Ухвала суду № 131453498, 27.10.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/29031/25 1-кс/760/12806/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання слідчого СВ ВП №1 Солом`янського УП Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100090001671 від 20.06.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ ВП №1 Солом`янського УП Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100090001671 від 20.06.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України.

Так, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 21.03.2021, у невстановленому місці, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, вирішив заволодіти чужими коштами шляхом обману та зловживання довірою, реалізовуючи підроблені паливні талони на дизельне паливо для АЗС/АЗК «ОККО» ТОВ «ОККО-ДРАЙВ».

Не будучи суб`єктом підприємницької діяльності та не маючи дозволу на торгівлю паливом, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про недійсність талонів, продав їх, заволодівши коштами ОСОБА_6 на суму 1 180 925 грн.

17.10.2025 під час санкціонованого обшуку автомобіля «Hyundai Avante», н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яким користувався ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , вилучено: мобільний телефон «Samsung» ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , ІМЕІ 3: НОМЕР_5 (спецпакет № WAR 1742818); 1 100 доларів США (купюри № ME61442985A, PB82632330L, LF70076667F, MF04018850E, MB90423904A, PF19372863J, PB36824375N, PB36824371N, PF57818991I, PB32045788F, MA51535388A) - спецпакет № WAR 1742915; автомобіль «Hyundai Avante» н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 з ключем, поміщений на стоянку тимчасового тримання ГУНП у м. Києві (м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20-Б).

Враховуючи викладене, накладення арешту є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження. У зв`язку з цим слідчий звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва з відповідним клопотанням.

В судове засідання слідчий та прокурор не з`явилися, про час та дату судового розгляду були повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомили.

Власник майна в судове засідання не з`вився. Про час та місце розгляду клопотання повідомлявся завчасно та належним чином.

Вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, з матеріалів клопотання вбачається, слідчого відділу Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12021100090001671 від 20.06.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України КК України.

Так, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 21.03.2021, у невстановленому місці, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, вирішив заволодіти чужими коштами шляхом обману та зловживання довірою, реалізовуючи підроблені паливні талони на дизельне паливо для АЗС/АЗК «ОККО» ТОВ «ОККО-ДРАЙВ».

Не будучи суб`єктом підприємницької діяльності та не маючи дозволу на торгівлю паливом, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про недійсність талонів, продав їх, заволодівши коштами ОСОБА_6 на суму 1 180 925 грн.

17.10.2025 під час санкціонованого обшуку автомобіля «Hyundai Avante», н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яким користувався ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , вилучено:

мобільний телефон «Samsung» ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , ІМЕІ 3: НОМЕР_5 (спецпакет № WAR 1742818);

1 100 доларів США (купюри № ME61442985A, PB82632330L, LF70076667F, MF04018850E, MB90423904A, PF19372863J, PB36824375N, PB36824371N, PF57818991I, PB32045788F, MA51535388A) - спецпакет № WAR 1742915;

автомобіль «Hyundai Avante» н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 з ключем, поміщений на стоянку тимчасового тримання ГУНП у м. Києві (м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20-Б).

Згідно з ст.ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, в тому числі: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення.

Відповідно до ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п.1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п.3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).

Згідно ч.3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При цьому слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.

Таким чином, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, а також того, що майно, зазначене у клопотанні прокурора, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а отже обґрунтовано має правовий статус речового доказу, а тому на переконання слідчого судді, наявні правові підстави для накладання арешту з метою збереження речових доказів.

Керуючись ст. ст. 131; 132; 167, 168, 170-174 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно яке було вилучено 17.10.2025 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , за фактичним місцем проживання ОСОБА_5 , а саме:

- 1 мобільний телефон марки «Samsung» ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , ІМЕІ 3: НОМЕР_5 , який поміщено до спецпакету № WAR 1742818;

1 100 доларів США, купюрами номіналом 100 доларів за наступними номерами, а саме: ME61442985A, PB82632330L, LF70076667F, MF04018850E, MB90423904A, PF19372863J, PB36824375N, PB36824371N, PF57818991I, PB32045788F, MA51535388A, які поміщено до спецпакету № WAR 1742915;

автомобіль марки «Hyundai Avante», н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , разом з ключем до автомобіля, який поміщено на стоянку тимчасового тримання транспортних засобів ГУНП у м. Києві, що за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20-Б,

заборонивши до завершення досудового розслідування та судового розгляду відчудження, розпоряджатися та користування ним у будь-який спосіб, з метою збереження речових доказів.

Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1