Рішення № 131451467, 03.11.2025, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1262/25

Провадження № 2/542/587/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2025 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Шарової-Айдаєвої О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Карась В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

17 липня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (надалі також позивач, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» звернулось до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі також відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5159971 від 26 серпня 2021 року в розмірі 30398 грн 47 коп.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 22 липня 2025 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 48).

Своєю ухвалою від 24 вересня 2025 року суд витребував у АТ КБ «Приватбанк» інформацію щодо належності банківської карти з прихованим номером № НОМЕР_1 ОСОБА_1 ; успішності транзакції від 26.08.2021 на банківську карту № НОМЕР_1 в сумі 10000 грн з призначенням платежу «Кошти згідно договору № 5159971»; зарахування грошових коштів за такою транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 ; проведення верифікації особи власника банківської карти № НОМЕР_1 (а.с. 63-64).

Витребувана судом інформація надійшла до суду 21 жовтня 2025 року (а.с. 72).

Ухвалою суду від 03 листопада 2025 року вирішено здійснювати заочний розгляд справи.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 26 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (надалі також ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 5159971, за умовами якого відповідач отримала кредит в сумі 10000 грн зі сплатою комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначені договором.

Договір про споживчий кредит укладено в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень Закону України «Про електронну комерцію», а кредитні кошти були надані шляхом безготівкового переказу на її картковий рахунок.

ТОВ «Мілоан» повністю виконано свої зобов`язання за кредитним договором, надано відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Однак, відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, не повернула своєчасно позичальнику грошові кошти для погашення заборгованості, відповідно до умов договору, не сплатила заборгованість за відсотками та комісією, у зв`язку з цим виникла заборгованість, яка у загальному розмірі становить 30398 грн 47 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7072 грн 00 коп., заборгованості за процентами в розмірі 22626 грн 47 коп. та заборгованості за комісією у розмірі 700 грн 00 коп.

У подальшому, 09 лютого 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 80-МЛ, умовами якого визначено, що право вимоги за кредитним договором № 5159971 від 26 серпня 2021 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Отже, до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договоромпро споживчийкредит №5159971від 26серпня 2021року у загальному розмірі 30398 грн 47 коп., із яких: заборгованість за тілом кредиту 7072грн 00коп., заборгованість за процентами 22626 грн 47 коп., заборгованість за комісією 700 грн 00 коп.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач в письмовій формі звертався до відповідача з вимогою про погашення заборгованості, однак заборгованість залишилася не погашеною.

На даний час, відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань щодо погашення кредитної заборгованості, з огляду на що, позивач звернувся до суду з відповідним позовом та просив стягнути вказану заборгованість та судові витрати.

Згідно з інформацією Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 47).

Ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі разом із судовою повісткою направлялися на зареєстровану адресу відповідача, однак повернулись до суду із зазначенням причини невручення - «адресат відсутній за вказаною адресою» від 02 серпня 2025 року (а.с. 52-55).

Відповідно до змісту пункту 5 частини 6 статті 272 ЦПК України, зазначена ухвала вважається такою, що вручена відповідачу.

В ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 22 липня 2025 року, суд встановлював відповідачу п`ятнадцятиденний строк із дня отримання копії даної ухвали для надання до суду відзиву на позов.

Відзиву на позов від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.

Позивач у судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 67).

У клопотанні, поданому до суду 31 жовтня 2025 року, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, розгляд справи здійснювати за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с. 74).

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилась, про причини неявки не повідомила, відзиву на позов не надавала.

Судова повістка про проведення судового засідання, призначеного на 03 листопада 2025 року, яка направлялась на зареєстровану адресу відповідача повернулась до суду із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою» від 01 жовтня 2025 року (а.с. 69-71).

З огляду на положення пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, судова повістка вважається врученою відповідачу, отже суд доходить висновку про те, що відповідач є такою, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання.

Оскільки, судова повістка є такою, що врученою відповідачу та враховуючи неподання нею відзиву на позов у встановлений судом строк, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.

За вказаних обставин, відповідно до положень частини 1 статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з вимогами статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 26 серпня 2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 відповідно до анкети-заяви на кредит № 5159971 (а.с. 14), поданої в електронному вигляді, був укладений Договір про споживчий кредит № 5159971 від 26 серпня 2021 року (надалі також Договір) (а.с. 15-19).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим Договором, на строк, визначений п.1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. Договору, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строк/терміни, що визначені цим Договором.

Згідно з пунктом 1.2. Договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 10000 грн 00 коп.

Відповідно до умов пункту 1.3. Договору, кредит надається загальним строком на 30 днів з 26 серпня 2021 року (строк кредитування).

Згідно з пунктом 1.4. Договору, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 25 вересня 2021 року.

Згідно з підпунктами 1.5.1. 1.5.2. пункту 1.5. Договору, комісія за надання кредиту: 700 грн 00 коп., яка нараховується за ставкою 7,00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 2640 грн 00 коп., які нараховуються за ставкою 0,88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до пунктів 1.6.-1.7. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3. цього Договору.

За умовами пункту 2.1. Договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Відповідно до підпункту 2.3.1 Договору, продовження вказаного в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином:

Пролонгація на пільгових умовах: Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені таблиці (3 дні 3 % від поточного залишку кредиту, 7 днів 5 % від поточного залишку кредиту, 15 днів 10% від поточного залишку кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору.

Пролонгація на стандартних (базових) умовах: Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору.

У випадку, якщо Позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Відповідно до Додатку № 1 та Додатку № 2 до договору сторони погодили графік платежів за договором та паспорт споживчого кредиту (а.с. 19-зі звороту-20).

Згідно з довідкою про ідентифікацію, відповідач під час укладення кредитного договору використовувала електронний підпис у формі одноразового ідентифікатора, який був відправлений їй на номер мобільного телефону, зазначений у договорі (а.с. 21).

Дослідивши зміст паспорту споживчого кредиту № 5159971, суд встановив, що у вказаному паспорті визначені основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту.

Аналогічні відомості містяться й у анкеті-заяві на кредит № 5159971, яка містить крім іншого, й хронологію вчинення дій щодо укладення кредитного договору у формі електронного правочину (а.с. 14).

Платіжним дорученням 54724394 від 26 серпня 2021 року підтверджено перерахування коштів ТОВ «Мілоан» у сумі 10000 грн 00 коп. згідно договору 5159971, кредит./рах. № НОМЕР_1 (а.с. 21-зі звороту).

Відповідно до інформації АТ КБ «Приватбанк», наданої на виконання ухвали суду від 24 вересня 2025 року, повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ), на яку здійснено переказ коштів 26.08.2021 в сумі 10000 грн. Інформація про платника: переказ коштів, Viplata zaima Miloan. ID платежу НОМЕР_4 (а.с. 72).

Згідно звідомістю про щоденні нарахування та погашення вбачається, що кредитний договір неодноразово пролонгувася, і ТОВ «Мілоан» здійснювалось нарахування процентів за Договором відповідно до п. 1.5.2., 2.3.1.1., п.п. 1.6, 2.3.1.2. договору (а.с. 22-23).

09 лютого 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення права вимоги № 80-МЛ, предметом якого є відступлення прав вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у відповідних реєстрах, зокрема, і до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 5159971 від 26 серпня 2021 року (а.с. 24-28).

09 лютого 2022 року «кредитором» та «новим кредитором» підписаний акт приймання-передачі Реєстру Боржників від 09 лютого 2022 року до Договору відступлення прав вимоги № 80-МЛ від 09 лютого 2022 року (а.с. 29).

Згідно з платіжним дорученням № 66410 від 09 лютого 2022 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» здійснило оплату за відступлення прав вимоги згідно з договором № 80-МЛ від 09.02.2022 (а.с. 29-зі звороту).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимог № 80-МЛ від 09 лютого 2022 року до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором 5159971 від 26 серпня 2021 року боржник ОСОБА_1 у загальному розмірі 30398 грн 47 коп., що складається із залишку по тілу кредиту - 7072 грн 00 коп., залишку по відсотках - 22626 грн 47 коп. та залишку за комісією - 700 грн 00 коп. (а.с. 28-зі звороту).

Позивачем з метою досудового врегулювання спору на адресу за місцем реєстрації відповідача була направлена вимога про повернення заборгованості по договору про споживчий кредит № 5159971 від 26 серпня 2021 року, вих. № 21683914 від 10 липня 2025 року (а.с. 30).

В свою чергу, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином ані перед первинним кредитором, ані перед новим кредитором не виконала, не надала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, процентами та комісією у зв`язку з чим має непогашену заборгованість по кредиту.

Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що в порушення умов договору про споживчий кредит № 5159971 від 26 серпня 2021 року за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 30398 грн 47 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7072 грн 00 коп., заборгованості за процентами в розмірі 22626 грн 47 коп. та заборгованості за комісією у розмірі 700 грн 00 коп.

З огляду на викладене, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 суму вказаної заборгованості, у зв`язку з чим звернувся до суду в цим позовом.

Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону№ 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина 12статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі статтею 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Висновки щодо правозастосування

Судом встановлено, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 26 серпня 2021 року укладений договір про споживчий кредит № 5159971, відповідно до якого відповідач отримала кредит в сумі 10000 грн 00 коп. строком на 30 днів, із 26 серпня 2021 року по 25 вересня 2021 року зі сплатою процентів за користування кредитом та комісії за надання кредиту.

Відповідно до платіжного доручення № 54724394 від 26 серпня 2021 року, грошові кошти за договором перераховані на картковий рахунок відповідача (а.с. 21-зі звороту).

Відомості про отримання кредитних коштів також підтверджуються інформацією, наданою АТ КБ «Приватбанк» у відповідь на ухвалу суду про витребування доказів від 24 вересня 2025 року (а.с. 72).

Також, електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідач підписала графік платежів, який є додатком № 1 до договору, паспорт споживчого кредиту, який є додатком № 2 до договору про споживчий кредит № 5159971 від 26 серпня 2021 року (а.с. 19-зі звороту-20).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконала належним чином умови договору щодо повернення отриманої суми кредиту за договором про споживчий кредит № 5159971 від 26 серпня 2021 року у розмірі 7072 грн 00 коп., не сплатила заборгованість за процентами в розмірі 22626 грн 47 коп. та комісію у розмірі 700 грн 00 коп.

Як передбачено умовами договір про споживчий кредит містив положення про пролонгацію на пільгових умовах та на стандартних умовах, зокрема, з відомості про щоденні нарахування та погашення вбачається, що з 25 вересня 2021 року по 10 жовтня 2021 року та з 11 жовтня 2021 року по 25 жовтня 2021 року відбулась пролонгація договору на пільгових умовах двічі по 15 днів, відповідно до п.п. 1.5.2., 2.3.1.1. Договору, а 26 жовтня 2021 року, відповідно до п.п. 1.6., 2.3.1.2 договору збільшено строк кредитування на 1 день.

В подальшому, з 27 жовтня 2021 року по 13 листопада 2021 року продовжено строк пролонгації відповідно до п.п. 1.5.2., 2.3.1.1., а 14 листопада 2021 року відбулась пролонгація відповідно до п. 2.3.1.2. Договору на стандартних умовах на 60 днів.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підставі Договору відступлення прав вимоги № 80-МЛ від 09 лютого 2022 року набуло статус нового кредитора за договором про споживчий кредит № 5159971 від 26 серпня 2021 року, отримало право вимоги до ОСОБА_1 відносно заборгованості за вказаним кредитним договором.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимог № 80-МЛ від 09 лютого 2022 року до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором 5159971 від 26 серпня 2021 року боржник ОСОБА_1 у загальному розмірі 30398 грн 47 коп., що складається із залишку по тілу кредиту - 7072 грн 00 коп., залишку по відсотках - 22626 грн 47 коп. та залишку за комісією - 700 грн 00 коп. (а.с. 28-зі звороту).

Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до статті 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

ТОВ «ФК Кредит-Капітал» сформовано ОСОБА_1 досудову вимогу про повернення заборгованості по договору про споживчий кредит № 5159971 від 26 серпня 2021 року, вих. № 21683914 від 10 липня 2025 та про те, що відбулось відступлення прав вимог за кредитним договором № 5159971від 26серпня 2021року до ТОВ «ФК Кредит-Капітал», яке в свою чергу стало новим кредитором та має вимагати від відповідача погашення кредитної заборгованості в сумі 30398 грн 47 коп. (а.с. 30), яка була залишена без виконання.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку ані первісному кредитору, ані позивачу, до якого перейшло право вимоги, відповідачем не повернуті, а також, що відповідачем добровільно не сплачені проценти за користування кредитом, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 5159971 від 26 серпня 2021 року, що складається із заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7072 грн 00 коп., заборгованості за процентами в розмірі 22626 грн 47 коп. та заборгованості за комісією у розмірі 700 грн 00 коп.

З огляду на викладене, враховуючи наявність у ОСОБА_1 непогашеної заборгованості за кредитним договором, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором про споживчий кредит № 5159971 від 26 серпня 2021 року.

Відповідач заперечень щодо правильності наданого позивачем розрахунку сум заборгованості не заявляла, належних та допустимих доказів того, що заборгованість розрахована невірно та має інших розмір, ніж зазначено позивачем, не надавала.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 та статтею 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп. (а.с. 5).

Враховуючи вищезазначене та у зв`язку із тим, що суд дійшов висновку про задоволення позову, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача по справі у розмірі 2422 грн 40 коп. на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 8000 грн 00 коп.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частина 4 статті 137 ЦПК України передбачає, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року (а.с. 32-зі звороту), акт № 1203 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 06 липня 2025 року (а.с. 33), детальний опис наданих послуг до акту № 1203 за договором про надання правої (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року за період з 02.07.2025 по 06.07.2025, а саме: усна консультація Клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 0 год 30 хв, ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год 00 хв, погодження правової позиції Клієнта у справі - 0 год 30 хв, складення позовної заяви з урахування правової позиції Клієнта - 3 год 30 хв, подання заяви до суду від імені Клієнта - 1 шт. Усього: 6 год 30 хв. (а.с. 33-зі звороту), ордер на надання правничої допомоги серії ВС № 1381377 від 02 липня 2025 року (а.с. 34).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 серпня 2019 року в справі № 915/237/18, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Так, у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З урахуванням вищенаведеного, виходячи з вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку про те, що обсяг наданої позивачу правничої допомоги, є неспівмірним з вартістю послуг, оплачених відповідачем.

Надана представником позивача правнича допомога оцінена на 8000 грн, що не відповідає рівню складності даної справи та критерію розумності.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зменшити розмір правової допомоги до 4000 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 280-281 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, Львівська область) суму заборгованості за договором про споживчий кредит № 5159971 від 26 серпня 2021 року в загальному розмірі 30398 грн 47 коп. (тридцять тисяч триста дев`яносто вісім гривень сорок сім копійок), що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7072 грн 00 коп. (сім тисяч сімдесят дві гривні), заборгованості за процентами в розмірі 22626 грн 47 коп. (двадцять дві тисячі шістсот двадцять шість гривень сорок сім копійок) та заборгованості за комісією у розмірі 700 грн 00 коп. (сімсот гривень).

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, Львівська область) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 грн 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн 00 коп. (чотири тисячі гривень).

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», код ЄДРПОУ 35234236, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, Львівська область;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Шарова-Айдаєва