Рішення № 131451995, 03.11.2025, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4277/25

Номер провадження2/711/2091/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2025 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судових засідань Овезової Ю.В.,

представника відповідача адвоката Семенюк О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ», в інтересах якого діє представник за довіреністю Москаленко Маргарита Станіславівна, звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 49500 грн та судовий збір в сумі 3028 грн (вхідний №19147/25, а.с.2-4).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 04.07.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 8053917.

Цей кредитний договір був підписаний ОСОБА_1 як позичальником електронним підписом, що відтворений шляхом використання останньою одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.10 кредитного договору №8053917.

Відповідно до п.п. 2.1 п.2 кредитного договору №8053917, кошти кредиту надаються ТОВ «Авентус Україна» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.

Також позивач у позові зазначає, що підписанням кредитного договору №8053917 відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами, Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» (п.п.9.8 кредитного договору №8053917), які розміщені на сайті Товариства.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 15000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.

Щодо відступлення права вимоги, то позивач у позові зазначає про те, що 22 січня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» як клієнтом та позивачем як фактором було укладено договір факторингу № 22012025/1, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору право грошової вимоги за кредитним договором, позичальником за яким є відповідач.

Підсумовуючи викладене, позивач зазначає, що до ТОВ «ФК «ЄАПБ», відповідно до укладеного договору факторингу № 22012025/1 від 22.01.2025, перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №8053917 від 04.07.2024 у розмірі 49500 грн, з яких: 15000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 27000 грн сума заборгованості за відсотками, та 7500 грн сума заборгованості за пенею, штрафами.

З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №8053917 в розмірі 49500 грн, з яких: 15000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 27000 грн сума заборгованості за відсотками, 7500 грн сума заборгованості за пенею, штрафами, а також судовий збір у розмірі 3028 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 травня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 08 год 40 хв 25 червня 2025 року в приміщенні Придніпровського районного суду м.Черкаси (а.с.43).

24 червня 2025 року до суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Семенюк О.Г., у прохальній частині якого цей учасник справи просить суд позовну заяву ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 задовольнити частково, а саме в частині стягнення суми заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 15 000,00 грн та частково суму заборгованості за процентами в розмірі 16 200,00 грн, а в задоволенні інших позовних вимог відмовити (вхідний №25338/25, а.с.50-56).

Заперечення проти позовних вимог, що не визнаються відповідачем, представник відповідача адвокат Семенюк О.Г. обгрунтовує тим, що у розділі 4 паспорту споживчого кредиту до договору № 8053917 про надання фінансового кредиту зазначена інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, а саме: стандартна процентна ставка, відсотків річних 549 % (1,50 % в день); знижена процентна ставка, відсотків річних 520,13 % (1,425 % в день); загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою 81 000,00 грн; загальні витрати за кредитом за зниженою процентною ставкою 80 662,50 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 96 000,00 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за зниженою процентною ставкою за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 95 662,50 грн; реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою, відсотків річних 9 089,90 %; реальна річна процентна ставка за зниженою процентною ставкою, відсотків річних 8 564,92 %.

Проте, на переконання представника відповідача, такі умови надання споживчого кредиту порушують вимоги Закону України «Про споживче кредитування» у зв`язку із наступним.

Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлені вимоги щодо обчислення реальної річної процентної ставки, денної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача. Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

Відповідно до умов договору № 8053917, стандартна денна процентна ставка за кредитом складає: 1,5% = (81 000/15 000)/360 х 100%. Однак, пунктом 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

У зв`язку з викладеним представник відповідача робить висновок, що сума заборгованості ОСОБА_1 за процентами із застосуванням норм пункту 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» має складати 30 300,00 грн (15 000,00 грн х 1% х 202 дні), а загальні витрати за кредитом, відповідно, 45 300,00 грн (15 000,00 грн сума кредиту + 30 300,00 грн відсотки за кредитом).

Також представник відповідача адвокат Семенюк О.Г. звертає увагу суду на те, що під час обрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором № 8053917 про надання споживчого кредиту, має бути враховано те, що ОСОБА_1 має чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з 20 листопада 2024 року перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою з військової частини № НОМЕР_2 від 21.12.2024 та посвідченням офіцера серії НОМЕР_3 .

Окрім того, ОСОБА_2 брав безпосереднюучасть вантитерористичній операції,забезпеченні їїпроведення,перебуваючи безпосередньов районах антитерористичної операції у період її проведення, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_4 , довідкою № 33 від 27.01.2015 та довідкою № 967 від 16.09.2015.

У зв`язку з викладеним представник відповідача звертає увагу суду що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

У цьому контексті представник відповідача у відзиві на позов зазначає, що чоловік відповідача є діючим військовослужбовцем, який брав участь у заходах, перелік яких наведено у п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому він підпадає під третю категорію військовослужбовців. Отже за період з 20.11.2024 до 22.01.2025 відповідачу ОСОБА_1 не можуть бути нараховані відсотки за користування кредитом.

Підсумовуючи викладене, представник відповідача констатує, що сума заборгованості ОСОБА_1 за процентами має складати 16 200,00 грн (15 000,00 грн х 1% х 108 днів), а загальні витрати за кредитом, відповідно, 31 200,00 грн (15 000,00 грн сума кредиту + 16 200,00 грн відсотки за кредитом).

Щодо стягнення заборгованості за штрафними санкціями в сумі 7500 грн, то представник відповідача у відзиві на позов зазначає про те, що така вимога порушує норми ЦК України.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки штраф був нарахований ОСОБА_1 кредитодавцем вже після 24.02.2022, то він підлягає списанню, отже, на переконання представника відповідача, суд має відмовити ТОВ «ФК «ЄАПБ» у задоволенні вимоги щодо стягнення з відповідача 7 500,00 грн суми заборгованості по штрафним санкціям.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 червня 2025 року розгляд справи був відкладений до 15 год 00 хв 29 липня 2025 року у зв`язку з надходженням заяви від представника відповідача адвоката Семенюк О.Г. про відкладення судового засідання (а.с.75).

01 липня 2025 року представником позивача Піскуровською А.В. подано до суду відповідь на відзив, у прохальній частині якого цим учасником справи висловлено прохання до суду про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі (вхідний №26405, а.с.89-93).

Відповідь на відзив представник позивача обгрунтовує тим, що у відповідності до умов укладеного договору передбачено умови та строки нарахування відсотків, а саме у договорі №8053917 від 04.07.2024, укладеному відповідачем з ТОВ «Авентус Україна», передбачено пунктом 1.3., що сума позики становить 15000,00 грн.

Відповідно до п. 1.4. строк кредитування 360 днів.

Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Пунктом 1.5.1 Договору передбачено, що стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

Пунктом 1.5.2 Договору передбачено, що знижена процентна ставка 1,425 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Відповідно до пункту 1.7.1 Договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,50% в день.

Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (81000,00 грн. /15000,00 грн. )/ 360 дн. * 100% = 1,50% в день.

Відповідно до пункту 1.7.2 Договору за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1,49% в день.

Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (80662,50 грн. /15000,00 грн. )/ 360 дн. * 100% = 1,49% в день.

Підсумовуючи викладене, представник позивача робить висновок, що сторони Договору узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків в зв`язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідачем при підписанні кредитного договору не було висловлено жодних заперечень або зауважень щодо умов та порядку нарахування відсотків, що свідчить про погодження нею всіх умов нарахування відсотків зазначених договорів.

Підсумовуючи викладене, представник позивача у відповіді на відзив констатує, що заборгованість зі сплати відсотків за користування сумою кредиту нараховано позивачем відповідно до умов Договору та додатків до нього.

Щодо заперечення про застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на чому наполягає представник відповідача у відзиві на позов, то представник позивача у відповіді на відзив зазначає про таке.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Законом України від 20 травня 2014 року N 1275-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації" внесено зміни до ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яку доповнено пунктом 15 наступного змісту "військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються".

У цьому контексті представник позивача звертає увагу суду, що відповідно до роз`яснень Національного Банку України, для звільнення військовослужбовців, резервістів та військовозобов`язаних від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом відповідно до вимог пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», такі позичальники мають надати до Банку документи, що підтверджують їх призов під час мобілізації та проходження військової служби та відповідають переліку документів, зазначеним в листі Міністерства оборони України від 21.08.2014 № 322/2/7142.

Документом, який підтверджує призов та проходження військової служби військовослужбовцем у особливий період, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов`язаних, є військовий квиток, в якому в відповідних розділах здійснюються службові відмітки.

Проте в конкретному випадку відповідач не надала первісному кредитору жодних доказів на підтвердження того факту, що у неї є право на пільги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»

У цьому контексті представник позивача наголошує на тому, що для припинення нарахування штрафних санкцій, пені, а також процентів за користування кредитом відповідач зобов`язана була звернутись до відділення відповідної фінансової установи, надати відповідні підтверджуючі документи для призупинення нарахування штрафних санкцій за користування кредитом і як наслідок отримати документ, що підтверджує призупинення нарахування штрафних санкцій за користування кредитом.

Підсумовуючи викладене,представник позивачау відповідіна відзивконстатує,що нарахуваннявідповідачу відсотківздійснювалось зтих підстав,що відповідачне повідомилапервісних кредиторіву відповідностідо чинногозаконодавства проте,що їїчоловік євійськовослужбовцем та,що нанеї поширюєтьсянорми ЗаконуУкраїни «Просоціальний іправовий захиствійськовослужбовців тачленів їхсімей», а тому позовні вимоги позивача є законними та обгрунтованими.

04 липня 2025 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, що подані представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Семенюк О.Г., у прохальній частині якого цей учасник справи просить суд відхилити аргументи відповідача, зазначені у відповіді на відзив на позовну заяву (вхідний №27014/25, а.с.84-86).

Заперечення на відповідь на відзив обгрунтовані тим, що всі аргументи, наведені позивачем у відповіді на відзив, є необґрунтованими та мають бути відхилені судом.

Судове засідання, що було призначене о 15 год 00 хв 29 липня 2025 року не відбулося з підстав замінування Будинку правосуддя про що була складена довідка секретарем судового засідання (а.с.97). Розгляд справи відкладений до 12 год 30 хв 20 серпня 2025 року.

Судове засідання, що було призначене о 12 год 30 хв 20 серпня 2025 року не відбулося з підстав оголошення на теренах м. Черкаси сигналу «Повітряна тривога» про що була складена довідка секретарем судового засідання (а.с.105). Розгляд справи відкладений до 11 год 00 хв 27 жовтня 2025 року.

Представник позивача Москаленко М.С. у судове засідання, що призначено о 11 год 00 хв 27 жовтня 2025 року, не з`явилася, причин не прибуття у судове засідання суду не повідомила, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронних кабінетів як безпосередньо позивача, так і ОСОБА_3 як його представника, що були отримані цими учасниками справи 20.08.2025 о 22 год 08 хв 38 сек (а.с.108 зворот, 109 зворот). Водночас представник позивача за довіреністю Москаленко М.С., у пункті 4 прохальної частини позовної заяви, висловила прохання до суду здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача і, у випадку неявки в судове засідання відповідача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів (а.с.4).

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Семенюк О.Г. у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, а саме: 15000 грн заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту), та 16200 грн заборгованості за процентами, з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву та у запереченні на відповідь на відзив.

27 жовтня 2025 року суд, після оголошення про перехід до стадії ухвалення судового рішення, у зв`язку зі складністю справи, керуючись положеннями ч.1 ст.244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 09 год 00 хв 03 листопада 2025 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію представника позивача, висловлену письмово, а також процесуальну позицію представника відповідача, що викладена письмово та проголошена у вступному слові, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 04 липня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №8053917 (далі Кредитний договір), який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором А2452 (а.с.5-14).

Згідно п.1.1 Кредитного договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток «CreditPlus». Ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході (в т.ч. через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до Особистого кабінету/мобільного застосунку «CreditPlus». При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/мобільного застосунку «CreditPlus».

Пунктами 1.2 - 1.7, 1.9 1.9.2 Кредитного договору передбачено, що на умовах, встановлених договором, Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сума кредиту(загальний розмір) складає: 15000,00 гривень. Тип кредиту кредит.

Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

У споживача відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору про продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання.

Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору.

Знижена процентна ставка 1,425 % в день та застосовується відповідно до наступних умов: якщо споживач до 03.08.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.

Протягом строку дії договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для споживача у випадку та на умовах визначених в п.п. 1.5.2 договору, зокрема у випадку отримання споживачем знижки на стандартну процентну ставку.

Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Денна процентна ставка за весь строк користування кредитом 1,50% в день

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 9089,90% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 8564,92%.

Пунктом 2.1 Кредитного договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_5 .

Як вбачається з Додатку №1 до Кредитного договору, яким є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що підписана відповідачем ОСОБА_1 04 липня 2024 року о 11 год 31 хв 52 сек електронним підписом одноразовим ідентифікатором А2452, остання мала повертати кредитні кошти та сплачувати проценти за користування ними кожні 30 днів, починаючи з 03.08.2024 до 29.06.2025, щоразу по 6750 грн, крім першого платежу (03.08.2024), що складав 6412,50 грн, та останнього (29.06.2025) в сумі 21750 грн. Усього: чиста сума кредиту95662 гривні 50 копійок; сума кредиту за договором15000 гривень 00 копійок; проценти за користування кредитом80662 гривень 50 копійок; реальна річна процентна ставка8564,92%; загальна вартість кредиту95 662 гривні 50 копійок (а.с. 14 зворот - 15).

Крім того, 04 липня 2024 року о 11 год 31 хв 44 сек відповідачем ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором YA0367 Паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови кредитування ТОВ «Авентус Україна» з урахуванням побажань споживача, якою є відповідач ОСОБА_1 (а.с.16-18).

Також у судовому засіданні був досліджений договір факторингу №22012025/1 від 22.01.2025, що укладений між ТОВ «ФК «ЄАПБ» як фактором та ТОВ «Авентус Україна» як клієнтом (далі Договір факторингу, а.с.19-21).

Відповідно до п.1.1 Договору факторингу, за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Кредитного договору.

Згідно п.1.2 Договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання Сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

22 січня 2025 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» як фактором та ТОВ «Авентус Україна» як клієнтом підписано та скріплено печатками сторін акт прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу №22012025/1 від 22.01.2025 (а.с.22).

Суд звертає увагу учасників справи, що з аналізу п.1.2 Договору факторингу суд встановив, що цим правочином момент набуття позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги до боржників, які зазначені у відповідних реєстрах, пов`язаний виключно з моментом підписання сторонами договору факторингу і акту прийому-передачі реєстру боржників та не пов`язує цей момент зі сплатою фактором на користь клієнта коштів на виконання умов Договору факторингу.

Із витягу з Реєстру боржників від 22 січня 2025 року до Договору факторингу суд встановив, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №8053917 у загальній сумі 49 500 гривень 00 копійок, з яких: 15000 гривень 00 копійок- сума заборгованості за основною сумою боргу, 27 000 гривень 00 копійок- сума заборгованості за відсотками, та 7500 гривень 00 копійок сума заборгованості за пенею та штрафами (а.с.23).

Крім того в судовому засіданні був досліджений розрахунок заборгованості за Кредитним договором, зі змісту якого суд встановив, що, станом на 22.01.2025, первинним кредитодавцем ТОВ «Авентус Україна» визначено розмір заборгованості відповідача у сукупному розмірі 49 500 гривень 00 копійок, з яких: 15000 гривень 00 копійок- сума заборгованості за основною сумою боргу, 27 000 гривень 00 копійок- сума заборгованості за відсотками, та 7500 гривень 00 копійок сума заборгованості за пенею та штрафами (а.с.24). Водночас із означеного засобу доказування суд встановив, що ТОВ «ФК «ЄАПБ», уклавши Договір факторингу, не здійснювало нарахування відповідачу ані відсотків, ані неустойки, розмір яких обумовлений Кредитним договором.

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 27.12.2007 № 8462, виданого Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зареєстровано як фінансову установу та на підставі додатку до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи №183 серії ФК, що видане 28.02.2012, товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» має право здійснювати фінансові послуги без отримання ліцензії, а саме: факторинг (а.с.26, 26 зворот).

Відповідно до розпорядження Національної комісії що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №691 від 23.03.2017 «Про видачу товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)», ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на: надання послуг з факторингу (а.с.27).

Зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 , що видане 11 серпня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси Черкаського міського управління юстиції, суд встановив, що 11.08.2011 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був укладений шлюб (а.с.58).

Згідно зі свідоцтв про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , суд встановив, що їх батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.61, 62 зворот, 62).

Із посвідчення серії НОМЕР_4 , що видане Головним управлінням Генерального штабу Збройних Сил України, яким документований ОСОБА_2 (чоловік відповідача ОСОБА_1 ), суд встановив, що він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій (а.с.59).

Із посвідчення офіцера серії НОМЕР_3 від 12.12.2024, яким документований чоловік відповідача ОСОБА_2 , суд встановив, що він призначений на відповідну посаду у військовій частині НОМЕР_1 згідно наказу КВОК «Захід» №776 віл 14.11.2024 (а.с.58 зворот).

Також у судовому засіданні була досліджена довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України №967 від 16.09.2015, зі змісту якої суд встановив, що ОСОБА_2 дійсно в період з листопада 2014 до серпня 2015 року брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей (а.с.60 зворот).

Із довідки військової частини НОМЕР_1 №5268/а від 21.12.2024 суд встановив, що ОСОБА_2 (чоловік відповідача ОСОБА_1 ) перебуває на військовій службі за контрактом з 20.11.2024 по теперішній час (а.с.59 зворот).

Крім того з довідки про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді №23 від 04.04.2025 суд встановив, що ОСОБА_7 , 12.08.2021 (малолітній син відповідача ОСОБА_1 ) потребує домашнього догляду; означена довідка дійсна до 16.10.2025 (а.с.62 зворот).

Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами як на підтвердження своїх позовних вимог, так і заперечень проти них, дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1,2 ст. 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно доч.1,3,4,7ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» №675-VIIIвід 03.09.2015(далі Закон№675), пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 Закону №675).

Статтею 12 Закону №675 визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону №675).

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ст. 1082 ЦК України,боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, суд встановив, що позивач як новий кредитор набув права вимоги до відповідача за Кредитним договором на підставі Договору факторингу, що був укладений між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Частинами 1,2ст.1054ЦК Українивстановлено,що закредитним договоромбанк абоінша фінансоваустанова (кредитодавець)зобов`язуєтьсянадати грошовікошти (кредит)позичальникові урозмірі тана умовах,встановлених договором,а позичальникзобов`язуєтьсяповернути кредитта сплатитипроценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положенняпараграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частинами 1,2ст.1056-1ЦК Українивизначено,що процентнаставка закредитом можебути фіксованоюабо змінюваною.Тип процентноїставки визначаєтьсякредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, із дослідженого безпосередньо в судовому засіданні Кредитного договору, суд встановив, що його сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано такий кредит, строк та умови його надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на відповідних умовах шляхом підписання означеного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а саме: А2452.

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду жодних доказів як неотримання нею в кредит від ТОВ «Авентус Україна» грошових коштів у сумі 15000 грн, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов Кредитного договору у строки, передбачені цим правочином.

Частиною 1 ст.82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

У судовому засіданні, що відбулося 27.10.2025, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Семенюк О.Г., повноваження якої не обмежені згідно ордера серії ВВ №1049431 від 24.06.2025 (а.с.57), беззастережно визнала той юридичний факт, що відповідач ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Авентус Україна» Кредитний договір, підписавши його електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора, отримавши у кредит грошові кошти в сумі 15000 грн. У суду не виникло обгрунтованих сумнівів щодо добровільності визнання представником відповідача означених фактів.

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконала грошове зобов`язання щодо повернення суми кредиту, що обумовлена у п.1.3 Кредитного договору, і становить 15000 грн як позикодавцю ТОВ «Авентус Україна», так і його правонаступнику в спірних правовідносинах ТОВ «ФК «ЄАПБ», тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 15000 грн в рахунок погашення за основним боргом (тілом кредиту) підлягає задоволенню.

Щодо розміру заборгованості за відсотками в сумі 27000 грн, що нараховані ТОВ «Авентус Україна» за період з 04.07.2024 до 22.01.2025, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.3, 1.4, 1.5.1 Кредитного договору, сума кредиту(загальний розмір) складає: 15000,00 гривень; строк кредиту 360 днів; стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

З аналізу означених умов Кредитного договору суд встановив, що протягом усього строку кредиту (з 04.07.2024 до 29.06.2025) розмір відсотків за користування кредитом є незмінним і становить 1,50%/день.

Крім того як встановлено судом з досліджених матеріалів цивільної справи, зокрема розрахунку заборгованості за Кредитним договором (а.с.24), ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювало донарахування відповідачу відсотків за користування кредитом після укладення Договору факторингу, тобто після 22.01.2025. Отже предметом позовної вимоги про стягнення відсотків у розмірі 27000 грн є їх розмір, що розрахований первинним кредитором за період часу з 04.07.2024 до 22.01.2025.

Статтею 627ЦК Українипередбачено,що відповіднодостатті 6цьогоКодексу сторониє вільнимив укладеннідоговору,виборі контрагентата визначенніумов договоруз урахуваннямвимог цьогоКодексу,інших актівцивільного законодавства,звичаїв діловогообороту,вимог розумностіта справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Суд, перевіривши нарахування позивачем розміру відсотків за користування відповідачем сумою кредиту, керуючись ст.627 ЦПК України, а також умовами Кредитного договору, зокрема, п.1.4, 1.5.1, встановив, що їх розмір визначений неправильно.

Так, за період строку кредиту з 04.07.2024 до 22.01.2025 (до часу укладення Договору факторингу), розмір відсотків, які мав сплатити позивачу відповідач згідно умов Кредитного договору, становить 45675 грн (15000 грн х 0,015 = 225 грн; 225 грн х 203 дні = 45 675 грн).

Проте ч.5ст.8Закону України«Про споживчекредитування»у редакціїЗакону України«Про внесеннязмін додеяких законівУкраїни щодоудосконалення державногорегулювання ринківфінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2013, що набрав чинності 24.12.2023, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до пункту 17розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (з 24.12.2023 до 21.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 22.04.2024 до 19.08.2024 включно); починаючи з 20.08.2024 та надалі -1%.

Проте відповідно до п. 1.5.1 Кредитного договору розмір процентної ставки протягом всього строку кредиту становить 1,50%/день (стандартна процентна ставка).

Частиною 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Суд, проаналізувавши умови Кредитного договору, в контексті щоденної відсоткової ставки за користування кредитом протягом строку кредиту з 04.07.2024 до 22.01.2025 (до часу укладення Договору факторингу), зокрема п. 1.5.1 Кредитного договору у взаємозв`язку із положеннями ч.5 ст.8, ч.5 ст.12 та п.17 розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», встановив, що умова п. 1.5.1 Кредитного договору щодо сплати щоденних відсотків за користування сумою кредиту протягом означеного строку (20.08.2024 до 22.01.2025, тобто протягом 156 днів) в розмірі 1,50%/день є нікчемною, оскільки порушує права відповідача як споживача кредитних послуг щодо відповідності умов Кредитного договору положенням Закону України «Про споживче кредитування» в контексті максимальної щоденної відсоткової ставки, що визначена цим нормативно-правовим актом, починаючи з 24.12.2023.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що за період часу з 20.08.2024 до 22.01.2025 включно, відсотки за користування відповідачем як споживачем сумою кредиту підлягають перерахунку з призми щоденної відсоткової ставки в розмірі 1% замість 1,50%.

Таким чином, розмір відсотків, які підлягали сплаті відповідачем на користь первинного кредитодавця ТОВ «Авентус Україна» згідно умов Кредитного договору є наступним:

за період з 04.07.2024 до 19.08.2024 (за 47 календарних дні) становить 10575 грн (15000 грн х 0,015 = 225 грн (розмір відсотків за 1 день користування сумою кредиту); 225 грн х 47 днів (кількість днів між 04.07.2024 та 19.08.2024 включно) = 10575 грн));

за період з 20.08.2024 до 22.01.2025 (за 156 календарних днів) становить 23400 грн (15000 грн х 0,01 = 150 грн (розмір відсотків за 1 день користування сумою кредиту); 150 грн х 156 днів (кількість днів між 20.08.2024 та 22.01.2025 включно) = 23400 грн)).

Отже, сукупний розмір відсотків, що підлягали сплаті відповідачем первинному кредитодавцю ТОВ «Авентус Україна», у період строку кредиту, заборгованість за яким перейшла правом вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ» згідно умов Договору факторингу (з 04.07.2024 до 22.01.2025) з урахуванням положень ч.5ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», складає 34376 грн (10976 грн + 23400 грн).

Водночас п 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей» у редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин (станом на день укладення Кредитного договору, тобто на 04.07.2024) передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Аналіз змісту цієї норми права свідчить, що вона поширюється на дві категорії військовослужбовців: 1) військовослужбовці, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (вказана пільга надається означеним військовослужбовцям на весь час їх призову); 2) інші військовослужбовці, до яких належать військовослужбовці, які брали або беруть участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України (вказана пільга надається цим військовослужбовцям під час дії особливого періоду). Крім того означена норма права також розповсюджується на дружину (чоловіка) означених категорій військовослужбовців.

Як встановлено судом, починаючи з 20.11.2024 чоловік відповідача ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за контрактом, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 21.12.2024 (а.с.59 зворот). Водночас у період з листопада 2014 до серпня 2015 року чоловік відповідача ОСОБА_2 брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей (а.с.60 зворот).

Факт перебування в шлюбі відповідача ОСОБА_1 із військовослужбовцем Збройних Сил України, починаючи з 11.08.2011 і дотепер, підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 , що видане 11.08.2011 відділом ДРАЦС по м Черкаси Черкаського міського управління юстиції (а.с.58).

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що на відповідача як дружину військовослужбовця ОСОБА_2 , який брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей у 2014-2015рр, поширюються пільги, передбачені пунктом 15статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто їй не нараховуються проценти за користування кредитом.

За наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом). Даний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року в справі №642/548/21 (провадження № 61-9565св22), що застосовується судом на виконання положень ч.4 ст.263 ЦПК України.

Таким чином, розмір відсотків, які підлягали сплаті відповідачем на користь первинного кредитодавця ТОВ «Авентус Україна» згідно умов Кредитного договору з урахуванням пункту 15статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей» та тієї обставини, що чоловік відповідача набув статусу військовослужбовця Збройних Сил України 20.11.2024, є наступним:

за період з 04.07.2024 до 19.08.2024 (за 47 календарних дні) становить 10575 грн (15000 грн х 0,015 = 225 грн (розмір відсотків за 1 день користування сумою кредиту); 225 грн х 47 днів (кількість днів між 04.07.2024 та 19.08.2024 включно) = 10575 грн));

за період з 20.08.2024 до 19.11.2024 (за 92 календарні дні) становить 13800 грн (15000 грн х 0,01 = 150 грн (розмір відсотків за 1 день користування сумою кредиту); 150 грн х 92 дні (кількість днів між 20.08.2024 та 19.11.2024 включно) = 13800 грн)).

Отже, сукупний розмір відсотків, що підлягали сплаті відповідачем первинному кредитодавцю ТОВ «Авентус Україна», у період строку кредиту, заборгованість за яким перейшла правом вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ» згідно умов Договору факторингу (з 04.07.2024 до 19.11.2024) з урахуванням положень ч.5ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», пункту 15статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей» та тієї обставини, що чоловік відповідача набув статусу військовослужбовця Збройних Сил України 20.11.2024, складає 24375 грн (10575 грн + 13800 грн).

Водночас твердження представника відповідача адвоката Семенюк О.Г., що викладене у відзиві на позов, про необхідність здійснення нарахування відсотків за користування кредитними коштами з призми 1% в день протягом усього часу користування кредитними коштами, суд відхиляє, оскільки такі заперечення не узгоджуються з положеннями пункту 17розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до яких тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (тобто, з 24.12.2023 до 21.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 22.04.2024 до 19.08.2024 включно); починаючи з 20.08.2024 та надалі -1%.

Оскільки Кредитний договір укладений 04.07.2024, коли чинною була максимальна денна відсоткова ставка 1,5%, проте під час дії означеного правочину така ставка зменшилася до 1%, тому суд дійшов висновку про те, що у період часу з 04.07.2024 максимальний розмір відсотків за користування кредитними коштами, згідно умов укладеного споживачем Кредитного договору, становить 1,5% в день, який є чинним до 19.08.2024, що узгоджується із положеннями п.1.5.1. Кредитного договору, а з 20.08.2024 і до 19.11.2024 - максимальний розмір відсотків, що підлягають нарахуванню відповідачу складає 1%, що відображено судом у проведеному розрахунку відсотків за користування кредитом.

Крім того суд відхиляє розрахунок заборгованості за відсотками, що виконаний представником відповідача адвокатом Семенюк О.Г. і міститься у відзиві на позовну заяву (абз.6 стр.6 відзиву на позов, а.с.52 зворот), оскільки представником відповідача помилково визначено кількість днів між датою укладення Кредитного договору та датою вступу на військову службу чоловіка відповідача, тобто між 04.07.2024 та 19.11.2024, а саме: 108 днів замість 139 календарних днів.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача штрафу/пені в розмірі 7500 грн, то суд зазначає про таке.

Пунктом 6.4 Кредитного договору сторони обумовили, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити Товариству щтраф у розмірі 1350 грн на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 300 грн, починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Крім того, з розрахунку заборгованості за Кредитним договором, складеного представником позивача Москаленко М.С. (а.с.24), суд встановив, що ТОВ «Авентус Україна» здійснило нарахування ОСОБА_1 як позичальнику штрафу/пені на загальну суму 7500 грн за період з 04 липня 2024 року до 22 січня 2025 року.

Частиною 1 ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Водночас ч.1 ст.550 ЦК України встановлено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділуПрикінцеві та перехідні положення ЦКУкраїни та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасуванняу разі прострочення позичальникомвиконання грошового зобов`язанняза договором, відповідно до якого позичальнику було наданокредит (позику) банком або іншимкредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тлумачення пункту 18Прикінцевих та перехідних положень ЦКУкраїни свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки.Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до якихпозичальнику було наданокредит(позику)банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання(невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування,до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУкраїни, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУкраїни розповсюджується на кредитний договір.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженогоЗаконом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану»в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоч умовами Кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником штрафу в розмірі, передбаченому п.6.4 Кредитного договору, проте п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУкраїни позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

У зв`язку з викладеним, суд погоджується із запереченнями представника відповідача адвоката Семенюк О.Г. щодо відсутності правових підстав для стягнення з позичальника неустойки у виді штрафу в період воєнного стану, а тому дійшов висновку, що в задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафу/пені в розмірі 7500 грн слід відмовити.

Що стосується прохання позивача, що викладене в п.3 прохальної частини позовної заяви від 18.04.2025, про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на сплату судового збору, то суд зазначає про таке.

Із досліджених судом матеріалів позовної заяви вбачається, що витрати позивача по сплаті судового збору складають 3028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №108353 від 15.04.2025 (а.с.1).

Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд визнав позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором частково обгрунтованими і задовольнив їх на суму 39375 грн (15000 грн заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), та 24375 грн - заборгованість за процентами)), що складає 79,55% від ціни позову (39 375 грн / 49500 грн), тому з відповідача на користь позивача, керуючись ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір в сумі 2408,77 грн, тобто 79,55% від розміру сплаченого позивачем судового збору (3028 х 0,7955).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором підлягають задоволенню частково в розмірі 39375 грн, з яких: 15000 грн заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), та 24375 грн - заборгованість за процентами. Крім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2408,77 грн - судового збору, що визначений пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам. У іншій частині позовні вимоги слід залишити без задоволення.

Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення із відповідача на користь позивача суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.516,527,530,610,628,634,638,1046,1049,1050,1077,1082ЦК України, п.18«Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУкраїни, ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.8, 12, п.17 розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», ст. 4, 12, 13, 76, 77, 79, 80, 81, 89, 133, 141, 244, 263, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 8053917 від 04 липня 2024 року в розмірі 39 375 (тридцять дев`ять тисяч триста сімдесят п`ять) гривень, з яких: 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту), та 24 375 (двадцять чотири тисячі триста сімдесят п`ять) гривень заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2408 (дві тисячі чотириста вісім) гривень 77 (сімдесят сім) копійок судового збору.

У іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 03 листопада 2025 року.

Сторони у справі:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_7 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: О. В. Петренко