Рішення № 131452270, 29.10.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

cправа № 752/11959/25

провадження №: 2-а/752/306/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2025 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Національної поліції України Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги мотивує тим, що Постановою поліцейського 1 взводу 2 роти 1 батальйону ПОЛК-1 Управління патрульної поліції в місті Києві капралом поліції Прокопенко Альоною Олегівною серії ЕНА № 4704520 від 11.05.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн за ч. 5 ст. 121 КУпАП за те, що керуючи транспортним засобом Volkswagen Tiguan НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , 11.05.2025 о 12:54:58 м. Київ, шосе Берестейське, 4 км. водій керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3.в. ПДР - Порушення правил користування ременями безпеки. Позивач зауважує, що не погоджується із зазначеним рішенням працівника патрульної поліції, бо вважає себе невинною, постанову серії ЕНА № 4704520 від 11.05.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі необґрунтованою а такою, що підлягає скасуванню в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин справи.

Враховуючи викладене, позивач просить скасувати постанову поліцейського 1 взводу 2 роти 1 батальйону ПОЛК-1 Управління патрульної поліції в місті Києві капрала поліції Прокопенко Альони Олегівни серії ЕНА № 4704520 від 11.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КпАП України та накладення штрафу у сумі 510 грн, провадження у справі закрити.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 28.05.2025, у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Відповідачем було подано відзив на адміністративний позов в порядку ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У поданому відзиві представник відповідача зазначив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Доказами в розумінні ст. 251 КпАП України у даній справі є відео з нагрудних відео реєстраторів. У відповідності до п. 1 ч. 3 розділу VIIІ Інструкції, строк зберігання відеозаписів з портативних та відео реєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, становить - 30 днів. З огляду, на дату винесення оскаржуваної постанови 11.05.2025, кінцевою датою зберігання відеозаписів нагрудних боді-камер є 10.06.2025. Таким чином, у Департаменті патрульної поліції відсутні відеоматеріали нагрудних боді-камер, на підставі яких була винесена оскаржувана постанова. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У липні 2025 надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначено, що відповідачем не надано суду доказів правомірності рішення, яке є предметом оскарження, а тому позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Суд, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті на предмет їх належності, допустимості, достовірності у їх сукупності, вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Постановою поліцейського 1 взводу 2 роти 1 батальйону ПОЛК-1 Управління патрульної поліції в місті Києві капралом поліції Прокопенко Альоною Олегівною серії ЕНА № 4704520 від 11.05.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн за ч. 5 ст. 121 КУпАП за те, що керуючи транспортним засобом Volkswagen Tiguan НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , 11.05.2025 о 12:54:58 м. Київ, шосе Берестейське, 4 км. водій керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3.в. ПДР - Порушення правил користування ременями безпеки.

Представником відповідача зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 3 розділу VIIІ Інструкції, строк зберігання відеозаписів з портативних та відео реєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, становить - 30 днів, отже з огляду, на дату винесення оскаржуваної постанови 11.05.2025, кінцевою датою зберігання відеозаписів нагрудних боді-камер є 10.06.2025 та констатується факт відсутності відеозаписів у відповідача нагрудних боді-камер, на підставі яких була винесена оскаржувана постанова, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 121 КпАП України.

Тобто, при наявності у відповідача інформації (зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС) про оскарження постанови серія ЕНА № 4704520 від 11.05.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та відкриттям судом провадження в адміністративній справі, не зберігся відеозапис.

При цьому, суд зважає на те, що в п.7 зазначеної постанови «до Постанови додаються» будь - які докази, зокрема відеозаписи, не зазначені. Тож, постанова не містить інформації про будь - яку фіксацію правопорушення.

Водночас, приписами частини третьої статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. У разі відсутності ж в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, з точки зору процесуального законодавства, статті 70 КАС України, він не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 15 листопада 2018 у справі № 524/5536/17.

Частиною 5 статті 121 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Відповідно до п.п. «в» п.2.3. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, зокрема: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Згідно до п.1.10. Правил дорожнього руху, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Таким чином, зазначеними нормами передбачено обов`язок водіїв користуватися засобами пасивної безпеки при русі транспортного засобу.

Натомість, суду не було надано будь - яких належних та допустимих доказів того, що позивачем 11.05.2025 року було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Крім того, суд враховує, що підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення. Склад правопорушення є єдиною та головною підставою для юридичної відповідальності.

При цьому, матеріали справи не містять у собі доказів наявності суб`єктивної та об`єктивної сторони зазначеного адміністративного правопорушення.

Суд також зауважує, що статтею 77 КАС України встановлено процесуальний обов`язок відповідача, щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 3 ст. 288 КпАП України, постанову по справі про адміністративне правопорушення іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Тобто, оскарження постанови про адміністративне правопорушення, яка була складена в порядку КпАП України відбувається з врахуванням особливостей КАС України.

Це узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у справі №524/5536/17 від 15.11.2018 року.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Матеріали справи, станом на момент розгляду справи, не містять будь - яких належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КпАП України.

Статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII встановлено основні повноваження поліції.

Як вбачається з п. 11ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з ч. 4 ст. 258 КпАП України, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Отже, згідно Конституції України та Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII, поліцейський, під час виконання своїх службових обов`язків, зобов`язаний діяти виключно на підставі у порядку у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України, Законами України, зокрема КпАП України, іншими нормативно - правовими актами, що регламентують діяльність поліції.

В силу вимог встановлених правил ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху: створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. При цьому водій має право відступати від вимог Закону та відповідно правил дорожнього руху лише в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.

Згідно до ст. 7 КпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання законності.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р. (Заява № 16437/04), зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. вищенаведене рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, закон покладає на відповідача обов`язок довести законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення, направленого на переслідування особи позивача в порядку КпАП України.

Матеріали справи не містять будь - яких належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КпАП України.

З врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КпАП України.

Отже, підсумовуючи викладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до Національної поліції України Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Також, частиною 1 статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 605,60 грн., згідно платіжної інструкції № 0.0.4364478159.1 від 13.05.2025 року.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 зазначено, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КпАП України, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2 - 5 Закону №3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 23 жовтня 2025 року № 3460-IX, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 гривень.

Отже, сума судового збору за подання позовної заяви у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення складає 0,2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 гривень 60 копійок (3028,00 гривень х 0,2 = 605,60 гривень).

Таким чином, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету України сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Також, з огляду на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір у сумі 605,60 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 241-244, 246 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ЕНА №4704520 від 11.05.2025 року, якою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КпАП України, скасувати.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) з Державного бюджету судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп., сплачений за подання позову відповідно до квитанції № 0.0.4364478159.1 від 13.05.2025 року.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3,) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Ю.Ю. Мазур