позивач підтвердив надані йому адвокатські послуги, належними засобами доказування, тому вимогу про стягнення витрат на правову допомогу слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 4000,00 грн., тобто суму яка є належним чином підтвердженою. Крім того, такий розмір витрат на правничу допомогу є розумним та не становитиме надмірний тягар для відповідача.

Керуючись ст.ст.6,9,10,242-246Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.122, 245, 251, 252 КУпАП, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Яворівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову серії ЕНА № 4978771 від 14.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Головного управлінняНаціональної поліціїу Львівськійобласті за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 4000, 00 грн. витрат на правову допомогу.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 493,20 грн. судового збору за рахунок державних асигнувань.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення проголошено 31.10.2025 року о 15 год. 20 хв.

Суддя О.Р. Юрків.