Постанова № 131450490, 30.10.2025, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/1264/25

провадження 3/287/2520/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2025 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Нижник Григорій Петрович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України, посвідчення водія НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 130 Кодексу Українипроадміністративніправопорушення (далі - КУпАП),-

ВСТАНОВИВ:

До Олевського районного суду Житомирської області надійшла справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Вказані матеріали відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями передані на розгляд судді Нижнику Г.П.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 336868 від 21.05.2025 зазначено, що 21.05.2025 близько 00 год. 27 хв. на автодорозі М-07, 195 км, поблизу с. Білокоровичі, Коростенського району Житомирської області, водій ОСОБА_1 керував т/з Peugeot, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які сповільнено реагують на світло, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у найближчому закладі охорони здоров`я водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року. Від керування транспортним засобом водій відсторонений згідно ст. 266 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у встановленому законодавством порядку, що підтверджується матеріалами справи. Причини неявки суду невідомі, заяв про відкладення розгляду справи не надходило.

Відповідно дост. 268 КУпАПсправа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Зокрема, у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Крім того, безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завданняКУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, однак не з`явилася в судове засідання, не подавши клопотання про його відкладення.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об`єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 доведена доказами, доданими до матеріалів справи, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 336868 від 21.05.2025, в якому зазначено суть адміністративного правопорушення, зміст протоколу відповідає вимогам, визначенимКУпАП;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.05.2025 з якого вбачається, що ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими ознаками наркотичного сп`яніння направлявся для проходження огляду на стан сп`яніння до закладу охорони здоров`я КНП «ОМСЦ» ЖОР, при цьому його огляд не проводився;

- рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону УПП в Житомирській області ДПП І.Ляшука від 21.05.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_1 від огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився;

- дисками з відеозаписом події.

Слід зазначити,що зізмісту оглянутихдвох дисківіз відеозаписомподії,долучених доматеріалів справи,вбачається,що 21травня 2025року ОСОБА_1 спочатку погодився,але потім відмовивсявід пропозиції поліцейськогопройти оглядна станнаркотичного сп`янінняу найближчомумедичному закладі.При цьомуне заперечував,що самевін керувавзазначеним транспортнимзасобом.Також,з відеозаписувбачається,що ОСОБА_1 ознайомлено працівниками поліції із його правами та обов`язками, а також із складеними відносно нього адміністративними матеріалами.

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Вищенаведене свідчить про те, що ОСОБА_1 було порушено п.2.5ПДРУкраїни, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Стосовно кваліфікації дій ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженоїНаказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року №1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853, повторність правопорушення - це повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтямиКУпАПта визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьоюст.130 КУпАП).

Дії ОСОБА_1 особою, якою складено протокол кваліфіковані за ч. 2ст. 130 КУпАП, водночас у матеріалах справи відсутні об`єктивні дані, які дають підстави вважати, що ОСОБА_1 раніше протягом року піддавався адміністративному стягненню за дії передбачені ч. 1ст. 130 КУпАП.

Таким чином, оцінивши наявні у справі докази суддя дійшов переконання, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1ст. 130 КУпАП, оскільки останній відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Кодекс України про адміністративні правопорушенняне містить норми, що б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому суддя вважає, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.

Відповідно до ст. 8Конституції УкраїнивУкраїні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».

У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява N7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характерКодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справі OZTURK v. GERMANY від 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.

Згідно з вимогамист. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997, та набрала чинності для України 11.09.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно дост. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.

Ст.337КПК України передбачено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Таким чином, суд вважає за необхідне дії ОСОБА_1 перекваліфікувати з ч. 2 ст.130 КУпАПна ч. 1ст. 130 КУпАП. Перекваліфікація дій не порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не змінює обставин правопорушення, зафіксованих в протоколі.

Згідно положень ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальністьв діях ОСОБА_1 судом не встановлено.

Враховуючи дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст.40-1КУпАП таст.4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ч. 1 ст.130, статтями 40-1, 283-285 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 130 КУпАП на ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Штраф перерахувати на рахунок отримувача (стандарт ІВАN) UA368999980313060149000006001, Отримувач ГУК в Житомирській області, Код отримувача (ЄДРПОУ)37976485, Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП), кодкласифікації доходів бюджету21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн, які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37993783, Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП), кодкласифікації доходів бюджету22030106.

Роз`яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст.307КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст.308КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Г. П. Нижник